Шановні друзі!
На жаль, мушу із запізненням вітати вас з першим квітня – не маю Інтернету вдома. Проте мій подарунок, сподіваюсь, потішить вас достатньо, аби ви на мене не гнівались. Отже – по порядку.
Почалося усе з такої ідеї: якщо створити на Майстернях сторінку від імені дівчини, дати симпатичну фотографію і вішати жахливо слізні любовні вірші, то оцінки і коментарі будуть позитивними, незалежно від якості пропонованих творів. Спроба втілити цей проект в життя вдалася не надто вдалою (перепрошую), головним чином через мої нерегулярні відвідини сайту. Однак, певні висновки все ж можна зробити.
Можливо, хтось уже здогадався, що мова йде про Тетяну Рижу. Сьогодні зізнаюсь – вона по-батькові Володимирівна... Фотокартку викачав з Інтернету, не знаю навіть, хто то є. Вірші, що їх вішав від її імені – окрема розмова. Всі ті потворотворики писав я. Для чистоти експерименту мусив викидати при тому з голови усі думки, до того ж, не витрачав на жодний „вірш” більше однієї хвилини, писав усе підряд, що лізло в голову. Для того, щоб мене не вичислили, завів для Тані окрему електронну скриньку.
Ще одне – кілька разів намагався ловити інших авторів – давав їхнім творам надвисокі оцінки і позитивні коментарі під лінком Тетяни Рижої, чекаючи на зворотній реверанс. Іноді виходило, іноді ні (для допитливих: це можна прослідкувати за розділом „коментарі отримані/залишені” на сторінці Тетяни Рижої). *
Отже – що маємо в сухому залишку?
Тетяна успішно рушила у відкрите плавання, навіть завела кількох друзів. Перед останніми вибачаюсь за ненавмисний обман. Іноді Танин рейтинг перевищував мій власний. Це, звичайно, ні про що не говорить, лише про те, що я, можливо, працюю в неправильному напрямку... Потім все стало на свої місця – ми з нею в рейтингах зрівнялися. Думаю, хто налаштований проти мене критично, може зараз задоволено похихотіти, але тільки трошки...
Падіння Таниних оцінок відбулося завдяки кільком людям, яких хочу назвати поіменно: це Святослав Синявський і Юрій Перехожий. Вони кілька разів виставляли Рижій такі заслужені трійки. Щоправда, тоді як Юрій намагався наставити Таню на шлях істини, Святослав ставив оцінки мовчки, видно, не було слів... Тут хочу лише зауважити, що талановитим поетам дійсно важливо попускати неуків, схожих на Рижу Тетяну, дуже добре, коли вони ще й коментують.
Ще про оцінки – „рейтинг майстерень” у Тані вищий за „народний рейтинг”. Цікаво, що б це значило? **
Хотів би окремо згадати і скинути капелюха перед Ярославом Нечуйвітром. Він дуже швидко збагнув, що Тетяна Рижа повна нездара. Однак не покинув її коментувати, намагався давати слушні поради, які безумовно допомогли б їй, коли б вона існувала насправді. *** Ярослав навіть ставив Тетяні Рижій п’ятірки для заохочення, заступився за неї переді мною, коли я почав її лаяти. Мені здається, що приклад Ярослава гідний наслідування або принаймні поваги до цього непересічного поета.
Були й такі, кому подобались Танині вірші – моє їм щире співчуття.

З повагою і надією на те, що ви добре провели час, читаючи це,
Чернишенко Володимир

* Звичайно, важко відмовити в добрій оцінці тому, хто ощасливив тебе шісткою, але треба ж і думати, що оцінюєш. Я не називаю прізвища, але хтось безумовно себе впізнає і, може статись, перегляне свої погляди на поезію.

** А значить це лише те, що Майстри мають забов’язання оцінювати усе, що надходить на сайт. Це погано, бо робота може спускатися на автоматі. Знову ж таки – для допитливих. Подивіться на оті потворики, за які Майстерні ставили п’ятірки. Може, краще оцінювати менше, але якісніше? Та це не моя справа, я лише намагаюся аналізувати.

*** Створюючи Тетяну Рижу не ставив собі за мету нікого образити, тому засмутився, коли взнав, що поет, якого я дуже поважаю, пройнявся співчуттям до неї. Навіть соромно тоді стало. Намагався попередити Ярослава, щоб він припинив її коментувати і оцінювати, однак мій комп’ютер не розпізнає кнопку для контакту з автором, а на контакт Ярослав не вийшов. Сподіваюсь, він мені пробачить.