Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.05
13:20
був ліс
несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці
несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці
2026.09.05
13:05
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.
Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.
Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.
2026.09.05
11:29
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.
Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.
Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води
2026.09.05
11:05
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ: Гнів Везувію»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог
2026.09.05
07:16
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.
2026.09.05
04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.
Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.
Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів
2026.09.05
04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.
Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.
Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого
2026.09.04
22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо
2026.09.04
21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.
І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.
І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.
2026.09.04
21:24
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.
2026.09.04
18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського
2026.09.04
17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.
Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.
Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі
2026.09.04
16:54
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...
Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...
Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,
2026.09.04
14:41
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим
2026.09.04
14:09
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.
Останні помахи зими,
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.
Останні помахи зими,
2026.09.04
11:54
Лиш зустрілися і розійшлися –
Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…
Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Мимовільною вийшла стріча.
Та твій образ зі серцем зрісся –
Із розсудливістю протиріччя…
Глузд здоровий давно в ігнорі,
Він забути тебе шепоче.
Попри це, я тобою хворий,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.18
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Буколик /
Публіцистика
Акт економічної свободи Грузії
Відповідно до Конституції Грузії та цього Закону тільки громадяни Грузії мають право визначати економічні права і свободи для нинішнього і майбутнього поколінь. Економічні права і свободи є невід’ємною частиною універсально визнаних прав і свобод. Обмеження таких прав і свобод можливе тільки відповідно до Конституції Грузії та відповідно до правил, які встановлює цей Закон.
Держава гарантує економічні права і свободи, що є основною розвитку суспільства, добробуту громадян і довгострокового стійкого економічного зростання.
Свобода – головна засада економічної політики, що виражається в невеликому розмірі держави, відповідальній макроекономічній політиці й низьких податках.
Стаття 1. Участь громадян Грузії у встановленні загальнодержавних податків.
1. З моменту введення в дію цього Закону:
а. Запровадження нових видів загальнодержавних податків, за винятком акцизів, або збільшення верхніх ставок чинних загальнодержавних податків можливе тільки шляхом проведення загальнонаціонального референдуму. Право розпочати процедуру проведення референдуму належить виключно Урядові Грузії.
б. Запровадження нового податку або зміна чинного податку не є запровадженням нового виду загальнодержавного податку або підвищенням верхньої ставки чинного податку, якщо новий податок або зміна податку є альтернативою чинному податкові або заступає його і, отже, не збільшує сукупного податкового тягаря. Зміна ставки податку також не є запровадженням нового типу загальнодержавного податку, якщо така зміна ставок чиниться в межах нижче верхньої ставки застосовуваного податку.
2. З моменту введення в дію чинного Закону загальнодержавними податками є такі податки, відповідно до Податкового кодексу Грузії:
а. податок на прибуток підприємств;
б. податок на прибуток громадян;
в. податок на додану вартість (НДС);
г. мита;
ґ. акцизи.
3. Ставки податків на власність визначаються згідно з правилами Податкового кодексу Грузії.
4. Референдум із питань, визначених у першому параграфі цієї статті, проводиться відповідно до Органічного закону Грузії про референдуми.
5. Прогресивність оподаткування, податковий режим або методологія, за якою застосовується податок, не може бути предметом референдуму.
6. Уряд Грузії має право запитати (у Парламенту Грузії) про тимчасове збільшення оподаткування терміном до 3 років. У разі такого тимчасового збільшення податків проведення референдуму не вимагається.
Стаття 2. Визначення лімітів макроекономічних показників.
1. Для забезпечення добробуту громадян шляхом довготермінового стійкого економічного зростання і передачі країни кожному наступному поколінню зі зменшеними фінансовими зобов’язаннями встановлюються такі максимальні ліміти макроекономічних показників:
а. Відношення консолідованого бюджету до валового внутрішнього продукту (ВВП) не повинно перевищувати 30 %.
б. Відношення консолідованого бюджетного дефіциту до ВВП не повинно перевищувати 3 %.
в. Відношення суверенного державного боргу до ВВП не повинно перевищувати 60 %.
2. Якщо бюджет, ухвалений Парламентом, не відповідає обмеженням, встановленим у пунктах «а» і «б» параграфу 1 статті 2, то Уряд Грузії розробляє і подає для затвердження до Парламенту Грузії бюджет (бюджетні орієнтування) на наступні два роки, який повинен включати план із повернення бюджету в межі лімітів, установлених у параграфі 1 цієї статті.
3. Бюджет, який не відповідає пунктам «а» і «б» параграфа 1 статті 2, може бути затверджений тільки в тому випадку, якщо бюджет поточного року виконується в межах встановлених обмежень, за винятком випадків надзвичайних або воєнних дій, а також економічної рецесії.
4. Бюджетне планування на рівнях держави, автономної республіки й місцевих органів влади повинно ґрунтуватися на програмах і бути спрямованим на досягнення цілей, визначених такими програмами.
Стаття 3. Засада універсальності бюджету.
Керування податками, сплачуваними до державного і місцевих бюджетів Грузії, здійснюється відповідно до засади універсальності, що означає таке:
А. Усі доходи державного і місцевих бюджетів скеровуються на фінансування бюджетних витрат, включно з доходами, які отримують бюджетні організації та які ті скеровують на фінансування загальних витрат відповідних бюджетів, але за винятком доходів юридичних осіб публічного права.
Б. Законодавство не може встановлювати прив’язку будь-яких певних державних доходів до фінансування будь-яких певних державних витрат.
В. Положення параграфа «Б» в цій статті не застосовується до фінансування, здійснюваного на підставі угод із міжнародними фінансовими організаціями (МФО), які передбачають таку засаду фінансування.
Стаття 4. Свобода руху капіталу
1. Забороняється обмеження свободи резидентів та/або нерезидентів при здійсненні валютно-обмінних операцій, відкритті рахунків і руху коштів через такі рахунки, за винятком випадків, визначених законодавством.
2. Будь-яка особа має необмежене право вивозити гроші за межі країни, за винятком випадків, визначених законодавством.
3. Рух капіталу в Грузії є вільним, за винятком випадків, передбачених міжнародними угодами та/або пов’язаних із звинуваченнями у кримінальній діяльності.
Стаття 5. Заключні положення.
Цей закон набуває чинності з 31 грудня 2013 року.
Переклав Василь Білоцерківський
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Акт економічної свободи Грузії
Органічний закон про економічну свободу
Відповідно до Конституції Грузії та цього Закону тільки громадяни Грузії мають право визначати економічні права і свободи для нинішнього і майбутнього поколінь. Економічні права і свободи є невід’ємною частиною універсально визнаних прав і свобод. Обмеження таких прав і свобод можливе тільки відповідно до Конституції Грузії та відповідно до правил, які встановлює цей Закон.
Держава гарантує економічні права і свободи, що є основною розвитку суспільства, добробуту громадян і довгострокового стійкого економічного зростання.
Свобода – головна засада економічної політики, що виражається в невеликому розмірі держави, відповідальній макроекономічній політиці й низьких податках.
Стаття 1. Участь громадян Грузії у встановленні загальнодержавних податків.
1. З моменту введення в дію цього Закону:
а. Запровадження нових видів загальнодержавних податків, за винятком акцизів, або збільшення верхніх ставок чинних загальнодержавних податків можливе тільки шляхом проведення загальнонаціонального референдуму. Право розпочати процедуру проведення референдуму належить виключно Урядові Грузії.
б. Запровадження нового податку або зміна чинного податку не є запровадженням нового виду загальнодержавного податку або підвищенням верхньої ставки чинного податку, якщо новий податок або зміна податку є альтернативою чинному податкові або заступає його і, отже, не збільшує сукупного податкового тягаря. Зміна ставки податку також не є запровадженням нового типу загальнодержавного податку, якщо така зміна ставок чиниться в межах нижче верхньої ставки застосовуваного податку.
2. З моменту введення в дію чинного Закону загальнодержавними податками є такі податки, відповідно до Податкового кодексу Грузії:
а. податок на прибуток підприємств;
б. податок на прибуток громадян;
в. податок на додану вартість (НДС);
г. мита;
ґ. акцизи.
3. Ставки податків на власність визначаються згідно з правилами Податкового кодексу Грузії.
4. Референдум із питань, визначених у першому параграфі цієї статті, проводиться відповідно до Органічного закону Грузії про референдуми.
5. Прогресивність оподаткування, податковий режим або методологія, за якою застосовується податок, не може бути предметом референдуму.
6. Уряд Грузії має право запитати (у Парламенту Грузії) про тимчасове збільшення оподаткування терміном до 3 років. У разі такого тимчасового збільшення податків проведення референдуму не вимагається.
Стаття 2. Визначення лімітів макроекономічних показників.
1. Для забезпечення добробуту громадян шляхом довготермінового стійкого економічного зростання і передачі країни кожному наступному поколінню зі зменшеними фінансовими зобов’язаннями встановлюються такі максимальні ліміти макроекономічних показників:
а. Відношення консолідованого бюджету до валового внутрішнього продукту (ВВП) не повинно перевищувати 30 %.
б. Відношення консолідованого бюджетного дефіциту до ВВП не повинно перевищувати 3 %.
в. Відношення суверенного державного боргу до ВВП не повинно перевищувати 60 %.
2. Якщо бюджет, ухвалений Парламентом, не відповідає обмеженням, встановленим у пунктах «а» і «б» параграфу 1 статті 2, то Уряд Грузії розробляє і подає для затвердження до Парламенту Грузії бюджет (бюджетні орієнтування) на наступні два роки, який повинен включати план із повернення бюджету в межі лімітів, установлених у параграфі 1 цієї статті.
3. Бюджет, який не відповідає пунктам «а» і «б» параграфа 1 статті 2, може бути затверджений тільки в тому випадку, якщо бюджет поточного року виконується в межах встановлених обмежень, за винятком випадків надзвичайних або воєнних дій, а також економічної рецесії.
4. Бюджетне планування на рівнях держави, автономної республіки й місцевих органів влади повинно ґрунтуватися на програмах і бути спрямованим на досягнення цілей, визначених такими програмами.
Стаття 3. Засада універсальності бюджету.
Керування податками, сплачуваними до державного і місцевих бюджетів Грузії, здійснюється відповідно до засади універсальності, що означає таке:
А. Усі доходи державного і місцевих бюджетів скеровуються на фінансування бюджетних витрат, включно з доходами, які отримують бюджетні організації та які ті скеровують на фінансування загальних витрат відповідних бюджетів, але за винятком доходів юридичних осіб публічного права.
Б. Законодавство не може встановлювати прив’язку будь-яких певних державних доходів до фінансування будь-яких певних державних витрат.
В. Положення параграфа «Б» в цій статті не застосовується до фінансування, здійснюваного на підставі угод із міжнародними фінансовими організаціями (МФО), які передбачають таку засаду фінансування.
Стаття 4. Свобода руху капіталу
1. Забороняється обмеження свободи резидентів та/або нерезидентів при здійсненні валютно-обмінних операцій, відкритті рахунків і руху коштів через такі рахунки, за винятком випадків, визначених законодавством.
2. Будь-яка особа має необмежене право вивозити гроші за межі країни, за винятком випадків, визначених законодавством.
3. Рух капіталу в Грузії є вільним, за винятком випадків, передбачених міжнародними угодами та/або пов’язаних із звинуваченнями у кримінальній діяльності.
Стаття 5. Заключні положення.
Цей закон набуває чинності з 31 грудня 2013 року.
Переклав Василь Білоцерківський
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
