ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.15
19:44
І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей
і немає спокою ніде...
вишкіряє зуби інвазія
вичахлих теорій та ідей.
Пропадають безвісті герої,
гарпії готові на жнива,
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей
і немає спокою ніде...
вишкіряє зуби інвазія
вичахлих теорій та ідей.
Пропадають безвісті герої,
гарпії готові на жнива,
2026.04.15
16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш
2026.04.15
16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.
Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.
Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,
2026.04.15
12:46
Голос віків звучить
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,
із шухляди столу,
із далекої кімнати,
із потаємних глибин.
Голос віків охрип.
Будь-який забутий голос
зливається з голосом віків.
Голос віків розпадеться,
2026.04.15
10:44
Цвітуть: конвалії, бузки,
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.
аж млосно понад кручею,
та я плету терпкі думки
із будяка колючого.
Черемха грона снігові
розвіяла по щебеню.
Холодні хмари угорі
перини стелять лебедю.
2026.04.15
06:41
Костянтин Ваншенкін (1925-2012)
Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!
Що несе майбуття?
Ти любиме, життя,
люди здавна ведуть про це мову.
Ти любиме, життя,
я люблю тебе знову і знову!
Що несе майбуття?
2026.04.15
05:39
В березні та квітні
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -
Проліски блакитні
Рясно зацвітають у лісах, -
І знедавна вітер
Духом первоцвітів
Швидко та без опору пропах.
І стоїть в повітрі,
В березні та квітні, -
2026.04.14
22:09
У тому квітні молодість співала,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.
Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,
Цвіт абрикосовий п'янив і дихав,
Хоча оплутали доріг спіралі,
Але запало в серце цвіту диво.
Корона сонця задивлялась. Тепло
тобі і їй у пелюстковім танці.
Позаду залишились лози, терни,
2026.04.14
13:30
У Мангровій Долині ухопивши промінь сонця
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я
Усе коливається від бейбі до ци
Бейбі бейбі чому би не вівторок
О давній демон лиє ром у чаї
Бейбі мила кажи мені що треба
У чому річ кажи мені що за біда
Кажи чому не вернешся додому о
Кажи у чім причина я
2026.04.14
13:14
Досить складним видався переклад, бо текст був, а з консультантів – лише скупі дані в Інтернеті, підкріплені ексклюзивом давніх свідчень.
І ми вже знаємо, що плем'я було маловідомим, і якщо траплявся на узбережжі хто-небудь з нього, то це було не щод
2026.04.14
12:38
У душевному багатті
ми згораєм, Боже!
Пообіч гробків розп'яття
на Голгофу схоже.
Цвинтар тулиться барвінком
до кори земної.
Навкруги голосять дзвінко
матері Героїв,
ми згораєм, Боже!
Пообіч гробків розп'яття
на Голгофу схоже.
Цвинтар тулиться барвінком
до кори земної.
Навкруги голосять дзвінко
матері Героїв,
2026.04.14
11:55
О, скільки непрочитаних книжок
У двері стукають, летять у вікна!
Із царства необхідності стрибок
Здійсниться, ніби полум'я велике.
Книжки стоять, мов роти і полки,
Готові йти у бій за честь і правду.
У них спресовані тяжкі віки,
У двері стукають, летять у вікна!
Із царства необхідності стрибок
Здійсниться, ніби полум'я велике.
Книжки стоять, мов роти і полки,
Готові йти у бій за честь і правду.
У них спресовані тяжкі віки,
2026.04.14
11:14
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі
2026.04.13
21:12
Вглядаюсь пильно у портрет —
за тлом скорботи сліз не видно.
Пішов улюблений поет
у потойбіччя самотинно,
лишивши на папері дум:
рожеві мрії, сподівання,
і лірики осінній сум,
за тлом скорботи сліз не видно.
Пішов улюблений поет
у потойбіччя самотинно,
лишивши на папері дум:
рожеві мрії, сподівання,
і лірики осінній сум,
2026.04.13
18:39
загине все що де було
підземний кит і три слони
стрімке вогненне помело
в руках чортів і сатани
дотліють залишки майна
і в позахмарній вишині
вселенська визріє війна
підземний кит і три слони
стрімке вогненне помело
в руках чортів і сатани
дотліють залишки майна
і в позахмарній вишині
вселенська визріє війна
2026.04.13
15:58
я не упевнений
що був хотів
чогось крутіше
і мої вірші
не упевнені
так само
ж
чи у повітрі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...що був хотів
чогось крутіше
і мої вірші
не упевнені
так само
ж
чи у повітрі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
2023.12.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Тлін минулого. Зрада. (маленька філософська поема)
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тлін минулого. Зрада. (маленька філософська поема)
ТЛІН МИНУЛОГО. ЗРАДА ( МАЛЕНЬКА ФІЛОСОФСЬКА ПОЕМА )
Квітучого краю життя вирувало...
Фортеця стара охороною стала
Життю, як прийшли орди кляті
До краю чужинських солдатів.
Фортеця стояла на смерть. Боронились
Бійці, що полону стиду не скорились,
За тих, що за стінами захист знайшли-
Старців, і жінок, і дітей ще малих.
Кололи і різали. Окріп лилИ.
Скидали зі стін. Бій кривавий вели.
І так день у день, до останку,
Останньо-кривавого ранку,
Коли вже не втримать фортеці було,
Коли вже занесено смерті крило
Над усіма захисниками,
Жінками і чоловіками.
Як сили не стало до бою-
Без жалю кінчали з собою.
А потім, йдучи по коліна в крові,
Із помсти жагою в хмільній голові,
Солдати жінок гвалтували,
Тим спрагу свою тамували,
За ночі, пройшли що в тривозі, без сну,
За те, що не всі діждалися весну
В кривавій отій круговерті,
У диханні смороду смерті.
Покірливо їм віддавались жінки,
Тілами своїми згасили поки
Ту помсту кривавого шалу.
Старців і дітей рятували.
Так зрадили пам"ять убитих мужів-
Усих, хто щасливий був, що не зажив
Такої ганьби... Та минули
Криваві часи. Всі забули
Минулих часів ворожнечі пориви.
Усе відійшло. Та лиш гляньте-но, жИві
Нащадки солдатів жорстоких...
Нащадки жінок яснооких...
Всіх тих, не поліг хто в кривавій росі.
Згвалтованих діти, народжені всі
По часі кривавого герцу
У стінах розбитих фортеці...
... ... ... ... ... ... ...
Та вітер розвіяв минулого тлін.
І знову з дзвінниці ми чуємо дзвін.
Відлунює стукіт сердечний-
Перебіг життя безкінечний...
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485760
рубрика: Лірика
дата поступления 15.03.2014
автор: Сокольник
Квітучого краю життя вирувало...
Фортеця стара охороною стала
Життю, як прийшли орди кляті
До краю чужинських солдатів.
Фортеця стояла на смерть. Боронились
Бійці, що полону стиду не скорились,
За тих, що за стінами захист знайшли-
Старців, і жінок, і дітей ще малих.
Кололи і різали. Окріп лилИ.
Скидали зі стін. Бій кривавий вели.
І так день у день, до останку,
Останньо-кривавого ранку,
Коли вже не втримать фортеці було,
Коли вже занесено смерті крило
Над усіма захисниками,
Жінками і чоловіками.
Як сили не стало до бою-
Без жалю кінчали з собою.
А потім, йдучи по коліна в крові,
Із помсти жагою в хмільній голові,
Солдати жінок гвалтували,
Тим спрагу свою тамували,
За ночі, пройшли що в тривозі, без сну,
За те, що не всі діждалися весну
В кривавій отій круговерті,
У диханні смороду смерті.
Покірливо їм віддавались жінки,
Тілами своїми згасили поки
Ту помсту кривавого шалу.
Старців і дітей рятували.
Так зрадили пам"ять убитих мужів-
Усих, хто щасливий був, що не зажив
Такої ганьби... Та минули
Криваві часи. Всі забули
Минулих часів ворожнечі пориви.
Усе відійшло. Та лиш гляньте-но, жИві
Нащадки солдатів жорстоких...
Нащадки жінок яснооких...
Всіх тих, не поліг хто в кривавій росі.
Згвалтованих діти, народжені всі
По часі кривавого герцу
У стінах розбитих фортеці...
... ... ... ... ... ... ...
Та вітер розвіяв минулого тлін.
І знову з дзвінниці ми чуємо дзвін.
Відлунює стукіт сердечний-
Перебіг життя безкінечний...
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485760
рубрика: Лірика
дата поступления 15.03.2014
автор: Сокольник
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1131 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1131 seconds