ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2020.02.23
22:07
Вже помирали діти у Сибіру,
Бо для держави були вороги.
Не виросли, не квітли, не любили,
А тільки промовляли: «…Ми самі.
Прийди до нас,
Дай слово, дай молитву,
Побудь із нами у важкий цей час».
І янголами стали в тим Сибіру,
Бо для держави були вороги.
Не виросли, не квітли, не любили,
А тільки промовляли: «…Ми самі.
Прийди до нас,
Дай слово, дай молитву,
Побудь із нами у важкий цей час».
І янголами стали в тим Сибіру,
2020.02.23
21:24
Видихів наших атоми, наче птахи в повітрі.
і перед ними далечі - вільні, пастельні, світлі.
Що їм тепер легені, крові гарячі ріки,
жили, сердець пориви, мудро-важкі повіки?
Видихів наших виливи хмарам подібні, хвилі,
човникам під вітрилами, що не
і перед ними далечі - вільні, пастельні, світлі.
Що їм тепер легені, крові гарячі ріки,
жили, сердець пориви, мудро-важкі повіки?
Видихів наших виливи хмарам подібні, хвилі,
човникам під вітрилами, що не
2020.02.23
19:49
Говорила мати єдиному сину:
‘’Ой, у чисте поле не ходи дитино.
В полі тім русалка тебе залоскоче
І додому, синку, вертатись не схочеш.’’
А він синьоокий тільки посміхався,
Вродою у батька-козака удався.
Де би там русалка не залоскотала,
Як дівки пр
‘’Ой, у чисте поле не ходи дитино.
В полі тім русалка тебе залоскоче
І додому, синку, вертатись не схочеш.’’
А він синьоокий тільки посміхався,
Вродою у батька-козака удався.
Де би там русалка не залоскотала,
Як дівки пр
2020.02.23
17:26
Без тебе дні журливі у мінорі,
з тобою день - казкова дивина.
Гортаю сторінки своєї долі -
дурману опалима купина.
Приймала за любов і погляд хтивий,
і божевілля пристрасті, утім,
лише тепер я відчуваю, милий,
з тобою день - казкова дивина.
Гортаю сторінки своєї долі -
дурману опалима купина.
Приймала за любов і погляд хтивий,
і божевілля пристрасті, утім,
лише тепер я відчуваю, милий,
2020.02.23
14:13
Срібні браслети, тоненькі,
ефемерна краса,
Жіноча магія чарівна,
Незбагненна.
Срібна пісня ельфійська
з вкрапленнями
Чеснот кохання із червоного
золота…
ефемерна краса,
Жіноча магія чарівна,
Незбагненна.
Срібна пісня ельфійська
з вкрапленнями
Чеснот кохання із червоного
золота…
2020.02.23
10:48
Немолодий, трухляві ниють крижні,
Хоча кохатись хочу аж бігом.
Святі цицьки - це краще, аніж грішні,
Хоча у грішниць циці о-го-го!
Зрадливі мужики - бісівське плем'я,
Нікому з них не бачити небес.
Та цілий вік вимучує дилема:
Хоча кохатись хочу аж бігом.
Святі цицьки - це краще, аніж грішні,
Хоча у грішниць циці о-го-го!
Зрадливі мужики - бісівське плем'я,
Нікому з них не бачити небес.
Та цілий вік вимучує дилема:
2020.02.23
08:58
Я кукурікнув!
Де - ци - бе - ло!
Тіроль пернатий розшматав!
Шалений півень на Говерлу
вночі ногою свійсько став.
Червоний гребінь – сонце килем
над шпилем ґімново зроста.
Де - ци - бе - ло!
Тіроль пернатий розшматав!
Шалений півень на Говерлу
вночі ногою свійсько став.
Червоний гребінь – сонце килем
над шпилем ґімново зроста.
2020.02.23
01:45
Стелиться барвінок біля хати,
Медом пахне липа під вікном,
Аромат доноситься від м’яти,
Співи чути за старим млином.
Височіють мальви під стіною,
І зацвів любисток у саду,
Молодість згадаємо з тобою,
Медом пахне липа під вікном,
Аромат доноситься від м’яти,
Співи чути за старим млином.
Височіють мальви під стіною,
І зацвів любисток у саду,
Молодість згадаємо з тобою,
2020.02.22
17:49
На невольничім на ринку
В городі Стамбулі
Продавали українку
У часи минулі.
Продавали українку
З довгою косою
Не було на усім ринку
Гарної такої.
В городі Стамбулі
Продавали українку
У часи минулі.
Продавали українку
З довгою косою
Не було на усім ринку
Гарної такої.
2020.02.22
17:12
І
Не до революції... наразі
боїмося іншої зарази...
Є багато цілей та ідей
і критичну набирає масу
армія зомбованих людей.
ІІ
Не до революції... наразі
боїмося іншої зарази...
Є багато цілей та ідей
і критичну набирає масу
армія зомбованих людей.
ІІ
2020.02.22
12:56
Пливе мій вуж до витоків мистецтва,
звиваючись, незлякано пливе
по рясту стислому і павутинням скутому
забутому паю покинутих земель,
викручуючи кола на піску,
мов позначки для кубел черепах,
занурюючись у нори для мишей,
малює танці страху у степа
звиваючись, незлякано пливе
по рясту стислому і павутинням скутому
забутому паю покинутих земель,
викручуючи кола на піску,
мов позначки для кубел черепах,
занурюючись у нори для мишей,
малює танці страху у степа
2020.02.22
10:59
Без взаємокоронації
Відсутня чітка мотивація,
Без взаємобичування
Втрачається сенс існування.
Оманливість незалежності
Блокує інстинкт обережності.
Пильнуйтеся з медведчуками,
Із вірусами та москалями.
Відсутня чітка мотивація,
Без взаємобичування
Втрачається сенс існування.
Оманливість незалежності
Блокує інстинкт обережності.
Пильнуйтеся з медведчуками,
Із вірусами та москалями.
2020.02.22
09:08
Хворіє вчитель (в будь-якому віці).
Не має коштів зупинити рак.
Колеги, звісно, скинуть по копійці
Без допомоги у житті ніяк.
Хіба чинуші до проблем насушних?
Ну захворів, це ж не його вина.
Знецінюються нині людські душі.
Не має коштів зупинити рак.
Колеги, звісно, скинуть по копійці
Без допомоги у житті ніяк.
Хіба чинуші до проблем насушних?
Ну захворів, це ж не його вина.
Знецінюються нині людські душі.
2020.02.22
00:03
Абстрактний вірш
Серед небесних
Чорних громадь
Часу нема,
Каяття не зарадить,
Час,
Серед небесних
Чорних громадь
Часу нема,
Каяття не зарадить,
Час,
2020.02.21
21:01
Весна,коти,і котики вербові,
І вітер. Вітер витер і тепер
Немає сліду і ознак химер.
Лише стрічки шовкові
По них. Вінки з гіркого полину
Й осиротілі шатра верболозу.
Начасі їх на той бік перевозить-
Ні,не Харон- його онук.
І вітер. Вітер витер і тепер
Немає сліду і ознак химер.
Лише стрічки шовкові
По них. Вінки з гіркого полину
Й осиротілі шатра верболозу.
Начасі їх на той бік перевозить-
Ні,не Харон- його онук.
2020.02.21
15:42
Вже сотні літ душа не зна спочинку,
По світу бродить, спокою шука.
Скажи, о Боже, за які учинки
Мені дісталась доля ця гірка?
Хіба бажав я зла народу свому,
Коли з ярма із лядського звільняв,
Зібрав навкруг голоту і сірому,
Бажання помсти у серця ї
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...По світу бродить, спокою шука.
Скажи, о Боже, за які учинки
Мені дісталась доля ця гірка?
Хіба бажав я зла народу свому,
Коли з ярма із лядського звільняв,
Зібрав навкруг голоту і сірому,
Бажання помсти у серця ї
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2020.01.18
2019.04.01
2019.01.16
2017.06.30
2017.06.10
2017.03.14
2016.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Мандри в космосі 65. 2 – Вихтір Орклин – Химерики (вибрані тексти не Поетичних Майстерень)
Мандри в космосі 65. 2 – Вихтір Орклин – Химерики (вибрані тексти не Поетичних Майстерень)
Могильний Віктор Миколович (під псевдом Вихтір Орклин, Віть Вітько):
Оксана
Як ведеться моїй Оксані
поміж козами і ослами?
Замала, як на мене, клітка,
де живе зависока квітка.
Хай розквітне вона Оксані.
Саландяк Ярослав Анонім
... “ОКСАНА” – маю дві знайомих Оксани... ні – три... чотири – ще сусідська – завжди оптимістична дочка Івана та Люби. Третя, правда – Ксеня – відома поетка і подруга першої Оксани, друга – моя чудна-пречудна племінниця – дочка Аркадія та Ганни... а перша Оксана – Максимишин!
Величина мого захоплення першою – сягає небес, віддавна, ще з найпершого її слова, - а далі – моє захоплення лиш зростає... А коли між “Химериками” Віктора Миколовича прочитав: “Як ведеться моїй Оксані поміж козами і ослами?..” хоч і появилось відчуття того, що то, напевне, всі Оксани чудні такі – сумнівів, хоч в аргументації Віктора Миколовича йшло про “… фікуса до затісного горщика…” – отже, сумнівів у мене не було: “Як ведеться моїй Оксані” Максимишин?! Не знаєте хто то така? – Поцікавтесь!
12.09.2016 р.
худ. Я. Саландяк – композиція “Оксана”. (фотошоп)
"Мандри в космосі 65. 3 – Вихтір Орклин – Химерики (вибрані тексти не Поетичних Майстерень)"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 65. 1 – Вихтір Орклин – Химерики (вибрані тексти не Поетичних Майстерень)"
Оксана
Як ведеться моїй Оксані
поміж козами і ослами?
Замала, як на мене, клітка,
де живе зависока квітка.
Хай розквітне вона Оксані.
Саландяк Ярослав Анонім
... “ОКСАНА” – маю дві знайомих Оксани... ні – три... чотири – ще сусідська – завжди оптимістична дочка Івана та Люби. Третя, правда – Ксеня – відома поетка і подруга першої Оксани, друга – моя чудна-пречудна племінниця – дочка Аркадія та Ганни... а перша Оксана – Максимишин!
Величина мого захоплення першою – сягає небес, віддавна, ще з найпершого її слова, - а далі – моє захоплення лиш зростає... А коли між “Химериками” Віктора Миколовича прочитав: “Як ведеться моїй Оксані поміж козами і ослами?..” хоч і появилось відчуття того, що то, напевне, всі Оксани чудні такі – сумнівів, хоч в аргументації Віктора Миколовича йшло про “… фікуса до затісного горщика…” – отже, сумнівів у мене не було: “Як ведеться моїй Оксані” Максимишин?! Не знаєте хто то така? – Поцікавтесь!
12.09.2016 р.
худ. Я. Саландяк – композиція “Оксана”. (фотошоп)
"Мандри в космосі 65. 3 – Вихтір Орклин – Химерики (вибрані тексти не Поетичних Майстерень)"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі 65. 1 – Вихтір Орклин – Химерики (вибрані тексти не Поетичних Майстерень)"
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1146 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1146 seconds