Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.12
07:59
ця присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб
2025.12.12
07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?
2025.12.12
06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчучається
І шелестіння трави.
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчучається
І шелестіння трави.
2025.12.12
01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.
- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.
- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.
2025.12.11
21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.
І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.
І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,
2025.12.11
21:24
Ітимеш у лютий мороз
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.
Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.
Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись
2025.12.11
21:00
Розлючений Куремса у шатрі
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.
2025.12.11
20:24
Де безмежність засяяла спалахом зірки новОї
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.
А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.
А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру
2025.12.11
13:19
Зима безсніжна оселилась
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.
Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.
Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж
2025.12.11
11:25
Ніч стелила сиві сни
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.
2025.12.11
07:14
Десь отам за видноколом
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...
2025.12.10
23:47
Поповзла завіса, схоже,
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.
У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.
У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море
2025.12.10
22:41
Гадаю, що байка про Зайця й Ведмедя багатьом відома. Оповім її тим, хто ще не чув.
Якось стрілись віч-на-віч наші герої. Привітались. А потім Заєць каже Ведмедю: «Хочеш у морду?»
«Од тебе?»- питає з глуздом ошелешений Ведмідь.
«Ні! Там, за рогом, усім
2025.12.10
20:55
Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.
Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.
Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,
2025.12.10
16:42
Парашутистко приземлись на мене
Парашутистко приземлись на мене
Я вхоплю Нью Орлеан
І Керолайна має сенс
Парашутистко зі мною ти лети
Парашутистко зі мною ти лети
Я робитиму гру в Далласі
Парашутистко приземлись на мене
Я вхоплю Нью Орлеан
І Керолайна має сенс
Парашутистко зі мною ти лети
Парашутистко зі мною ти лети
Я робитиму гру в Далласі
2025.12.10
15:07
Життя цікава повість.
Від весен до зими
то засуха, то повінь,
а то гучні громи.
Жертовна у любові —
за радістю сльоза.
Бог згарди калинові
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Від весен до зими
то засуха, то повінь,
а то гучні громи.
Жертовна у любові —
за радістю сльоза.
Бог згарди калинові
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Галина Михайлик /
Критика | Аналітика
Люди хочуть читати!
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Люди хочуть читати!
Як приємно усвідомлювати, що те, що ти робиш, є потрібним і знаходить відповідний позитивний відгук!
Позавчора зустріла свого колишнього сусіда, з родичами якого прожили "двері в двері" більше десятка років і стали практично родиною... І тепер часто бачимося, хоча і не живемо так близько. Його звуть Денис Соловей, йому 26 років. Влітку 2014 року пішов добровольцем в АТО. У складі 24 Яворівського механізованого підрозділу захищав нашу землю під с.Дмитрівка неподалік Іловайська. Був поранений, контужений. Лікувався півроку у госпіталях Харкова і Львова. Тепер - інвалід війни. У 26 років... Має ще 6 осколків у печінці і селезінці, які українські лікарі не ризикнули видаляти під час попередніх курсів лікування. Готує документи для оперування за кордоном. Збирає кошти. Наша сім'я допомогла, звичайно, як змогли...
Але хотіла сказати про інше... Про те, з яким запалом і вдячністю він відгукувався про наші збірки "Воїнам світла" і "Осінь у камуфляжі"*, які я йому подарувала ще у січні ц.р.
Виявляється ці дві книжечки нарозхват у м.Лугини Житомирської обл., звідки він родом, і де мешкає його мама. "Мама" з великої літери, як і всі матері, які виховали синів-захисників... Адже влітку-восени 2014 р. обидва її сини - старший Олександр та молодший Денис були у тому східному пеклі, а далі - обоє поранені, тривале лікування... Але, дав Бог щастя - живі!
Перед Великодніми святами я передала Денисом ще два комплекти з наших двох збірок - для мами, і для брата.
І ось чую, що знайомі, сусіди Денисової мами, учителі місцевої школи - позичають і перепозичають наші збірки, переписують вручну собі у зошити вірші з них...
Пишу - а на очах сльози зворушення... Дякую нам усім! І - не зупиняймося!!!!
Бо люди хочуть читати!!!!
п.с. А ще буквально вчора мала розмову з мамою 12-річної школярки-волонтерки, слова якої (а їй тобі було ще 11 років) з її з малюнка для солдатів стали поштовхом для написання мого вірша "Осінь в бліндажі" (який опубліковано в обох збірках). Так от, наші збірочки постійно на руках у вчителів Львівської СШ №28, вірші з них використовують у навчально-виховному процесі... Гадаю ще треба буде додруковувати наклад, щоб поширювати у школах і бібліотеках. Бо таки дуже актуальне - ЛЮДИ ХОЧУТЬ ЧИТАТИ!!!
Позавчора зустріла свого колишнього сусіда, з родичами якого прожили "двері в двері" більше десятка років і стали практично родиною... І тепер часто бачимося, хоча і не живемо так близько. Його звуть Денис Соловей, йому 26 років. Влітку 2014 року пішов добровольцем в АТО. У складі 24 Яворівського механізованого підрозділу захищав нашу землю під с.Дмитрівка неподалік Іловайська. Був поранений, контужений. Лікувався півроку у госпіталях Харкова і Львова. Тепер - інвалід війни. У 26 років... Має ще 6 осколків у печінці і селезінці, які українські лікарі не ризикнули видаляти під час попередніх курсів лікування. Готує документи для оперування за кордоном. Збирає кошти. Наша сім'я допомогла, звичайно, як змогли...
Але хотіла сказати про інше... Про те, з яким запалом і вдячністю він відгукувався про наші збірки "Воїнам світла" і "Осінь у камуфляжі"*, які я йому подарувала ще у січні ц.р.
Виявляється ці дві книжечки нарозхват у м.Лугини Житомирської обл., звідки він родом, і де мешкає його мама. "Мама" з великої літери, як і всі матері, які виховали синів-захисників... Адже влітку-восени 2014 р. обидва її сини - старший Олександр та молодший Денис були у тому східному пеклі, а далі - обоє поранені, тривале лікування... Але, дав Бог щастя - живі!
Перед Великодніми святами я передала Денисом ще два комплекти з наших двох збірок - для мами, і для брата.
І ось чую, що знайомі, сусіди Денисової мами, учителі місцевої школи - позичають і перепозичають наші збірки, переписують вручну собі у зошити вірші з них...
Пишу - а на очах сльози зворушення... Дякую нам усім! І - не зупиняймося!!!!
Бо люди хочуть читати!!!!
п.с. А ще буквально вчора мала розмову з мамою 12-річної школярки-волонтерки, слова якої (а їй тобі було ще 11 років) з її з малюнка для солдатів стали поштовхом для написання мого вірша "Осінь в бліндажі" (який опубліковано в обох збірках). Так от, наші збірочки постійно на руках у вчителів Львівської СШ №28, вірші з них використовують у навчально-виховному процесі... Гадаю ще треба буде додруковувати наклад, щоб поширювати у школах і бібліотеках. Бо таки дуже актуальне - ЛЮДИ ХОЧУТЬ ЧИТАТИ!!!
Галина Виноградська 30.04.2015
*"Осінь у камуфляжі: збірка віршів "/ упорядкувала Таїсія Цибульська — Кременчук: Видавець ПП Щербатюк О. В., 2014 — 128 с.;
"Воїнам світла:колективний подарунковий збірник поезій."- Мукачеве,волонтерське видавництво "Серце патріота", Благодійний фонд "Віта Дольче", 2015.- 256 с.
https://www.facebook.com/groups/1558663831031223/?fref=nf
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Осяяння"
• Перейти на сторінку •
"Український Донбас: Вечір пам'яті Івана Низового (26.04.2015, Львів)"
• Перейти на сторінку •
"Український Донбас: Вечір пам'яті Івана Низового (26.04.2015, Львів)"
Про публікацію
