ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2019.08.20 14:56
Середньостатистичний пацифіст
Країну тягне у багно війни.
Вже краще м'ясо пожирати в піст,
Аніж рожеві уявляти сни.
На побратимі веселиться крук,
Очата не закрив (хоч охолов)
І автомат не випустив із рук –
Козак, боєць… Ніяк не із хохлов.

Олена Побийголод
2019.08.20 14:06
Із Василя Олександрівського (1897-1934)

Біле розложисте поле,
віхи край довгих доріг;
серце від смутку та болю
я захистити не міг.

Млиста негода злоститься...

Олександр Сушко
2019.08.20 11:31
Я для кошерних гоїв, мов шпичак,
Бо наскрізь бачу їх гендлярську вдачу.
Малеча перестрибує рівчак,
А хохлачок через державу скаче.

З м'ясцем-сальцем на ярмарок спішить,
Ярмолку й пейса бгаючи під шапку.
Відкрийся, друже! Скинь тягар з душі!

Сергій Губерначук
2019.08.20 10:55
Мій палац стоїть на кордоні
архітектури і декорації.

Люди-ляльки живі-картонні
зазнають трансформації.

Лише одна половина – сцена.
Інша – глибока оглядна зала.

Ярослав Чорногуз
2019.08.20 07:15
Без тебе білий світ - пустий,
Усе, що в ньому є - немиле.
І буде зла рука вести
Мене безжально до могили.

В розлуці кожна мить - як ніч.
І щось під серцем жаско млоїть.
Не йде і сон тоді до віч,

Галина Кучеренко
2019.08.19 22:16
По зеленій траві веселиться розмай
Та в розквітлім саду ще не знайдеш плодів...
Не печуть коровай із зелених хлібів...
Для насіння достигле зерно обирай...

© 19.08.2019

Домінік Арфіст
2019.08.19 20:49
душі, о Господи, не суду – саду…
де виросли життя дерева...
де у мені блаженно мліє Єва...
і вибір є – не вибирати зраду...
любов сміється з вибору… надія
лиш там де всі рахунки несуттєві…
у світло виривається Марія
і віддає своє осяння Єві…

Олександр Сушко
2019.08.19 17:50
Я не брехун - казкар або політик,
До істини прямую навпрошки.
Зі мною хочуть всі жінки дружити,
А їхні благовірні - навпаки.

Мене уздріють - корчаться в судомі,
Хапає люд ножа або колун.
Чому такий суворий

Ніна Виноградська
2019.08.19 16:09
Який ти чорний,
Білий-білий світе,
Де від печалі
Зламані вуста.
А на снігу -
Замерзлі свіжі квіти.
Застиглий погляд,
В серці пустота.

Іван Потьомкін
2019.08.19 12:08
Не думай і ні в кого не питай,
Скільки тобі ще жить судилось.
День кожний ненаситно поглинай,
Байдуже при силі чи безсилий.
Якщо є що робить
(Ну, там майструвать, творити музику чи мудрувать над віршем,
Розводить квіти, садить дерева, марки збирать

Сонячна Принцеса
2019.08.19 12:04
Де я тебе чекала -
танув сніг
у снах моіх,
у сонячному герці...
У кожному такому
дивосні -
зорею сходив
у моєму серці...

Ігор Деркач
2019.08.19 11:24
Я тішуся собою однією.
Куди захочу, то туди й лечу.
Ось піді мною – наче, Піренеї...
На таці – круасани. Я плачу
і за меню, і за свою удачу,
за океан і небо голубе...
Але чому я, у долоні, плачу,
що не побачу іноді тебе?

Сергій Губерначук
2019.08.19 10:39
Розлогі простори розораних нив,
роззорених сутінок темне безмежжя.
Я йду по землі, бо бажання звільнив
і більш не літаю в світи протилежні.

Я йду по ріллі на те світло земне,
яке на стовпі, над хлівом, у хатині.
Я йду, щоб бездумно любили мене

Олександр Сушко
2019.08.19 10:04
Подам свій голосок із тилу
Я ж - патріот, не "cosa nostra".
Накрию совість підопрілу
Благеньким клаптем благородства.

Не воював, але при владі,
А був Майдан - жував у ліжку.
Тому життя у шоколаді,

Тетяна Левицька
2019.08.19 07:20
Ти все сказав і навіть більше ніж хотів,
а після замовчав зненацька у зажурі.
А я шукала, поміж змучених рядків,
зворушливу сльозу, дні сонячні, похмурі.

Жаливу губ, солоний смак сумних долонь,
давно зітлілий прах стосунків тривіальних.
Не відпуск

Микола Соболь
2019.08.19 06:49
Ранок не випитих думок.
В роси ступаю прохолоду.
Туман дрімає край городу
Та вчасно вийшов. Саме строк.
По зелені дзвенить коса.
І стеляться трави покоси
І соловей дзвінкоголосо
Виспівує… Яка краса!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анастасія Романюк
2019.08.04

Сергій Губерначук
2019.07.07

Ярослав Філософ
2019.07.03

Віктор Сурженко
2019.06.19

Юлія Савіцька
2019.04.01

Надія Тарасюк
2019.02.03

Казки Старої Ґадзюби
2019.01.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Малєєва (1981) / Проза

 Перша битва
Це мала бути битва не на життя , а на смерть… Хто ж знав, що я так ганебно її здам.
Тільки місяць тому я прилив з друзями адвокатську корочку – в мене тепер є «талісман».
І з «талісманом» в кишені та міцною правовою позицією я не боявся нічого.
Аж допоки не побачив її: глибоке декольте мене обеззброїло. Довгі ноги в коротенькій спідниці похитнули непохитну правову позицію. І я схибив. Ні, я навіть просто забув навіщо тут – така вона була переконлива у своїй агресивній красі.
Всі мої докази, всі мої слова застигли в просторі. Вона посміхнулася, відкривши білосніжний ряд коштовних перлів:
- Ваша честь! Позов є передчасним, адже позивач не звертався до нас із вимогою про повернення коштів. Ми б залюбки повернули.
І тільки у вухах прогуділо рішення:
- Відмовити в задоволенні позову за передчасністю.
Вийшли за двері. Секретар повернув нам паспорти та довіреності, сказав, коли можна отримати рішення.
Я оговтався:
- Ти класна.
- Я знаю.
- Поспішаєш?
- Я сьогодні вже відпрацювала.
- Погуляємо?
Вона задумалася:
- Ні…
- Як хочеш. – все ще розглядав її декольте, не в силах відірватися.
- Краще зразу у готель.
Я здивовано підвів очі і зустрівся з нею поглядом. Але не відмовився. Я знав одне прикольне місце.
Дзеркальна стеля і пілон біля ліжка – я був впевнений, що він не знадобиться – але у таких місцях є свій шарм.
Вона увімкнула музику і почала роздягатися. Все моє єство, всі мої думки і бажання скупчилися тоді в єдиному місці – десь між правою та лівою ногою. А вона вже була під стелею, вигинаючись і пульсуючи на пілоні, як справжня професіоналка.
«Навіщо тобі юриспруденція?» - подумав я. І ще подумав: «Годі. Злазь уже звідти. Я бачу, що ти можеш!» Але вона танцювала, насолоджуючись собою і своєю могутністю.
Мені це набридло. Я встав з ліжка і притягнув її тихенько до себе. Наші губи нарешті стрілися у поцілунку і я нарешті міг помацати ті перса, що стали сьогодні на моєму шляху до перемоги в суді.
Настала хвилина мого реваншу. Я конче хотів бути зверху. Це була справа честі довести їй, що я справжній мужчина, самець. І я мав те ствердження у ній. Бачив її спраглі, сухі губи біля свого лиця і зволожував їх поцілунками. І чув її шепіт: «Так… Ще… Ну будь ласка…» Пускався у подорож її тілом: вгору – вниз, вниз і знову вгору. Я насолоджувався нею, допоки нас не накрила хвиля одночасного, жорстокого, непереборного оргазму. Це було крутіше за мирову угоду!
Вона посміхалася, розглядаючи своє досконале тіло в дзеркальній стелі. А я посміхався, знаючи, що вдруге цей номер з декольте в суді у неї не прокотить. Я бачив її цицьки і цілував їх щойно! Я мав її і вона стогнала та покрикувала як та сучка – я більше не боюся її.
За півгодини посадовив її у таксі.
- Ти не попросиш номер? – здивовано спитала вона.
- Навіщо? Він є в матеріалах справи.
- Гаразд. Тоді до зустрічі.
- Побачимось в апеляції.
- Побачимось в апеляції? Гаразд. – ми обоє знали, що це була тільки перша битва.
23.09.2014.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-09-23 21:46:23
Переглядів сторінки твору 1529
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.749 / 5.4)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.522 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Еротична проза
Автор востаннє на сайті 2018.07.09 21:20
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-23 23:08:06 ]
запально (збуджено-натхненно) про, ймовірно, буденне для дійових особ. робота-роботою, розрада-розрадою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-24 11:12:27 ]
Цікаво, що було далі? варіантів може бути безліч...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-07-11 20:27:51 ]
Повчально.