Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.11
19:49
…Ніколи не буває таке близьке до землі сонце, як у січні, коли воно, запалюючи сріблястим сяйвом зірки інею на стежках і деревах і обертаючи сніг в блискучу білу емаль, холоне в білих просторах засніжених полів. У п'ятнадцятиступневий мороз, блукаючи по
2026.05.11
16:53
Довго тримав у секреті
Звичку свою непросту.
Хочу сказати відверто
Мамі про ознаку ту.
Тільки не знаю, як буде:
Радісно чи у жалю.
Слів для розмови бракує,
Звичку свою непросту.
Хочу сказати відверто
Мамі про ознаку ту.
Тільки не знаю, як буде:
Радісно чи у жалю.
Слів для розмови бракує,
2026.05.11
13:55
Відлуння віршів, тихе та пісенне -
Присвята осені, шляхетній дамі.
У пошуках розради і натхнення
Пливе душа осінніми шляхами.
У вересні тепла ще буде вдосталь...
Цей спадок від усміхненого літа
Зігріє серце... Тільки болем гострим
Присвята осені, шляхетній дамі.
У пошуках розради і натхнення
Пливе душа осінніми шляхами.
У вересні тепла ще буде вдосталь...
Цей спадок від усміхненого літа
Зігріє серце... Тільки болем гострим
2026.05.11
12:42
Забута стежка заростає
Важким солідним лопухом.
Забута стежка, як питання
Чи у житті різкий надлом.
Забута стежка вкрита мохом,
Травою, пилом забуття.
Не заростуть чортополохом
Важким солідним лопухом.
Забута стежка, як питання
Чи у житті різкий надлом.
Забута стежка вкрита мохом,
Травою, пилом забуття.
Не заростуть чортополохом
2026.05.11
11:56
мою печаль художник
намалював як міг
він не ван гог на бога
але ж і я не з тих
від мойого порога
пустир відомий всім
а хто хотів ван гога
згубилися між цін
намалював як міг
він не ван гог на бога
але ж і я не з тих
від мойого порога
пустир відомий всім
а хто хотів ван гога
згубилися між цін
2026.05.11
09:30
На дворі розігралася спека —
травень в літа позичив жарінь.
Сироїжки із чорного дека
витягає засмучена лінь.
Вечір виснажив тіло лелече,
відбирає красу у наяд,
і вагомих нема заперечень
травень в літа позичив жарінь.
Сироїжки із чорного дека
витягає засмучена лінь.
Вечір виснажив тіло лелече,
відбирає красу у наяд,
і вагомих нема заперечень
2026.05.11
09:03
Ані синиці,ні тим паче журавля
Так і не вдалось мені спіймати.
Може, тому,, що все звелося до життя,
Аби йому якесь облаштування дати.
Щасливі ті, хто не картав себе,
Кому життя саме під ноги слалось,
Кому немов в дитинство вороття,
Мені ж у прикри
Так і не вдалось мені спіймати.
Може, тому,, що все звелося до життя,
Аби йому якесь облаштування дати.
Щасливі ті, хто не картав себе,
Кому життя саме під ноги слалось,
Кому немов в дитинство вороття,
Мені ж у прикри
2026.05.11
09:02
Ні мідні дзвони, ні масні макітри
Нам не наврочать шлях вузький за межі,
Де хрест новий звели нейромережі
Над рештками природної палітри.
І не марнОта! Лише пересуди -
Ковтай вареник пійманий в сметані,
Рятуй від спраги березня тюльпани,
Нам не наврочать шлях вузький за межі,
Де хрест новий звели нейромережі
Над рештками природної палітри.
І не марнОта! Лише пересуди -
Ковтай вареник пійманий в сметані,
Рятуй від спраги березня тюльпани,
2026.05.11
07:00
Спалахнула блискавка на сході
І невдовзі докотився грім, -
Підганяло торжество негоди
Якнайшвидше втрапити у дім.
Ударяли в спину, наче кулі,
Перші краплі сильного дощу
І гудів на вітрі, ніби вулик,
Дім мені, як завше: Упущу...
І невдовзі докотився грім, -
Підганяло торжество негоди
Якнайшвидше втрапити у дім.
Ударяли в спину, наче кулі,
Перші краплі сильного дощу
І гудів на вітрі, ніби вулик,
Дім мені, як завше: Упущу...
2026.05.11
01:47
Нема чого прибріхувати про вік,
а що треба, то це голитись, щоб не виглядати старшим.
На четвертак неголеним не тягнеш, з тобою
охоче знайомляться, гадаючи що ти при бабках,
і можеш зійти за папіка не дозріваючого, а бутона.
А тебе цим часом тільки п
2026.05.10
23:12
«Час кохати» – шепотять світила,
Вабить вечір до інтимних справ.
На крайнебі зіронька умліла –
Місяченько бісики пускав.
Вабить вечір до інтимних справ.
На крайнебі зіронька умліла –
Місяченько бісики пускав.
2026.05.10
15:05
Москалі уже віддавна люблять похвалятись,
Як їх предки з ворогами уміли справлятись.
Як усіх перемагали не числом, а вмінням,
Тому-то й непереможна Московія й нині.
Можна було б про ті брехні говорить багато,
Прикладів наводить сотні, як їх предки кл
Як їх предки з ворогами уміли справлятись.
Як усіх перемагали не числом, а вмінням,
Тому-то й непереможна Московія й нині.
Можна було б про ті брехні говорить багато,
Прикладів наводить сотні, як їх предки кл
2026.05.10
13:30
Я жду новин, живильної води,
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.
Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.
Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",
2026.05.10
10:40
Рясніла правда апріорі,
ЇЇ тепло було в мінорі,
Текло у простір, наче спів,
Де зло, добро і поготів,
Де світ осяяний ховався,
Як віл на конику катався
І реготався між ковил,
Змітав хвостом небесний пил.
ЇЇ тепло було в мінорі,
Текло у простір, наче спів,
Де зло, добро і поготів,
Де світ осяяний ховався,
Як віл на конику катався
І реготався між ковил,
Змітав хвостом небесний пил.
2026.05.10
09:59
поспівай
мені радо
за соняхи
що цвітуть
замість
житніх полів
і невидимі зорі
і подихи
мені радо
за соняхи
що цвітуть
замість
житніх полів
і невидимі зорі
і подихи
2026.05.10
07:45
Рахує годинник нестримні хвилини
твого неймовірного соло;
аж луснуло небо на дві половини,
коли у душі захололо.
Розсипався град на долівку природи
намистом із Божого раю.
Губами лови льодяну прохолоду,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...твого неймовірного соло;
аж луснуло небо на дві половини,
коли у душі захололо.
Розсипався град на долівку природи
намистом із Божого раю.
Губами лови льодяну прохолоду,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Діалектика для фейсбука
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Діалектика для фейсбука
Діалектика раз...
... здавалось би тлумачення терміну діалектика, давніми греками - просте: мистецтво бесіди! Це мистецтво далі, у процесі самої бесіди, прийшло до усвідомлення: єдності та боротьби суперечностей процесу самої бесіди! Подалі, новітніми філософами, для тлумачення терміну “діалектика”, було взято вже ту саму “єдність та боротьбу суперечностей”, однак залишаючи діалектику, водночас, й отим самим мистецтвом бесіди. Отже маємо нині філософію за: мистецтво “діалектичної” бесіди. Тепер це тлумачиться ширше: майстерність (за умови єдності та боротьби суперечностей) говорити про єдність та боротьбу суперечностей... Однак можна, формально, тлумачити й так: мистецтво бесіди про мистецтво бесіди. Зрештою, логічно і, це-таке тлумачення теж несе в собі якусь: “... боротьбу суперечностей”, тобто - абсурд...
Діалектика два...
... але... на самісінькому початку, я, не знаючи що це таке, починаючи напомацки - прийшов до... спілкування з чимось таким, що визначення не має... Воно, найперше, є якоюсь свідомістю – потім намацується довкола якась його загальна матеріальність... Потім припускається-усвідомлюється його (в мені) матеріальність і... Подалі, виявляється, про це можна говорити... Як виявляється - говорити матеріальними губами, на матеріальному папері, в матеріальному комп’ютері... Не знайшовши у моїй свідомості його початку, щупаючи матеріальну його обґрунтованість (присутність), я припустив що воно й не щезне (за моєї відсутності)...
Діалектика три...
... оперуючи термінами котрі, завідомо (згідно самого визначення), суперечно-єдині - тобто логічно-абсурдні... Візьмемо “байдуже – не байдуже (залежить)”... Це ж логічно очевидно, що йому не байдуже... бо визначається воно у всьому, чи у воді чи в камені... як неминучість (фатальність)... Кант це назвав необхідністю (notwendigerweise – потребо-рухомо-показане) ... Виявляється, щоб моя свідомість була (як каже Кант – існувала), щось белькотіла... навіть п’яною собі під ніс, - “вода та камінь...” у моїх губах-голові (що найменше) витворяють щось (власну “свідомість” води, каменю...) водночас у боротьбі суперечностей, що, логічно-абсурдно і є небайдужістю його, - за байдужість маючи те, що незалежно-залежно, від мене, твориться це щось...
Іммануїл Кант в “Критиці чистого розуму”, я думаю – про мою свідомість, каже: коли щось, що досягається через буття (es auch sei) , існує (existiert) , то це щось, воднораз, стає існуючим (existiere) з необхідності (notwendigerweise – потребо-рухомо-показане) *.
*Третього розділу секція третя Про підстави спекулятивного розуму, через буття (Dasein - там-тут буття) , робити висновок про поняття найвищої сутності, другий абзац.
06.01.2017 р.
... здавалось би тлумачення терміну діалектика, давніми греками - просте: мистецтво бесіди! Це мистецтво далі, у процесі самої бесіди, прийшло до усвідомлення: єдності та боротьби суперечностей процесу самої бесіди! Подалі, новітніми філософами, для тлумачення терміну “діалектика”, було взято вже ту саму “єдність та боротьбу суперечностей”, однак залишаючи діалектику, водночас, й отим самим мистецтвом бесіди. Отже маємо нині філософію за: мистецтво “діалектичної” бесіди. Тепер це тлумачиться ширше: майстерність (за умови єдності та боротьби суперечностей) говорити про єдність та боротьбу суперечностей... Однак можна, формально, тлумачити й так: мистецтво бесіди про мистецтво бесіди. Зрештою, логічно і, це-таке тлумачення теж несе в собі якусь: “... боротьбу суперечностей”, тобто - абсурд...
Діалектика два...
... але... на самісінькому початку, я, не знаючи що це таке, починаючи напомацки - прийшов до... спілкування з чимось таким, що визначення не має... Воно, найперше, є якоюсь свідомістю – потім намацується довкола якась його загальна матеріальність... Потім припускається-усвідомлюється його (в мені) матеріальність і... Подалі, виявляється, про це можна говорити... Як виявляється - говорити матеріальними губами, на матеріальному папері, в матеріальному комп’ютері... Не знайшовши у моїй свідомості його початку, щупаючи матеріальну його обґрунтованість (присутність), я припустив що воно й не щезне (за моєї відсутності)...
Діалектика три...
... оперуючи термінами котрі, завідомо (згідно самого визначення), суперечно-єдині - тобто логічно-абсурдні... Візьмемо “байдуже – не байдуже (залежить)”... Це ж логічно очевидно, що йому не байдуже... бо визначається воно у всьому, чи у воді чи в камені... як неминучість (фатальність)... Кант це назвав необхідністю (notwendigerweise – потребо-рухомо-показане) ... Виявляється, щоб моя свідомість була (як каже Кант – існувала), щось белькотіла... навіть п’яною собі під ніс, - “вода та камінь...” у моїх губах-голові (що найменше) витворяють щось (власну “свідомість” води, каменю...) водночас у боротьбі суперечностей, що, логічно-абсурдно і є небайдужістю його, - за байдужість маючи те, що незалежно-залежно, від мене, твориться це щось...
Іммануїл Кант в “Критиці чистого розуму”, я думаю – про мою свідомість, каже: коли щось, що досягається через буття (es auch sei) , існує (existiert) , то це щось, воднораз, стає існуючим (existiere) з необхідності (notwendigerweise – потребо-рухомо-показане) *.
*Третього розділу секція третя Про підстави спекулятивного розуму, через буття (Dasein - там-тут буття) , робити висновок про поняття найвищої сутності, другий абзац.
06.01.2017 р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
