ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.15
11:24
Вікно було відчинено не просто в густу теплоту ранку ранньої осені, вікно (доволі прозоре) було відчинено в безодню Всесвіту. І мені здавалось, що варто мені стрибнути з вікна, я не впаду на клумбу з жовтими колючими трояндами, а полечу незачесаною голово
2025.09.15
10:40
А від «охочих» дуже мало толку,
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.
***
А після європейського фуршету
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.
***
А після європейського фуршету
2025.09.15
09:33
Коли спецпредставник президента США Кіт Келлог перебуває в Києві, агресор не завдає масованих ударів. Отже, кияни можуть трохи виспатися…
Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!
Ко
Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!
Ко
2025.09.15
05:57
Вона приходить на світанні,
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.
2025.09.15
00:57
Використаний корисний ідіот перестає бути корисним, але не перестає бути ідіотом.
Без корисних ідіотів жодна корисна справа не обходиться.
Всякий корисний ідіот комусь та шкідливий.
Люди борються із шкідниками, але самі шкодять набагато більше.
2025.09.14
21:39
Я хочу поринути в розпад.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.
2025.09.14
16:19
дівчино що
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені
2025.09.14
15:59
Іду якось тихцем по вулиці села.
Спекотний полудень, пташки навкруг співають.
Гулящий вітер десь, напевно, спочиває.
Я ледь встигаю піт втирати із чола.
День вихідний, отож і вулиця пуста.
Хто десь на річці, хто в кімнатній прохолоді.
Та я б і сам,
Спекотний полудень, пташки навкруг співають.
Гулящий вітер десь, напевно, спочиває.
Я ледь встигаю піт втирати із чола.
День вихідний, отож і вулиця пуста.
Хто десь на річці, хто в кімнатній прохолоді.
Та я б і сам,
2025.09.14
15:00
Поки зором пещу виднокраї
Та гасаю по шляхах земних, -
Про полеглих завжди пам'ятаю
І щомить молюся за живих.
Бо, що справжнє, - те не затаїти
І несила втримати в собі, -
Тішуся, коли сміються діти
І журюсь, коли хтось у журбі.
Та гасаю по шляхах земних, -
Про полеглих завжди пам'ятаю
І щомить молюся за живих.
Бо, що справжнє, - те не затаїти
І несила втримати в собі, -
Тішуся, коли сміються діти
І журюсь, коли хтось у журбі.
2025.09.13
22:18
Синьоока осінь, охролиста.
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.
Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.
Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,
2025.09.13
22:12
Я не хочу, щоб далі зима
Нас заковувала у кайдани.
Я оновлення жду, як права
Неповторні і Господом дані.
Я не хочу, щоб варта льодів
На холодних жорстоких багнетах
Нас тримала в тюрмі холодів,
Нас заковувала у кайдани.
Я оновлення жду, як права
Неповторні і Господом дані.
Я не хочу, щоб варта льодів
На холодних жорстоких багнетах
Нас тримала в тюрмі холодів,
2025.09.13
17:17
Почуття, що приходить тихо, наче тінь. Воно не гримить громом, не кричить, не з'являється з-за рогу зненацька, а просто підповзає і щось шепоче, змушуючи нас опустити очі. Воно важким каменем лягає на серце, навіть якщо ніхто, крім тебе, про нього не зна
2025.09.13
13:17
Сонячний промінчик
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.
Оглядає видноколо:
"Oй! Яка краса довкола!
Он троянди та жоржини,
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.
Оглядає видноколо:
"Oй! Яка краса довкола!
Он троянди та жоржини,
2025.09.13
05:21
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?
2025.09.12
22:19
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.
Померкло світло враз.
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.
Померкло світло враз.
2025.09.12
21:42
Шукав на зиму дикобраз притулок і натрапив
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Офисный сон. Сюр. Маленькая поэма
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Офисный сон. Сюр. Маленькая поэма
Дремлет офисных суток
Антракт. Тишина.
И сиеста... С минутой
Обеднего сна...
................................
...Догорает огонь.
Улетает зола
В неба томную вонь...
...Память мне помогла
Удержать на плаву
Этот странный сюжет...
...Я на остров плыву,
Где тебя уже нет...
...Он ужат и отмыт,
Этот взрослости мир,
Словно мысли,
Забитые в темный сортир,
И когда-то сольется
Вода в туалет,
Подтверждая, что НЕТ.
Ничего больше нет...
....................................
...Да, "вернемся к баранам"...
...Плыву я к тебе,
Будто вдаль утром ранним
Навстречу судьбе...
-Помнишь залитый светом
Песочек у скал?..
...Из окна кабинета
До детства рука
Протянулась... И снова
К тебе я плыву.
Это жизни основа...
-Тебя как зовут?
Валя? Таня? Аленка?
Надежда? Скажи,
И разливисто-звонко
Дружить предложи...
Ты откуда такая?
Ага, из Москвы.
Здесь семьей отдыхая,
Бываете вы...
Ну, а я киевлянин,
И это совсем
В дружбе нам не доставит
Недетских проблем...
...Эти важные тетки-
Гранд- оффис- прокат,
Словно в бочке селедки
Лоснятся бока...
...Да... Ты вышла на берег,
В трусишках ХэБэ.
Я еще не умею
Сознаться тебе,
Что тобою любуюсь...
Наверно, люблю...
Я еще не целуюсь,
Но- на! Подарю
С уваженьем глубоким
Роскошный улов-
Банку сока (без сока,
Но с рыбой-иглой,
Что я выловил в море)
Подарок прими!
...Все изменится вскоре...
-Меня обними!..
...Резкий цокот от шпилек
Врывается в сон...
-Вот тебя бы пришпилить,
Да вымести вон!..
...Наши ноги босые...
Морская вода...
Украина... Россия...
Куда вы? Куда?..
Это иглами в сердце
Понятье- война...
Словно детство,
Ветра унесли времена...
........................................
Сон прошел. Неуклонным
Пробужденьем объят
Деловито- районный
Офис... Военкомат.
© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Свидетельство о публикации №116021800523
Антракт. Тишина.
И сиеста... С минутой
Обеднего сна...
................................
...Догорает огонь.
Улетает зола
В неба томную вонь...
...Память мне помогла
Удержать на плаву
Этот странный сюжет...
...Я на остров плыву,
Где тебя уже нет...
...Он ужат и отмыт,
Этот взрослости мир,
Словно мысли,
Забитые в темный сортир,
И когда-то сольется
Вода в туалет,
Подтверждая, что НЕТ.
Ничего больше нет...
....................................
...Да, "вернемся к баранам"...
...Плыву я к тебе,
Будто вдаль утром ранним
Навстречу судьбе...
-Помнишь залитый светом
Песочек у скал?..
...Из окна кабинета
До детства рука
Протянулась... И снова
К тебе я плыву.
Это жизни основа...
-Тебя как зовут?
Валя? Таня? Аленка?
Надежда? Скажи,
И разливисто-звонко
Дружить предложи...
Ты откуда такая?
Ага, из Москвы.
Здесь семьей отдыхая,
Бываете вы...
Ну, а я киевлянин,
И это совсем
В дружбе нам не доставит
Недетских проблем...
...Эти важные тетки-
Гранд- оффис- прокат,
Словно в бочке селедки
Лоснятся бока...
...Да... Ты вышла на берег,
В трусишках ХэБэ.
Я еще не умею
Сознаться тебе,
Что тобою любуюсь...
Наверно, люблю...
Я еще не целуюсь,
Но- на! Подарю
С уваженьем глубоким
Роскошный улов-
Банку сока (без сока,
Но с рыбой-иглой,
Что я выловил в море)
Подарок прими!
...Все изменится вскоре...
-Меня обними!..
...Резкий цокот от шпилек
Врывается в сон...
-Вот тебя бы пришпилить,
Да вымести вон!..
...Наши ноги босые...
Морская вода...
Украина... Россия...
Куда вы? Куда?..
Это иглами в сердце
Понятье- война...
Словно детство,
Ветра унесли времена...
........................................
Сон прошел. Неуклонным
Пробужденьем объят
Деловито- районный
Офис... Военкомат.
© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Свидетельство о публикации №116021800523
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1891 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1891 seconds