Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.26
08:49
Не буде ані другого потопу,
ані пришестя... все це міражі,
та до Європи
дійде, як окопи
війна пориє на її межі.
***
Феміда судить, а закон карає
ані пришестя... все це міражі,
та до Європи
дійде, як окопи
війна пориє на її межі.
***
Феміда судить, а закон карає
2026.08.26
07:42
ідеш у путь
іди у путь
у путь іти час
іди у путь
коли кивне бог, урешті
іди у путь
здійнявши галас
іди у путь
у путь іти час
іди у путь
коли кивне бог, урешті
іди у путь
здійнявши галас
2026.08.26
06:58
Так вже зоряно сьогодні,
Що поділася жура, -
Повіває прохолодний
Вітер з берега Дніпра.
Віє свіжістю дитинства
Від старих, як світ цей, верб, -
Мов мені за доброчинність
Пам'ять дякує тепер.
Що поділася жура, -
Повіває прохолодний
Вітер з берега Дніпра.
Віє свіжістю дитинства
Від старих, як світ цей, верб, -
Мов мені за доброчинність
Пам'ять дякує тепер.
2026.08.25
23:48
Пише дощ рясний верлібр жури на листі.
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на
І калюж дзеркала сиві, бо розбиті.
Загубилось небо знов у крапель дзвонах.
Біжимо кудись із літом в перегонах.
Тягнемо гріхи свої, немов мурахи.
Чорно – білий ранок грає нами в шахи.
Хижаки – думки полюють на
2026.08.25
23:04
І. МЕСОПОТАМІЯ
Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)
***
Хто колись тримав у руках і листав сторінки чудової книжки "НА РІКАХ ВАВІЛОНУ",
той впізнає ритми і дух давнього шумеро-аккадського епосу...
"Прахом уста земель не вкрив би..."
(З давніх текстів Стародавнього Шумеру)
***
2026.08.25
20:58
не тривожить і не бентежить
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім
мовби необережний зачин
що здавалось твоїм і авжеж-бо
паралельно було нічиїм
при обставинах темних і грізних
на задвірках великих подій
у нон-стопі глобальної кризи
крижанім вітровії нуднім
2026.08.25
20:24
ти — таємниця скритна
ти — неба даль блакитна
ти — снігопад у квітні
ти — теплі ночі літні
ти — сонячний промінчик
ти — в бархаті камінчик
ти — усмішки дитячі
ти — сум-сльоза невдачі
ти — неба даль блакитна
ти — снігопад у квітні
ти — теплі ночі літні
ти — сонячний промінчик
ти — в бархаті камінчик
ти — усмішки дитячі
ти — сум-сльоза невдачі
2026.08.25
16:01
До осені от-от...Чекають Перешори,
Смакуючи красу останніх літніх днів.
Давно там Чикаленко - меценат ходив,
І літо теж щезало світлом метеора.
Там дихав степ, вклонялися фортуни зорі,
Журливо серпень, ніби вечір тихо млів.
До осені от-от...Чекают
Смакуючи красу останніх літніх днів.
Давно там Чикаленко - меценат ходив,
І літо теж щезало світлом метеора.
Там дихав степ, вклонялися фортуни зорі,
Журливо серпень, ніби вечір тихо млів.
До осені от-от...Чекают
2026.08.25
15:29
Появляється холод смеркання
І втішається горем чужим, -
Дай же руку мені на прощання,
Або правду у вічі скажи.
Пролетіла нечувано швидко
Неповторна пора теплих див, -
Вже усмішок на лицях не видко
І звучить невеселий мотив.
І втішається горем чужим, -
Дай же руку мені на прощання,
Або правду у вічі скажи.
Пролетіла нечувано швидко
Неповторна пора теплих див, -
Вже усмішок на лицях не видко
І звучить невеселий мотив.
2026.08.25
13:26
Дешеве срібло висне із дахів,
Важливе щось промовити нам хоче.
Це витвори прихованих гріхів,
Які прийдуть нечутно серед ночі.
Прозорий страх, розкаяння і блуд,
Прозора пристрасть бачиться узимку.
Вони впадуть на зледенілий брук.
Важливе щось промовити нам хоче.
Це витвори прихованих гріхів,
Які прийдуть нечутно серед ночі.
Прозорий страх, розкаяння і блуд,
Прозора пристрасть бачиться узимку.
Вони впадуть на зледенілий брук.
2026.08.25
06:42
Позникали сни тривожні,
В тиші мліє літня ніч, -
Височіє місяць можний
І сіяє увсебіч.
Час іде, але не спиться,
Через поблиски ясні, -
За зірницею зірниця,
Мов, підморгує мені.
В тиші мліє літня ніч, -
Височіє місяць можний
І сіяє увсебіч.
Час іде, але не спиться,
Через поблиски ясні, -
За зірницею зірниця,
Мов, підморгує мені.
2026.08.24
23:14
національна незалежність
народні танці рідний спів
ще поки на правобережжі
живеш одвертий всім усім
природна мов буденна річ
на місці вірнім і почеснім
у радощах або журбі
цей спіх автівок і причепів
народні танці рідний спів
ще поки на правобережжі
живеш одвертий всім усім
природна мов буденна річ
на місці вірнім і почеснім
у радощах або журбі
цей спіх автівок і причепів
2026.08.24
20:56
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.
2026.08.24
18:10
Матуся" іспанською буде "mamita"...
З Тобою так хочеться поговорити!
Закреслити відчай, хворобу, розлуку
Та поцілувати Твою ніжну руку.
У тиші глухій я плачу долі мито.
"Матуся" іспанською буде "mamita".
Від згубного сну я повільно відходжу
З Тобою так хочеться поговорити!
Закреслити відчай, хворобу, розлуку
Та поцілувати Твою ніжну руку.
У тиші глухій я плачу долі мито.
"Матуся" іспанською буде "mamita".
Від згубного сну я повільно відходжу
2026.08.24
14:59
Все за звичаєм у Феодосії,
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.
Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.
Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.
2026.08.24
13:14
Ніщо не є важливішим за кокон! -
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...
Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...
Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Буколик /
Публіцистика
Дмитро Шостакович. Про поему «Пам’яті Сергія Єсеніна» Георгія Свиридова
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дмитро Шостакович. Про поему «Пам’яті Сергія Єсеніна» Георгія Свиридова
У концерті симфонічного оркестру Московської філармонії недавно вперше прозвучала вокально-симфонічна поема Г. Свиридова «Пам’яті Сергія Єсеніна». Вона справила величезне враження на слухачів. Незважаючи на те, що поема складається з десяти невеликих частин, автор написав твір надзвичайної цільності. Важко було би переставити в ньому одну частину на місце іншої, важко і пропустити яку-небудь частину з усього циклу. Це – велике достоїнство поеми.
Г. Свиридов глибоко прочув і зрозумів поезію Єсеніна. Він уміє «читати» поетичні твори, що так важливо для композитора, який пише вокальну музику. У цьому стосунку Свиридова можна поставити на одне з найперших місць серед радянських композиторів.
Згадаймо його цикл «Моя Батьківщина» [1] на вірші А. Ісаакяна, цикл його пісень на слова Бернса. Великого шотландського поета люблять радянські композитори й часто звертаються до його поезії. Але Свиридов «прочитав» Бернса тонше і глибше за багатьох інших композиторів (у тому числі й того, хто пише ці рядки) і написав воістину видатні твори.
Поема «Пам’яті Сергія Єсеніна» – великий крок уперед у творчості Свиридова. Він розвиває в ній близький йому жанр вокального циклічного твору.
Я не аналізуватиму поеми докладно. Для цього її треба ще декілька разів прослухати. Та і враження від неї настільки сильне, що навіть не хочеться препарувати музику докладним аналізом. Хочеться лише наголосити блискуче володіння оркестром і хором.
Автор чудово передав поезію Єсеніна, його любов до Батьківщини, до народу, його палку лірику. «Поему пам’яті Сергія Єсеніна» сміливо можна назвати гордістю радянської музики, і слід побажати талановитому композиторові дальших великих творчих удач. Хочеться, аби в нашій музиці з’являлося дедалі більше таких прекрасних творів, як цей.
Оркестр філармонії, Академічний російський хор (керівник О. Свєшников), диригент Є. Светланов і співак О. Масленников багато зробили для того, аби новий радянський твір було виконано якнайкраще. І треба сказати, що авторський задум добре донесено до аудиторії. Поема мала винятковий успіх.
Насамкінець хотів би виразити (вкотре!) подив з того, що досі наша музична критика не висловилася про цей концерт. Поему Свиридова було виконано ще 31 травня, а донині критика не обмовилась ані словом із приводу цієї видатної події нашого музичного життя. Це прикро.
1. В остаточній редакції цикл названо «Країна батьків».
Переклав Василь Білоцерківський
Г. Свиридов глибоко прочув і зрозумів поезію Єсеніна. Він уміє «читати» поетичні твори, що так важливо для композитора, який пише вокальну музику. У цьому стосунку Свиридова можна поставити на одне з найперших місць серед радянських композиторів.
Згадаймо його цикл «Моя Батьківщина» [1] на вірші А. Ісаакяна, цикл його пісень на слова Бернса. Великого шотландського поета люблять радянські композитори й часто звертаються до його поезії. Але Свиридов «прочитав» Бернса тонше і глибше за багатьох інших композиторів (у тому числі й того, хто пише ці рядки) і написав воістину видатні твори.
Поема «Пам’яті Сергія Єсеніна» – великий крок уперед у творчості Свиридова. Він розвиває в ній близький йому жанр вокального циклічного твору.
Я не аналізуватиму поеми докладно. Для цього її треба ще декілька разів прослухати. Та і враження від неї настільки сильне, що навіть не хочеться препарувати музику докладним аналізом. Хочеться лише наголосити блискуче володіння оркестром і хором.
Автор чудово передав поезію Єсеніна, його любов до Батьківщини, до народу, його палку лірику. «Поему пам’яті Сергія Єсеніна» сміливо можна назвати гордістю радянської музики, і слід побажати талановитому композиторові дальших великих творчих удач. Хочеться, аби в нашій музиці з’являлося дедалі більше таких прекрасних творів, як цей.
Оркестр філармонії, Академічний російський хор (керівник О. Свєшников), диригент Є. Светланов і співак О. Масленников багато зробили для того, аби новий радянський твір було виконано якнайкраще. І треба сказати, що авторський задум добре донесено до аудиторії. Поема мала винятковий успіх.
Насамкінець хотів би виразити (вкотре!) подив з того, що досі наша музична критика не висловилася про цей концерт. Поему Свиридова було виконано ще 31 травня, а донині критика не обмовилась ані словом із приводу цієї видатної події нашого музичного життя. Це прикро.
1. В остаточній редакції цикл названо «Країна батьків».
Переклав Василь Білоцерківський
Статтю опубліковано в газеті «Вечірня Москва» 14 червня 1956 р.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
