ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Поеми

 Свобода за гратами. Патріотична поема
Написано в співавторстві з Іриною Лівобережною - до Дня незалежності України

Надії Савченко, Олегу Сенцову та іншим
вірним синам та донькам України присв’ячується.

Подивись у захмарене небо -
Смутком вкрило його голубінь.
Чи душі незалежності треба,
Як не носиш свободи в собі?
А чи вільні насправді народи,
Що в сусідів стріляють з гармат?
Та палаюче сонце свободи
Кине промінь крізь темряву ґрат,
І кайдани спадуть неодмінно.
З нами – віра, і правда, і Бог.

Вірні донька та син України
Між собою ведуть діалог:

***
ОЛЕГ:
Біблії слово: «Не хлібом єдиним»
Стало за ґратами майже священним.
Мила країна, далека родина
Вкрита від мене відчуженням темним.

Я, української неньки дитя,
Разом із Кримом собі не належу!
Наше життя розтоптали, як стяг,
Вкрали підступно мою незалежність

Волю, країну і крісло в журі*.
Тіло віддали катам на поталу.
Ницо радіють зрадливі щурі,
Тяжко страждають в облозі татари.

Враже «кіно» провалило «прокат»,
Тінню Гаага вставала в фіналі…
Відрежисований гуркіт гармат
Хоче старий повторити сценарій.

Загнані звірі в безумстві своїм
Знову показують зуби зловіще.
Тільки: «Недовго вже правити їм» -
Слово з-за ґрат виривається ВІЩЕ.

***
Час летить – потривожений птах,
Промінь світлий розвіє омани,
Вкаже сонце омріяний шлях,
Ляже слово бальзамом на рани.
Хоч шляхи, мов волосся в літах,
І покрило осіннім туманом,
Батьківщина В ТОБІ пророста,
українська моя Роксолано.

***
НАДІЯ:
Я - Надія. Я людства Надія.
Я незмінна. Як світло й пітьма.
Ти такий, як і я. Розумію,
Що надії на правду нема

У катівнях, де нас поховати,
Наче волю, схотіли живцем.
Нас довіку катам не зламати,
Ми в собі Україну несем.

І нехай заблукала, зчорніла
Наша доля у цій боротьбі,
України скривавлене тіло,
Я НАДІЄЮ СТАНУ ТОБІ.

Не собі ми, а світу належим,
Час до бою за правду настав.
То тримайся звитяжно, Олеже,
На Голгофу несучи хреста.

***
Надя вільна. Та нам святкувати – не час.
Нам про інших подбати належить.
Із надіями пращури дивляться в нас,
Що збороли свою незалежність.

Тож - борися, народе, позбудься імли,
Розцвітай, як барвінок хрещатий,
Щоб у вільній країні привільно росли
В щасті, в радості наші нащадки.

* 15 вересня 2014 року, будучи в ув'язненні, Олег Сенцов був запрошений стати почесним членом журі 62-го міжнародного кінофестивалю в Сан-Себастьяні. Порожнє крісло символізувало місце в журі для Сенцова і на венеціанському кінофестивалі 2014 року.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672981
рубрика: Громадянська лірика
дата поступления 17.06.2016
автор: Серго Сокольник

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-06-18 00:06:35
Переглядів сторінки твору 2469
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Гора (Л.П./Л.П.) [ 2016-06-20 09:13:48 ]
Правдиво:
"Чи душі незалежності треба,
Як не носиш свободи в собі?
А чи вільні насправді народи,
Що в сусідів стріляють з гармат?
Та палаюче сонце свободи
Кине промінь крізь темряву ґрат,
І кайдани спадуть неодмінно.
З нами – віра, і правда, і Бог."
Дякую шановший Серго за подані реалії подій.
"...У сьогоденні, по тій же колії гуркоче поїзд надій і вір ,
Що залишається лише тільки мріяти про швидкий кінець
Передчасних зморшок - незабутніх слідів поневірянь і бід.
Кожного дня, із Громади Миру , для Загального Добробуту ,
Сіються зерна Добра по всіх частинах світу ,
Щоб разом звеличувати Світло _ Любов!
Радістю і добром, надією та вірою.
Голос Його _ Сина Божого, вчують,
І вийдуть ті, що чинили добро наслідуючи Його,
Для життя в злагоді — жити спільнотами мирно."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2016-07-15 00:26:01 ]
ІСТИННО))) Дякую широ, Олеже)