Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.12
06:18
Щуляться під вітром осокори,
Осінь тче із листя килими, -
То мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.
Осінь тче із листя килими, -
То мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.
2026.10.11
23:17
Не на жарт розкис маслюк:
час пливе, а він — малюк.
Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.
Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:
час пливе, а він — малюк.
Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.
Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:
2026.10.11
22:15
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив
2026.10.11
18:04
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од
2026.10.11
16:56
Ще з часів радянської влади у літературному колі поетами вважалися тільки ті, хто був членом спілки письменників. З моїх пошуків я зрозумів, що Володимир Мацуцький не є членом спілки, а ви називаєте його поетом. Може це ваша особиста думка?
Ні, це не о
2026.10.11
16:33
Господи! Як зимно! Як же зимно!
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.
Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.
Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї
2026.10.11
15:33
Дрімай, дрімай, - шепоче в'ялий вітер,
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден
2026.10.11
12:30
Вже кілька днів гриміло десь на сході
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів
2026.10.11
09:42
Ліхтар негаснучий — латунь,
Ломбарду стіл — живий товариш,
Заледве в спалахах мовчун,
Дощами схований між згарищ.
Латаття жовте, чорний кмин,
Родинний герб — лиха данина
Всього, що чхає, як комин,
Ломбарду стіл — живий товариш,
Заледве в спалахах мовчун,
Дощами схований між згарищ.
Латаття жовте, чорний кмин,
Родинний герб — лиха данина
Всього, що чхає, як комин,
2026.10.11
08:34
Зазираю у очі бездонні,
Як у чорних агатах тону.
Ой, ви коні, мої вірні коні,
Вам відкрию свою таїну.
Що кохаю звабливу циганку,
Та не знаю, чи любить мене?
То веселкою світиться зранку,
А то вітром в степу промайне.
Як у чорних агатах тону.
Ой, ви коні, мої вірні коні,
Вам відкрию свою таїну.
Що кохаю звабливу циганку,
Та не знаю, чи любить мене?
То веселкою світиться зранку,
А то вітром в степу промайне.
2026.10.11
07:16
Сталось так, як сталось,
Сталось так, як є, -
Те, що відлунало
Спати не дає.
Де отой звукопис,
Що два серця грів, -
Залишився попіл
Від гарячих слів.
Сталось так, як є, -
Те, що відлунало
Спати не дає.
Де отой звукопис,
Що два серця грів, -
Залишився попіл
Від гарячих слів.
2026.10.11
00:18
На вакації до Печеніжина
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.
В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.
В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси
2026.10.10
19:17
Не спитала любов, не спитала,
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.
2011
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.
2011
2026.10.10
16:37
Хризантеми запалюють осінь:
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.
Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.
Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру
2026.10.10
16:03
Дивлюсь я на колишню повінь,
Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.
На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота
Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.
На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота
2026.10.10
12:30
Всі часто поспішають та дарма,
Бо часу завжди мало чи нема .
Постійно не встигаєм вічно ми,
А хочеться спинити гарну мить.
Бо день, як м’ячик, просто скік та скік.
Біжиш за ним, а він уже утік.
Зупинишся, оглянешся, а там…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бо часу завжди мало чи нема .
Постійно не встигаєм вічно ми,
А хочеться спинити гарну мить.
Бо день, як м’ячик, просто скік та скік.
Біжиш за ним, а він уже утік.
Зупинишся, оглянешся, а там…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Невільнича поезія (1939) /
Критика | Аналітика
/
Пам'ять. Січеславщина
Леся Степовичка. Пам'ять. Січеславщина
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Леся Степовичка. Пам'ять. Січеславщина
Письменники Катеринославщини-Січеславщини-Дніпропетровщини пережили тяжкі часи цькування, переслідування і винищення багатьох представників крас- ного письменства за їх українські погляди і літературний доробок. Окрім вже зга- даних пам’ятаймо імена наших побратимів-страдників (більшість із них не були членами Спілки):
– Андріан Кащенко. Творчість його була заборонена до 1989 року.
– Галя Мазуренко. Поетеса. Змушена була емігрувати на Захід. До НСПУ була при- йнята лише у 1992 році у віці 90 років.
– Валеріян Поліщук. Репресований і розстріляний у 30-х роках.
– Василь Чапля ((Чапленко). Врятувався еміграцією.
– Трохим Романченко. Був переслідуваний за творчість органами ГПУ-НКВД.
– Дмитро Яворницький. Історик, письменник, академік, директор Історичного му- зею. Був переслідуваний за “буржуазний націоналізм ”. Виганявся із ним же створе- ного історичного музею.
– Микола Кузьменко. Зазнав трьох арештів, від катівень совєцького режиму порятувався власною смертю.
– Віталій Самійленко. Змушений був припинити творчість після 1917 року.
– Павло Темченко.. Репресований органами НКВД.
– Панас Феденко, Василь Сокіл. Від сталінського ока змушені були утікати, емігру- вавши на Захід.
– Григорій Епік. Репресований у 30-их роках, висланий на Соловки, безслідно за- гинув у водах Білого моря.
– Сава Божко. Репресований у 30-их роках. Повернувся з ув'язнення, помер від голодного виснаження.
– Іван Кириленко. Розстріляний в катівнях НКВД.
– Борис Тенета. Заарештований, у 1935 р. у Лук’янівській в ’язниці наклав на себе руки.
– Олесь Досвітній.. Знищений совєцькою системою в 1934 р.
– Максим Лебідь, Михайло Дубовик, Володимир Штангей, Віталій Чигирин, Михайло Олійник – розстріляні в різні роки.
– Олександр Саєнко --репресований.
– Петро Єфремов – переслідувався, загинув.
– Михайло Пронченко--переслідувався, розстріляний нацистами.
– Михайло Могилянський – переслідувалися більшовицьким режимом, помер у засланні.
– Свирид Мусіяка - репресований, помер на засланні.
– Михайло Романушко-переслідувався, змушений був виїхати до Казахстану, зник без вісти.
– Володимир Заремба та Володимир Сіренко, Віктор Корж та Гаврило Прокопенко, Олександр Завгородній та Віктор Савченко – перебували під наглядом органів КДБ. – Валентина Чорна віддала 10 років життя сталінському ГУЛАГові за “націоналіс- тичні” вірші.
–Олександр Кобринський -поет, прозаїк, філософ. В’язень психушок, депортова- ний за інакодумство до Ізраїлю, проживає в м.Беер-Якові.
– Сергія Лебедя вже в новітній час неодноразово намагалися закрити з його ради- кальною бійцівською «Популярною газетою».
Небагато хто вцілів, знищено було цвіт українського письменства. Вічна пам’ять страдникам,нашим дорогим побратимам! Наскільки б рясніше квітнув наш пись- менницький сад, наскільки б багатшою була літературна поліфонія Придніпров’я, якби їм не було забрано здоров’я, а більшості – й життя!!
– Андріан Кащенко. Творчість його була заборонена до 1989 року.
– Галя Мазуренко. Поетеса. Змушена була емігрувати на Захід. До НСПУ була при- йнята лише у 1992 році у віці 90 років.
– Валеріян Поліщук. Репресований і розстріляний у 30-х роках.
– Василь Чапля ((Чапленко). Врятувався еміграцією.
– Трохим Романченко. Був переслідуваний за творчість органами ГПУ-НКВД.
– Дмитро Яворницький. Історик, письменник, академік, директор Історичного му- зею. Був переслідуваний за “буржуазний націоналізм ”. Виганявся із ним же створе- ного історичного музею.
– Микола Кузьменко. Зазнав трьох арештів, від катівень совєцького режиму порятувався власною смертю.
– Віталій Самійленко. Змушений був припинити творчість після 1917 року.
– Павло Темченко.. Репресований органами НКВД.
– Панас Феденко, Василь Сокіл. Від сталінського ока змушені були утікати, емігру- вавши на Захід.
– Григорій Епік. Репресований у 30-их роках, висланий на Соловки, безслідно за- гинув у водах Білого моря.
– Сава Божко. Репресований у 30-их роках. Повернувся з ув'язнення, помер від голодного виснаження.
– Іван Кириленко. Розстріляний в катівнях НКВД.
– Борис Тенета. Заарештований, у 1935 р. у Лук’янівській в ’язниці наклав на себе руки.
– Олесь Досвітній.. Знищений совєцькою системою в 1934 р.
– Максим Лебідь, Михайло Дубовик, Володимир Штангей, Віталій Чигирин, Михайло Олійник – розстріляні в різні роки.
– Олександр Саєнко --репресований.
– Петро Єфремов – переслідувався, загинув.
– Михайло Пронченко--переслідувався, розстріляний нацистами.
– Михайло Могилянський – переслідувалися більшовицьким режимом, помер у засланні.
– Свирид Мусіяка - репресований, помер на засланні.
– Михайло Романушко-переслідувався, змушений був виїхати до Казахстану, зник без вісти.
– Володимир Заремба та Володимир Сіренко, Віктор Корж та Гаврило Прокопенко, Олександр Завгородній та Віктор Савченко – перебували під наглядом органів КДБ. – Валентина Чорна віддала 10 років життя сталінському ГУЛАГові за “націоналіс- тичні” вірші.
–Олександр Кобринський -поет, прозаїк, філософ. В’язень психушок, депортова- ний за інакодумство до Ізраїлю, проживає в м.Беер-Якові.
– Сергія Лебедя вже в новітній час неодноразово намагалися закрити з його ради- кальною бійцівською «Популярною газетою».
Небагато хто вцілів, знищено було цвіт українського письменства. Вічна пам’ять страдникам,нашим дорогим побратимам! Наскільки б рясніше квітнув наш пись- менницький сад, наскільки б багатшою була літературна поліфонія Придніпров’я, якби їм не було забрано здоров’я, а більшості – й життя!!
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
