ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.16 06:40
Пів ночі за серце тримаюсь рукою,
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів

Ольга Садкова
2026.08.15 23:28
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.

Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота

Володимир Бойко
2026.08.15 23:15
Втрапивши у вир у плині часу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.

Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу

Паб Лімерик
2026.08.15 21:58
Виступали за мир у Яркенді
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.

Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова

С М
2026.08.15 20:29
Зійде ніч, у млі розтане ліс
У світлі ламані кольори, тлінний літ
Мерзле скло примар на вигоні
Виплітає сиву сіть, однотонну, тон у тон
При огні триває літній сон
Нестійкі його чари

Тло повсякчас одне

хома дідим
2026.08.15 19:03
у поетичній жилі
осені бажання
поет прохає осені
що зробиш
ще не летять птахи
у вирій
листячко не вяне
але поетові кортить

Вячеслав Руденко
2026.08.15 14:46
… жаским улюбленцем Сатурна,
що тричі збуджується ранком,
між вапнякового каміння
у необачності світанків,
у віддзеркаленні примарнім ,
неговіркого павутиння,
на лавах парків, у книгарнях,
між мурашиного сп’яніння …

Борис Костиря
2026.08.15 13:20
Так слово розпадається, мов замок.
Так степ застиг у дивних відчуттях.
Пророк іде приречено на захід,
Мов змучений і згододнілий птах.

Надія розпадається на друзки.
Шепочуть трави давні молитви.
Змарніло місце для любові й дружби.

Ігор Шоха
2026.08.15 13:14
Ніколи не помиряться, їй Богу,
розбійники з великої дороги.
Ця візія «у мене на виду»,
чи сплю, чи то дрімаю на ходу,
отямлюсь і дивуюся із того,
які я миролюбні діалоги
з юрбою войовничою веду.
Та й наяву є видива чимало –

Тетяна Левицька
2026.08.15 12:54
Чарівно бути жінкою твоєю:
торкатися губами спраглих уст,
лебідкою кружляти над землею
і слухати дощів осінній блюз.

Чудесно бути пристрастю, в якої
від божевілля ревно зносить «дах»,
від насолод медових серце млоїть,

Ірина Вовк
2026.08.15 10:22
Нова зоря над попелищем Наступного ранку після перемоги Цезар і Клеопатра знову стояли на балконі палацу Брухейона. Війна закінчилася. Вона була повноправною царицею Єгипту, а три легіони під керівництвом Руфіо залишалися в місті як гарантія її влади.

Віктор Кучерук
2026.08.15 07:04
Серпня вічний почет
Нами добре знаний -
Прохолодні ночі
Та густі тумани.
Поруділі трави
І нудьга осіння, -
Це все серпня справи,
Це його уміння.

Ольга Садкова
2026.08.14 22:59
Дощі й дощі. Тріщить загата.
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.

Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові

хома дідим
2026.08.14 18:37
погода що міняється настійно
привносить чи скасовує
натхнення
так ніби чим би
не кардіограма
що відбивається у першім-
ліпшім тексті
гадається про серце невгамовне

Юрій Лазірко
2026.08.14 17:29
my holy land
stays on two ancient whales
and
the third one
is a nomad-dolphin
runs on a blackened star
as far
as someone makes a wish

Борис Костиря
2026.08.14 13:29
Крізь сиву хмару світить сонце,
Мов пробивається з-за ґрат,
І зазирає до віконця,
Неначе гноблений Сократ.
Воно важливе щось промовить
Крізь огорожу тлустих хмар,
Крізь тлум, репресії і мори,
Крізь заборони від нездар.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Проза

 Шаланды, полные кефали...

Одесская история, за правдивость которой автор не ручается

- Семен Натанович, здравствуйте, дорогой!
- И вам не хворать, молодой человек. Вы не племянник тети Изи, весь такой породистый?
- Да нет, я…
- Впрочем, это не важно. Лучше скажите, что вы за это думаете?
- Вы о чем?
- Как, вы ничего не знаете? Вся Одесса знает, а он нет. Слушайте сюда. Вчера в наш порт причалила шаланда, полная кефали, но безлюдная, как морской берег на необитаемом острове.
- И что?
- Вы еще спрашиваете, и что? Рыбка первой свежести. Некоторая плавниками шевелила, как моя Сарочка усами, когда сдувает с пива пенку. Раз нет реального хозяина, то всегда появляются претенденты на его место. Публика не избалованная, но с хорошим аппетитом. Кто с ведром, кто с авоськой, а кто просто с карманами ниже колен, но все взялись дружно приватизировать эту ребешку. Самые наглые – рыбачок Костя и его подружка Сонька: по два мешка на каждую руку. Говорят, что у них свадьба. А если у меня не свадьба, то что, я слюнки должен глотать? В общем, жуткая история. В процессе присвоения ничейной собственности возникло непонимание в смысле долевого участия. Короче подралась вся честная компания, но, правда, только до первой крови.
- И до чьей же? Неужели, вашей?
- Не дождетесь, до рыбьей. Когда началась потасовка, я сунулся прямо в гущу событий. И все бы ничего, но какая-то сволочь в качестве аргумента засунула мне кефаль прямо в ноздрю. Посмотрите на этот нос, разве он похож на нормальный шнобель? Я, разумеется, чихнул. У рыбки от испуга случилось кровоизлияние. Дырочка в носу запломбирована, а кровь капает. Я, знаете, с детства крови не переношу. Подумал, что это моя. Принял горизонтальное положение, практически не дышу. Какой-то малахольный как заорет: «Человека убили!». Тут все начали вокруг меня бегать, а Соня стала делать искусственное дыхание «рот в рот». Правда ей кефаль своим дрожащим хвостиком мешала, но у Сонечки еще та сноровка. Меня Сара в нашу первую брачную ночь так губами не трогала. Я сильно возбудился, практически, до удовлетворения, но в последний момент женишок Константин заметил мои естественные, как для возбужденного мужчины, и не совсем, как для кандидата в «жмурики», телодвижения и давай кричать: «Он симулянт, он мою Соню без спроса пользует!». Я, сколько мог, сопротивлялся, но меня поставили на ноги и этот псевдо-морячок ударил сзади в самый копчик. Рыбка от удара выскочила из носа прямо мне в руки. Вижу, у нее брюшко слегка надорвано. Вот откуда кровь текла. Я поворачиваюсь, стоит этот Костик – морда шире, чем выше; ухмылка такая, знаете, наглая-наглая. Я как размахнулся и эту кефалину ему прямо в… мешок. «Ешь и подавись» - думаю.
Я сильно разволновался, но взял себя в руки и сказал себе: «Сема, тебе это надо? Не травмируй себе психику, не делай себе нервы. Ты можешь не дожить до того, как они восстановятся». После этого я ушел домой, пусть с распухшим носом и чувствительно-болезненным копчиком, но с гордо поднятой головой. Там я лег на софу, чтобы осмыслить весь калейдоскоп событий за последнее время и не заметил как уснул. Проснулся, когда моя Сарочка заявилась домой. «Сема, - говорит , - вставай рыбу жарить. По дешевке на Привозе отоварилась». Смотрю, семейка кефали, а одна до боли знакомая, с надорванным брюшком. У меня память, как фотоателье – раз сфотографировал, на всю жизнь в голове отпечаталось. И вы знаете, что я с ней сделал? Я ее скушал. Раз в моем носу поместилась, то что, в желудке не может? Вот ведь как бывает. А вы говорите: «Здравствуйте!». И правильно говорите. Я еще того Костика переживу. А Сонечка – девушка хорошая. Ей бы человечка с опытом, а не этого морячка с кондачка. И что вы все молчите, словно хотите меня перебить?
- Да нет, Семен Натанович. Я весь – внимание.
- Ну так напрасно. Я уже все сказал. Пора мне, молодой человек. Привет тете Изе.
- Так у меня нет тети Изи.
- Ну нет, таки нет. Но привет все равно передавайте. Эх, молодо-зелено. Что вы знаете за Одессу? «Шаланды, полные кефали…»

2014




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-10-20 20:39:02
Переглядів сторінки твору 4530
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.044 / 5.5  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 5.003 / 5.5  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми САТИРА Й ГУМОР
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-20 20:54:21 ]
нічогенько так собі. зроду там не був, а здалось, наче щойно звідти. а в адєссє хіба не "шокають"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-21 07:37:07 ]
Шокають, Опанасе, але не хотілося зовсім виходити із літературних рамок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-10-20 21:07:04 ]
Не даремно затримався на сайті, аби відвести душу. По-одеськи смачно і відчувається, що це Ваше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-21 07:38:58 ]
Дякую, Ігоре. Щось таке навіялося, сам не знаю, звідки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-10-20 22:41:08 ]
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-21 07:54:51 ]
Дякую за символізм коментування. Хоча двозначне на двозначне ще в умі перемножити не проблема , але ви маєте рацію - то парафія бухгалтерів. На своє гуманітарне виправдання скажу: допоки не "вляпався" у віршувальний процес, ніколи не відчував потреби у чистоті мови. В побуті і далі грішу суржиком, бо знаєте, що тече у жилах з дитинства - ніякими лікнепівськими капельницями не очистиш, тим більше нагальної життєвої потреби на те нема. Тільки "занурюючись" у творчість, намагаюся відповідати канонам мовлення, але, як показує практика, не завжди вдається. Приблизно десь отак.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ін О (Л.П./М.К.) [ 2014-10-21 10:55:06 ]
Таки да)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-10-21 12:21:35 ]
"Таки да" лучше, чем просто "да". Дякую.