ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.17
13:49
Не віриться, що нині понеділок
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.
І невгамовна, вічна суєта.
Біжить юрба, як зграя жвавих білок.
Тривога окуповує міста.
Цей вічний, нескінченній понеділок
Простягся на долонях самоти.
Крізь хащі міста, як новітній Ділан,
Ідеш кудись без ясної мети.
2026.08.17
13:41
Де забагато аґрусу між згаяних
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір
І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,
Алегоричність притаманна всім,
В апартаментах лицарів незайманих,
Де на бандурах висохлий зефір
І …ніч тримає ворона над прірвою,
А прірва прикидається бузком,
Густими полуничними сиропами,
2026.08.17
13:31
Штучний інтелект порахував інтелектуалів поштучно.
Спершу отримав гарбуза, а потім ще й дістав на горіхи.
Із зони комфорту потрапив просто на зону.
Меланхолік помітив пожежу на горищі і відреагував по-філософському: «Гори ще…»
Проблеми із го
2026.08.17
11:48
Ранку раночку, ти як брат мені.
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.
Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом
Тихо дзенькає еСеМеС.
Ніч лякала - для серця матиме
Сотні жал і десятки лез.
Нахвалялася, все те гамузом
В сон розірваний зажене.
Закровавиться страху галасом
2026.08.17
10:23
Золоте сонце Егейського моря повільно занурювалося у воду, заливаючи передвечірнім світлом Ефес – одне з найвеличніших міст античного світу. З висоти пташиного лету воно здавалося розкішним мармуровим килимом, розгорнутим між зеленими пагорбами та гамірно
2026.08.17
09:07
Стрибнути вище голови
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.
Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг
не вимагайте, люди.
В моїй ви шкурі не були,
не розтинали груди.
Та не пройшли моїх доріг,
нудотних хімій сорок.
Я бачила кривавий сніг
2026.08.17
06:45
Хоча іще квітують квіти
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.
І сонцем повняться плоди, -
Уже тепла позбувся вітер,
А я менш пріє від ходи.
Уже геть зовсім непрозора
Поза рікою далечінь, -
Вже гублять листя осокори
І я лисію не один.
2026.08.16
23:54
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.
Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.
Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії
2026.08.16
23:10
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.
І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.
І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі
2026.08.16
21:37
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”
2026.08.16
21:21
Нічого і я не читатиму –
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.
Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими
Ні батькового, ні материнського.
Скажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.
Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
Тож будьмо відверто тверезими
2026.08.16
19:58
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук
2026.08.16
19:03
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала
2026.08.16
18:41
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.
Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.
Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,
2026.08.16
13:52
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?
Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?
Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з
2026.08.16
13:46
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.
Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.
Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2026.06.11
2026.04.09
2026.02.11
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
2023.12.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Поетичний аналіз калу (маленька поема)
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поетичний аналіз калу (маленька поема)
Колись у прадавньо-радянські часи
(коли у містах не було ковбаси)
На політзайняттях у армії нашій
Дифузії тема була із найкращих.
(Ой, тему ж цю мудру любив замполіт!!!-
Як пердне один, а всім іншим смердить))) )
......... ......... ........ .........
Давно це було... Чи недавно... Хто зна?..
А ось- поетична "тусовка" одна...
Хто коми не ставить, хто крапки... Хтось пише
На мові з трьох слів (гірше, ніж в дикуна).
А хтось- "еротичне"... Одні матюки...
Мабуть, у свій час так навчили батьки...
А хто у еротиці тями не має-
Той просто так пише... ВіршІ-матюки)...
Як справи в поезії в хлопця сумні,
То критиком стане (критичні ж бо дні),
І з виглядом мудро-надутим таким
Про... "надлишок... (ой!)... дієслівних... той... рим"
Комусь-таки це беззмістовно-дурне
Чи інше якесь "садо-мазо"ввіткне
(Колись-бо це речення вченогугняве
Так вплинуло, бач, на хлоп"ячу уяву,
що тиждень він їсти не міг, і не спав.
Усе, мастурбуючи," тему" вивчав)
Чи інший... у зраді погрузлий по вуха,
Мов швець на машинці, строчить "заказуху".
А хтось на поезію часу не має.
Йому нецікаво. Він ПЕРЕКЛАДАЄ.
Як добре, що є автоперекладач-
(хоч свічкою Богу за INTEL віддяч!)
Загрузить, мов праля ганчір"ям машину-
Щось вийме. Обробить, і має світлину.
А інший, мов флюгер, уловлює вітер.
А доти- про квіти. Про квіти. Про квіти.
А є- ГУМОРИСТИ. На щастя, у НЕТі
Усі анекдоти, що є на планеті,
Вже виклали- он де є простір для сміху!-
Обрав. Обробив. Гумореско!- на вихід!
А от і вірші людожерницько- злі...
Пробачте, ви часом того... не тролі?..
А в іншого вірш- паранойя важка...
Нічого! Отримай свого "колобка"!..
........ ........ ........ ........
Та знаю і інших. Знайомий. Честь маю.
І їм (саме ЇМ) від душі побажаю-
........ ........ ......... ........
Як лірик у серці- лишайся собою.
Лишайся.
Не здайся спокусам. Принаймні, без бою.
Не здайся.
Не вір крокодилячим горе-сльозам.
Не вір.
Не вір епатажно-продажним статтям.
Не вір.
Лишайся собою в найтяжчі часи.
Нічого НЕ БІЙСЯ. НЕ ВІР. НЕ ПРОСИ.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115042900840
(коли у містах не було ковбаси)
На політзайняттях у армії нашій
Дифузії тема була із найкращих.
(Ой, тему ж цю мудру любив замполіт!!!-
Як пердне один, а всім іншим смердить))) )
......... ......... ........ .........
Давно це було... Чи недавно... Хто зна?..
А ось- поетична "тусовка" одна...
Хто коми не ставить, хто крапки... Хтось пише
На мові з трьох слів (гірше, ніж в дикуна).
А хтось- "еротичне"... Одні матюки...
Мабуть, у свій час так навчили батьки...
А хто у еротиці тями не має-
Той просто так пише... ВіршІ-матюки)...
Як справи в поезії в хлопця сумні,
То критиком стане (критичні ж бо дні),
І з виглядом мудро-надутим таким
Про... "надлишок... (ой!)... дієслівних... той... рим"
Комусь-таки це беззмістовно-дурне
Чи інше якесь "садо-мазо"ввіткне
(Колись-бо це речення вченогугняве
Так вплинуло, бач, на хлоп"ячу уяву,
що тиждень він їсти не міг, і не спав.
Усе, мастурбуючи," тему" вивчав)
Чи інший... у зраді погрузлий по вуха,
Мов швець на машинці, строчить "заказуху".
А хтось на поезію часу не має.
Йому нецікаво. Він ПЕРЕКЛАДАЄ.
Як добре, що є автоперекладач-
(хоч свічкою Богу за INTEL віддяч!)
Загрузить, мов праля ганчір"ям машину-
Щось вийме. Обробить, і має світлину.
А інший, мов флюгер, уловлює вітер.
А доти- про квіти. Про квіти. Про квіти.
А є- ГУМОРИСТИ. На щастя, у НЕТі
Усі анекдоти, що є на планеті,
Вже виклали- он де є простір для сміху!-
Обрав. Обробив. Гумореско!- на вихід!
А от і вірші людожерницько- злі...
Пробачте, ви часом того... не тролі?..
А в іншого вірш- паранойя важка...
Нічого! Отримай свого "колобка"!..
........ ........ ........ ........
Та знаю і інших. Знайомий. Честь маю.
І їм (саме ЇМ) від душі побажаю-
........ ........ ......... ........
Як лірик у серці- лишайся собою.
Лишайся.
Не здайся спокусам. Принаймні, без бою.
Не здайся.
Не вір крокодилячим горе-сльозам.
Не вір.
Не вір епатажно-продажним статтям.
Не вір.
Лишайся собою в найтяжчі часи.
Нічого НЕ БІЙСЯ. НЕ ВІР. НЕ ПРОСИ.
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115042900840
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2028 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2028 seconds