Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
2026.11.20
21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
2026.11.20
20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
2026.11.20
13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
2026.11.20
12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
2026.11.20
10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
2026.11.20
05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
2026.11.19
23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
2026.11.19
22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
2026.11.19
22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
2026.11.19
17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
2026.11.19
16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
2026.11.19
16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
2026.11.19
13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
І Кант. Критика чистого розуму. (дрібниці перекладу).
“So enthält die reine Vernunft, die uns anfangs nichts Geringeres, als Erweiterung der Kenntnisse über alle Grenzen der Erfahrung, zu versprechen schiene, wenn wir sie recht verstehen, nichts als regulative Prinzipien, die zwar größere Einheit gebieten, als der empirische Verstandesgebrauch erreichen kann, aber eben dadurch, daß sie das Ziel der Annäherung desselben so weit hinausrücken, die Zusammenstimmung desselben mit sich selbst durch systematische Einheit zum höchsten Grade bringen, wenn man sie aber mißversteht, und sie für konstitutive Prinzipien transzendenter Erkenntnisse hält, durch einen zwar glänzenden, aber trüglichen Schein, Überredung und eingebildetes Wissen, hiermit aber ewige Widersprüche und Streitigkeiten hervorbringen. - Так містить чистий розум, нам починати (братися) не мале (просте), як розширення знань понад всякі границі досвіду, до обіцяного (помикового у слові) сяючого (примарного), тому ми їх (вона) вірно (справедливо, прямо) розуміємо, не як регулятивний принцип, правда (хоч) більшої єдності веліти (розпорядитися), як емпіричне розсудко-вживання досягнути (діставати) може, але саме (гладко, рівно) внаслідок (завдяки цьому), це вона ціль (мета) їх (вона) наближення (зближення) те саме (той самий) так далеко геть-рухаючись, узгодження (гармонія) того самого з собою самим через систематичну єдність до вищої ступені приводить, коли їх (вона) однак (проте) неправильно зрозуміли (непорозуміння), і вона за (на) конститутивні (визначальні) принципи трансцендентного пізнання стоїть, через одне правда (хоч) блискуче (сяюче, яскраве), але обманливе посвідчення, переконування (умовляння) і уявлюване (зверхнє) знання, цим (з) але вічним протиріччям і суперечкою виступає назовні (пробивається).” (згідно словника).
Що я зрозумів (рахуйте переклав) так:
“Так от, в чистому розумі міститься вся наша спроможність братися за не просту справу розширення знань, щоб, рухаючись понад всякі границі практичного досвіду (Erfahrung) до очікуваного, можливо підсвідомого, сяючого, аж наче примарного, знання, - справедливо та правильно тлумачити цю спроможність уже не як звичайний регулятивний принцип, щоправда, допускаючи при цьому надто велику його єдність, а ніж та, до котрої міг би привести досвідний (емпіричний) розсуд і через це, при наближенні до нашої мети все дальше віддаляється гармонія знання в середині себе самого, котре (знання) повинно би було через систематичну єдність вести до ще вищої ступені знання, проте тут, на шляху, виникає сумнівне тлумачення (mißversteht-міс розуміння) , котре опираючись на визначальні (конститутивні) принципи трансцендентного пізнання, уже через яскраве але обманливе свідчення, силу переконання і уявне та зверхнє знання все ж пробивається назовні цим-таким вічним протиріччям і суперечністю.”
А от переклад з німецької Ігоря Бурковського:
“Отож чистий розум, що, як здавалося спочатку, обіцяв нам не менше ніж розширення знання поза всі межі досвіду, не містить, якщо ми правильно його розуміємо, нічого, опріч регулятивних принципів, які, правда, вимагають більшої єдності, ніж [та, якої] можна досягти емпіричним уживанням розсудку, але саме через те, що вони так далеко відсувають ту мету, до якої в цьому вживанні прагнуть наблизитися, доводять завдяки систематичній єдності узгодженість його з самим собою до найвищого ступеня; коли ж їх розуміють хибно, вважаючи за конститутивні принципи трансцендентних знань, тоді вони блискучою, але оманною видимістю породжують [хибну] переконаність і уявне знання, а відтак вічні суперечності й сварки.”
А так подає цей фрагмент “Русский Гуманитарный Интернет Университет”:
“Таким образом, чистый разум, который, как казалось на первых порах, обещал нам по крайней мере расширение знания за все пределы опыта, содержит в себе, если правильно понимать его, только регулятивные принципы, которые, правда, требуют большего единства, чем то, какое достижимо эмпирическим применением рассудка, но благодаря систематическому единству доводят согласие этого применения рассудка с самим собой до высшей степени именно потому, что они так далеко отодвигают цель его усилий. Если же их истолковывают ложно и принимают за конститутивные принципы трансцендентных знаний, то они блистательной, но обманчивой видимостью порождают убежденность и мнимое знание, однако этим создают вечные противоречия и споры.”
І як Вам це подобається?
03.03.2017 р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
І Кант. Критика чистого розуму. (дрібниці перекладу).
А перекладач може переписати закінчення книжки, яке йому не сподобалося?
Антон Санченко (фейсбук)
Додаток до трансцендентальної діалектики. Про кінцеву мету природної діалектики людського розуму, передостанній абзац.“So enthält die reine Vernunft, die uns anfangs nichts Geringeres, als Erweiterung der Kenntnisse über alle Grenzen der Erfahrung, zu versprechen schiene, wenn wir sie recht verstehen, nichts als regulative Prinzipien, die zwar größere Einheit gebieten, als der empirische Verstandesgebrauch erreichen kann, aber eben dadurch, daß sie das Ziel der Annäherung desselben so weit hinausrücken, die Zusammenstimmung desselben mit sich selbst durch systematische Einheit zum höchsten Grade bringen, wenn man sie aber mißversteht, und sie für konstitutive Prinzipien transzendenter Erkenntnisse hält, durch einen zwar glänzenden, aber trüglichen Schein, Überredung und eingebildetes Wissen, hiermit aber ewige Widersprüche und Streitigkeiten hervorbringen. - Так містить чистий розум, нам починати (братися) не мале (просте), як розширення знань понад всякі границі досвіду, до обіцяного (помикового у слові) сяючого (примарного), тому ми їх (вона) вірно (справедливо, прямо) розуміємо, не як регулятивний принцип, правда (хоч) більшої єдності веліти (розпорядитися), як емпіричне розсудко-вживання досягнути (діставати) може, але саме (гладко, рівно) внаслідок (завдяки цьому), це вона ціль (мета) їх (вона) наближення (зближення) те саме (той самий) так далеко геть-рухаючись, узгодження (гармонія) того самого з собою самим через систематичну єдність до вищої ступені приводить, коли їх (вона) однак (проте) неправильно зрозуміли (непорозуміння), і вона за (на) конститутивні (визначальні) принципи трансцендентного пізнання стоїть, через одне правда (хоч) блискуче (сяюче, яскраве), але обманливе посвідчення, переконування (умовляння) і уявлюване (зверхнє) знання, цим (з) але вічним протиріччям і суперечкою виступає назовні (пробивається).” (згідно словника).
Що я зрозумів (рахуйте переклав) так:
“Так от, в чистому розумі міститься вся наша спроможність братися за не просту справу розширення знань, щоб, рухаючись понад всякі границі практичного досвіду (Erfahrung) до очікуваного, можливо підсвідомого, сяючого, аж наче примарного, знання, - справедливо та правильно тлумачити цю спроможність уже не як звичайний регулятивний принцип, щоправда, допускаючи при цьому надто велику його єдність, а ніж та, до котрої міг би привести досвідний (емпіричний) розсуд і через це, при наближенні до нашої мети все дальше віддаляється гармонія знання в середині себе самого, котре (знання) повинно би було через систематичну єдність вести до ще вищої ступені знання, проте тут, на шляху, виникає сумнівне тлумачення (mißversteht-міс розуміння) , котре опираючись на визначальні (конститутивні) принципи трансцендентного пізнання, уже через яскраве але обманливе свідчення, силу переконання і уявне та зверхнє знання все ж пробивається назовні цим-таким вічним протиріччям і суперечністю.”
А от переклад з німецької Ігоря Бурковського:
“Отож чистий розум, що, як здавалося спочатку, обіцяв нам не менше ніж розширення знання поза всі межі досвіду, не містить, якщо ми правильно його розуміємо, нічого, опріч регулятивних принципів, які, правда, вимагають більшої єдності, ніж [та, якої] можна досягти емпіричним уживанням розсудку, але саме через те, що вони так далеко відсувають ту мету, до якої в цьому вживанні прагнуть наблизитися, доводять завдяки систематичній єдності узгодженість його з самим собою до найвищого ступеня; коли ж їх розуміють хибно, вважаючи за конститутивні принципи трансцендентних знань, тоді вони блискучою, але оманною видимістю породжують [хибну] переконаність і уявне знання, а відтак вічні суперечності й сварки.”
А так подає цей фрагмент “Русский Гуманитарный Интернет Университет”:
“Таким образом, чистый разум, который, как казалось на первых порах, обещал нам по крайней мере расширение знания за все пределы опыта, содержит в себе, если правильно понимать его, только регулятивные принципы, которые, правда, требуют большего единства, чем то, какое достижимо эмпирическим применением рассудка, но благодаря систематическому единству доводят согласие этого применения рассудка с самим собой до высшей степени именно потому, что они так далеко отодвигают цель его усилий. Если же их истолковывают ложно и принимают за конститутивные принципы трансцендентных знаний, то они блистательной, но обманчивой видимостью порождают убежденность и мнимое знание, однако этим создают вечные противоречия и споры.”
І як Вам це подобається?
03.03.2017 р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Мандри в космосі 59. 28. Імманїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної діалектики… Додаток "
• Перейти на сторінку •
"Діалектика для фейсбука (з Канта)..."
• Перейти на сторінку •
"Діалектика для фейсбука (з Канта)..."
Про публікацію
