ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й

Ігор Шоха
2026.11.14 21:48
Лише у пам’яті спливає
дуга над плесами води
і сум за веселковим краєм.
На тому березі за плаєм
лишилися мої сліди.

У лузі, де росла калина
і де-не-де чортополох,

Іван Потьомкін
2026.11.14 21:34
«Йдучи до жінки, -Ніцше говорив,- треба брать батіг з собою». І ось він укупі з приятелем- філософом запряжені тягнуть віз, А підганяє обох їх батогом нічим, здавалося б, невиразна жінка. Обом судилось невблаганне «НІ» від неї,як мова заходила

хома дідим
2026.11.14 18:51
присіла ґава на димар
при іншій думці нерозкритій
який-сякий еміль верхарн
кому його державні ритми
старий єврей біля дверей
в його руках сезонні квіти
у нього власний апогей
він відає про смак амрити

Артур Курдіновський
2026.11.14 14:46
Кричить мені осінь захоплене "браво",
Дарує римовані оплески з листя.
Себе відчуваю воскреслим артистом -
Та вже нема сил на реакцію жваву.

Ні з ким у житті не співав я в октаву.
За те, що не змерз у порожньому місті
Кричить мені осінь захоплен

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що почином бентежила,
Як губилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так прикро,

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Баба Нібаба (1971) / Вірші

 Про вовків
Образ твору Пророцтво справдилось. Відтак
Погляньмо щиро правді в очі:
У вовчій зграї - свій вожак
І, хоч усьому є межа,
У ній закони діють вовчі.

Вовки обожнюють ягнят.
Їм, зазвичай, безмежно любі
Ті, що пасуться і мовчать
( Вовки - царі, тому й гарчать),
Усі безрогі та беззубі.

Вовки, агов! Униз хвости.
Не переконуйте щосили:
Їстівне - друзі і брати,
А неїстівне - вороги
( Даруйте, рима "підкусила").

Та люто шкіриться вовча,
Що згодом буде вовком вити.
О, так: ненавидіти вчать.
( О, як ненавидіти вчать!..)
А от любові не навчити.

2014




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-08-19 22:20:55
Переглядів сторінки твору 10167
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.747 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.439 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.11.08 22:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Олещенко (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-20 09:49:50 ]
Вітаю, Нібабцю! Добре сказано. Одначе вовк у порівнянні з карликом-шакалом - просто благородна істота...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-20 20:37:31 ]
Воно так, Таню, но в нашій прикордонній лісосмузі шакали не водяться, водяться тільки вОвки :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-08-20 10:22:44 ]
Вітаю, Бабо Нібабо! Щось давненько Ви сюди не зазирали...
Про яке пророцтво йдеться у вірші, цікаво?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-20 20:42:05 ]
А таке пророцтво, Валерик, що з вовками жити - по-вовчому вити, от. А не заглядала, бо ніколи було : відкрила нову ферму, вовків розводжу. Буду засилати своїх до їхніх - може, перегризуться між собою :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2014-08-21 08:52:17 ]
Homo homini lupus est - це ще древні римляни казали.
Ідея хороша - треба й собі подумати над втіленням. Але як довго ті вовки ягнятами прикидались!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-21 10:41:39 ]
Та до них просто треба придивляцця пильніше. Вовка ж в мішку не утаїш :)) A за lupus, Валерик, і не нагадуйте. То така протівна хороба на очі - не знаю чи й чули: очі сльозяться, печуть, нічого не бачать. І в результаті люди купують те, що зовсім їм не потрібне. А потім не знають, що із ним робить, тільки обходять сусідів і під носа їм тикають - от, мовляв, яку непотріб продали. Тому, Валерик, потрібно вчасно лікувацця. Від "лупусу" і від всього іншого :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-20 12:53:22 ]

Ця вовча зрая згине.../ Прочитайте мій вірш "Вовки", він перекликається з Вашим/


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-20 20:43:47 ]
Вашими б словами - та їм по шиї! ( перекликається :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-08-20 13:01:42 ]
З поверненням, Нібабцю!
Добрий мікс "їстівного" і "неїстівного". Моцно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-20 20:44:36 ]
Дякую, Ваня! Бобра Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-08-20 16:10:26 ]
Сподобалося...))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-20 20:45:26 ]
Дякую, що не злякалися :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-08-20 22:37:45 ]
Мабуть, і любові можна навчити. Аби ж вчили ті, хто насправді вміє любити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2014-08-21 10:30:28 ]
Мені здавалося, що із задатками до любові вже народжуються. Відтак, вона або проявляється потім, або ні. Без альтернатив. І, думала, навчити любові неможливо, так само, як неможливо навчити глухого співати ( або так, як неможливо навчити Нібабу палити: вчили усі, кому не лінь - і парторг, і завфермою, і Ларіска-бухгалтерка. Баба шо? Візьме сігаретку, покруте і викине. А от споживати канхвети ніхто не вчив - сама уродилася така способна канхвети споживати :)). Але Ви от кажете: любові можна навчити. І так Вам хочеться вірити!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-25 12:19:17 ]
а в телячій зграї діють телячі закони. вони кращі. телята зализують одне одного.