Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.12
16:55
Які зізнань моїх появи,
Що схожі з тишею трави
Уже й квітневої отави
Прилук сутужної любові,
А спробуй серцем улови.
І знай - моє напоготові,
Як і билось, і далі битись,
І я - кохання вірний витязь.
Що схожі з тишею трави
Уже й квітневої отави
Прилук сутужної любові,
А спробуй серцем улови.
І знай - моє напоготові,
Як і билось, і далі битись,
І я - кохання вірний витязь.
2026.04.12
16:32
комусь цікаве слово бог
комусь близькіше слово лох
надворі розбишака вітер
а ми не проти просто так сидіти
або пройтись учотирьох
в кого в кишені завалявся гріш
щоби водночас з’їсти
із двох боків один хотдог
комусь близькіше слово лох
надворі розбишака вітер
а ми не проти просто так сидіти
або пройтись учотирьох
в кого в кишені завалявся гріш
щоби водночас з’їсти
із двох боків один хотдог
2026.04.12
15:15
Висить знавісніле, утомлене листя,
Як Бог, що розлився в словах і у лицях.
Воно продиктує протяжні поеми,
В яких ми усі непомітно живемо.
Забуті думки розплескались у них,
В словах неповторних, сумних, голосних.
Як Бог, що розлився в словах і у лицях.
Воно продиктує протяжні поеми,
В яких ми усі непомітно живемо.
Забуті думки розплескались у них,
В словах неповторних, сумних, голосних.
2026.04.12
14:22
У корчмі, що понад шляхом Кучманським стоїть,
Сидять за столом в куточку селянин й козак.
Козак вже набравсь добряче сивухи, однак,
Ще замовив собі чарку, збирається пить.
В селянина грошей мало, кухоль як узяв,
Так і грається з ним, зробить ковток т
Сидять за столом в куточку селянин й козак.
Козак вже набравсь добряче сивухи, однак,
Ще замовив собі чарку, збирається пить.
В селянина грошей мало, кухоль як узяв,
Так і грається з ним, зробить ковток т
2026.04.12
10:10
Десмонд має тачку їздити на ринок
Моллі виступає в кабаре
Десмонд каже їй: Люблю твоє обличчя
І Моллі каже так, і за руку бере
Обла-ді, обла-да, це життя, бра
Ла-ла, це життя ото
Обла-ді, обла-да, це життя, бра
Моллі виступає в кабаре
Десмонд каже їй: Люблю твоє обличчя
І Моллі каже так, і за руку бере
Обла-ді, обла-да, це життя, бра
Ла-ла, це життя ото
Обла-ді, обла-да, це життя, бра
2026.04.12
09:15
Колишній секретар Центральної Ради Євген Онацький згодом в еміграції випустив серію нарисів про видатних людей «Портрети в профіль» з дуже красномовними назвами.
Так, нарис про Володимира Вінниченка називається «Чесність із собою», про Михайла Грушевсько
Так, нарис про Володимира Вінниченка називається «Чесність із собою», про Михайла Грушевсько
2026.04.11
22:04
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2026.04.11
16:01
у цьому світі пів прозорім
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл
чи парадизові земнім
небесний батьку дрібку солі
мені спаси і сохрани
я грішний у своїм позорі
і я страхаюся пітьми
але земна ця дрібка солі
мені потрібна мовби смисл
2026.04.11
15:58
Монотонне бурчання води
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.
Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,
Відраховує миті, секунди,
Мов клепсидра святої біди,
Мов несплачені давні рахунки.
Монотонний і вигаслий ритм
Відраховує миті до старту,
Мов народження первісних рим,
2026.04.11
13:28
Яків Бєлінський (1909-1988; народився в Україні)
Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!
Підіймайся на зарядку,
Тільки дуже вперті соні
сплять уранці зайвий час;
ми встаєм – ледь сонця промінь
залоскоче в ліжку нас!
Підіймайся на зарядку,
2026.04.10
21:34
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв
У землі тирські й сидонські
Євангелія від св.Матвія. 15:21
На північ попростував Ісус із учнями своїми.
З гори на гору од Гінасерету прослався шлях
З гори на гору... Під спекотним сонцем.
Треба ж одвідати усіх юдеїв
2026.04.10
21:25
Десь там, за рогом — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).
Давно не ходять сюди туристи,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
кочують юрби туди і звідти —
турбот потоки
(десь там, за рогом).
Давно не ходять сюди туристи,
2026.04.10
19:54
Вітаю щиро з книгою новою —
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.
Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,
Вона, мов птах, злетіла в височінь.
У кожнім слові — серце із тобою,
У кожному рядку —слів глибочінь.
Нехай її читають і відчують
Те одкровення, що в душі зростив.
Нехай слова торкають і чарують,
2026.04.10
18:44
цвіте форзиція
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми
на форзаці квітневому
дехто байдужий звичайно
ще дехто у власній
нейропетлі
мало що помічає
хлопчик і дівчинка
років семи чи восьми
2026.04.10
18:22
Уткнешся в кістляве плече та безслівно
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,
Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся
Заснеш і на вигляд здасися святою.
Я знову по тілу відчую тремтіння
Від того, що поруч вляглася зі мною,
Від того, що все поміж нами серйозно,
Неначе невидима ниточка божа,
Що квітами митого вранці волосся
2026.04.10
18:02
Тремкі сніжинки, радощі зими,
старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.
Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...старого і нового пеленання,
провулкового ліхтаря гойдання
у повні теракоти й білини.
Колядки хвилі з-за віконних рам,
гул в небі над святковими свічками,
тривога над вітальними ладами -
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2016.02.13
2016.01.31
2015.02.22
2014.03.11
2013.03.22
2013.02.17
2009.11.23
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Галина Щерба (1972) /
Огляди критики та аналітики
«ВВІРВАЛАСЯ ХУРТОВИНА»
Ввірвалася хуртовина
На самісіньку ранню пору.
Виряджала мати сина -
На кровавую війну.
- Іди , сину, моя дитино
У звитяжний лютий бій!
Визволяти рідну Україну,
Боронити нарід свій!
Як вернешся, сину, - заквітчаю:
Цвіт калиною твій кріс!
Не вернешся – гірко заридаю,
Щоб ніхто не бачив сліз!..
- Ой, вернуся, ти , моя мати
Як калина зацвіте!
Принесу я до твоєї хати:
Сонце ВОЛІ золоте!!!
Збігли місяці і роки
І прийшла пора така:
Перемога вже здобута,
Всі чекають молодця!
А вояка – не забарився…
Вже в цвіту у нього кріс.
Мама сина дочекалась!
Калиновий оберемок він їй приніс!
І дівчата – теж герої,
Помагали воювать!
Майорять прапори з сувої
І від них ворог – теж тікать!
Прийшла ця радісна хвилина:
Але не одної дочки-сина – недочекалась з війни мати сива…
Зажурилась Україна за ними сповна!
Але їхня доблесть – недаремно полягла!!!
Пам’ятаєм кожного ми орла,
Бо така у нас вже Україна була…
Меморіальні могили ми й досі величаєм,
За наших героїв – ми незабуваєм!!!
Пишем новели і прози ми,
Пишем пісні, бо ми – пісняри…
Величаєм нарід у боротьбі і борні,
За кожним загиблим – плачемо і ходим сумні,
Дні поминаєм у слушний час у церквах,
Ставили погруддя в меморіальних лісах.
Листівки й поздоровлення – шлемо живим.
Пам’ятаємо кожного героя і тебе – Яким!
Мама тебе на війну тривожно виряджала,
І гарну настанову тобі, Якиме , - давала!
Знала здолаєш усі тягарі!
І залишишся живим на війні!
А тепер засучив рукави, знову вперед іди,
Воля – Є!ПЕРЕМОГА ! Все відбудуй і зведи!!!
Нове життя нам треба уже будувати,
І за минуле, - боронь Боже, - не забувать!
(09.10 2009р.)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
«ВВІРВАЛАСЯ ХУРТОВИНА»
Ввірвалася хуртовина
На самісіньку ранню пору.
Виряджала мати сина -
На кровавую війну.
- Іди , сину, моя дитино
У звитяжний лютий бій!
Визволяти рідну Україну,
Боронити нарід свій!
Як вернешся, сину, - заквітчаю:
Цвіт калиною твій кріс!
Не вернешся – гірко заридаю,
Щоб ніхто не бачив сліз!..
- Ой, вернуся, ти , моя мати
Як калина зацвіте!
Принесу я до твоєї хати:
Сонце ВОЛІ золоте!!!
Збігли місяці і роки
І прийшла пора така:
Перемога вже здобута,
Всі чекають молодця!
А вояка – не забарився…
Вже в цвіту у нього кріс.
Мама сина дочекалась!
Калиновий оберемок він їй приніс!
І дівчата – теж герої,
Помагали воювать!
Майорять прапори з сувої
І від них ворог – теж тікать!
Прийшла ця радісна хвилина:
Але не одної дочки-сина – недочекалась з війни мати сива…
Зажурилась Україна за ними сповна!
Але їхня доблесть – недаремно полягла!!!
Пам’ятаєм кожного ми орла,
Бо така у нас вже Україна була…
Меморіальні могили ми й досі величаєм,
За наших героїв – ми незабуваєм!!!
Пишем новели і прози ми,
Пишем пісні, бо ми – пісняри…
Величаєм нарід у боротьбі і борні,
За кожним загиблим – плачемо і ходим сумні,
Дні поминаєм у слушний час у церквах,
Ставили погруддя в меморіальних лісах.
Листівки й поздоровлення – шлемо живим.
Пам’ятаємо кожного героя і тебе – Яким!
Мама тебе на війну тривожно виряджала,
І гарну настанову тобі, Якиме , - давала!
Знала здолаєш усі тягарі!
І залишишся живим на війні!
А тепер засучив рукави, знову вперед іди,
Воля – Є!ПЕРЕМОГА ! Все відбудуй і зведи!!!
Нове життя нам треба уже будувати,
І за минуле, - боронь Боже, - не забувать!
(09.10 2009р.)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
