Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.22
18:55
Усе життя - велике синє поле,
Крізь поле це дорога непроста
Кладе мовчання у сухі вуста,
Тут пісня не лунатиме ніколи,
Лише відлуння, сповнене крамоли!
Здається, все прожите - тільки сон...
Стоїть жури ворожий батальйон,
Засохли польові яскраві кві
Крізь поле це дорога непроста
Кладе мовчання у сухі вуста,
Тут пісня не лунатиме ніколи,
Лише відлуння, сповнене крамоли!
Здається, все прожите - тільки сон...
Стоїть жури ворожий батальйон,
Засохли польові яскраві кві
2026.11.22
18:46
ІІІ. ЕПОХА БАРОКО: Тінь, пристрасть і застигла мить
8. «КАРАВАДЖО: СВІТЛО І ТІНІ ПОРТО-ЕРКОЛЕ»
(Містерія на три з’яви-«видіння» з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Мікеланджело Мерізі да Караваджо – Майстер, поранений, згасаючий
8. «КАРАВАДЖО: СВІТЛО І ТІНІ ПОРТО-ЕРКОЛЕ»
(Містерія на три з’яви-«видіння» з прологом та епілогом)
Дійові особи:
Мікеланджело Мерізі да Караваджо – Майстер, поранений, згасаючий
2026.11.22
18:27
Напівбрати-напівкати,
Напівтварюки-напівлюди,
Напівсвятоші-напів-Юди –
І спробуй з глузду не зійти!
Пощез стовідсотковий вміст –
Діли усе наполовину,
Бо навіть ницу худобину
Напівтварюки-напівлюди,
Напівсвятоші-напів-Юди –
І спробуй з глузду не зійти!
Пощез стовідсотковий вміст –
Діли усе наполовину,
Бо навіть ницу худобину
2026.11.22
17:22
Спить підступне у в’язниці,
Чути шерех чорних крил,
Млин розчинний у кавниці,
Місяць знову повен сил.
Бородою перехожі
Листя верб метуть вночі,
Рій метеликів вельможних,
Чути шерех чорних крил,
Млин розчинний у кавниці,
Місяць знову повен сил.
Бородою перехожі
Листя верб метуть вночі,
Рій метеликів вельможних,
2026.11.22
14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі
2026.11.22
13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.
Квіти язиками небо молять
2026.11.22
07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб
2026.11.21
22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
2026.11.21
20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі
Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб
2026.11.21
18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
2026.11.21
14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
2026.11.21
13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
2026.11.21
12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
2026.11.21
11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
2026.11.21
11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Звільнись. Маленька поема
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Звільнись. Маленька поема
-Як чарівно кохати!..
Так... -Найвищої миті
Сенс бажаєш пізнати?
То навчись- розлюбити.
.....................................
Навчись- розлюбити,
І з того почни
Науки життя
Свій перелік сумний.
Як солодко серцю
В горілці гіркій,
То випий відерце,
А далі помрій...
................................
Раніше жилося погано... І нині...
За що ж-бо нещастя таке Україні?
Щоб рабство ганебне
Забуть назавжди,
Мойсей сорок років
Євреїв водив
Кружними стежками пустелі...
Та справи у нас невеселі-
Блукаєм віки... Переслідує жах-
Як знищить пустелю у наших серцях?
Своє ж обираєм. Свідомо самі
Віками блукаємо в рабства пітьмі,
З часів від потопа...
Дай боже-
"Європа усім допоможе")))
............................................
Та це вже- глобально... Мов свинка,
Від сексу попискує жінка...
Та- зрада! Що маєш робити?
Любити?.. Забути?.. Убити?..
Не треба вбивати,
Нехай їй- живе.
Такого- багато,
І це- не нове.
Навчись- розлюбляти. Відчуєш
Новеньке, неначе смакуєш
Не хріну без солі-
Смачного торта.
Прихована воля
Твоя іще та-
Відставку коханій надати!..
Навчайся хутчій розлюбляти!
..................................................
А далі- розлюбиш і тих, хто тобі
Був другом, та в чомусь-то й шлях перебіг.
А далі -там далі багато)))-
Начальників і депутатів,
Та ще- вчителів, що нічому не вчать,
Душі лікарів, що призвикли брехать,
Ділків, генералів, доцентів,
Міністрів, панів, президентів-
Нехай їх чума покосила б!-
Всесвітня Анархії сила!..
.....................................
І от- через річку ти дивну пливеш.
І диво-життя починаєш нове.
Легкий- на терезах не зважиш.
І сам ти уже не завадиш
Тутешнього світу ні злу, ні добру
(як хочеш- з собою тебе заберу)...
Один. Ти прямуєш- до Бога.
Звільняйся мерщій -від усього!
.......................................
Як кохання вищить,
Бо в хвилину оцю
Я знімаю з душі
Непід"ємний ланцюг!..
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115102501130
Так... -Найвищої миті
Сенс бажаєш пізнати?
То навчись- розлюбити.
.....................................
Навчись- розлюбити,
І з того почни
Науки життя
Свій перелік сумний.
Як солодко серцю
В горілці гіркій,
То випий відерце,
А далі помрій...
................................
Раніше жилося погано... І нині...
За що ж-бо нещастя таке Україні?
Щоб рабство ганебне
Забуть назавжди,
Мойсей сорок років
Євреїв водив
Кружними стежками пустелі...
Та справи у нас невеселі-
Блукаєм віки... Переслідує жах-
Як знищить пустелю у наших серцях?
Своє ж обираєм. Свідомо самі
Віками блукаємо в рабства пітьмі,
З часів від потопа...
Дай боже-
"Європа усім допоможе")))
............................................
Та це вже- глобально... Мов свинка,
Від сексу попискує жінка...
Та- зрада! Що маєш робити?
Любити?.. Забути?.. Убити?..
Не треба вбивати,
Нехай їй- живе.
Такого- багато,
І це- не нове.
Навчись- розлюбляти. Відчуєш
Новеньке, неначе смакуєш
Не хріну без солі-
Смачного торта.
Прихована воля
Твоя іще та-
Відставку коханій надати!..
Навчайся хутчій розлюбляти!
..................................................
А далі- розлюбиш і тих, хто тобі
Був другом, та в чомусь-то й шлях перебіг.
А далі -там далі багато)))-
Начальників і депутатів,
Та ще- вчителів, що нічому не вчать,
Душі лікарів, що призвикли брехать,
Ділків, генералів, доцентів,
Міністрів, панів, президентів-
Нехай їх чума покосила б!-
Всесвітня Анархії сила!..
.....................................
І от- через річку ти дивну пливеш.
І диво-життя починаєш нове.
Легкий- на терезах не зважиш.
І сам ти уже не завадиш
Тутешнього світу ні злу, ні добру
(як хочеш- з собою тебе заберу)...
Один. Ти прямуєш- до Бога.
Звільняйся мерщій -від усього!
.......................................
Як кохання вищить,
Бо в хвилину оцю
Я знімаю з душі
Непід"ємний ланцюг!..
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115102501130
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
