ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Низовий
2017.02.21 20:27
Не второпав – потрапив туди,
де одні остолопи
мітингують,
не чують себе,
як завжди,
на узбіччі шляху до Європи.

Втратив чуба й позбувсь бороди,

Сергій Гупало
2017.02.21 19:56
У співі солов’я текло світання,
А він витьохкував себе і божеволів,
І порожнів. Це – звичка вельми давня.
Вона незмінна в поетичнім ореолі.

І соловей увечері та зранку
Насправді усміхає люд понурий, хащі.
А солов’їха рада. Вірна бранка

Ігор Шоха
2017.02.21 18:52
Ніч переписує наші взаємини
у потойбічному сні.
Ми віддаємося богу таємному,
що у тобі і в мені.

Ти у полоні моєму одвічному
невідворотних стихій.
Поки обоє ми танемо свічами,

Ксенія Озерна
2017.02.21 17:47
надвечірніх молінь вітрила
напинає зустрічний вітер
я немовби себе спинила
в тім краю, де немає літер
де не можна слова і вчинки
поділити на «за» і «проти»
де за кожну півмить зупинки
відкидаєш усі марноти

Серго Сокольник
2017.02.21 15:17
Світостворення мить-
Цей написаний Богом роман...
Світло ллється з пітьми,
Хоч усім заправляє пітьма.

Ухнув з мороку сич-
Зорепадом життя пролило.
І настали ЧАСИ

Мирослав Артимович
2017.02.21 14:28
Тужить душа по Інні.
Тіло жадає Яни.
От би утрьох на сіні –
був би від щастя п’яний!

М’яв би тіла дівочі:
Сіно ж – кохання ложе.
Завжди кохатись хочу –

Світлана Майя Залізняк
2017.02.21 12:54
…а ти прийшов. І на олтар поклав.
І бачив у мені десяту… першу…
Букет актиній вивергла імла.
Синок шептав:«Не кидай, бо розсерджусь!».

І я стікала віршем до рання…
І полотніли, кам`яніли гони…
Ти вечорів… Хиткий олтар здійняв:

Володимир Бойко
2017.02.21 11:20
Розлізся світом «русскій мір»,
Здавалось, більшого немає,
Нова Орда росла ушир,
Та здулася, немов пухир,
І помаленьку загниває.

Згубив потугу «русскій мір» –
Зайняти світ немає сили,

Світлана Майя Залізняк
2017.02.21 10:51
Зоряні війни...
Хрустіння попкорну...
Вчора дивилися екшен із Борном.
Світ на межі катастрофи - хронічно.
Графіка, музика психоделічні.

Секс віртуальний, обійми гарячі.
Юнь запальна, сивочубі терплячі.

Ніна Виноградська
2017.02.21 10:14
Сучасний тераріум нашої влади —
Шипуче зміїне кубло,
Яке свої жала висовує радо
І робить з нещастя «бабло».

Кусає за воду і хліб, за квартплату,
За ліки, за сотні сиріт.
Народ попідтинням сидить винувато,

Ночі Володимир Шкляренко Вітер
2017.02.21 10:04
Натали вертелась перед зеркалом, готовясь на бал. У нее было замысловатой формы в резной раме согласно тому времени и стилю чудесное зеркало. В комнате было тепло. Где-то внизу, в подвале, трещали поленья, подогревая стены в бесчисленных дымоходах.

Юра Ерметов
2017.02.21 08:05
Хто раніше був високо -
Низько впав;
Хто терпів біду глибоко -
Знову встав.

Пам`ятати про падіння
І про власний гріх -
Знову стати на коліна,

Вікторія Торон
2017.02.21 04:22
Під незагойне, рване небо
де буря с посвистом гуде,
досади сповнений на себе,
хтось розтривожений іде
і, крок долаючи за кроком,
благає силу неземну
про рівновагу і про спокій,
і гармонійність осяйну.

Наталя Мазур
2017.02.21 01:19
Кужіль блакитний
Хмаринами
Небо пряде,
Шлях
До родини і дому
Тривав, наче вічність.
Він так чекав
На щасливий

Анатолій Криловець
2017.02.21 00:01
Тужить душа за інню.
Тіло жадає яня.
В сіні під небом синім
Милу розлесбіяню!

Сіно обох лоскоче.
В пристрасті до знемоги
Шепчеш: «Кохатись хочу» –

Анатолій Криловець
2017.02.20 23:58
Урочистішого пеана
Синь не знала ще кришталева:
Ти виходиш із океану
Так поважно, мов королева.

Дух забило. Я слів не вмію…
Тож очима і серцем стежу.
Зачарований, лиш німію:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20

Меркулов Максим
2016.03.02

Лариса Пугачук
2016.03.01

Ірина Ваврик
2016.02.28

Василь Дерій
2016.01.31

Христина Букатчук
2016.01.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Критика | Аналітика

 Діалектика для фейсбука
Діалектика раз...
    ... здавалось би тлумачення терміну діалектика, давніми греками - просте: мистецтво бесіди! Це мистецтво далі, у процесі самої бесіди, прийшло до усвідомлення: єдності та боротьби суперечностей процесу самої бесіди! Подалі, новітніми філософами, для тлумачення терміну “діалектика”, було взято вже ту саму “єдність та боротьбу суперечностей”, однак залишаючи діалектику, водночас, й отим самим мистецтвом бесіди. Отже маємо нині філософію за: мистецтво “діалектичної” бесіди. Тепер це тлумачиться ширше: майстерність (за умови єдності та боротьби суперечностей) говорити про єдність та боротьбу суперечностей... Однак можна, формально, тлумачити й так: мистецтво бесіди про мистецтво бесіди. Зрештою, логічно і, це-таке тлумачення теж несе в собі якусь: “... боротьбу суперечностей”, тобто - абсурд...
Діалектика два...
    ... але... на самісінькому початку, я, не знаючи що це таке, починаючи напомацки - прийшов до... спілкування з чимось таким, що визначення не має... Воно, найперше, є якоюсь свідомістю – потім намацується довкола якась його загальна матеріальність... Потім припускається-усвідомлюється його (в мені) матеріальність і... Подалі, виявляється, про це можна говорити... Як виявляється - говорити матеріальними губами, на матеріальному папері, в матеріальному комп’ютері... Не знайшовши у моїй свідомості його початку, щупаючи матеріальну його обґрунтованість (присутність), я припустив що воно й не щезне (за моєї відсутності)...
Діалектика три...
    ... оперуючи термінами котрі, завідомо (згідно самого визначення), суперечно-єдині - тобто логічно-абсурдні... Візьмемо “байдуже – не байдуже (залежить)”... Це ж логічно очевидно, що йому не байдуже... бо визначається воно у всьому, чи у воді чи в камені... як неминучість (фатальність)... Кант це назвав необхідністю (notwendigerweise – потребо-рухомо-показане) ... Виявляється, щоб моя свідомість була (як каже Кант – існувала), щось белькотіла... навіть п’яною собі під ніс, - “вода та камінь...” у моїх губах-голові (що найменше) витворяють щось (власну “свідомість” води, каменю...) водночас у боротьбі суперечностей, що, логічно-абсурдно і є небайдужістю його, - за байдужість маючи те, що незалежно-залежно, від мене, твориться це щось...
    Іммануїл Кант в “Критиці чистого розуму”, я думаю – про мою свідомість, каже: коли щось, що досягається через буття (es auch sei) , існує (existiert) , то це щось, воднораз, стає існуючим (existiere) з необхідності (notwendigerweise – потребо-рухомо-показане) *.


    *Третього розділу секція третя Про підстави спекулятивного розуму, через буття (Dasein - там-тут буття) , робити висновок про поняття найвищої сутності, другий абзац.
06.01.2017 р.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-01-07 10:57:10
Переглядів сторінки твору 194
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.909 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.529 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2017.02.19 21:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-01-11 19:38:02 ]
Поняття діалектика з часів Давньої Греції дуже змінилося. Його переосмислено Кантом, а в наш час... добавиш до цього поняття щось своє, дещо заперечивши...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2017-01-12 14:16:07 ]
...однак супроти Божого умислу - нам діалектика завжди буде мистецтвом бесіди...