ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче, булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Лайоль Босота
2024.04.15

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Критика | Аналітика

 Люди хочуть читати!
Як приємно усвідомлювати, що те, що ти робиш, є потрібним і знаходить відповідний позитивний відгук!
Позавчора зустріла свого колишнього сусіда, з родичами якого прожили "двері в двері" більше десятка років і стали практично родиною... І тепер часто бачимося, хоча і не живемо так близько. Його звуть Денис Соловей, йому 26 років. Влітку 2014 року пішов добровольцем в АТО. У складі 24 Яворівського механізованого підрозділу захищав нашу землю під с.Дмитрівка неподалік Іловайська. Був поранений, контужений. Лікувався півроку у госпіталях Харкова і Львова. Тепер - інвалід війни. У 26 років... Має ще 6 осколків у печінці і селезінці, які українські лікарі не ризикнули видаляти під час попередніх курсів лікування. Готує документи для оперування за кордоном. Збирає кошти. Наша сім'я допомогла, звичайно, як змогли...
Але хотіла сказати про інше... Про те, з яким запалом і вдячністю він відгукувався про наші збірки "Воїнам світла" і "Осінь у камуфляжі"*, які я йому подарувала ще у січні ц.р.
Виявляється ці дві книжечки нарозхват у м.Лугини Житомирської обл., звідки він родом, і де мешкає його мама. "Мама" з великої літери, як і всі матері, які виховали синів-захисників... Адже влітку-восени 2014 р. обидва її сини - старший Олександр та молодший Денис були у тому східному пеклі, а далі - обоє поранені, тривале лікування... Але, дав Бог щастя - живі!
Перед Великодніми святами я передала Денисом ще два комплекти з наших двох збірок - для мами, і для брата.
І ось чую, що знайомі, сусіди Денисової мами, учителі місцевої школи - позичають і перепозичають наші збірки, переписують вручну собі у зошити вірші з них...
Пишу - а на очах сльози зворушення... Дякую нам усім! І - не зупиняймося!!!!
Бо люди хочуть читати!!!!

п.с. А ще буквально вчора мала розмову з мамою 12-річної школярки-волонтерки, слова якої (а їй тобі було ще 11 років) з її з малюнка для солдатів стали поштовхом для написання мого вірша "Осінь в бліндажі" (який опубліковано в обох збірках). Так от, наші збірочки постійно на руках у вчителів Львівської СШ №28, вірші з них використовують у навчально-виховному процесі... Гадаю ще треба буде додруковувати наклад, щоб поширювати у школах і бібліотеках. Бо таки дуже актуальне - ЛЮДИ ХОЧУТЬ ЧИТАТИ!!!

Галина Виноградська 30.04.2015

*"Осінь у камуфляжі: збірка віршів "/ упорядкувала Таїсія Цибульська — Кременчук: Видавець ПП Щербатюк О. В., 2014 — 128 с.;
"Воїнам світла:колективний подарунковий збірник поезій."- Мукачеве,волонтерське видавництво "Серце патріота", Благодійний фонд "Віта Дольче", 2015.- 256 с.

https://www.facebook.com/groups/1558663831031223/?fref=nf


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-04-30 12:17:44
Переглядів сторінки твору 2375
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.797
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Соціум
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-04-30 22:49:59 ]
Радісно се від Вас чути, пані Галино! Мені здається, що зараз, як ніколи досі, хоч і скрута, і війна, і ніби не на часі, люди починають справді читати. Більше читати. Читати українське. А Ви і справді - не зупиняйтеся. Бо Слово гартує дух. А Ваші поезії - ще й зцілюють його та надихають. Дуже тішуся, що сі дві збірочки знайшли свого читача.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-05-01 22:32:11 ]
Щиро вдячна за теплі слова в адресу моїх віршів! А збірки - видати б багатотисячним тиражем... Бо ті два наклади по декілька сотень примірників, коштом самих авторів - то така крапля в морі... Бо є потреба в читачів. Є!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-05-01 22:07:57 ]
Вітаю, Галю. Це - велике щастя для письменника, якщо його твори потрібні людям і ходять по руках. Ви і інші автори збірника, робите разом велику справу в ім"я Батьківщини, утвердження її, як демократичної європейської держави.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-05-01 22:45:05 ]
Спасибі, Ярославе! Знаєте, коли виникла ідея створення цих книжок, то ніхто й не думав про такі високі речі, про які Ви кажете. А просто хотіли зробити щось приємне для наших захисників, те, що можемо зробити саме ми - ті, хто створює словесні твори... Хтось інший - робить щось інше, що йому до снаги. А ми (попри й інше волонтерство) - книги...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2015-05-02 00:25:02 ]
Радий чути, що українське слово, над яким глумиться московська нечисть, ще не втратило своєї сили. Щасти вам !


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-05-02 01:07:15 ]
Спасибі, пане Іване! Слово - незнищенне...