Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.14
19:42
Не чуть зозуль в Єрусалимі.
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця
2026.05.14
19:35
Під городом під Фелліном гримить канонада.
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а
2026.05.14
19:05
Критикую київську поетесу
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?
2026.05.14
18:56
Фрік - фрікує,
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!
2026.05.14
18:40
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер…
(З останніх поетичних надходжень)
Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер…
(З останніх поетичних надходжень)
Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав
2026.05.14
15:11
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер.
Кажуть, що кохання - вища нагорода...
А у мене інші нагороди є!
Маю гостре слово та кричущу ноту -
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер.
Кажуть, що кохання - вища нагорода...
А у мене інші нагороди є!
Маю гостре слово та кричущу ноту -
2026.05.14
14:22
Четвертий закон Менделя
Ми не вивчали в школі.
Мендель дала декому пенделя,
Натякнувши, що цей король голий.
Датчанин Ганс Крістіан Андерсен
І шведка Астрід Лінґрен
Перетнулися в Такера Карлсона,-
Ми не вивчали в школі.
Мендель дала декому пенделя,
Натякнувши, що цей король голий.
Датчанин Ганс Крістіан Андерсен
І шведка Астрід Лінґрен
Перетнулися в Такера Карлсона,-
2026.05.14
12:40
Суботнім днем я вийду в місто чуле,
Де заблукала в хащах пустота,
Де воскресає втрачене минуле
Й сідають пилом на асфальт літа.
Побачу, що ніхто не поспішає
І вулиці безлюдні в самоті.
Як проблиски дощу чи водограю,
Де заблукала в хащах пустота,
Де воскресає втрачене минуле
Й сідають пилом на асфальт літа.
Побачу, що ніхто не поспішає
І вулиці безлюдні в самоті.
Як проблиски дощу чи водограю,
2026.05.14
12:28
я хочу слів нових
михайль семенко
я хочу слів нових
щоб ці слова
не як полова
щоб як трава
Мабуть, вже понад років десять я уважно стежу за неочікуваними, інколи навіть на межі фолу, маршрутами музи Андрія Мироховича. Недаремно у його вірші, який
2026.05.14
11:52
РУСАЛКА НА ЙМЕННЯ «ЛЮБАВА»
Над Десною тумани, як сиве старе полотно,
Де вода забирає у пам’яті сонячні кроки.
Він – державна печатка, він – мудрість, він – горде вино,
А вона… тільки трави і погляд дівочий глибокий.
Над Десною розлилася ніч, гус
2026.05.14
09:55
мені би невагомого чогось
як флейти сякухаті
померти на цій кухні
на цій хаті
оскільки більш
нічого не зійшлось
закинути ще
у пакет сміттєвий
як флейти сякухаті
померти на цій кухні
на цій хаті
оскільки більш
нічого не зійшлось
закинути ще
у пакет сміттєвий
2026.05.14
08:11
Алебастровий дзбан над безоднею лине
У руці мозолистій безнадійної драми.
Чи зустрінеться в полі Чигирин з Чигирином
У прадавній задумі, над полину дарами?
В фрагментарному відблиску вічної зброї
Знов палають на сонці теракотові стегна
Від нащадкі
У руці мозолистій безнадійної драми.
Чи зустрінеться в полі Чигирин з Чигирином
У прадавній задумі, над полину дарами?
В фрагментарному відблиску вічної зброї
Знов палають на сонці теракотові стегна
Від нащадкі
2026.05.14
07:38
Римуються з укриттям
Буття і життя доладно.
І твій поетичний тям
Збирає трійне зверцадло.
Так мислиться уночі
В підземній міцній споруді
З барсеткою на плечі,
Буття і життя доладно.
І твій поетичний тям
Збирає трійне зверцадло.
Так мислиться уночі
В підземній міцній споруді
З барсеткою на плечі,
2026.05.14
07:25
Знов день промайнув, не лишивши світлини
на обрії неба в рожевім суцвітті.
А я ж не хотіла в гіркому полину
лишати сльоту на холоднім граніті.
Переболить, та, мабуть, не сьогодні —
ще рана глибока слізьми кровоточить,
і падає вечір у чорну безодню
на обрії неба в рожевім суцвітті.
А я ж не хотіла в гіркому полину
лишати сльоту на холоднім граніті.
Переболить, та, мабуть, не сьогодні —
ще рана глибока слізьми кровоточить,
і падає вечір у чорну безодню
2026.05.14
06:54
Безжурний світ
Дитячих літ
Був щедрим на утіхи
І їхній слід,
На північ й схід, -
Не стерта часом віха.
Тих давніх днів
Звучить мотив
Дитячих літ
Був щедрим на утіхи
І їхній слід,
На північ й схід, -
Не стерта часом віха.
Тих давніх днів
Звучить мотив
2026.05.13
19:36
Всесвіт, як пазли, вкладає долі
у величезну картину часу.
Бачиш, на тім, нині міннім, полі
сіяно-орано люду маса:
крик породіллі і свист нагайки,
лязкіт мечів і чаїний клекіт,
маками квітне земля-китайка
кров'ю просочена вглиб... Далеко
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...у величезну картину часу.
Бачиш, на тім, нині міннім, полі
сіяно-орано люду маса:
крик породіллі і свист нагайки,
лязкіт мечів і чаїний клекіт,
маками квітне земля-китайка
кров'ю просочена вглиб... Далеко
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Діалектика для фейсбука (далі)
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Діалектика для фейсбука (далі)
Діалектика чотири...
... мистецтво бесіди! По перше в моїй свідомості, по друге... моєї, по третє... Моє? Нащупую своє поза свідомість... аніяк! Свідомості своєї не покину, - отже... І третє - моє! Та... знайшовши шпарину – можливість щупати – здавалося якоїсь миті... свідомість випурхнула!.. Але насправді - засмоктала в себе нащупане... Ейнштейн сказав: відносно... то однак... що туди, що сюди... І, що головне – аби був порух, а що-куди, то вже третє діло... Ану рахуймо швидкість, кількість... нащупані яблука... поки рахував – два з’їв... А! Все ж однак відносно – ті пораховані... а ті уже не яблука...
І ті і ті - уже не яблука!
12.01.2017 р.
Діалектика п’ять...
...мистецтво бесіди... мене з собою про мене? - А давай... про нащупане
- не яблука!
- а що ж тоді?
- поняття!
- а що я їв? Поняттями ситий не будеш!
- якщо не маєш поняття – ні смаку – ні задоволення... То як ти ковбасою ситий будеш?..
- а мовчки!
- ну так, ніби – ніякої тобі діалектики! Велике мистецтво мовчання - про поняття нічого в понятті нічого?!.
- а померти?
- їв Кант яблуко і помер – а його діалектика де!?.
13.01.2017 р.
Діалектика шість...
... ось, дослівно: “Und nun denken wir uns ein Etwas, wovon wir, was es an sich selbst sei, gar keinen Begriff haben, aber wovon wir uns doch ein Verhältnis zu dem Inbegriffe der Erscheinungen denken, das demjenigen analogisch ist, welches die Erscheinungen untereinander haben”. “І тепер думаєм ми собі одне щось, з чого ми, що воно в собі перебуває, готовим ніяке поняття має, але з чого ми для себе ще одне співвідношення до тої сукупності появи думаєм, це як аналогічне є , як явище поміж собою маєм” . (згідно словника)
А я поперескладав, для себе, Кантові слова ось так: “... ми мислимо для себе щось одне-ціле, з чого ми, хоч і не маємо готового, само собою, й одного поняття, але з чого ми мислимо собі співвідношення тої сукупності явищ як аналогічні, як такі (відношення), які мають поміж себе справжні явища” .
Тож я думаю: засмоктавши в свою свідомість увесь світ, нараз, вже далі “... ми мислимо для себе щось одне-ціле” і для цієї діалектики-мистецтва бесіди складаю я поняття до купи – шукаючи для окремих понять, наскільки це можливо, терміни-слова – дощупуючи у потрібнім місці - поза собою і...
14.01.2017 р.
Діалектика сім...
... про що-коли би мова йшла – то про поняття!
Якщо мені ти скажеш: в сраці видів я твої усі поняття разом взяті і... окремо кожне! – Повір, – я буду за-до-во-ле-ний!.. таким мистецтвом.
15.01.2017 р.
... мистецтво бесіди! По перше в моїй свідомості, по друге... моєї, по третє... Моє? Нащупую своє поза свідомість... аніяк! Свідомості своєї не покину, - отже... І третє - моє! Та... знайшовши шпарину – можливість щупати – здавалося якоїсь миті... свідомість випурхнула!.. Але насправді - засмоктала в себе нащупане... Ейнштейн сказав: відносно... то однак... що туди, що сюди... І, що головне – аби був порух, а що-куди, то вже третє діло... Ану рахуймо швидкість, кількість... нащупані яблука... поки рахував – два з’їв... А! Все ж однак відносно – ті пораховані... а ті уже не яблука...
І ті і ті - уже не яблука!
12.01.2017 р.
Діалектика п’ять...
...мистецтво бесіди... мене з собою про мене? - А давай... про нащупане
- не яблука!
- а що ж тоді?
- поняття!
- а що я їв? Поняттями ситий не будеш!
- якщо не маєш поняття – ні смаку – ні задоволення... То як ти ковбасою ситий будеш?..
- а мовчки!
- ну так, ніби – ніякої тобі діалектики! Велике мистецтво мовчання - про поняття нічого в понятті нічого?!.
- а померти?
- їв Кант яблуко і помер – а його діалектика де!?.
13.01.2017 р.
Діалектика шість...
... ось, дослівно: “Und nun denken wir uns ein Etwas, wovon wir, was es an sich selbst sei, gar keinen Begriff haben, aber wovon wir uns doch ein Verhältnis zu dem Inbegriffe der Erscheinungen denken, das demjenigen analogisch ist, welches die Erscheinungen untereinander haben”. “І тепер думаєм ми собі одне щось, з чого ми, що воно в собі перебуває, готовим ніяке поняття має, але з чого ми для себе ще одне співвідношення до тої сукупності появи думаєм, це як аналогічне є , як явище поміж собою маєм” . (згідно словника)
А я поперескладав, для себе, Кантові слова ось так: “... ми мислимо для себе щось одне-ціле, з чого ми, хоч і не маємо готового, само собою, й одного поняття, але з чого ми мислимо собі співвідношення тої сукупності явищ як аналогічні, як такі (відношення), які мають поміж себе справжні явища” .
Тож я думаю: засмоктавши в свою свідомість увесь світ, нараз, вже далі “... ми мислимо для себе щось одне-ціле” і для цієї діалектики-мистецтва бесіди складаю я поняття до купи – шукаючи для окремих понять, наскільки це можливо, терміни-слова – дощупуючи у потрібнім місці - поза собою і...
14.01.2017 р.
Діалектика сім...
... про що-коли би мова йшла – то про поняття!
Якщо мені ти скажеш: в сраці видів я твої усі поняття разом взяті і... окремо кожне! – Повір, – я буду за-до-во-ле-ний!.. таким мистецтвом.
15.01.2017 р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Мандри в космосі 65.7 – Могильний Віктор Миколович (під псевдом Вихтір Орклин, Віть Вітько) Химерики"
• Перейти на сторінку •
"Діалектика для фейсбука"
• Перейти на сторінку •
"Діалектика для фейсбука"
Про публікацію
