Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.27
02:11
Боже, припини війну!
Знищи зброю на планеті!!!
Поклади її в труну
і сховай від злої смерті!
Хай настане врешті-решт
мир і спокій первозданний,
бо на кладовищі хрест
Знищи зброю на планеті!!!
Поклади її в труну
і сховай від злої смерті!
Хай настане врешті-решт
мир і спокій первозданний,
бо на кладовищі хрест
2025.12.26
22:33
Стільки народ мій мудрості втілив у приказки й прислів’я, що в дурнях залишатися якось уже й незручно. Ну, от хоча б: «Дозволь собаці лапу покласти на стіл,то він увесь захоче видертись». Або ж: «Зашморгом цей дивиться», «Добре говорить, а зле робить».
2025.12.26
22:25
Хоч родом з бувшого сторіччя,
хоч в розквіті в краю зима,
цілує вітерець обличчя
і ніжно-ніжно обійма.
Струна звучить в душі сердечно,
на подих вплинула сльоза,
тремтить в руці рука безпечна,
хоч в розквіті в краю зима,
цілує вітерець обличчя
і ніжно-ніжно обійма.
Струна звучить в душі сердечно,
на подих вплинула сльоза,
тремтить в руці рука безпечна,
2025.12.26
17:24
Сніжить, світлішає у сірім світі.
Сніжинки витанцьовують у лад.
У дирижера- грудня певний такт.
Білішає примерзле з ночі віття.
Оновлення землі з старим графітом,
Бо справжній сніг, неначе чистий клад.
Сніжить, світлішає у сірім світі.
Сніжинки витанцьовують у лад.
У дирижера- грудня певний такт.
Білішає примерзле з ночі віття.
Оновлення землі з старим графітом,
Бо справжній сніг, неначе чистий клад.
Сніжить, світлішає у сірім світі.
2025.12.26
15:11
З віконня ковзнувши, стрибайте собі
Промінчики Місяця, ви є часткою снива
в якому (іще інший хтось-то, як ти)
й усміхнене сяєво киває згори
Стрибайте, промінчики, я знаю, я чув
ніби сходи небесні до пекла утечуть
і наша гординя – знамення падінь
Промінчики Місяця, ви є часткою снива
в якому (іще інший хтось-то, як ти)
й усміхнене сяєво киває згори
Стрибайте, промінчики, я знаю, я чув
ніби сходи небесні до пекла утечуть
і наша гординя – знамення падінь
2025.12.26
15:03
Приваблюють чужі жінки? —
Красиві, вишукані, свіжі,
одружені та незаміжні —
не доторкнутися руки.
В їх погляді і крутизна,
і незбагненність магнетична,
хода і усмішка незвична
Красиві, вишукані, свіжі,
одружені та незаміжні —
не доторкнутися руки.
В їх погляді і крутизна,
і незбагненність магнетична,
хода і усмішка незвична
2025.12.26
13:06
Лютий залишив мороз,
Наче відгомін погроз.
Навздогін штовхає сніг,
Ніби доленосний сміх.
Він з собою забере
Все нікчемне і старе.
Наче відгомін погроз.
Навздогін штовхає сніг,
Ніби доленосний сміх.
Він з собою забере
Все нікчемне і старе.
2025.12.26
11:35
Хто на кого… проти кого…
Я навпроти, я за вас
Ви за мене і за Бога.
Я не проти, зробим пас.
А, ворота?.. Спільна квота.
Мій відрізок — мій ґешефт.
Хтось питає, чути: - Хто там?
«Хто» — той самий рикошет…
Я навпроти, я за вас
Ви за мене і за Бога.
Я не проти, зробим пас.
А, ворота?.. Спільна квота.
Мій відрізок — мій ґешефт.
Хтось питає, чути: - Хто там?
«Хто» — той самий рикошет…
2025.12.26
09:27
Білий сніг - шепіт чорної ночі,
Безголоса симфонія грудня.
Несміливо сказати щось хоче
Тихий спогад - поламана лютня.
Німота безпорадної тиші.
Ніч мене, мов дитину гойдає.
Але руки святі, найрідніші
Безголоса симфонія грудня.
Несміливо сказати щось хоче
Тихий спогад - поламана лютня.
Німота безпорадної тиші.
Ніч мене, мов дитину гойдає.
Але руки святі, найрідніші
2025.12.25
18:48
Все хваляться по світу москалі,
Як героїчно предки воювали,
Як ворогів усіх перемагали.
Нема, мовляв, сильніших на землі,
Ніж москалі. І носяться із тим.
Роти всім «русофобам» закривають,
Які москальську «правду» не сприймають.
Уже всі вуха просвис
Як героїчно предки воювали,
Як ворогів усіх перемагали.
Нема, мовляв, сильніших на землі,
Ніж москалі. І носяться із тим.
Роти всім «русофобам» закривають,
Які москальську «правду» не сприймають.
Уже всі вуха просвис
2025.12.25
14:53
Феєричне колесо Ярила
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі
2025.12.25
14:03
Я іду крізь незміряне поле
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.
Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.
Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні
2025.12.25
09:09
Різдвяна зірочка ясніє
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.
2025.12.25
08:06
Замерехтіли трояндові свічі,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.
ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.
ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,
2025.12.24
21:29
Сказав туристу футурист:
- Я-футурист! А ти -турист!
- Все вірно, - відповів турист,-
Який я в біса футурист?
- Я-футурист! А ти -турист!
- Все вірно, - відповів турист,-
Який я в біса футурист?
2025.12.24
15:51
Безсніжна зима. Беззмістовний мороз.
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.
Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.
Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Діалектика для фейсбука (далі)
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Діалектика для фейсбука (далі)
Діалектика чотири...
... мистецтво бесіди! По перше в моїй свідомості, по друге... моєї, по третє... Моє? Нащупую своє поза свідомість... аніяк! Свідомості своєї не покину, - отже... І третє - моє! Та... знайшовши шпарину – можливість щупати – здавалося якоїсь миті... свідомість випурхнула!.. Але насправді - засмоктала в себе нащупане... Ейнштейн сказав: відносно... то однак... що туди, що сюди... І, що головне – аби був порух, а що-куди, то вже третє діло... Ану рахуймо швидкість, кількість... нащупані яблука... поки рахував – два з’їв... А! Все ж однак відносно – ті пораховані... а ті уже не яблука...
І ті і ті - уже не яблука!
12.01.2017 р.
Діалектика п’ять...
...мистецтво бесіди... мене з собою про мене? - А давай... про нащупане
- не яблука!
- а що ж тоді?
- поняття!
- а що я їв? Поняттями ситий не будеш!
- якщо не маєш поняття – ні смаку – ні задоволення... То як ти ковбасою ситий будеш?..
- а мовчки!
- ну так, ніби – ніякої тобі діалектики! Велике мистецтво мовчання - про поняття нічого в понятті нічого?!.
- а померти?
- їв Кант яблуко і помер – а його діалектика де!?.
13.01.2017 р.
Діалектика шість...
... ось, дослівно: “Und nun denken wir uns ein Etwas, wovon wir, was es an sich selbst sei, gar keinen Begriff haben, aber wovon wir uns doch ein Verhältnis zu dem Inbegriffe der Erscheinungen denken, das demjenigen analogisch ist, welches die Erscheinungen untereinander haben”. “І тепер думаєм ми собі одне щось, з чого ми, що воно в собі перебуває, готовим ніяке поняття має, але з чого ми для себе ще одне співвідношення до тої сукупності появи думаєм, це як аналогічне є , як явище поміж собою маєм” . (згідно словника)
А я поперескладав, для себе, Кантові слова ось так: “... ми мислимо для себе щось одне-ціле, з чого ми, хоч і не маємо готового, само собою, й одного поняття, але з чого ми мислимо собі співвідношення тої сукупності явищ як аналогічні, як такі (відношення), які мають поміж себе справжні явища” .
Тож я думаю: засмоктавши в свою свідомість увесь світ, нараз, вже далі “... ми мислимо для себе щось одне-ціле” і для цієї діалектики-мистецтва бесіди складаю я поняття до купи – шукаючи для окремих понять, наскільки це можливо, терміни-слова – дощупуючи у потрібнім місці - поза собою і...
14.01.2017 р.
Діалектика сім...
... про що-коли би мова йшла – то про поняття!
Якщо мені ти скажеш: в сраці видів я твої усі поняття разом взяті і... окремо кожне! – Повір, – я буду за-до-во-ле-ний!.. таким мистецтвом.
15.01.2017 р.
... мистецтво бесіди! По перше в моїй свідомості, по друге... моєї, по третє... Моє? Нащупую своє поза свідомість... аніяк! Свідомості своєї не покину, - отже... І третє - моє! Та... знайшовши шпарину – можливість щупати – здавалося якоїсь миті... свідомість випурхнула!.. Але насправді - засмоктала в себе нащупане... Ейнштейн сказав: відносно... то однак... що туди, що сюди... І, що головне – аби був порух, а що-куди, то вже третє діло... Ану рахуймо швидкість, кількість... нащупані яблука... поки рахував – два з’їв... А! Все ж однак відносно – ті пораховані... а ті уже не яблука...
І ті і ті - уже не яблука!
12.01.2017 р.
Діалектика п’ять...
...мистецтво бесіди... мене з собою про мене? - А давай... про нащупане
- не яблука!
- а що ж тоді?
- поняття!
- а що я їв? Поняттями ситий не будеш!
- якщо не маєш поняття – ні смаку – ні задоволення... То як ти ковбасою ситий будеш?..
- а мовчки!
- ну так, ніби – ніякої тобі діалектики! Велике мистецтво мовчання - про поняття нічого в понятті нічого?!.
- а померти?
- їв Кант яблуко і помер – а його діалектика де!?.
13.01.2017 р.
Діалектика шість...
... ось, дослівно: “Und nun denken wir uns ein Etwas, wovon wir, was es an sich selbst sei, gar keinen Begriff haben, aber wovon wir uns doch ein Verhältnis zu dem Inbegriffe der Erscheinungen denken, das demjenigen analogisch ist, welches die Erscheinungen untereinander haben”. “І тепер думаєм ми собі одне щось, з чого ми, що воно в собі перебуває, готовим ніяке поняття має, але з чого ми для себе ще одне співвідношення до тої сукупності появи думаєм, це як аналогічне є , як явище поміж собою маєм” . (згідно словника)
А я поперескладав, для себе, Кантові слова ось так: “... ми мислимо для себе щось одне-ціле, з чого ми, хоч і не маємо готового, само собою, й одного поняття, але з чого ми мислимо собі співвідношення тої сукупності явищ як аналогічні, як такі (відношення), які мають поміж себе справжні явища” .
Тож я думаю: засмоктавши в свою свідомість увесь світ, нараз, вже далі “... ми мислимо для себе щось одне-ціле” і для цієї діалектики-мистецтва бесіди складаю я поняття до купи – шукаючи для окремих понять, наскільки це можливо, терміни-слова – дощупуючи у потрібнім місці - поза собою і...
14.01.2017 р.
Діалектика сім...
... про що-коли би мова йшла – то про поняття!
Якщо мені ти скажеш: в сраці видів я твої усі поняття разом взяті і... окремо кожне! – Повір, – я буду за-до-во-ле-ний!.. таким мистецтвом.
15.01.2017 р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Мандри в космосі 65.7 – Могильний Віктор Миколович (під псевдом Вихтір Орклин, Віть Вітько) Химерики"
• Перейти на сторінку •
"Діалектика для фейсбука"
• Перейти на сторінку •
"Діалектика для фейсбука"
Про публікацію
