Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.05
11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться.
«Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р
2025.12.05
09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…
2025.12.05
09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,
2025.12.04
21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.
Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.
Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів
2025.12.04
19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех
2025.12.04
17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
2025.12.04
13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
2025.12.04
13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
2025.12.04
10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
2025.12.04
06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г
2025.12.04
05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
2025.12.04
03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я.
Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа
2025.12.04
00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити.
Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний.
На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки.
Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе.
Дзеркало душі
2025.12.04
00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.
2025.12.03
22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.
Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.
Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить
2025.12.03
21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)
***
Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...***
Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Невільнича поезія (1939) /
Критика | Аналітика
/
Пам'ять. Січеславщина
Леся Степовичка. Пам'ять. Січеславщина
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Леся Степовичка. Пам'ять. Січеславщина
Письменники Катеринославщини-Січеславщини-Дніпропетровщини пережили тяжкі часи цькування, переслідування і винищення багатьох представників крас- ного письменства за їх українські погляди і літературний доробок. Окрім вже зга- даних пам’ятаймо імена наших побратимів-страдників (більшість із них не були членами Спілки):
– Андріан Кащенко. Творчість його була заборонена до 1989 року.
– Галя Мазуренко. Поетеса. Змушена була емігрувати на Захід. До НСПУ була при- йнята лише у 1992 році у віці 90 років.
– Валеріян Поліщук. Репресований і розстріляний у 30-х роках.
– Василь Чапля ((Чапленко). Врятувався еміграцією.
– Трохим Романченко. Був переслідуваний за творчість органами ГПУ-НКВД.
– Дмитро Яворницький. Історик, письменник, академік, директор Історичного му- зею. Був переслідуваний за “буржуазний націоналізм ”. Виганявся із ним же створе- ного історичного музею.
– Микола Кузьменко. Зазнав трьох арештів, від катівень совєцького режиму порятувався власною смертю.
– Віталій Самійленко. Змушений був припинити творчість після 1917 року.
– Павло Темченко.. Репресований органами НКВД.
– Панас Феденко, Василь Сокіл. Від сталінського ока змушені були утікати, емігру- вавши на Захід.
– Григорій Епік. Репресований у 30-их роках, висланий на Соловки, безслідно за- гинув у водах Білого моря.
– Сава Божко. Репресований у 30-их роках. Повернувся з ув'язнення, помер від голодного виснаження.
– Іван Кириленко. Розстріляний в катівнях НКВД.
– Борис Тенета. Заарештований, у 1935 р. у Лук’янівській в ’язниці наклав на себе руки.
– Олесь Досвітній.. Знищений совєцькою системою в 1934 р.
– Максим Лебідь, Михайло Дубовик, Володимир Штангей, Віталій Чигирин, Михайло Олійник – розстріляні в різні роки.
– Олександр Саєнко --репресований.
– Петро Єфремов – переслідувався, загинув.
– Михайло Пронченко--переслідувався, розстріляний нацистами.
– Михайло Могилянський – переслідувалися більшовицьким режимом, помер у засланні.
– Свирид Мусіяка - репресований, помер на засланні.
– Михайло Романушко-переслідувався, змушений був виїхати до Казахстану, зник без вісти.
– Володимир Заремба та Володимир Сіренко, Віктор Корж та Гаврило Прокопенко, Олександр Завгородній та Віктор Савченко – перебували під наглядом органів КДБ. – Валентина Чорна віддала 10 років життя сталінському ГУЛАГові за “націоналіс- тичні” вірші.
–Олександр Кобринський -поет, прозаїк, філософ. В’язень психушок, депортова- ний за інакодумство до Ізраїлю, проживає в м.Беер-Якові.
– Сергія Лебедя вже в новітній час неодноразово намагалися закрити з його ради- кальною бійцівською «Популярною газетою».
Небагато хто вцілів, знищено було цвіт українського письменства. Вічна пам’ять страдникам,нашим дорогим побратимам! Наскільки б рясніше квітнув наш пись- менницький сад, наскільки б багатшою була літературна поліфонія Придніпров’я, якби їм не було забрано здоров’я, а більшості – й життя!!
– Андріан Кащенко. Творчість його була заборонена до 1989 року.
– Галя Мазуренко. Поетеса. Змушена була емігрувати на Захід. До НСПУ була при- йнята лише у 1992 році у віці 90 років.
– Валеріян Поліщук. Репресований і розстріляний у 30-х роках.
– Василь Чапля ((Чапленко). Врятувався еміграцією.
– Трохим Романченко. Був переслідуваний за творчість органами ГПУ-НКВД.
– Дмитро Яворницький. Історик, письменник, академік, директор Історичного му- зею. Був переслідуваний за “буржуазний націоналізм ”. Виганявся із ним же створе- ного історичного музею.
– Микола Кузьменко. Зазнав трьох арештів, від катівень совєцького режиму порятувався власною смертю.
– Віталій Самійленко. Змушений був припинити творчість після 1917 року.
– Павло Темченко.. Репресований органами НКВД.
– Панас Феденко, Василь Сокіл. Від сталінського ока змушені були утікати, емігру- вавши на Захід.
– Григорій Епік. Репресований у 30-их роках, висланий на Соловки, безслідно за- гинув у водах Білого моря.
– Сава Божко. Репресований у 30-их роках. Повернувся з ув'язнення, помер від голодного виснаження.
– Іван Кириленко. Розстріляний в катівнях НКВД.
– Борис Тенета. Заарештований, у 1935 р. у Лук’янівській в ’язниці наклав на себе руки.
– Олесь Досвітній.. Знищений совєцькою системою в 1934 р.
– Максим Лебідь, Михайло Дубовик, Володимир Штангей, Віталій Чигирин, Михайло Олійник – розстріляні в різні роки.
– Олександр Саєнко --репресований.
– Петро Єфремов – переслідувався, загинув.
– Михайло Пронченко--переслідувався, розстріляний нацистами.
– Михайло Могилянський – переслідувалися більшовицьким режимом, помер у засланні.
– Свирид Мусіяка - репресований, помер на засланні.
– Михайло Романушко-переслідувався, змушений був виїхати до Казахстану, зник без вісти.
– Володимир Заремба та Володимир Сіренко, Віктор Корж та Гаврило Прокопенко, Олександр Завгородній та Віктор Савченко – перебували під наглядом органів КДБ. – Валентина Чорна віддала 10 років життя сталінському ГУЛАГові за “націоналіс- тичні” вірші.
–Олександр Кобринський -поет, прозаїк, філософ. В’язень психушок, депортова- ний за інакодумство до Ізраїлю, проживає в м.Беер-Якові.
– Сергія Лебедя вже в новітній час неодноразово намагалися закрити з його ради- кальною бійцівською «Популярною газетою».
Небагато хто вцілів, знищено було цвіт українського письменства. Вічна пам’ять страдникам,нашим дорогим побратимам! Наскільки б рясніше квітнув наш пись- менницький сад, наскільки б багатшою була літературна поліфонія Придніпров’я, якби їм не було забрано здоров’я, а більшості – й життя!!
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
