Поеми - Серго Сокольник - Епікурійське. Маленька поема ( 16+ )

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2026.07.02 13:16

Старі аркуші

Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.

У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво

хома дідим

2026.07.02 10:12

* 129 *

я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую

Віктор Кучерук

2026.07.02 05:58

* * *

Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк

2026.07.02 05:01

«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 11)

Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно

2026.07.02 04:09

Хімікати (1-6)

Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити

Артур Курдіновський

2026.07.01 20:06

Абрикоси (рондель)

Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко

2026.07.01 19:26

Усе вже завтра- вчора і тепер!

Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок

Роксолана Вірлан

2026.07.01 16:40

Сила світанку

Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Борис Костиря

2026.07.01 12:58

Негода

Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.

Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.

хома дідим

2026.07.01 11:29

* 128 *

липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо

Іван Потьомкін

2026.07.01 10:47

Українська народа пісня

Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит

Ірина Вовк

2026.07.01 09:42

«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 10)

Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл

Віктор Кучерук

2026.07.01 07:23

* * *

Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...

С М

2026.06.30 22:20

Фонтан Салмакіс (Genesis)

Гермафродит: квітка, що містить як чоловічі, так і жіночі
органи; людина або тварина обох статей.]

Хлоп’я Гермафродит був сином Гермеса та Афродіти,
наслідком таємного кохання, його віддали до
німф ізольованої гори Іда, у яких він зростав диким
ств

Артур Сіренко

2026.06.30 18:55

Крим

серпня 1692 року з дикого соснового пралісу, що біля Іскоростеня вийшов бородатий чоловік в подертій свиті на ймення Іван Коса. Брудний, нечесаний, з втомленими синіми очима. Він більше двох місяців блукав лісами, їв, що вдалося в знайти, зловити чи вполю

Борис Костиря

2026.06.30 12:52

Полон лісів

Здаюся у полон лісів.
В поліфонії голосів,
У зіткненні епох, часів
На плечі мудрий крук присів.

Здаюся у полон тополь,
Мов ніжних і величних доль.
Шукаю від кори пароль,

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Поетичні Майстерні

Нові автори (Поеми):

2026.04.09

2026.02.11

2025.11.29

2025.04.24

2025.01.25

2024.08.04

2023.12.07

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?

Дата публікації	2016-11-27 03:08:55
Переглядів сторінки твору	2507
* Творчий вибір автора:	Майстер-клас
* Статус від Майстерень:	R2
* Народний рейтинг	- ( - )
* Рейтинг "Майстерень"	- ( - )
Оцінка твору автором	-
* Коефіцієнт прозорості:	0.770
Потреба в критиці	щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні	оцінювати
Автор востаннє на сайті	2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину	відсутній