Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.17
20:42
Як не втомивсь ти на роботі
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н
(боровсь зі сном та протирав штани),
То не Америку з Європою вини,
Що не цілком беруть на себе наші клопоти,
А ледарів таких, як ти, та казнокрадів усесильних,
Та жевжиків, пролізлих в Раду бозна яким чином,
Та тих, хто н
2026.04.17
18:44
білий брудний голуб
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння
із тьмяними рожево яскравими
лапами
сторожкий мов отруювач
у якого при собі
отрута і намір
скрадається підскоком
межею тіні й осоння
2026.04.17
17:32
живе на лав стріт
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди
у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть
любить свою лав стріт
у неї дім і сад є
всі нагоди і пригоди
у неї є халати й мавпи
лінтюхи у діамантах
має мудрість і відає суть
2026.04.17
15:34
троє нас
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче
набралося на віче
на безлюдді повному
корчма
де за біль
розносить вина
відчай
павутиння тче
2026.04.17
15:06
І знов сидить в півоберта та абрис ніжного плеча
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?
На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об
На стінці тінню крізь зачинене фіранкою вікно.
В руці фужер, а там настоянка холодна та терпка,
Невже влаштовує на даний час її все це цілком ?
На білій шкірі видно анемічні сині русла вен,
На шиї об
2026.04.17
12:06
Стійка душа розчинить у собі
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.
Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття
Тривоги й болі, як міцні метали.
Те, що прийшло в запеклій боротьбі,
Повільно і розпачливо розтало.
Розтали в плесі озера чуття,
Потужні пристрасті, земні закони.
Не викликає більше співчуття
2026.04.16
19:57
ось поет на променаді
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже
проминає повію
мова тут не
про молодих поетів які
те саме що повії
або старих повій
котрі чим не поети
отже
2026.04.16
19:17
Розповім тобі казку про літній насичений вечір,
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.
Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває
Там лілійника жовтого довго п’янить аромат.
Там стежинка вузька поміж хат у травичці зеленій
Упирається в став, де качки на воді майорять.
Розповім тобі казку про осінь з молочним туманом,
Що вкриває
2026.04.16
17:52
Упереджуючий «удар» Ізяслава.
Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,
Життя мина. Уже на схилі літ,
Коли рука не здатна меч тримати,
Схотілося перо до рук узяти,
Щоб змалювати той далекий світ,
Якого вже назад не повернуть.
Схотілося події описати,
2026.04.16
17:04
Я довго йшов
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.
Я шукав Істину
Вулицями міста граків,
Так довго, що забув назву міста –
Цього міста темних вікон
І злих поглядів сажотрусів
Міста, яке занедбало своє ім’я.
Я шукав Істину
2026.04.16
13:18
Знати про гостинці мав би вчасно,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.
Ну окей, життя іде як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь -
Тільки ми побачимося знову,
І про красну мову бранзолет -
То й кохання ватрище б не згасло,
Щастя поривалось би на злет.
Ну окей, життя іде як шоу,
Слухай-но сюди й собі прикинь -
Тільки ми побачимося знову,
2026.04.16
13:01
Ледь чутні промені ранкові
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.
Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні
Проб'ють могутню німоту,
Знайшовши ті слова у мові,
Які ословлять пустоту.
Тендітні промені пробудять
Від сну тяжких, лихих століть,
Штовхнувши у нудотні будні
2026.04.16
12:52
Міняються і віра, і пенати,
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.
І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти
і ніби рідне здалеку село...
у пам’яті прив’ялене зело
і кетяги калини біля хати.
І це минає. Тяжко поміняти
зло на добро або добро на зло.
Не меншає колег, але обняти
2026.04.15
19:44
І
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,
Знову охопила ейфорія
голови одурених людей.
З огляду на світові події
мало клепок і всихає ґлей
в авторів словесної стихії
вичахлих теорій та ідей.
На землі, опаленій війною,
2026.04.15
16:59
квіти троянди квіти лілії
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш
гіацинти
змальовані на цераті
на столі за яким сидиш
що анічого не важить
вір мені синку
але тобі хотілося
ще сотворити вірш
2026.04.15
16:13
Сію дні крізь сито –
аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.
Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...аж трясуться груди.
Ніде правди діти –
буде час мій, буде.
Виросте на дріжджах
вимішане тісто,
й пиріжечка діждем,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
І Кант. Критика чистого розуму. (дрібниці перекладу).
“So enthält die reine Vernunft, die uns anfangs nichts Geringeres, als Erweiterung der Kenntnisse über alle Grenzen der Erfahrung, zu versprechen schiene, wenn wir sie recht verstehen, nichts als regulative Prinzipien, die zwar größere Einheit gebieten, als der empirische Verstandesgebrauch erreichen kann, aber eben dadurch, daß sie das Ziel der Annäherung desselben so weit hinausrücken, die Zusammenstimmung desselben mit sich selbst durch systematische Einheit zum höchsten Grade bringen, wenn man sie aber mißversteht, und sie für konstitutive Prinzipien transzendenter Erkenntnisse hält, durch einen zwar glänzenden, aber trüglichen Schein, Überredung und eingebildetes Wissen, hiermit aber ewige Widersprüche und Streitigkeiten hervorbringen. - Так містить чистий розум, нам починати (братися) не мале (просте), як розширення знань понад всякі границі досвіду, до обіцяного (помикового у слові) сяючого (примарного), тому ми їх (вона) вірно (справедливо, прямо) розуміємо, не як регулятивний принцип, правда (хоч) більшої єдності веліти (розпорядитися), як емпіричне розсудко-вживання досягнути (діставати) може, але саме (гладко, рівно) внаслідок (завдяки цьому), це вона ціль (мета) їх (вона) наближення (зближення) те саме (той самий) так далеко геть-рухаючись, узгодження (гармонія) того самого з собою самим через систематичну єдність до вищої ступені приводить, коли їх (вона) однак (проте) неправильно зрозуміли (непорозуміння), і вона за (на) конститутивні (визначальні) принципи трансцендентного пізнання стоїть, через одне правда (хоч) блискуче (сяюче, яскраве), але обманливе посвідчення, переконування (умовляння) і уявлюване (зверхнє) знання, цим (з) але вічним протиріччям і суперечкою виступає назовні (пробивається).” (згідно словника).
Що я зрозумів (рахуйте переклав) так:
“Так от, в чистому розумі міститься вся наша спроможність братися за не просту справу розширення знань, щоб, рухаючись понад всякі границі практичного досвіду (Erfahrung) до очікуваного, можливо підсвідомого, сяючого, аж наче примарного, знання, - справедливо та правильно тлумачити цю спроможність уже не як звичайний регулятивний принцип, щоправда, допускаючи при цьому надто велику його єдність, а ніж та, до котрої міг би привести досвідний (емпіричний) розсуд і через це, при наближенні до нашої мети все дальше віддаляється гармонія знання в середині себе самого, котре (знання) повинно би було через систематичну єдність вести до ще вищої ступені знання, проте тут, на шляху, виникає сумнівне тлумачення (mißversteht-міс розуміння) , котре опираючись на визначальні (конститутивні) принципи трансцендентного пізнання, уже через яскраве але обманливе свідчення, силу переконання і уявне та зверхнє знання все ж пробивається назовні цим-таким вічним протиріччям і суперечністю.”
А от переклад з німецької Ігоря Бурковського:
“Отож чистий розум, що, як здавалося спочатку, обіцяв нам не менше ніж розширення знання поза всі межі досвіду, не містить, якщо ми правильно його розуміємо, нічого, опріч регулятивних принципів, які, правда, вимагають більшої єдності, ніж [та, якої] можна досягти емпіричним уживанням розсудку, але саме через те, що вони так далеко відсувають ту мету, до якої в цьому вживанні прагнуть наблизитися, доводять завдяки систематичній єдності узгодженість його з самим собою до найвищого ступеня; коли ж їх розуміють хибно, вважаючи за конститутивні принципи трансцендентних знань, тоді вони блискучою, але оманною видимістю породжують [хибну] переконаність і уявне знання, а відтак вічні суперечності й сварки.”
А так подає цей фрагмент “Русский Гуманитарный Интернет Университет”:
“Таким образом, чистый разум, который, как казалось на первых порах, обещал нам по крайней мере расширение знания за все пределы опыта, содержит в себе, если правильно понимать его, только регулятивные принципы, которые, правда, требуют большего единства, чем то, какое достижимо эмпирическим применением рассудка, но благодаря систематическому единству доводят согласие этого применения рассудка с самим собой до высшей степени именно потому, что они так далеко отодвигают цель его усилий. Если же их истолковывают ложно и принимают за конститутивные принципы трансцендентных знаний, то они блистательной, но обманчивой видимостью порождают убежденность и мнимое знание, однако этим создают вечные противоречия и споры.”
І як Вам це подобається?
03.03.2017 р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
І Кант. Критика чистого розуму. (дрібниці перекладу).
А перекладач може переписати закінчення книжки, яке йому не сподобалося?
Антон Санченко (фейсбук)
Додаток до трансцендентальної діалектики. Про кінцеву мету природної діалектики людського розуму, передостанній абзац.“So enthält die reine Vernunft, die uns anfangs nichts Geringeres, als Erweiterung der Kenntnisse über alle Grenzen der Erfahrung, zu versprechen schiene, wenn wir sie recht verstehen, nichts als regulative Prinzipien, die zwar größere Einheit gebieten, als der empirische Verstandesgebrauch erreichen kann, aber eben dadurch, daß sie das Ziel der Annäherung desselben so weit hinausrücken, die Zusammenstimmung desselben mit sich selbst durch systematische Einheit zum höchsten Grade bringen, wenn man sie aber mißversteht, und sie für konstitutive Prinzipien transzendenter Erkenntnisse hält, durch einen zwar glänzenden, aber trüglichen Schein, Überredung und eingebildetes Wissen, hiermit aber ewige Widersprüche und Streitigkeiten hervorbringen. - Так містить чистий розум, нам починати (братися) не мале (просте), як розширення знань понад всякі границі досвіду, до обіцяного (помикового у слові) сяючого (примарного), тому ми їх (вона) вірно (справедливо, прямо) розуміємо, не як регулятивний принцип, правда (хоч) більшої єдності веліти (розпорядитися), як емпіричне розсудко-вживання досягнути (діставати) може, але саме (гладко, рівно) внаслідок (завдяки цьому), це вона ціль (мета) їх (вона) наближення (зближення) те саме (той самий) так далеко геть-рухаючись, узгодження (гармонія) того самого з собою самим через систематичну єдність до вищої ступені приводить, коли їх (вона) однак (проте) неправильно зрозуміли (непорозуміння), і вона за (на) конститутивні (визначальні) принципи трансцендентного пізнання стоїть, через одне правда (хоч) блискуче (сяюче, яскраве), але обманливе посвідчення, переконування (умовляння) і уявлюване (зверхнє) знання, цим (з) але вічним протиріччям і суперечкою виступає назовні (пробивається).” (згідно словника).
Що я зрозумів (рахуйте переклав) так:
“Так от, в чистому розумі міститься вся наша спроможність братися за не просту справу розширення знань, щоб, рухаючись понад всякі границі практичного досвіду (Erfahrung) до очікуваного, можливо підсвідомого, сяючого, аж наче примарного, знання, - справедливо та правильно тлумачити цю спроможність уже не як звичайний регулятивний принцип, щоправда, допускаючи при цьому надто велику його єдність, а ніж та, до котрої міг би привести досвідний (емпіричний) розсуд і через це, при наближенні до нашої мети все дальше віддаляється гармонія знання в середині себе самого, котре (знання) повинно би було через систематичну єдність вести до ще вищої ступені знання, проте тут, на шляху, виникає сумнівне тлумачення (mißversteht-міс розуміння) , котре опираючись на визначальні (конститутивні) принципи трансцендентного пізнання, уже через яскраве але обманливе свідчення, силу переконання і уявне та зверхнє знання все ж пробивається назовні цим-таким вічним протиріччям і суперечністю.”
А от переклад з німецької Ігоря Бурковського:
“Отож чистий розум, що, як здавалося спочатку, обіцяв нам не менше ніж розширення знання поза всі межі досвіду, не містить, якщо ми правильно його розуміємо, нічого, опріч регулятивних принципів, які, правда, вимагають більшої єдності, ніж [та, якої] можна досягти емпіричним уживанням розсудку, але саме через те, що вони так далеко відсувають ту мету, до якої в цьому вживанні прагнуть наблизитися, доводять завдяки систематичній єдності узгодженість його з самим собою до найвищого ступеня; коли ж їх розуміють хибно, вважаючи за конститутивні принципи трансцендентних знань, тоді вони блискучою, але оманною видимістю породжують [хибну] переконаність і уявне знання, а відтак вічні суперечності й сварки.”
А так подає цей фрагмент “Русский Гуманитарный Интернет Университет”:
“Таким образом, чистый разум, который, как казалось на первых порах, обещал нам по крайней мере расширение знания за все пределы опыта, содержит в себе, если правильно понимать его, только регулятивные принципы, которые, правда, требуют большего единства, чем то, какое достижимо эмпирическим применением рассудка, но благодаря систематическому единству доводят согласие этого применения рассудка с самим собой до высшей степени именно потому, что они так далеко отодвигают цель его усилий. Если же их истолковывают ложно и принимают за конститутивные принципы трансцендентных знаний, то они блистательной, но обманчивой видимостью порождают убежденность и мнимое знание, однако этим создают вечные противоречия и споры.”
І як Вам це подобається?
03.03.2017 р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Мандри в космосі 59. 28. Імманїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної діалектики… Додаток "
• Перейти на сторінку •
"Діалектика для фейсбука (з Канта)..."
• Перейти на сторінку •
"Діалектика для фейсбука (з Канта)..."
Про публікацію
