ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Галина Кучеренко
2017.01.16 21:51
Ми змалечку плекаємо свій сад
І соковитих прагнемо плодів,
І смоківниця й стиглий виноград -
Все буде у дбайливих хазяїв.

Як ревно пташив — яблука в меду...
Не переймався — хащі без ладу...

Володимир Бойко
2017.01.16 20:52
«Не залишай мене одну» –
Мені сказала ти раптово.
І ці прості чотири слова
Торкнули зболену струну.

І ти залишила мені
Солодкий спогад на прощання,
Примарні мрії, сподівання,

Ніна Виноградська
2017.01.16 19:03
Давали знак народу небеса,
Щоб зрозуміли, хто прийшов до влади.
Солдат упав! – то впала міць, краса,
Держави, що кров’янилась від зради.

Упав солдат, коли цей президент
Прийшов до влади, став на перші сходи…
З вінком у нас колись був прецедент,

Світлана Майя Залізняк
2017.01.16 18:32
Генії та ідіоти
Плинуть у спільнім човні.
Пекло відкрите - без квоти,
В рай - хідники потайні.

Ступиш на берег - дивися,
З ким у незвідань ідеш.
Бабця дала барбарисок.

Ігор Шоха
2017.01.16 18:09
Не такі бували ми й убогі,
голі, одинокі і …одні –
од людей подалі, босоногі,
печені на сонці, цегляні.

І на трави падали шовкові,
і тоді було у миті ці
мірою найвищої любові –

Петро Скоропис
2017.01.16 16:23
Перший день непарного року. Кулясті “ля”
коливають етер у дзвонах й ліпляться шар за шаром,
аби скласти компанію там угорі шершавим,
– триста літ як оголеним оддаля
вогким статуям. Я валяюсь в пустій, сирій,
жовтій кімнаті, доливаю собі Бертані.
Рі

Олександр Христенко
2017.01.16 15:40
Шопен,
     лікарня,
        сухарі
І ласощі —
        картопля з салом,
«Сусаніни» — поводирі, —
Віщують,
        ніби «краще стало»,

Олександр Бобошко Заколотний
2017.01.16 15:37
В добрий час: до радості та до кисню,
на пречистий сніг, на замерзлі ріки!..
Настовбурчить вуха
пухнаста киця –
замуркоче,
просячи в мене рибки.

Поіснуй без мене, триклятий офісе.

Ванда Савранська
2017.01.16 14:57
Ми перетерпимо ці дні,
Ці дні, похмурі і сумні,
Коли й зима — не як зима,
Немовби в неї сил нема.
То снігодощ, то дощосніг,
А вітер аж збиває з ніг,
І в небі вихори і рев.
Учитись будемо в дерев!

Олександр Олехо
2017.01.16 11:56
Від кривавої мавпи до огняного півня
вже рукою подати – червоній і гори,
наше вічне, як зорі, лиховісне терпіння,
що упало на плечі, як покара згори.
Хай козацькому роду та й нема переводу,
але й правди немає без їдкої брехні.
На різдвяні колядки ві

Віктор Кучерук
2017.01.16 09:13
Як марень плетиво чуже,
В думках моїх і перед зором, –
Ти стала іншою уже,
Мов квітка, зрізана учора.
Недавно сяяла й пекла,
Немов на сонечку свічадо,
І, засліпивши, досягла
Мене цілунків вогнепадом…

Сергій Гупало
2017.01.15 22:07
Озовись тонкострунно, як голос дівочий,
Тонкоруко мужніння торкнися мого.
Ніч не добра коханка, мене залоскоче, --
Розпали-но накликаний нами вогонь.

А інакше не можна -- пора для зурочень.
Невідступна така. На моєму сліду.
Ех, ті кроки невин

Тетяна Мілєвська
2017.01.15 21:46
У синьому небі я сіяла хмари,
Блакитні-блакитні й рожево-туманні,
Бліді і яскраві, сумні і веселі,
Вони проростали, як сонях зелений.

У синьому небі я сіяла сльози,
Вони застигали на буйнім морозі
І падали тихо до мене у двір,

Лілея Дністрова
2017.01.15 20:44
Фантомний біль тих відчуттів німих,
Увібраний коралами калини.
А снігу...снігу стільки...зверху стріх.
І сірі дні, мов ночі - горобині.
Крізь перемерзлі сльози...крижані,
Паралізовану вогнем  надію,
Я бачила весняники рясні.
А вітер свище, лютий ві

Ярослав Чорногуз
2017.01.15 19:01
Як хороше, хоч в розпалі зима
Й мороз хапає кігтями за щоки.
І сніг лежить, подекуди глибокий
І ожеледь в напрузі нас трима.

Та є краса у тінях кучугур,
Що землю гріють, до грудей припавши…
І як стрибає радісно снігур…

Олександр Олехо
2017.01.15 17:34
Ось добігло літо у сестричку осінь,
золотаву пані ліні і дощів.
Налітає легіт: раювати досить!
Наварю із паху я собі борщів.

Обірвавши листя, кинув на дорозі,
і лежить приправа під ногами днів.
Ще постій, осіннє, на кульгавім розі –
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Чергавий Андрій Романович Курц
2016.10.01

Василь Дерій
2016.01.31

Володимир Зоря
2015.11.09

Вікторія Торон
2015.11.09

Вадим Василенко
2015.05.16

Олександр Артамонов
2015.02.08

Діана Радь
2014.12.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Публіцистика

 Світлій пам"яті Світлани
Як боляче втратити нам усим - прекрасну, талановиту поетесу, чуйну, дивовижно добру людину, якою справді була Світлана Костюк, яка справді любила цей світ, боролась за все світле і прекрасне в ньому, дарувала всю себе своєму народові, знаючи про тяжку недугу, боролася з нею і спішила жити і мені чомусь вірилося, що вона поборе недугу і ще довго буде з нами, така вона гарна, добра... І не хочеться писати - була. Але певно, отой надрив, оте суспільне знедуховлення, яке вона бачила, оті нікчемні заздрощі її перемогам духу, постійні хіміотерапії надірвали душу і тіло і знемоглася вона...
Але залишилася ця дивовижна краса її серця, дивовижна світлість душі, глибина почувань, яка плекалася у прекрасних волинських лісах. У неї була душа вільнолюбивої мавки і доброї мольфарки, яка дарувала людству тільки високе добро свого серця.
Вічна пам"ять тобі, дорога Світлано.
Хоч трохи втішаю себе тим, що як музикант, разом з Віктором Охріменком брав участь у творенні трьох пісень, на її слова, співав на її творчому вечорі, долучався коштами до процесу лікування, як і чимало тут присутніх на "ПМ" колег.
Дякую Віктору Охріменку за прекрасну рецензію і тлумачення перебігу хвороби Світлани, він бо у нас профі- медик. У мене є електронна версія її книжки, і тепер, наш святий обов"язок в пам"ять про колегу створити в музиці іще щось гарне, найкраще з її доробку. Зробити вечір її пам"яті, написати нам усим разом книгу спогадів про неї, зібрати кошти і видати...
Як спогад про дорогу людину - Світлану Костюк, хочу вмістити тут пісню на її слова і музику Віктора Охріменка, як світлий спогад про її незабутню творчість.





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-01-08 22:54:24
Переглядів сторінки твору 116
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.042 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.061 / 5.72)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.801
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Соціально-громадська тематика
Автор востаннє на сайті 2017.01.17 01:10
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2017-01-09 08:41:31 ]
Чудова пісня, Ярославе! Гідне вшанування пам'яті прекрасної людини і поетеси.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-01-09 23:42:53 ]
Щиро дякую, Олено! Вона так щиро раділа їй, хотіла почути цей вірш у пісенному варіанті!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2017-01-09 13:16:19 ]
Дорогий, Ярославе, проймає до мурах по тілу та сліз. Дуже щемно, зворушливо. Як добре, що Ви встигли зробити таку прекрасну вагому річ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-01-09 23:44:37 ]
Дуже дякую, дорога Таню. Ми старалися з Віктором, бо нас теж слова пройняли, як і Вас!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2017-01-10 08:48:11 ]
Ярославе, Ваші ідеї обов'язково мають бути втілені в життя: книга спогадів про Світлану, вечори вшанування - повинні бути. А пісні у Вашому виконанні на музику Віктора Охріменка і слова Світлани Костюк з часом стануть улюбленими для мільйонів. Я це відчуваю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2017-01-10 10:39:17 ]
Дякую, Богдане! Працюймо над цим разом. Бо такі вечори потрібні і у Києві і у Львові і на Волині щонайменше. А спогади можна зібрати і по інтернету. )))