Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.04
05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
2025.12.04
03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я.
Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа
2025.12.04
00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити.
Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний.
На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки.
Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе.
Дзеркало душі
2025.12.04
00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.
2025.12.03
22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.
Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.
Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить
2025.12.03
21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)
***
Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.
***
Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.
2025.12.03
21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…
Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…
Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить
2025.12.03
18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.
Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.
Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух
2025.12.03
15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Діалектика для фейсбука (далі)
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Діалектика для фейсбука (далі)
Діалектика чотири...
... мистецтво бесіди! По перше в моїй свідомості, по друге... моєї, по третє... Моє? Нащупую своє поза свідомість... аніяк! Свідомості своєї не покину, - отже... І третє - моє! Та... знайшовши шпарину – можливість щупати – здавалося якоїсь миті... свідомість випурхнула!.. Але насправді - засмоктала в себе нащупане... Ейнштейн сказав: відносно... то однак... що туди, що сюди... І, що головне – аби був порух, а що-куди, то вже третє діло... Ану рахуймо швидкість, кількість... нащупані яблука... поки рахував – два з’їв... А! Все ж однак відносно – ті пораховані... а ті уже не яблука...
І ті і ті - уже не яблука!
12.01.2017 р.
Діалектика п’ять...
...мистецтво бесіди... мене з собою про мене? - А давай... про нащупане
- не яблука!
- а що ж тоді?
- поняття!
- а що я їв? Поняттями ситий не будеш!
- якщо не маєш поняття – ні смаку – ні задоволення... То як ти ковбасою ситий будеш?..
- а мовчки!
- ну так, ніби – ніякої тобі діалектики! Велике мистецтво мовчання - про поняття нічого в понятті нічого?!.
- а померти?
- їв Кант яблуко і помер – а його діалектика де!?.
13.01.2017 р.
Діалектика шість...
... ось, дослівно: “Und nun denken wir uns ein Etwas, wovon wir, was es an sich selbst sei, gar keinen Begriff haben, aber wovon wir uns doch ein Verhältnis zu dem Inbegriffe der Erscheinungen denken, das demjenigen analogisch ist, welches die Erscheinungen untereinander haben”. “І тепер думаєм ми собі одне щось, з чого ми, що воно в собі перебуває, готовим ніяке поняття має, але з чого ми для себе ще одне співвідношення до тої сукупності появи думаєм, це як аналогічне є , як явище поміж собою маєм” . (згідно словника)
А я поперескладав, для себе, Кантові слова ось так: “... ми мислимо для себе щось одне-ціле, з чого ми, хоч і не маємо готового, само собою, й одного поняття, але з чого ми мислимо собі співвідношення тої сукупності явищ як аналогічні, як такі (відношення), які мають поміж себе справжні явища” .
Тож я думаю: засмоктавши в свою свідомість увесь світ, нараз, вже далі “... ми мислимо для себе щось одне-ціле” і для цієї діалектики-мистецтва бесіди складаю я поняття до купи – шукаючи для окремих понять, наскільки це можливо, терміни-слова – дощупуючи у потрібнім місці - поза собою і...
14.01.2017 р.
Діалектика сім...
... про що-коли би мова йшла – то про поняття!
Якщо мені ти скажеш: в сраці видів я твої усі поняття разом взяті і... окремо кожне! – Повір, – я буду за-до-во-ле-ний!.. таким мистецтвом.
15.01.2017 р.
... мистецтво бесіди! По перше в моїй свідомості, по друге... моєї, по третє... Моє? Нащупую своє поза свідомість... аніяк! Свідомості своєї не покину, - отже... І третє - моє! Та... знайшовши шпарину – можливість щупати – здавалося якоїсь миті... свідомість випурхнула!.. Але насправді - засмоктала в себе нащупане... Ейнштейн сказав: відносно... то однак... що туди, що сюди... І, що головне – аби був порух, а що-куди, то вже третє діло... Ану рахуймо швидкість, кількість... нащупані яблука... поки рахував – два з’їв... А! Все ж однак відносно – ті пораховані... а ті уже не яблука...
І ті і ті - уже не яблука!
12.01.2017 р.
Діалектика п’ять...
...мистецтво бесіди... мене з собою про мене? - А давай... про нащупане
- не яблука!
- а що ж тоді?
- поняття!
- а що я їв? Поняттями ситий не будеш!
- якщо не маєш поняття – ні смаку – ні задоволення... То як ти ковбасою ситий будеш?..
- а мовчки!
- ну так, ніби – ніякої тобі діалектики! Велике мистецтво мовчання - про поняття нічого в понятті нічого?!.
- а померти?
- їв Кант яблуко і помер – а його діалектика де!?.
13.01.2017 р.
Діалектика шість...
... ось, дослівно: “Und nun denken wir uns ein Etwas, wovon wir, was es an sich selbst sei, gar keinen Begriff haben, aber wovon wir uns doch ein Verhältnis zu dem Inbegriffe der Erscheinungen denken, das demjenigen analogisch ist, welches die Erscheinungen untereinander haben”. “І тепер думаєм ми собі одне щось, з чого ми, що воно в собі перебуває, готовим ніяке поняття має, але з чого ми для себе ще одне співвідношення до тої сукупності появи думаєм, це як аналогічне є , як явище поміж собою маєм” . (згідно словника)
А я поперескладав, для себе, Кантові слова ось так: “... ми мислимо для себе щось одне-ціле, з чого ми, хоч і не маємо готового, само собою, й одного поняття, але з чого ми мислимо собі співвідношення тої сукупності явищ як аналогічні, як такі (відношення), які мають поміж себе справжні явища” .
Тож я думаю: засмоктавши в свою свідомість увесь світ, нараз, вже далі “... ми мислимо для себе щось одне-ціле” і для цієї діалектики-мистецтва бесіди складаю я поняття до купи – шукаючи для окремих понять, наскільки це можливо, терміни-слова – дощупуючи у потрібнім місці - поза собою і...
14.01.2017 р.
Діалектика сім...
... про що-коли би мова йшла – то про поняття!
Якщо мені ти скажеш: в сраці видів я твої усі поняття разом взяті і... окремо кожне! – Повір, – я буду за-до-во-ле-ний!.. таким мистецтвом.
15.01.2017 р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Мандри в космосі 65.7 – Могильний Віктор Миколович (під псевдом Вихтір Орклин, Віть Вітько) Химерики"
• Перейти на сторінку •
"Діалектика для фейсбука"
• Перейти на сторінку •
"Діалектика для фейсбука"
Про публікацію
