ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2020.01.19 16:33
Процеси хаосу – дорога у нікуди,
якщо це засоби досягнення мети.
Але ідуть по ній наївні люди –
природа сущого боїться пустоти.

Цивілізація являється пустою
породою землі. Це той же діатез
на мапі океанів, суші і небес,

Олена Музичук
2020.01.19 16:23
Ай! Моє брязкальце
троїсто лунає,
як циганська пісня
мре і серце крає!
Мре і серце крає
на циганській мові.
Кінець пісні, танку, горю
і моїй любові.

Ігор Федів
2020.01.19 12:35
Балакаємо нині про… Турботу,
Якою доля душу обсідає,
Затягує журою у болото…
Немає слів?.. І тема не чіпає?
Поговорімо брате за … Роботу,
Яка не дуже грошей добавляє.
Чекаємо омріяну суботу…
Що і ця тема душу оминає?

Олександр Сушко
2020.01.19 11:27
Порохоботи" чи "ЗЕбіли"?
Біде чи золотий клозет?
Поспільство глупство навпіл ділить,
А я ізнов - ні те, ні се.

Владар наобіцяв пасатів,
Епохи бідності кінець.
Не вірю гномикам пейсатим,

Козак Дума
2020.01.19 09:57
Пролунав останній дзвоник
і настало літо.
У село до баби з дідом
завтра я поїду!

Там червоні помідори,
гарбузи пузаті,
кавунів розлогі гори,

Тетяна Левицька
2020.01.19 08:02
Нащо, Чайко, втрачаєш волосся,
мов останню надію на завтра.
Скільки спити тобі довелося
трунку відчаю, пір'я не варта.

Доля терен, жаливу стелила,
самий рідний топив у  багнюці,
упивались голками чорнила

Микола Соболь
2020.01.19 06:03
Раніше у небо дивився і мріяв про зорі
Думками радів, що людина сягла висоти,
Й лежав на землі у розбитім війною соборі,
У нім і ховався від мряки життя і сльоти.

Роки пролетіли на крилах швидкого Ікару.
Собор відновили, віряни до храму пішли.
Міл

Мессір Лукас
2020.01.18 23:51
Ми сиділи на травичці.
Грали скрипочки й челести.
Я розписував про звички.
Про кохання п’яно-престо.

Ти всміхалася, чи навіть
Реготалася потрхи,
Я вірші читав напам’ять,

Сергій Губерначук
2020.01.18 18:56
Хвилями котиться,
множиться й божиться
щастя народу мого!
і невідомо, якого свого
я відчуваю щастя!
Лину вітрами-просторами
за долинами, горами!
У ліс залітаю,

Оксана Логоша
2020.01.18 18:16
Штормило море.
Навісні вітри
вітрила рвали,рвали чайкам крила,
Кололи скелі на самотні брили.
І був у захваті від отакої гри
Нащадок Тора.
Штормило море.
Мітини рубці-

Тетяна Роса
2020.01.18 16:11
Вітаю вас, Лікарю… О, який ви сьогодні зосереджений… Наче я гордіїв вузол і вам треба вирішити, розплутувати чи розрубати… Лікарю, а ви знаєте, що ви – павук? Па-а-ву-у-у-к… Павучок…. Павучище! Ні-ні, не ображайтесь, бо я теж павук… а-а-а… ні-і-і, я павуч

Козак Дума
2020.01.18 15:46
Мана зелена завела в оману
усіх, сама відправившись в Оман...
Прем’єр же повідомив щодо стану, –
У преЗЕдента в голові туман!

Ігор Деркач
2020.01.18 14:01
Що є, то є... і любі вороги,
і фурії із манією зграї –
винищувати зайве до ноги
у лицедійній халабуді скраю.

І їм найбільше додає снаги,
коли спочатку ніби помічають
та іноді до серця притуляють,

Микола Соболь
2020.01.18 06:10
Війною засмальцьована душа,
Чи відчуваєш насолоду миру?
Написано: "не сотвори кумира"...
Вона ж у пекло бою вируша.

Бо їй болить зруйнований Донбас,
Тортури побратимів у полоні
І сльози матерів гірко-солоні

Уляна Світанко
2020.01.17 21:44
Пробачити здатен лиш той, хто страждав,
Нікому про це не зізнавшись,
Миритися вкотре не бачу підстав,
Я думаю так, хтось інакше.

Уміння прощати - справжнісінький труд:
Забути слова та образи,
А нерви киплять, накопичую бруд

Мессір Лукас
2020.01.17 20:51
Зелена муха – муха гнойова
Між вікон сонно крильцями тріпоче.
Вона жива, о так, іще жива!
На неї хижий кіт націлив очі.

На ложці цукор повагом горить,
Стікає карамеллю до полину,
Я випив три, а може, тридцять три,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Євген Чорний
2019.04.01

Величко Анастасія
2019.01.16

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Дудар (1950) / Критика | Аналітика

 Як все починалось...

Учись, синку, світ почекає...

М. Дудар.

Віднайшой кілька слів на День Поезії… але метушня, робота, погода і поріз коліна зробили свою справу. Краще пізно - чим ніколи:
…я десь з півроку злився на себе за те, що редактор бачив недоліки, а не я, і пропонував наполегливо правки того чи іншого віршика… і навіть після однієї правки я вважав, що вірш вже не мій… а їх було ой-ой-ой! Але вірив редактору, що так буде краще. Та все одно проходив певний час - влазив у вірш, і справляв на своє інколи… Бо моє - є моє! Скласти вірш правильно - це одне, а збудувати зі слів словесний чарівний замок, де і світло, і затишно… де тепло і спокійно… і читач мій - товариш рівний у всьому -- моя рідня. А до рідні мене привчили ставитись з повагою. Читач - мандрівник, він повинен отримати те, за чим він зайшов да вас. Ваше ім'я повине слугувати йому надійним притулком у подорожі його… Я проти накопичень образів в одному вірші до умопопраченія, я проти десятки, за різним призначенням будь яких іменників, прикментиків тощо, в одне словоутворення… а ще: в сотні разів - проти банальщини - шароварщини, як і в образності, так і за сюжетом… Чи єдиним правилом свого "словотратства" - я вважаю працювати до сьомого поту, читати і перечитувати кращих із кращих минулого і сучасності.. дослуховуватись до зауважень, порад. Не кичитись, якщо щось вдалось зліпити. Завчасно відсторонитись від похвал… перед сном благати допомоги у Вищих Сил, хто там у них відповідальний за таких як я -- просити овіяти свіжим подихом мозок… і підсилити бажання попрацювати у склепі Великої Тайни, де кращі із кращих, серед вічно живущих особистостей, не ради злата і слави творили гармонію усього Світу і Всесвіту. А крапочки, коми і все таке інше… завжди знайдуться охочі допомогти і вписати своє ім'я поруч із автором. І це справедливо. Слава редактору! Слава коректору! Слава видавцю! і тричі -- поетам!!! ps - мій редактор (деспот) - відомий поет. І я щасливий, що саме він сам запропонував редагувати сирі, обдерті обставинами якісь там мої віршики… ( Пройшло два роки… написалось сотні віршиків. Звернувся до свого першого редактора. Почув відмову. Мовляв, у мене вже краще, потрібна лише коректура, хоча нові вірші зовсім не такі як ті…) До кого б не звертався - всюди відмова. А один сказав: - Миколо, вчися все робити сам. Крапка.) — 24.06.2017.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-06-24 10:51:25
Переглядів сторінки твору 810
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.806 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.621 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.01.07 21:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-06-25 07:21:52 ]
Ну що ж, помітив одну важливу деталь: якщо людина не має філологічної освіти але береться писати вірші - буде море помилок. Висновок: вчися сам. І починати треба з азів. Не варто свою неграмотність згодовувати іншим людям. А якщо вже таке робити - то треба платити грубі гроші спеціалісту аби урівноважити пробій в його інтелекті. Ніякі вищі сили тут не допоможуть.Це - наука. А постійна практика тільки шліфує майстерність. От і весь секрет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2018-03-16 00:28:11 ]
згоден