Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.11
11:23
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.
Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.
Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,
2026.01.11
06:54
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..)
Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван
2026.01.10
22:48
Із Леоніда Сергєєва
– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!
– Так точно, о пів на дев’яту – д
– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!
– Так точно, о пів на дев’яту – д
2026.01.10
21:10
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»
2026.01.10
19:57
ДІЙОВІ ОСОБИ:
ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій.
АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви
2026.01.10
10:53
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.
Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.
Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,
2026.01.10
09:31
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?
І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?
І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —
2026.01.10
01:52
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,
2026.01.10
00:16
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста.
У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка
2026.01.09
21:12
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить
2026.01.09
19:33
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.
І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.
І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,
2026.01.09
19:03
У затишку м’яких перин і покривал,
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.
2026.01.09
18:28
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…
2026.01.09
16:01
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.
Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -
2026.01.09
15:25
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився
2026.01.09
13:09
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.
Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.
Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Кориця Медова (1991) /
Рецензії
/
Рецензія на дитячу книгу
Смачне варення від Чаклуна
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Смачне варення від Чаклуна
Книга "Банка варення" Олега Чаклуна - солодка для читання маленьким і не дуже маленьким діткам. З нею ми відкриваємо неймовірність навколо нас і чарівність у собі. Вона показує нам строкатий світ дитячих пригод, де є місце любові, дружбі, чемності, допомозі, мрії та загадці. І головне – у казках є місце для кожного читача, який візьме у руки цю книжечку. Тому сідайте зручніше та занурюйтесь глибше у "Банку варення"!
Образи, з якими автор знайомить читача – живі та яскраві. Вони вмить захоплюють увагу. Провокують фантазію та уяву. Стає цікаво і водночас тривожно за дівчинку, яка потрапила у банку з варенням; радісно – коли хлопчик знаходить справжнього друга - непосиду-вітерця і разом із ним запускає повітряного змія. Тепліє на душі від того, що маленьке ведмежа допомогло кущику дістатись до сонечка, щоб вирости великим та гарним. А читаючи казку про татів живіт, мимоволі поглядаєш на свого татка, чи раптом не про його животик написано у книжечці.
Окрім цього, звернімо увагу й на дидактичний елемент казок Олега Чаклуна, який реалізований у ненав’язливій для читача формі. Позитивний настрій спрямовує маленьких допитливиків бути добрими, щирими, людяними, уважними, кмітливими.
Мета автора - виховати у читачів найкращі моральні якості – вміння ділитися, складати свої іграшки, любити та берегти природу, бути цікавим та допитливим, ніколи не покидати мріяти і вірити у свої мрії.
Очевидно, що автор знає рецепт "як вирости справжньою людиною". І головне – він з радістю ділиться ним зі мною, з вами і всіма охочими, які не проти ласувати смачним варенням. Ням-ням!
Приємно, що "Банку варення" не лише приємно читати, а й дивитися на чудові малюнки. Бо яка ж дитяча книжка без ілюстрацій? Зауважимо, що ілюстрації у книжці виконані якісно з погляду змісту, бо повністю відтворюють, те що написано, і з погляду композиції, адже баланс між текстом та ілюстраціями не порушено. Тобто, у читача не має відчуття, що чогось бракує - тексту або ілюстрацій, або чогось забагато.
Наступне, на що ми звернемо увагу, так це на палітру героїв "Банки варення". По-перше, усі вони належать до позитивних персонажів, це сприяє гуманізації дитячого світогляду, який тільки починає ставати на ноги.
Пам’ятаємо, що позитивні герої – це не обов’язково ідеальні герої, бо всі ми час від часу робимо помилки, і головне вчасно виправити їх. Автор Олег Чаклун показав нам саме героїв, що здатні виправлятися.
По-друге, герої у казках "Банки варення" вирізняються особливою кмітливістю, що робить їхні дії та вчинки динамічними, цікавими, такими, які хочеться повторити, або такі які точно траплялися з тобою.
По-третє, герої внутрішньо близькі читачеві, бо майже у кожному з них можна впізнати себе (як вже згадувалось раніше), свого друга, однокласника, татуся, сестричку або братика, які здавалося б завжди поруч, але хто знає, яка пригода може трапитись із вами завтра. І це чарівно, що серед українських письменників є такі, що глибоко відчувають світ дитини, дещо наївний, рожевий, чи можливо різнокольоровий, але завжди живий, динамічний, цікавий, непередбачуваний!
Книга Олега Чаклуна "Банка варення" зможе стати чудовим дарунком до зимових свят, адже вона задовольнить читацькі смаки найвибагливіших мамусь і татусів, найуважніших бабусь та дідусів. І найголовніше, я впевнена, що ви полюбите "Банку варення" так як полюбила її я. Смачного читання усім!
2014 р.
Образи, з якими автор знайомить читача – живі та яскраві. Вони вмить захоплюють увагу. Провокують фантазію та уяву. Стає цікаво і водночас тривожно за дівчинку, яка потрапила у банку з варенням; радісно – коли хлопчик знаходить справжнього друга - непосиду-вітерця і разом із ним запускає повітряного змія. Тепліє на душі від того, що маленьке ведмежа допомогло кущику дістатись до сонечка, щоб вирости великим та гарним. А читаючи казку про татів живіт, мимоволі поглядаєш на свого татка, чи раптом не про його животик написано у книжечці.
Окрім цього, звернімо увагу й на дидактичний елемент казок Олега Чаклуна, який реалізований у ненав’язливій для читача формі. Позитивний настрій спрямовує маленьких допитливиків бути добрими, щирими, людяними, уважними, кмітливими.
Мета автора - виховати у читачів найкращі моральні якості – вміння ділитися, складати свої іграшки, любити та берегти природу, бути цікавим та допитливим, ніколи не покидати мріяти і вірити у свої мрії.
Очевидно, що автор знає рецепт "як вирости справжньою людиною". І головне – він з радістю ділиться ним зі мною, з вами і всіма охочими, які не проти ласувати смачним варенням. Ням-ням!
Приємно, що "Банку варення" не лише приємно читати, а й дивитися на чудові малюнки. Бо яка ж дитяча книжка без ілюстрацій? Зауважимо, що ілюстрації у книжці виконані якісно з погляду змісту, бо повністю відтворюють, те що написано, і з погляду композиції, адже баланс між текстом та ілюстраціями не порушено. Тобто, у читача не має відчуття, що чогось бракує - тексту або ілюстрацій, або чогось забагато.
Наступне, на що ми звернемо увагу, так це на палітру героїв "Банки варення". По-перше, усі вони належать до позитивних персонажів, це сприяє гуманізації дитячого світогляду, який тільки починає ставати на ноги.
Пам’ятаємо, що позитивні герої – це не обов’язково ідеальні герої, бо всі ми час від часу робимо помилки, і головне вчасно виправити їх. Автор Олег Чаклун показав нам саме героїв, що здатні виправлятися.
По-друге, герої у казках "Банки варення" вирізняються особливою кмітливістю, що робить їхні дії та вчинки динамічними, цікавими, такими, які хочеться повторити, або такі які точно траплялися з тобою.
По-третє, герої внутрішньо близькі читачеві, бо майже у кожному з них можна впізнати себе (як вже згадувалось раніше), свого друга, однокласника, татуся, сестричку або братика, які здавалося б завжди поруч, але хто знає, яка пригода може трапитись із вами завтра. І це чарівно, що серед українських письменників є такі, що глибоко відчувають світ дитини, дещо наївний, рожевий, чи можливо різнокольоровий, але завжди живий, динамічний, цікавий, непередбачуваний!
Книга Олега Чаклуна "Банка варення" зможе стати чудовим дарунком до зимових свят, адже вона задовольнить читацькі смаки найвибагливіших мамусь і татусів, найуважніших бабусь та дідусів. І найголовніше, я впевнена, що ви полюбите "Банку варення" так як полюбила її я. Смачного читання усім!
2014 р.
Оригінал матеріалу дивитись: http://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2014/12/141208_book_2014_reader_review_chaklun2
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
