Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.28
13:10
Лютує дикий ураган
І зносить все навколо,
Немов убивця-уркаган.
Він грає з нами в поло.
Стихія люта потряса
Твердині і основи.
І похитнулись небеса
І зносить все навколо,
Немов убивця-уркаган.
Він грає з нами в поло.
Стихія люта потряса
Твердині і основи.
І похитнулись небеса
2026.06.28
10:42
знову цей червень хмарний
зі своїми осоннями
вивуджує тебе мов рибину
із глибини
ти не знаєш чого
може там інший світ
світліше щось
що ти знаєш
зі своїми осоннями
вивуджує тебе мов рибину
із глибини
ти не знаєш чого
може там інший світ
світліше щось
що ти знаєш
2026.06.28
07:33
Не загладити провину,
Як в оцю гарячу днину
Я від ворога загину
У бою за Україну.
Через болісну утрату,
Найдорожчого солдата, -
Буде мати горювати
Як в оцю гарячу днину
Я від ворога загину
У бою за Україну.
Через болісну утрату,
Найдорожчого солдата, -
Буде мати горювати
2026.06.28
07:18
Розділ VIІІ. ЧОРНИЙ ЯР САНЛІСЬКОГО ЛІСУ
«Тому, хто тримає моє серце у своїх долонях.
Раулю, я пишу ці рядки латиною – мовою, якою мої судді виголошуватимуть нам анафему, але пишу їх кров’ю свого серця. Коли ти читатимеш це, я буду серед королівського
2026.06.27
19:25
«ЦЕ БУЛО ВЧОРА, А СЬОГОДНІ…»
Під обкладинкою цієї книжки зібрані доволі відверті і промовисті вірші. Мабуть, про них можна сказати словами одного чужого класика: «виходячи на дорогу, душа озирнулась…» Душа, розхристана на вітрах і на життєвих перехрест
2026.06.27
18:55
СІМ НОТ НА ПАГОРБІ
«ТИ ПОМІЖ МРІЙ ЗАСТРЯГ НАВІЧНО»
ПОШУКИ СПІВРОЗМОВНИКА У ВІРШАХ МИКОЛИ ДУДАРЯ
Микола Дудар – поет трішки наївний, трішки інфантильний, але передусім – дуже балакучий. Поетична картина його поезії базується на діалогах, які часто пер
2026.06.27
14:56
А що, якщо ніщо не є правдивим -
усе лиш неоспале вібрування.
І не здивуєш, аніяким дивом
мене - холоднолику, дику панну.
Хоча, направду, дякую за каву,
за зірну гущу в небному горняті,
заземлення в розмову нелукаву,
усе лиш неоспале вібрування.
І не здивуєш, аніяким дивом
мене - холоднолику, дику панну.
Хоча, направду, дякую за каву,
за зірну гущу в небному горняті,
заземлення в розмову нелукаву,
2026.06.27
13:28
Людина, якій нікуди іти,
Яка блукає в безнадійних хащах.
У криках німоти і пустоти
Вона веде життя своє пропаще.
Безхатько без життєвої мети,
Покинутий навік напризволяще.
Лайдак шукає те, чого нема,
Яка блукає в безнадійних хащах.
У криках німоти і пустоти
Вона веде життя своє пропаще.
Безхатько без життєвої мети,
Покинутий навік напризволяще.
Лайдак шукає те, чого нема,
2026.06.27
08:41
радіо співає про кохання
хмари сунуть і народ снує
заробити порішать питання
до свого усяко по своє
інший навіть
міг продати душу б
за дрібну грошву бо що душа
хто би знав як душу ту відчужить
хмари сунуть і народ снує
заробити порішать питання
до свого усяко по своє
інший навіть
міг продати душу б
за дрібну грошву бо що душа
хто би знав як душу ту відчужить
2026.06.27
07:06
Настане завтра добрий час, -
Всміхнеться сонечко для нас
І згодом тільки грому вибух
Стрясе раптово цілі шиби.
Та довго ще до бідолах
Війна приходитиме в снах, -
І людям будуть свідчить люди
Про те, що точно не забудуть:
Всміхнеться сонечко для нас
І згодом тільки грому вибух
Стрясе раптово цілі шиби.
Та довго ще до бідолах
Війна приходитиме в снах, -
І людям будуть свідчить люди
Про те, що точно не забудуть:
2026.06.27
06:48
Розділ VIІ. ТУРНІР ЗА СЕРЦЕ КОРОЛЕВИ
«Коли настане час, і кам’яні замки чужинців почнуть неволити твою чисту душу, не шукай порятунку в молитвах чи книгах. Шукай його там, де дерева розмовляють із вітром. Твій справжній трон буде не з золота, а з обій
2026.06.26
16:53
it lives in me...
the sea of touches and
the endless kisses
ohoooooooooooh
oh wings of mine
your weightless moments -
heaven to embrace
the sparkling wine
the sea of touches and
the endless kisses
ohoooooooooooh
oh wings of mine
your weightless moments -
heaven to embrace
the sparkling wine
2026.06.26
16:36
Боже Мій
Люди, що ви накоїли?
Його замкнули ви у клітці, у злотій клітці
Змусили коритися релігії
Його, воскреслого з могили, із могили
Він є богом анічого
Люди, що ви накоїли?
Його замкнули ви у клітці, у злотій клітці
Змусили коритися релігії
Його, воскреслого з могили, із могили
Він є богом анічого
2026.06.26
15:23
Барвиста поезія, щемна, глибока —
життєвої мудрості сталий архів —
натхненно звучить на підмостках високих
її чарівний, кантиленовий спів.
Проймають катренів думки автентичні,
на розмах олжу б'ють по лівій щоці,
і маски лукаві зривають з обличчя,
життєвої мудрості сталий архів —
натхненно звучить на підмостках високих
її чарівний, кантиленовий спів.
Проймають катренів думки автентичні,
на розмах олжу б'ють по лівій щоці,
і маски лукаві зривають з обличчя,
2026.06.26
13:02
Я встану рано в сутінках зелених,
Пройду крізь гай дрімотний і черлений.
Прийду на стадіон крізь варту лісу,
Крізь ватру сну і незворушність міста.
Проб'ється думка крізь застиглість часу,
Крізь розтривожену інертну масу,
Пройду крізь гай дрімотний і черлений.
Прийду на стадіон крізь варту лісу,
Крізь ватру сну і незворушність міста.
Проб'ється думка крізь застиглість часу,
Крізь розтривожену інертну масу,
2026.06.26
11:04
Розділ VІ. МІЖ КОЛИСКАМИ ТА ПРЕСТОЛОМ, АБО КИРИЛИЧНИЙ ПІДПИС НА ЛІЛЕЯХ ФРАНЦІЇ
Земля Капетингів дихала вогкістю та залізом, коли у весняний день тисяча п’ятдесят другого року над Суассоном прокотився перший крик немовляти. Усміхнена Анна схилилася над
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
2023.12.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Остров Мертвых. Маленькая поэма
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Остров Мертвых. Маленькая поэма
...Я подумал с тоской- что случилось со мной?..
Я был ранен... А может, и просто больной...
Словно плесом, сознанием стлался туман...
Я увидел!.. Разбился со звоном стакан!!!..
...Остров Мертвых- здесь время повернуто вспять...
Остров Мертвых- доплыть? Долететь? Дошагать?
Из обломков фантазий восстал наяву,
И к нему я на утлой лодчонке плыву...
..............................................
...И плесо широкой безбрежной реки...
И посох того, чьей коснешься руки,
Когда он поможет на землю сойти...
Окончен твой путь. Дальше нету пути.
..............................................
...Он смотрит пустыми глазницами окон,
Как в душу глаза... Словно бабочка в кокон
Желает вернуться, избегнув полета.
Как будто тебе потаенное -КТО ТЫ?-
Желает задать наводящий вопрос
С ухмылкой... Да только все это всерьез-
Таинственность входа с подобием свеч...
А может быть- выхода?.. Места для встреч?..
И мучить не будут фантомные боли
По тем, кто ветрами развеяны в поле...
Чьи души касаются вечером сизым...
Склоняясь, дрожат на ветру кипарисы...
Да нет же!.. Собрать свою волю в кулак!..
Смыкаются вежды... Здесь что-то не так!..
Проснуться скорей от кошмарного сна!..
Да только я стал забывать имена,
Которые в памяти ПЕРВОЙ ВЕСНЫ...
Верните мне память!.. Верните мне сны!..
Как ХОЛОД ТЕПЛОМ разлилсЯ по душе...
Я дома. Скорей бы согреться уже...
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115112400961
Я был ранен... А может, и просто больной...
Словно плесом, сознанием стлался туман...
Я увидел!.. Разбился со звоном стакан!!!..
...Остров Мертвых- здесь время повернуто вспять...
Остров Мертвых- доплыть? Долететь? Дошагать?
Из обломков фантазий восстал наяву,
И к нему я на утлой лодчонке плыву...
..............................................
...И плесо широкой безбрежной реки...
И посох того, чьей коснешься руки,
Когда он поможет на землю сойти...
Окончен твой путь. Дальше нету пути.
..............................................
...Он смотрит пустыми глазницами окон,
Как в душу глаза... Словно бабочка в кокон
Желает вернуться, избегнув полета.
Как будто тебе потаенное -КТО ТЫ?-
Желает задать наводящий вопрос
С ухмылкой... Да только все это всерьез-
Таинственность входа с подобием свеч...
А может быть- выхода?.. Места для встреч?..
И мучить не будут фантомные боли
По тем, кто ветрами развеяны в поле...
Чьи души касаются вечером сизым...
Склоняясь, дрожат на ветру кипарисы...
Да нет же!.. Собрать свою волю в кулак!..
Смыкаются вежды... Здесь что-то не так!..
Проснуться скорей от кошмарного сна!..
Да только я стал забывать имена,
Которые в памяти ПЕРВОЙ ВЕСНЫ...
Верните мне память!.. Верните мне сны!..
Как ХОЛОД ТЕПЛОМ разлилсЯ по душе...
Я дома. Скорей бы согреться уже...
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115112400961
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
