Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.01
20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...
2026.03.01
18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.
Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.
Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,
2026.03.01
16:06
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л
2026.03.01
15:33
«Русскіє» - нація-фальсифікація.
Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури.
Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів.
Велика політика починається там, де закінчується правда.
Кожна персональна мая
2026.03.01
13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.
2026.03.01
11:40
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.
Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.
Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам
2026.03.01
10:51
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре
2026.03.01
06:01
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.
2026.02.28
21:23
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв
2026.02.28
20:36
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс
2026.02.28
18:12
Згорта в сувої вітер хмари,
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!
Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих
і небо кутається в синь,
а в тиші никнуть крутояри,
лиш десь цеберко – дзинь та дзинь!
Дзюрчить ручай в густих осоках
між верболозів і купин.
Село на пагорках високих
2026.02.28
16:10
Я народилася там, де небо спирається на плечі Ай-Петрі, що велетенською тінню зависає над бірюзою моря. Пам’ятаю маму – молоду, ясну, вродливу, з тонким грецьким профілем, ніби висіченим із античного мармуру самим сонцем. Вона тримає в руках важкий дзбан,
2026.02.28
11:24
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.
Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.
Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,
2026.02.28
10:50
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.
ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.
ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,
2026.02.28
09:35
Перший доброволець, якому прижиттєво присвоєно звання "Герой України".
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний "Да Вінчі" пов'язаний саме з талантом — він гарно малював.
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і ко
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний "Да Вінчі" пов'язаний саме з талантом — він гарно малював.
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і ко
2026.02.28
06:13
Творчості години світанкові
Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2016.02.13
2016.01.31
2015.02.22
2014.03.11
2013.03.22
2013.02.17
2009.11.23
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Галина Щерба (1972) /
Огляди критики та аналітики
«ВВІРВАЛАСЯ ХУРТОВИНА»
Ввірвалася хуртовина
На самісіньку ранню пору.
Виряджала мати сина -
На кровавую війну.
- Іди , сину, моя дитино
У звитяжний лютий бій!
Визволяти рідну Україну,
Боронити нарід свій!
Як вернешся, сину, - заквітчаю:
Цвіт калиною твій кріс!
Не вернешся – гірко заридаю,
Щоб ніхто не бачив сліз!..
- Ой, вернуся, ти , моя мати
Як калина зацвіте!
Принесу я до твоєї хати:
Сонце ВОЛІ золоте!!!
Збігли місяці і роки
І прийшла пора така:
Перемога вже здобута,
Всі чекають молодця!
А вояка – не забарився…
Вже в цвіту у нього кріс.
Мама сина дочекалась!
Калиновий оберемок він їй приніс!
І дівчата – теж герої,
Помагали воювать!
Майорять прапори з сувої
І від них ворог – теж тікать!
Прийшла ця радісна хвилина:
Але не одної дочки-сина – недочекалась з війни мати сива…
Зажурилась Україна за ними сповна!
Але їхня доблесть – недаремно полягла!!!
Пам’ятаєм кожного ми орла,
Бо така у нас вже Україна була…
Меморіальні могили ми й досі величаєм,
За наших героїв – ми незабуваєм!!!
Пишем новели і прози ми,
Пишем пісні, бо ми – пісняри…
Величаєм нарід у боротьбі і борні,
За кожним загиблим – плачемо і ходим сумні,
Дні поминаєм у слушний час у церквах,
Ставили погруддя в меморіальних лісах.
Листівки й поздоровлення – шлемо живим.
Пам’ятаємо кожного героя і тебе – Яким!
Мама тебе на війну тривожно виряджала,
І гарну настанову тобі, Якиме , - давала!
Знала здолаєш усі тягарі!
І залишишся живим на війні!
А тепер засучив рукави, знову вперед іди,
Воля – Є!ПЕРЕМОГА ! Все відбудуй і зведи!!!
Нове життя нам треба уже будувати,
І за минуле, - боронь Боже, - не забувать!
(09.10 2009р.)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
«ВВІРВАЛАСЯ ХУРТОВИНА»
Ввірвалася хуртовина
На самісіньку ранню пору.
Виряджала мати сина -
На кровавую війну.
- Іди , сину, моя дитино
У звитяжний лютий бій!
Визволяти рідну Україну,
Боронити нарід свій!
Як вернешся, сину, - заквітчаю:
Цвіт калиною твій кріс!
Не вернешся – гірко заридаю,
Щоб ніхто не бачив сліз!..
- Ой, вернуся, ти , моя мати
Як калина зацвіте!
Принесу я до твоєї хати:
Сонце ВОЛІ золоте!!!
Збігли місяці і роки
І прийшла пора така:
Перемога вже здобута,
Всі чекають молодця!
А вояка – не забарився…
Вже в цвіту у нього кріс.
Мама сина дочекалась!
Калиновий оберемок він їй приніс!
І дівчата – теж герої,
Помагали воювать!
Майорять прапори з сувої
І від них ворог – теж тікать!
Прийшла ця радісна хвилина:
Але не одної дочки-сина – недочекалась з війни мати сива…
Зажурилась Україна за ними сповна!
Але їхня доблесть – недаремно полягла!!!
Пам’ятаєм кожного ми орла,
Бо така у нас вже Україна була…
Меморіальні могили ми й досі величаєм,
За наших героїв – ми незабуваєм!!!
Пишем новели і прози ми,
Пишем пісні, бо ми – пісняри…
Величаєм нарід у боротьбі і борні,
За кожним загиблим – плачемо і ходим сумні,
Дні поминаєм у слушний час у церквах,
Ставили погруддя в меморіальних лісах.
Листівки й поздоровлення – шлемо живим.
Пам’ятаємо кожного героя і тебе – Яким!
Мама тебе на війну тривожно виряджала,
І гарну настанову тобі, Якиме , - давала!
Знала здолаєш усі тягарі!
І залишишся живим на війні!
А тепер засучив рукави, знову вперед іди,
Воля – Є!ПЕРЕМОГА ! Все відбудуй і зведи!!!
Нове життя нам треба уже будувати,
І за минуле, - боронь Боже, - не забувать!
(09.10 2009р.)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
