
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.21
00:08
Підшаманив, оновив
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!
І приліг спочити
До якоїсь там пори,
Бо хотілось жити.
Раптом стукіт у вікно…
Уяви, ритмічно:
Він - вона - вони - воно —
З вироком: довічно!
2025.10.20
22:13
Іржаве листя, як іржаві ґрати.
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.
Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник
Іржаве листя падає униз.
Іржаве листя хоче поховати
Мене під латами брудних завіс.
Іржаве листя передчасно лине,
Як подих вічності, як лютий сплав.
Між поколіннями ніякий лірник
2025.10.20
15:07
Вуальна осінь небо сумом прикривала,
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...
І таємниць прихованих лягло чимало.
Але одна бентежить, незабутня досі,
Коли душа була оголена і боса,
Коли при зустрічі світи перевертались.
До ніг ти сипав зоряні корали.
Слова лились...Поезії прозорі роси...
2025.10.20
11:48
У водограї бавились веселки:
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво
Зелені, жовті, сині кольори,
І фіолетово всміхались, і рожево,
Фонтан сміявся, прагнув догори,
Дістати неба, хоча б на секунду,
Торкнутись хмари, обійняти сонце,
Фонтан стрибав, а сонценята в хвильках
Ясніли наче сяєво
2025.10.20
11:20
Не бачив ще, ні Риму я, ні Лондона,
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр
Варшави навіть, хоч І поруч – он вона!
Та головне – не бачив я Чугуєва!
Відвідати повинен я чому його?
Бо Репін народився тут, Ілля
– Художник видатний, чиє ім'я,
Чиї натхненні, пристрасні картини –
Чугуєва окр
2025.10.20
09:31
Хто ізлякав тебе? Родилась на що, бейбі?
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі
Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі
Обійма подвійні, чари твої, кохана
Родилась ти нащо, хіба не для гри?
Чи у екстазі, або у красі собі
Що в думках ~
Відпускай
Добре є, бейбі
2025.10.20
09:01
Передбачив я і зупинивсь…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…
І приліг хутесенько за ширму.
Безумовно, виділось колись
Вже встрічав покладисту і смирну…
…уяви себе ти Королем,
Годен, то одінься в Падишаха!?
…видно переплутав хтось Едем.
Шахмати це все таки не шахи…
2025.10.20
06:29
Родить спогади печальні
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.
Біль гірких утрат, -
Додається поминальних
Заходів і дат.
В боротьбі за виживання
Гинемо щодня, -
Голосіння і прощання
Звідуєм сповна.
2025.10.20
01:28
Відчує кожен весь цей жах:
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.
Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,
орел, як лев – одвічний птах,
крилом де маше – там війна,
нещастя наше, в нас вона.
Це та війна, це та війна,
де з двох голів лише одна,
лиш та, де вдача леВова,
2025.10.20
01:14
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
2025.10.19
22:50
Слова твої, мов кулі - лента за лентою;
Склеюю серце своє ізолентою.
Склеюю серце своє ізолентою.
2025.10.19
22:25
Вона поїхала у сутінки далекі,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
У невідомість, пристрасність і страх,
У гай, де не злітають вже лелеки
І почуття засохли на вітрах.
Вона поїхала в кохання, як у морок,
В жагу, немов невигасла пітьма.
Невдовзі їй виповнюється сорок,
2025.10.19
22:01
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
2025.10.19
20:45
Женуть вітри рябі отари хмар
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…
Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,
в безкрає поле зоряного неба,
де музикує змучений Ремарк,
Адамові Творець рахує ребра…
Сади стрічають пахощами груш,
і яблуням лоскоче сонце скроні -
це Осені портрети пише Труш,
2025.10.19
18:44
Я думаю про тебе дні та ночі,
Почути хочу голос твій, будь ласка.
І погляд жду і , наче зорі, очі.
Бо ти для мене, ніби добра казка.
Приспів:
Я пам’ятаю очі, твої очі.
Тебе зустріти, мила, знову хочу.
Почути хочу голос твій, будь ласка.
І погляд жду і , наче зорі, очі.
Бо ти для мене, ніби добра казка.
Приспів:
Я пам’ятаю очі, твої очі.
Тебе зустріти, мила, знову хочу.
2025.10.19
16:33
Нічого такого. Кащель, не більш…
Зідки узявся? Бог його знає
Жовтню присвята худощавий цей вірш
Наче ж не лає?
Ти вже проснувся… частково проснувсь
Дякуєш Богу, біжиш за кермо
І знову не їдеш… сумуєш чомусь
Буває. Клеймо…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Зідки узявся? Бог його знає
Жовтню присвята худощавий цей вірш
Наче ж не лає?
Ти вже проснувся… частково проснувсь
Дякуєш Богу, біжиш за кермо
І знову не їдеш… сумуєш чомусь
Буває. Клеймо…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Василь Буколик /
Публіцистика
Акт економічної свободи Грузії
Відповідно до Конституції Грузії та цього Закону тільки громадяни Грузії мають право визначати економічні права і свободи для нинішнього і майбутнього поколінь. Економічні права і свободи є невід’ємною частиною універсально визнаних прав і свобод. Обмеження таких прав і свобод можливе тільки відповідно до Конституції Грузії та відповідно до правил, які встановлює цей Закон.
Держава гарантує економічні права і свободи, що є основною розвитку суспільства, добробуту громадян і довгострокового стійкого економічного зростання.
Свобода – головна засада економічної політики, що виражається в невеликому розмірі держави, відповідальній макроекономічній політиці й низьких податках.
Стаття 1. Участь громадян Грузії у встановленні загальнодержавних податків.
1. З моменту введення в дію цього Закону:
а. Запровадження нових видів загальнодержавних податків, за винятком акцизів, або збільшення верхніх ставок чинних загальнодержавних податків можливе тільки шляхом проведення загальнонаціонального референдуму. Право розпочати процедуру проведення референдуму належить виключно Урядові Грузії.
б. Запровадження нового податку або зміна чинного податку не є запровадженням нового виду загальнодержавного податку або підвищенням верхньої ставки чинного податку, якщо новий податок або зміна податку є альтернативою чинному податкові або заступає його і, отже, не збільшує сукупного податкового тягаря. Зміна ставки податку також не є запровадженням нового типу загальнодержавного податку, якщо така зміна ставок чиниться в межах нижче верхньої ставки застосовуваного податку.
2. З моменту введення в дію чинного Закону загальнодержавними податками є такі податки, відповідно до Податкового кодексу Грузії:
а. податок на прибуток підприємств;
б. податок на прибуток громадян;
в. податок на додану вартість (НДС);
г. мита;
ґ. акцизи.
3. Ставки податків на власність визначаються згідно з правилами Податкового кодексу Грузії.
4. Референдум із питань, визначених у першому параграфі цієї статті, проводиться відповідно до Органічного закону Грузії про референдуми.
5. Прогресивність оподаткування, податковий режим або методологія, за якою застосовується податок, не може бути предметом референдуму.
6. Уряд Грузії має право запитати (у Парламенту Грузії) про тимчасове збільшення оподаткування терміном до 3 років. У разі такого тимчасового збільшення податків проведення референдуму не вимагається.
Стаття 2. Визначення лімітів макроекономічних показників.
1. Для забезпечення добробуту громадян шляхом довготермінового стійкого економічного зростання і передачі країни кожному наступному поколінню зі зменшеними фінансовими зобов’язаннями встановлюються такі максимальні ліміти макроекономічних показників:
а. Відношення консолідованого бюджету до валового внутрішнього продукту (ВВП) не повинно перевищувати 30 %.
б. Відношення консолідованого бюджетного дефіциту до ВВП не повинно перевищувати 3 %.
в. Відношення суверенного державного боргу до ВВП не повинно перевищувати 60 %.
2. Якщо бюджет, ухвалений Парламентом, не відповідає обмеженням, встановленим у пунктах «а» і «б» параграфу 1 статті 2, то Уряд Грузії розробляє і подає для затвердження до Парламенту Грузії бюджет (бюджетні орієнтування) на наступні два роки, який повинен включати план із повернення бюджету в межі лімітів, установлених у параграфі 1 цієї статті.
3. Бюджет, який не відповідає пунктам «а» і «б» параграфа 1 статті 2, може бути затверджений тільки в тому випадку, якщо бюджет поточного року виконується в межах встановлених обмежень, за винятком випадків надзвичайних або воєнних дій, а також економічної рецесії.
4. Бюджетне планування на рівнях держави, автономної республіки й місцевих органів влади повинно ґрунтуватися на програмах і бути спрямованим на досягнення цілей, визначених такими програмами.
Стаття 3. Засада універсальності бюджету.
Керування податками, сплачуваними до державного і місцевих бюджетів Грузії, здійснюється відповідно до засади універсальності, що означає таке:
А. Усі доходи державного і місцевих бюджетів скеровуються на фінансування бюджетних витрат, включно з доходами, які отримують бюджетні організації та які ті скеровують на фінансування загальних витрат відповідних бюджетів, але за винятком доходів юридичних осіб публічного права.
Б. Законодавство не може встановлювати прив’язку будь-яких певних державних доходів до фінансування будь-яких певних державних витрат.
В. Положення параграфа «Б» в цій статті не застосовується до фінансування, здійснюваного на підставі угод із міжнародними фінансовими організаціями (МФО), які передбачають таку засаду фінансування.
Стаття 4. Свобода руху капіталу
1. Забороняється обмеження свободи резидентів та/або нерезидентів при здійсненні валютно-обмінних операцій, відкритті рахунків і руху коштів через такі рахунки, за винятком випадків, визначених законодавством.
2. Будь-яка особа має необмежене право вивозити гроші за межі країни, за винятком випадків, визначених законодавством.
3. Рух капіталу в Грузії є вільним, за винятком випадків, передбачених міжнародними угодами та/або пов’язаних із звинуваченнями у кримінальній діяльності.
Стаття 5. Заключні положення.
Цей закон набуває чинності з 31 грудня 2013 року.
Переклав Василь Білоцерківський
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Акт економічної свободи Грузії
Органічний закон про економічну свободу
Відповідно до Конституції Грузії та цього Закону тільки громадяни Грузії мають право визначати економічні права і свободи для нинішнього і майбутнього поколінь. Економічні права і свободи є невід’ємною частиною універсально визнаних прав і свобод. Обмеження таких прав і свобод можливе тільки відповідно до Конституції Грузії та відповідно до правил, які встановлює цей Закон.
Держава гарантує економічні права і свободи, що є основною розвитку суспільства, добробуту громадян і довгострокового стійкого економічного зростання.
Свобода – головна засада економічної політики, що виражається в невеликому розмірі держави, відповідальній макроекономічній політиці й низьких податках.
Стаття 1. Участь громадян Грузії у встановленні загальнодержавних податків.
1. З моменту введення в дію цього Закону:
а. Запровадження нових видів загальнодержавних податків, за винятком акцизів, або збільшення верхніх ставок чинних загальнодержавних податків можливе тільки шляхом проведення загальнонаціонального референдуму. Право розпочати процедуру проведення референдуму належить виключно Урядові Грузії.
б. Запровадження нового податку або зміна чинного податку не є запровадженням нового виду загальнодержавного податку або підвищенням верхньої ставки чинного податку, якщо новий податок або зміна податку є альтернативою чинному податкові або заступає його і, отже, не збільшує сукупного податкового тягаря. Зміна ставки податку також не є запровадженням нового типу загальнодержавного податку, якщо така зміна ставок чиниться в межах нижче верхньої ставки застосовуваного податку.
2. З моменту введення в дію чинного Закону загальнодержавними податками є такі податки, відповідно до Податкового кодексу Грузії:
а. податок на прибуток підприємств;
б. податок на прибуток громадян;
в. податок на додану вартість (НДС);
г. мита;
ґ. акцизи.
3. Ставки податків на власність визначаються згідно з правилами Податкового кодексу Грузії.
4. Референдум із питань, визначених у першому параграфі цієї статті, проводиться відповідно до Органічного закону Грузії про референдуми.
5. Прогресивність оподаткування, податковий режим або методологія, за якою застосовується податок, не може бути предметом референдуму.
6. Уряд Грузії має право запитати (у Парламенту Грузії) про тимчасове збільшення оподаткування терміном до 3 років. У разі такого тимчасового збільшення податків проведення референдуму не вимагається.
Стаття 2. Визначення лімітів макроекономічних показників.
1. Для забезпечення добробуту громадян шляхом довготермінового стійкого економічного зростання і передачі країни кожному наступному поколінню зі зменшеними фінансовими зобов’язаннями встановлюються такі максимальні ліміти макроекономічних показників:
а. Відношення консолідованого бюджету до валового внутрішнього продукту (ВВП) не повинно перевищувати 30 %.
б. Відношення консолідованого бюджетного дефіциту до ВВП не повинно перевищувати 3 %.
в. Відношення суверенного державного боргу до ВВП не повинно перевищувати 60 %.
2. Якщо бюджет, ухвалений Парламентом, не відповідає обмеженням, встановленим у пунктах «а» і «б» параграфу 1 статті 2, то Уряд Грузії розробляє і подає для затвердження до Парламенту Грузії бюджет (бюджетні орієнтування) на наступні два роки, який повинен включати план із повернення бюджету в межі лімітів, установлених у параграфі 1 цієї статті.
3. Бюджет, який не відповідає пунктам «а» і «б» параграфа 1 статті 2, може бути затверджений тільки в тому випадку, якщо бюджет поточного року виконується в межах встановлених обмежень, за винятком випадків надзвичайних або воєнних дій, а також економічної рецесії.
4. Бюджетне планування на рівнях держави, автономної республіки й місцевих органів влади повинно ґрунтуватися на програмах і бути спрямованим на досягнення цілей, визначених такими програмами.
Стаття 3. Засада універсальності бюджету.
Керування податками, сплачуваними до державного і місцевих бюджетів Грузії, здійснюється відповідно до засади універсальності, що означає таке:
А. Усі доходи державного і місцевих бюджетів скеровуються на фінансування бюджетних витрат, включно з доходами, які отримують бюджетні організації та які ті скеровують на фінансування загальних витрат відповідних бюджетів, але за винятком доходів юридичних осіб публічного права.
Б. Законодавство не може встановлювати прив’язку будь-яких певних державних доходів до фінансування будь-яких певних державних витрат.
В. Положення параграфа «Б» в цій статті не застосовується до фінансування, здійснюваного на підставі угод із міжнародними фінансовими організаціями (МФО), які передбачають таку засаду фінансування.
Стаття 4. Свобода руху капіталу
1. Забороняється обмеження свободи резидентів та/або нерезидентів при здійсненні валютно-обмінних операцій, відкритті рахунків і руху коштів через такі рахунки, за винятком випадків, визначених законодавством.
2. Будь-яка особа має необмежене право вивозити гроші за межі країни, за винятком випадків, визначених законодавством.
3. Рух капіталу в Грузії є вільним, за винятком випадків, передбачених міжнародними угодами та/або пов’язаних із звинуваченнями у кримінальній діяльності.
Стаття 5. Заключні положення.
Цей закон набуває чинності з 31 грудня 2013 року.
Переклав Василь Білоцерківський
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію