ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вероніка В
2026.01.27 11:23
знаєш що там погойдується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси

коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати

Ірина Білінська
2026.01.27 11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?

Борис Костиря
2026.01.27 10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.

Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Гойдається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях

Віктор Насипаний
2026.01.26 06:04
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к

Таїсія Кюлас
2026.01.25 23:32
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!

Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.

Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.

Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.

С М
2026.01.25 21:22
Хвилі фіалкові що хлещуть сміються
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт

Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?

Іван Потьомкін
2026.01.25 19:31
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Микола Дудар
2026.01.25 18:12
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Критика | Аналітика

 Колись таки доведеться виростати над релігіями
А може вже пора здійматися вище, і в тому числі й над релігіями - механізм віри присутній в кожному з нас, і даний від Творця. І це, заодно, і чи не єдиний спосіб перемоги над світовою Закулісою.

Бо всі "замінники" механізмові віри, котрі є в кожного фізіологічно, - всі ті релігії, в основному, сфальшовані, і нікуди нікого вже давно не ведуть.

І що тим папам і тим російським, та й українським, ієрархам дивуватися, їх таких сама проблематика т.з. "християнства" й породила.

По-перше - численні дописи і правки в канонічних Євангелія.
По-друге - фундаментальні проблеми з Торою.
По-третє - їхнє протиприродне поєднання...

Схоже, таки пора знову роз'єднати ці два масиви на окремі - протилежні світогляди. Інакше з цього застою нам не вибратися.

Можливо, цікавим видасться і ряд таких моментів, котрі нікуди не зникали і не зникнуть.

1) Найбільш ймовірно, що патріарх Мойсей таки не був ні семітом, ні юдеєм у традиційному розумінні цього віросповідання. І ім"я його суто др.єгипетське...
Навіть його (сонячне, а не "місячне) вчення було фундаментально іншим - і було перекручене, кардинально змінене значно пізніше після його вбивства.

Є свій фактаж, і своя логіка подій і до Мойсея, і після його смерті. І все це не на користь нинішньому "П'ятикнижжю" - з його очевидною мегафальсифікацією фундаментальної основи "від Мойсея".

2) Про це, також, пише з боку євреїв і всім відомий Зигмунд Фрейд у "Ця людина - Мойсей".

3) Таким чином зрозумілим стає і той факт, що більшість колін давнього Ізраїлю були не семітами, і мали свої вірування.

3)Та й побудували перший спільний Храм для всього народу ІзРаІльського, що багато чого проясняє.

4) Та й сама назва "ІзРаЇль" промовиста в арійському (та й давньоєгипетському) розумінні.
Причому, пізніше юдейське трактування цієї назви тільки підтверджує арійську духовну первинність, бо боролися таким чином (своїм потлумаченням "Ізраїлю") юдейські першожерці саме із Богами від Ра, саме з ідеєю Сонячного "ІзРаЇлю".
Доборолись... (Скоро в Криму буде чергова спроба його "реміксу"?.)

5) Якщо все це так, то постає питання про те, який саме Закон мав Ісус виконати?
Та це, вочевидь, не закон отця книжників і фарисеїв, не закон місяцепоклонника Авраама, що тікав свого часу з Уру разом з іншими вірними бога місяця.
Як батька Авраамового звали? Фарра, - що значить Місяць... І тікали вони в Харран, де Фарра і осів. Де був збудований храм Місяцю Сіну.
Ще до 1178 року храм Місяця існував. Доки сам Салладін його остаточно не знищив...
О вже цей Сін - Сінай - Сіон...

6) Тож Ісус (і не семіт, і не юдей) аж ніяк не перебуває ні в традиції віросповідання Авраама і Фарри, ні в контексті "машіаха"-"христоса", як це нам нав"язують ті, які за спинами юдеїв, і "християн". Наче нам не достатньо того, що Ісус - "син Отця свого небесного" Та й що святкував Ісус із хлібом і вином у колі найближчих послідовників за день до офіційної паски?
Тож багато чого іншого в Євангелія таким чином автоматично відлущується... Залишаючи правду віри в Бога без потреби в релігії.

Сподіваюся, що правда з роками вирине чіткіше...
А релігії колись зникнуть, залишивши механізм віри, як особистий зв'язок кожного з Найвищим Джерелом...

2. "Механізм" переростання релігії

Любов наша і Божественна

Взагалі, є кохання, як універсальний для природи емоційний стан, є трохи вищий стан (що може включати і кохання) - це стан нашої любові, і є найвищий стан - Божественної любові (повного резонансу - гармонії з нею).

Кохання - це, передусім, "хімія" в організмі (ми здатні його породжувати).

Наша любов - усвідомлена робота першої сердечної "чакри" (ми здатні цю любов породжувати),

Божественна любов - входить в нашу особисту реальність із усвідомленим включенням-роботою другої сердечної чакри (область серця ближче до лівої руки) - ми здатні резонувати, бути в повній гармонії з Нею.

Ось і все, що, нмсд, потрібно включити в собі для здорового природного переростання інститутів релігії.

http://ar25.org/article/yevangeliye-napolovynu-sfalsyfikovane.html

"Євангеліє наполовину сфальсифіковане?"





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-02-21 00:49:02
Переглядів сторінки твору 2259
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.201 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.211 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.27 11:59
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Торон (Л.П./М.К.) [ 2016-02-21 05:06:01 ]
Загальна ідея цікава, але мені здається, що над аргументацією ще треба попрацювати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2016-02-21 10:52:11 ]
А сенс який? )
Є речі, які вже не виправити - інститут релігії невиправний... (


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2016-02-21 10:53:37 ]

"Механізм" переростання релігії

Любов наша і Божественна

Взагалі, є кохання, як універсальний для природи емоційний стан, є трохи вищий стан (що може включати і кохання) - це стан нашої любові, і є найвищий стан - Божественної любові (повного резонансу - гармонії з нею).

Кохання - це, передусім, "хімія" в організмі (ми здатні його породжувати).

Наша любов - усвідомлена робота першої сердечної "чакри" (ми здатні цю любов породжувати),

Божественна любов - входить в нашу особисту реальність із усвідомленим включенням-роботою другої сердечної чакри (область серця ближче до лівої руки) - ми здатні резонувати, бути в повній гармонії з Нею.

Ось і все, що треба, нмсд, в собі включити задля здорового переростання інститутів релігії.