
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.14
22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть
2025.07.14
19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.
Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.
Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,
2025.07.14
19:50
Народився експромт.
Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.
Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.
2025.07.14
14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.
І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.
І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу
2025.07.14
05:53
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.
2025.07.14
00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…
2025.07.13
23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.
З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі
2025.07.13
22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,
2025.07.13
19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т
2025.07.13
16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!
По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!
По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!
2025.07.13
13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі
2025.07.13
12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.
А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.
А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,
2025.07.13
08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.
2025.07.12
22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами
2025.07.12
14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.
У нас ні краплі, лиш сушарка
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.
У нас ні краплі, лиш сушарка
2025.07.12
13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось
в очах моїх ти
в очах моїх ти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось
в очах моїх ти
в очах моїх ти
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Кориця Медова (1991) /
Рецензії
/
Рецензія на дитячу книгу
Смачне варення від Чаклуна
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Смачне варення від Чаклуна
Книга "Банка варення" Олега Чаклуна - солодка для читання маленьким і не дуже маленьким діткам. З нею ми відкриваємо неймовірність навколо нас і чарівність у собі. Вона показує нам строкатий світ дитячих пригод, де є місце любові, дружбі, чемності, допомозі, мрії та загадці. І головне – у казках є місце для кожного читача, який візьме у руки цю книжечку. Тому сідайте зручніше та занурюйтесь глибше у "Банку варення"!
Образи, з якими автор знайомить читача – живі та яскраві. Вони вмить захоплюють увагу. Провокують фантазію та уяву. Стає цікаво і водночас тривожно за дівчинку, яка потрапила у банку з варенням; радісно – коли хлопчик знаходить справжнього друга - непосиду-вітерця і разом із ним запускає повітряного змія. Тепліє на душі від того, що маленьке ведмежа допомогло кущику дістатись до сонечка, щоб вирости великим та гарним. А читаючи казку про татів живіт, мимоволі поглядаєш на свого татка, чи раптом не про його животик написано у книжечці.
Окрім цього, звернімо увагу й на дидактичний елемент казок Олега Чаклуна, який реалізований у ненав’язливій для читача формі. Позитивний настрій спрямовує маленьких допитливиків бути добрими, щирими, людяними, уважними, кмітливими.
Мета автора - виховати у читачів найкращі моральні якості – вміння ділитися, складати свої іграшки, любити та берегти природу, бути цікавим та допитливим, ніколи не покидати мріяти і вірити у свої мрії.
Очевидно, що автор знає рецепт "як вирости справжньою людиною". І головне – він з радістю ділиться ним зі мною, з вами і всіма охочими, які не проти ласувати смачним варенням. Ням-ням!
Приємно, що "Банку варення" не лише приємно читати, а й дивитися на чудові малюнки. Бо яка ж дитяча книжка без ілюстрацій? Зауважимо, що ілюстрації у книжці виконані якісно з погляду змісту, бо повністю відтворюють, те що написано, і з погляду композиції, адже баланс між текстом та ілюстраціями не порушено. Тобто, у читача не має відчуття, що чогось бракує - тексту або ілюстрацій, або чогось забагато.
Наступне, на що ми звернемо увагу, так це на палітру героїв "Банки варення". По-перше, усі вони належать до позитивних персонажів, це сприяє гуманізації дитячого світогляду, який тільки починає ставати на ноги.
Пам’ятаємо, що позитивні герої – це не обов’язково ідеальні герої, бо всі ми час від часу робимо помилки, і головне вчасно виправити їх. Автор Олег Чаклун показав нам саме героїв, що здатні виправлятися.
По-друге, герої у казках "Банки варення" вирізняються особливою кмітливістю, що робить їхні дії та вчинки динамічними, цікавими, такими, які хочеться повторити, або такі які точно траплялися з тобою.
По-третє, герої внутрішньо близькі читачеві, бо майже у кожному з них можна впізнати себе (як вже згадувалось раніше), свого друга, однокласника, татуся, сестричку або братика, які здавалося б завжди поруч, але хто знає, яка пригода може трапитись із вами завтра. І це чарівно, що серед українських письменників є такі, що глибоко відчувають світ дитини, дещо наївний, рожевий, чи можливо різнокольоровий, але завжди живий, динамічний, цікавий, непередбачуваний!
Книга Олега Чаклуна "Банка варення" зможе стати чудовим дарунком до зимових свят, адже вона задовольнить читацькі смаки найвибагливіших мамусь і татусів, найуважніших бабусь та дідусів. І найголовніше, я впевнена, що ви полюбите "Банку варення" так як полюбила її я. Смачного читання усім!
2014 р.
Образи, з якими автор знайомить читача – живі та яскраві. Вони вмить захоплюють увагу. Провокують фантазію та уяву. Стає цікаво і водночас тривожно за дівчинку, яка потрапила у банку з варенням; радісно – коли хлопчик знаходить справжнього друга - непосиду-вітерця і разом із ним запускає повітряного змія. Тепліє на душі від того, що маленьке ведмежа допомогло кущику дістатись до сонечка, щоб вирости великим та гарним. А читаючи казку про татів живіт, мимоволі поглядаєш на свого татка, чи раптом не про його животик написано у книжечці.
Окрім цього, звернімо увагу й на дидактичний елемент казок Олега Чаклуна, який реалізований у ненав’язливій для читача формі. Позитивний настрій спрямовує маленьких допитливиків бути добрими, щирими, людяними, уважними, кмітливими.
Мета автора - виховати у читачів найкращі моральні якості – вміння ділитися, складати свої іграшки, любити та берегти природу, бути цікавим та допитливим, ніколи не покидати мріяти і вірити у свої мрії.
Очевидно, що автор знає рецепт "як вирости справжньою людиною". І головне – він з радістю ділиться ним зі мною, з вами і всіма охочими, які не проти ласувати смачним варенням. Ням-ням!
Приємно, що "Банку варення" не лише приємно читати, а й дивитися на чудові малюнки. Бо яка ж дитяча книжка без ілюстрацій? Зауважимо, що ілюстрації у книжці виконані якісно з погляду змісту, бо повністю відтворюють, те що написано, і з погляду композиції, адже баланс між текстом та ілюстраціями не порушено. Тобто, у читача не має відчуття, що чогось бракує - тексту або ілюстрацій, або чогось забагато.
Наступне, на що ми звернемо увагу, так це на палітру героїв "Банки варення". По-перше, усі вони належать до позитивних персонажів, це сприяє гуманізації дитячого світогляду, який тільки починає ставати на ноги.
Пам’ятаємо, що позитивні герої – це не обов’язково ідеальні герої, бо всі ми час від часу робимо помилки, і головне вчасно виправити їх. Автор Олег Чаклун показав нам саме героїв, що здатні виправлятися.
По-друге, герої у казках "Банки варення" вирізняються особливою кмітливістю, що робить їхні дії та вчинки динамічними, цікавими, такими, які хочеться повторити, або такі які точно траплялися з тобою.
По-третє, герої внутрішньо близькі читачеві, бо майже у кожному з них можна впізнати себе (як вже згадувалось раніше), свого друга, однокласника, татуся, сестричку або братика, які здавалося б завжди поруч, але хто знає, яка пригода може трапитись із вами завтра. І це чарівно, що серед українських письменників є такі, що глибоко відчувають світ дитини, дещо наївний, рожевий, чи можливо різнокольоровий, але завжди живий, динамічний, цікавий, непередбачуваний!
Книга Олега Чаклуна "Банка варення" зможе стати чудовим дарунком до зимових свят, адже вона задовольнить читацькі смаки найвибагливіших мамусь і татусів, найуважніших бабусь та дідусів. І найголовніше, я впевнена, що ви полюбите "Банку варення" так як полюбила її я. Смачного читання усім!
2014 р.
Оригінал матеріалу дивитись: http://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2014/12/141208_book_2014_reader_review_chaklun2
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію