Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.17
00:09
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,
2026.06.16
21:42
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер
2026.06.16
21:18
Тротуар в позолоті –
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись
2026.06.16
11:56
Нарешті я нормально висплюсь
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.
Нарешті правда переможе,
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.
Нарешті правда переможе,
2026.06.16
11:54
Зранку у неділю, в першій,
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.
2026.06.16
10:44
Дрони круками вгорі —
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.
Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.
Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:
2026.06.16
06:33
Тато швидко на лопатки
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26
2026.06.16
02:09
Кому мало територій на землі – під землею доберуть скільки треба.
Низькі люди полюбляють балачки про високі матерії.
Моральне безсилля зазвичай компенсують демонстрацією фізичної сили.
Можна втратити геть усе, але злоба і заздрість залишаються
2026.06.15
20:37
розваж мене чимось небесний зодчий
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям
немає тут розваг земних
сьогодні
знаю ми несхожі
ти понад хмарами а я оце на дні
я вірував у вітер
вітер віяв
збираючи ужинки там і сям
2026.06.15
13:25
Я розхлюпую час, ніби воду вечірню.
Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.
Я розхлюпую розум, розхлюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхлюпую біль і задавнену мук
Я розхлюпую спокій, мов стріли часів.
Я іду до порожньої в лісі молільні
У хоралі пророчих і злих голосів.
Я розхлюпую розум, розхлюпую мудрість.
І любов розлітається, ніби вода.
Я розхлюпую біль і задавнену мук
2026.06.15
10:42
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.
2026.06.15
09:44
Колобки натхнення в павутині сірій,
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.
А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі
Вирвизуб окатий сонечко жує.
Ген, за виднокраєм, білосніжний ирій
Я вже там думками, поміж юних єв.
А вони гарячі! А вони жагучі!
Кожна - квітка-ружа! Удихнеш - пропав.
Після них усоте головою з кручі
2026.06.15
08:00
Мов сторожа зла за бранцем,
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху
Із морковкою за вухом...
15.06.26
Пси метнулися за зайцем
І позбавили свободи
Гризуна в кінці городу,
Хоч пустився той щодуху
Із морковкою за вухом...
15.06.26
2026.06.15
06:14
Птах сумний на горобині
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.
Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,
повертає в дійсність.
Ні, не зрадив, не покинув —
відійшов у вічність.
Чи подумати могла я,
що біда проклята,
наче круків хижа зграя,
2026.06.14
23:13
Не маєтки паперові,
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.
В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:
а споріднені по крові,
розум і душа готові
мати серце для любові.
В погляді, а чи в розмові,
або хоч в одному слові,
сенс життя є при умові:
2026.06.14
21:55
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Невільнича поезія (1939) /
Критика | Аналітика
/
Пам'ять. Січеславщина
Леся Степовичка. Пам'ять. Січеславщина
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Леся Степовичка. Пам'ять. Січеславщина
Письменники Катеринославщини-Січеславщини-Дніпропетровщини пережили тяжкі часи цькування, переслідування і винищення багатьох представників крас- ного письменства за їх українські погляди і літературний доробок. Окрім вже зга- даних пам’ятаймо імена наших побратимів-страдників (більшість із них не були членами Спілки):
– Андріан Кащенко. Творчість його була заборонена до 1989 року.
– Галя Мазуренко. Поетеса. Змушена була емігрувати на Захід. До НСПУ була при- йнята лише у 1992 році у віці 90 років.
– Валеріян Поліщук. Репресований і розстріляний у 30-х роках.
– Василь Чапля ((Чапленко). Врятувався еміграцією.
– Трохим Романченко. Був переслідуваний за творчість органами ГПУ-НКВД.
– Дмитро Яворницький. Історик, письменник, академік, директор Історичного му- зею. Був переслідуваний за “буржуазний націоналізм ”. Виганявся із ним же створе- ного історичного музею.
– Микола Кузьменко. Зазнав трьох арештів, від катівень совєцького режиму порятувався власною смертю.
– Віталій Самійленко. Змушений був припинити творчість після 1917 року.
– Павло Темченко.. Репресований органами НКВД.
– Панас Феденко, Василь Сокіл. Від сталінського ока змушені були утікати, емігру- вавши на Захід.
– Григорій Епік. Репресований у 30-их роках, висланий на Соловки, безслідно за- гинув у водах Білого моря.
– Сава Божко. Репресований у 30-их роках. Повернувся з ув'язнення, помер від голодного виснаження.
– Іван Кириленко. Розстріляний в катівнях НКВД.
– Борис Тенета. Заарештований, у 1935 р. у Лук’янівській в ’язниці наклав на себе руки.
– Олесь Досвітній.. Знищений совєцькою системою в 1934 р.
– Максим Лебідь, Михайло Дубовик, Володимир Штангей, Віталій Чигирин, Михайло Олійник – розстріляні в різні роки.
– Олександр Саєнко --репресований.
– Петро Єфремов – переслідувався, загинув.
– Михайло Пронченко--переслідувався, розстріляний нацистами.
– Михайло Могилянський – переслідувалися більшовицьким режимом, помер у засланні.
– Свирид Мусіяка - репресований, помер на засланні.
– Михайло Романушко-переслідувався, змушений був виїхати до Казахстану, зник без вісти.
– Володимир Заремба та Володимир Сіренко, Віктор Корж та Гаврило Прокопенко, Олександр Завгородній та Віктор Савченко – перебували під наглядом органів КДБ. – Валентина Чорна віддала 10 років життя сталінському ГУЛАГові за “націоналіс- тичні” вірші.
–Олександр Кобринський -поет, прозаїк, філософ. В’язень психушок, депортова- ний за інакодумство до Ізраїлю, проживає в м.Беер-Якові.
– Сергія Лебедя вже в новітній час неодноразово намагалися закрити з його ради- кальною бійцівською «Популярною газетою».
Небагато хто вцілів, знищено було цвіт українського письменства. Вічна пам’ять страдникам,нашим дорогим побратимам! Наскільки б рясніше квітнув наш пись- менницький сад, наскільки б багатшою була літературна поліфонія Придніпров’я, якби їм не було забрано здоров’я, а більшості – й життя!!
– Андріан Кащенко. Творчість його була заборонена до 1989 року.
– Галя Мазуренко. Поетеса. Змушена була емігрувати на Захід. До НСПУ була при- йнята лише у 1992 році у віці 90 років.
– Валеріян Поліщук. Репресований і розстріляний у 30-х роках.
– Василь Чапля ((Чапленко). Врятувався еміграцією.
– Трохим Романченко. Був переслідуваний за творчість органами ГПУ-НКВД.
– Дмитро Яворницький. Історик, письменник, академік, директор Історичного му- зею. Був переслідуваний за “буржуазний націоналізм ”. Виганявся із ним же створе- ного історичного музею.
– Микола Кузьменко. Зазнав трьох арештів, від катівень совєцького режиму порятувався власною смертю.
– Віталій Самійленко. Змушений був припинити творчість після 1917 року.
– Павло Темченко.. Репресований органами НКВД.
– Панас Феденко, Василь Сокіл. Від сталінського ока змушені були утікати, емігру- вавши на Захід.
– Григорій Епік. Репресований у 30-их роках, висланий на Соловки, безслідно за- гинув у водах Білого моря.
– Сава Божко. Репресований у 30-их роках. Повернувся з ув'язнення, помер від голодного виснаження.
– Іван Кириленко. Розстріляний в катівнях НКВД.
– Борис Тенета. Заарештований, у 1935 р. у Лук’янівській в ’язниці наклав на себе руки.
– Олесь Досвітній.. Знищений совєцькою системою в 1934 р.
– Максим Лебідь, Михайло Дубовик, Володимир Штангей, Віталій Чигирин, Михайло Олійник – розстріляні в різні роки.
– Олександр Саєнко --репресований.
– Петро Єфремов – переслідувався, загинув.
– Михайло Пронченко--переслідувався, розстріляний нацистами.
– Михайло Могилянський – переслідувалися більшовицьким режимом, помер у засланні.
– Свирид Мусіяка - репресований, помер на засланні.
– Михайло Романушко-переслідувався, змушений був виїхати до Казахстану, зник без вісти.
– Володимир Заремба та Володимир Сіренко, Віктор Корж та Гаврило Прокопенко, Олександр Завгородній та Віктор Савченко – перебували під наглядом органів КДБ. – Валентина Чорна віддала 10 років життя сталінському ГУЛАГові за “націоналіс- тичні” вірші.
–Олександр Кобринський -поет, прозаїк, філософ. В’язень психушок, депортова- ний за інакодумство до Ізраїлю, проживає в м.Беер-Якові.
– Сергія Лебедя вже в новітній час неодноразово намагалися закрити з його ради- кальною бійцівською «Популярною газетою».
Небагато хто вцілів, знищено було цвіт українського письменства. Вічна пам’ять страдникам,нашим дорогим побратимам! Наскільки б рясніше квітнув наш пись- менницький сад, наскільки б багатшою була літературна поліфонія Придніпров’я, якби їм не було забрано здоров’я, а більшості – й життя!!
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
