ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б

Борис Костиря
2026.09.19 15:16
Поет стирався, ніби крейда,
У профанаціях життя.
Талант, поставлений на рейки,
У колію без співчуття.
Талант - не Фауст, а фантомність,
Не Арлекін, а тільки фат,
Втрачає силу і притомність,
Немовби престарілий кат.

Артур Сіренко
2026.09.19 12:39
Сонце рудою хвостатою білкою
Стрибає по крислатому дереві Всесвіту,
Збирає зірки-горіхи і гриби-туманності,
Ховає в дуплі Порожнечі, в прихистку войдів,
А тим часом сумна ворожка Істина
Фарбує виднокрай чорною фарбою
(Бо осінь, бо верес цвіте на паг

Вячеслав Руденко
2026.09.19 09:33
У імлі протилежних сторін,
В довгий дощ з мельхіорових крапель,
Ніби вождь вогняний маячні,
Ніби зла споконвічного тать,

Ти скачи як бербер … бедуїн,
Як частинка, розігнана ЦЕРНом,
Аж до срібних чернечих хрестів

Віктор Кучерук
2026.09.19 06:51
Над мною схилившись, чекаєш звитяги
І витримки, й сили в новому бою, -
Не буду підносити білого стяга,
Якщо ненаситно тебе я люблю.
Знедавна спокою не маю щоночі
Від дотиків ніжних усміхнених уст, -
Голубиш, цілуєш і дивишся в очі,
Звільняючи звичн

Ірина Вовк
2026.09.19 06:28
І. ДОКИ НЕ ЗГАСЛО СОНЦЕ «Коли небо затягне вогняна ніч і камінь стане дощем, єдиним надійним сховком залишаться обійми тих, кого ти любиш». Ранок у домі Авла починався як зазвичай. Сонце м’яко освітлювало мармуровий внутрішній дворик-атріум, де у фо

С М
2026.09.18 21:13
Якби міг я спростувати
Упертий двобій
Знову пробую втікати
Та смішно тобі
Бо колеса не ймуть доріг
І вантаж обіцянь пустих
Все лягає на плечі тягне вниз

Мирон Шагало
2026.09.18 20:46
Звільняючи пам’ять від клопотів сажі,
шукаю дитинства загублений скарб.
Малюю крихкі призабуті пейзажі
зі спогадів теплих, без пензля і фарб.

Там щастя ще юне, ще з назвою Подив,
і літо ще довге, і тисячі мрій.
Під вечір грози вдалині чути подув

хома дідим
2026.09.18 18:50
розмінний ендшпіль затяжний
як раз осіння тема
аж до прийдешньої зими
зима цінує певність
але наразі
карнавал і задзеркальні ігри
бринить варган дзвенить кімвал
позліткові палітри

Ольга Береза
2026.09.18 17:10
Він любив, коли місто стихало,
мандрувати його коридорами,
аж допоки воно не згасало,
ну, а зоряне небо узорами,
мов для вибраних оживало.
Він стояв тоді наче укопаний,
дуже довго отак, і не рухався,
й між будівлями, балками, блоками

Ольга Садкова
2026.09.18 14:18
Хлопчаки ішли зі школи.
Голосно сміялись.
Некультурними словами
жваво спілкувались.
Розгнівились перехожі.
— Та чи ж вам не сором?! —
запитали, зупинившись,
лихословів хором.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Поеми

 Буде зустріч. Весняне. Маленька поема (16+)
Заряди снігу у обличчя... Хоч весна
В зими права свої отримала без бою.
Дурня... Чи личить снігу замітати нам
Шлях, що до зустрічі намітили з тобою?...
.....................................
-ТА ШО Ж ТАКОЄ???
.....................................
Питання гостромислі-
Чого це ми "закисли"?
"Кректати", наче, рано...
-Вдягай своє... Весняне!
(і поголи "пілотку")))
Горілку "Рашен водку"
Із снів зимових Наві
Ти вилий до канави!..
-Бо вже летять лелеки,
-Бо зустріч недалеко,
І ми, зимово-кволі
З тобою разом голі
У ванній питимем коньяк,
А там- до постілі... Ну як
Тобі весняний коньячок?
Та не пролий! І на бочок
Примощуйся шалено,
Надягнута на мене.
А далі- пляшку відклади,
З тремтінням тіла припади
До бажаного тіла,
Бо ти цього хотіла
В обіймах сніжної зими...
З бажанням ніжності візьми
Оте своє, жіноче,
Усе, що жінка хоче
(ввижається що жінці
З собою наодинці)))
І на "рецепшені" портьє
Хай скаже- "ну, вона дає!!!")))-
Бо навіть в коридорі
Твій стогін, наче море,
Розлився з "номеру" й тече...
-Таки "даєш"!)))... То на плече
Клади мені голівку...
А ковдру- на долівку,
Бо по-весняному тепло,
Ще й з алкоголем, потекло
Мов тік життя, по венах...
-Спочила?.. Йди до мене!..
.........................................
А за вікном якась безколірна весна,
Немов гірка країни долі сивина...
І невідомо, що нам літо принесе...
-Подай коньяк. Не будем думати про це...


© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Свидетельство о публикации №116032001510



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-03-20 13:50:55
Переглядів сторінки твору 3881
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-20 22:16:42 ]
перепрошую, "натягнута" по суті, здається, точніше буде...
вибачте, що в такі тонкощі вдаюсь)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-21 02:24:03 ]
)))))От як одне (не до ночі) казало "гиииииии")))) Та не буду... Бо не той... Не надто я... У тонкощах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-03-22 14:59:42 ]
З цікавістю спостерігаю за Вашим вмінням ходити по лезу на грані фолу:)
Це адреналінова потреба чи так співається?
Те, що це не маркетинговий хід, вже починаю розуміти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-22 23:10:36 ]
Ларисо... Ви будете трохи здивовані (не знаю, чи справді "вчення мумби" настільки діє на "нєокрєпшіє уми, за Вами наче не спостерігав))), поема пішла в, скажімо так, цілком "академічних" спільнотах, і сподобалась компетентним і аж ніякне поведеним на самому "авангардизмі" шановним людям)
Щодо "ходити по лезу"- що саме Ви маєте на увазі? Якщо стиль життя, то, відкрию таємницю, я аж ніяк не кровожер, тощо))) Просто, як на новий рік співали Ріжскіє шпротти "нннє нааадааа в наас уттром аккууркии гассиить...")))
Що не маркетинговий- так. Розумієтесь на справі (Ви взагалі розумна. І лінію свою теж провадите РОЗУМНО. І- послідовно)))
Як би в двох словах... Пісні Маші Распутіної любите? Якщо ні- дарма. Я б навів деякі ну аж дуже змістовні. То там є слова в одній...
"Я подилась в сибири, там у меня друзья,
И ТАМ МЕНЯ ЛЮБИЛИ ЗА ТО, ЧТО Я ЕСТЬ Я"
Ферштейн? Ото ж бо)
Приємно спілкуватись. Так. От скажіть (перфразуючи...)- "і что я в Вас такой влюбленный"? (бесіди маючи на увазі, звісно)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алла Пружна (Л.П./Л.П.) [ 2016-03-22 20:43:24 ]
Такий теплий, запальний твір у той час, коли весна ще не вступила в свої права! Те, що треба!
А ті жіночки, що цього не розуміють, а просто "з цікавістю спостерігають", отак запросто примірюючи на себе роль "персонального психолога", чи цікавить їх поезія взагалі?
Заходьте на мою "Мавку"!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-22 23:21:04 ]
О, згоден, Алло. Те, що за моєю скромною персоною (в сенсі творчості, звісно))) аж надто багато "спостерігал"- це вже данність для мене. Я багато до чого звик в цьому темному мішку, що носить назву суч.укр.літ... "ГОСПОДИ, МЫ МНОГОЕ УЗНАЛИ... ТО, ЧЕГО ВОВЕК НЕ НАДО Б ЗНАТЬ..." Тут різне було. Від заказушного тупняка ("літератори", блін... на цьому сайті- мало, як нараз. Це я взагалі- про своє "вхождєніє у літ. житіє))) Нічого. "ВСПОМНИМ ВСЕХ ПОИМЕННО))) до досить тонких "душеспасительних" бесід з певними "вповноваженими персонами нон грата")))
А за оцінку твору- дякую) Він справді, слово честі, багатьом сподобався, і люди відверто його оцінили)
За запрошення- спасибі) Я зайду)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-03-26 23:20:30 ]
Висвітлена на кількох авторитетних сайтах. Як от на цьому
http://ukrainka.org.ua/node/6811