
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2018.04.20
00:11
Плакучі дощі.
Дрімучі, замріяні роси.
Розчісує вітер верби загадкової коси.
Давно вже не ті.
Давно не мовчали у очі.
Віддали усі сподівання у руки холодної ночі.
Дрімучі, замріяні роси.
Розчісує вітер верби загадкової коси.
Давно вже не ті.
Давно не мовчали у очі.
Віддали усі сподівання у руки холодної ночі.
2018.04.19
22:53
Здавна казали мислителі Сходу –
Двічі не зайдеш у ту ж саму воду.
Я уявляю собі це інакше –
Все, що було, залишається. Наче.
Бог розділив твердь і воду. Відтоді
Здійснює коло вода у природі.
Лине в людину і в світ із людини,
Двічі не зайдеш у ту ж саму воду.
Я уявляю собі це інакше –
Все, що було, залишається. Наче.
Бог розділив твердь і воду. Відтоді
Здійснює коло вода у природі.
Лине в людину і в світ із людини,
2018.04.19
20:21
У мене є дитяче запитання
можливо і на голову мою,
яке собі, буває, задаю:
- А що то буде як мене не стане
у цьому нікудишньому раю?
Я не боюся, що Отець почує
крамолою озвучені уста.
можливо і на голову мою,
яке собі, буває, задаю:
- А що то буде як мене не стане
у цьому нікудишньому раю?
Я не боюся, що Отець почує
крамолою озвучені уста.
2018.04.19
13:55
Сегмент жаровні… жару повно
І настрій наче без питань…
Ти споглядаєш оком Овна
А я Тільцем, чомусь, поглянь
Як виглядає наш таблоїд…
На цілий всесвіт зокрема
І ми удвох, нас тільки двоє
В кімнаті затишно, зима
І настрій наче без питань…
Ти споглядаєш оком Овна
А я Тільцем, чомусь, поглянь
Як виглядає наш таблоїд…
На цілий всесвіт зокрема
І ми удвох, нас тільки двоє
В кімнаті затишно, зима
2018.04.19
09:18
Так мало людей, до яких не зникає довіра.
Лиш жменька людей, до яких не минає любов.
Так часто між світла - і сумно, і пісно, і сіро...
І тяжко збуватись своїх добровільних оков.
Прив'язок своїх... що до муки, й до болю, до... крику.
О ні, то н
Лиш жменька людей, до яких не минає любов.
Так часто між світла - і сумно, і пісно, і сіро...
І тяжко збуватись своїх добровільних оков.
Прив'язок своїх... що до муки, й до болю, до... крику.
О ні, то н
2018.04.19
07:26
У нас прагматичне сторіччя,
Працюють дитина, спудей.
Пописує геній про вічне,
А я - про звичайних людей.
Поети живуть в закарлюках,
Трясуть над папером чуби.
У брата ж порепані руки -
Працюють дитина, спудей.
Пописує геній про вічне,
А я - про звичайних людей.
Поети живуть в закарлюках,
Трясуть над папером чуби.
У брата ж порепані руки -
2018.04.19
03:38
возвеселімося
габебіт гумус нас
безсилих та
дум спіро сперо ~
лунарний джаз
пристойне пекло
shall we
габебіт гумус нас
безсилих та
дум спіро сперо ~
лунарний джаз
пристойне пекло
shall we
2018.04.19
02:52
Ой не треба мені слави,
Не треба відзнаки,
Не тому я по вокзалах
Блуджу, як собака,
Щоб у мученики церква
Мене записала,
Поки в попа черево
Не треба відзнаки,
Не тому я по вокзалах
Блуджу, як собака,
Щоб у мученики церква
Мене записала,
Поки в попа черево
2018.04.18
23:02
Сучасне)
Джеймсу Ебботту Мак-Нейлу Уїстлеру. Щиро.
Бавляться люди серцями
Наче м’ячиками:
Кидаю своє серце – ловіть!
Ловіть, любителі ностальгічних поезій,
Джеймсу Ебботту Мак-Нейлу Уїстлеру. Щиро.
Бавляться люди серцями
Наче м’ячиками:
Кидаю своє серце – ловіть!
Ловіть, любителі ностальгічних поезій,
2018.04.18
16:41
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2018.04.18
14:10
Весна, не упускаючи моменту,
і поле гріє, і дощі дає,
аби винаймачі цієї ренти
отримали до осені своє.
Зима одразу скочила у літо
ярами і лісами у луги,
і талою водицею умиті,
і поле гріє, і дощі дає,
аби винаймачі цієї ренти
отримали до осені своє.
Зима одразу скочила у літо
ярами і лісами у луги,
і талою водицею умиті,
2018.04.18
12:24
Я... гілочка-гагілочка
над пупляшком дитини...
Я – пісенька... Я – писанка,
колисонька Вкраїни.
Я визрію, я вимрію –
і дам життя росточку.
Я стільки зим у вирію
лежала в сповиточку.
над пупляшком дитини...
Я – пісенька... Я – писанка,
колисонька Вкраїни.
Я визрію, я вимрію –
і дам життя росточку.
Я стільки зим у вирію
лежала в сповиточку.
2018.04.18
11:50
Грає синє сусло...
Повна бодня... піна.
А митець охочий - наскиртує сіна,
сяде в холодочку, мріє... чистить пера.
Муза нахилилась - пишногруда Лера:
"Напиши про вічне... Чом такий ледачий?".
"Граб скрипить натужно... собрат мій неначе".
Повна бодня... піна.
А митець охочий - наскиртує сіна,
сяде в холодочку, мріє... чистить пера.
Муза нахилилась - пишногруда Лера:
"Напиши про вічне... Чом такий ледачий?".
"Граб скрипить натужно... собрат мій неначе".
2018.04.18
09:57
Ніхто й нізвідки
Йде у небуття –
Незнаною
Стезею в невідомість,
Намарне
Проминаючи життя,
Нічого
Не лишаючи натомість.
Йде у небуття –
Незнаною
Стезею в невідомість,
Намарне
Проминаючи життя,
Нічого
Не лишаючи натомість.
2018.04.18
07:25
В дитинства сад, країну мрій,
Пору духмяну
Верби листочками розвий
Весну рум"яну,
З душі полову розмети,
Веселий Вітре,
Для запізнілої мети
Пору духмяну
Верби листочками розвий
Весну рум"яну,
З душі полову розмети,
Веселий Вітре,
Для запізнілої мети
2018.04.18
06:38
Я доживаю вік на самоті,
До павутини вже не дотягнуся.
Домашній кіт вмирати десь утік,
А я роздав пісні, борги, інклюзи.
І так на цьому світі пережив.
А Бог сказав: - Живи. Служи народу.
Черпає люд з колодязя душі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...До павутини вже не дотягнуся.
Домашній кіт вмирати десь утік,
А я роздав пісні, борги, інклюзи.
І так на цьому світі пережив.
А Бог сказав: - Живи. Служи народу.
Черпає люд з колодязя душі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2018.02.17
2017.11.19
2017.10.01
2017.02.24
2017.02.23
2017.01.02
2016.11.13
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Мирослава Шевченко (1989) /
Іншомовна поезія
***
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
***
Ищу тебя уже давно…
Твой голос, он почти беззвучный,
А молния пронзает тучи
И пенится морское дно.
Я мчусь к хрустальным берегам,
Где над волной бушует ветер,
Где красками играет лето…
Мы встретимся, я верю, там.
2010 г.
Твой голос, он почти беззвучный,
А молния пронзает тучи
И пенится морское дно.
Я мчусь к хрустальным берегам,
Где над волной бушует ветер,
Где красками играет лето…
Мы встретимся, я верю, там.
2010 г.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію