ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2020.09.30 18:44
Величний і прекрасний символ парку
Ось перед нами – Флори павільйон.
Немов обличчя саду – аватарка,
Або на шиї – цінний медальйон.

Та не завжди всім сяяло це диво.
Був павільйон сільський спочатку тут,
Коли царя російського маршрут

Дума Козак
2020.09.30 18:07
Бешкетниця, пустунка рання осінь
калину заколола в русі коси,
із глоду на грудях її намисто
і усмішка грайливо-золотиста.

До ніг барвистий килим постелила,
гаї багрянцем і діброви вкрила.
Сплела вінок з рудого листу клена,

Олександр Сушко
2020.09.30 12:59
Звично стиснув перо у руці,
Маю час, божий дар і натхнення.
Для корони потрібні зубці,
А для генія - слава-варення.

Я ж об стелю її поламав,
Скреготіло - аж чули і в пеклі.
Кажуть, що і таланту нема -

Петро Скоропис
2020.09.30 11:26
На батьківщину вернешся. Еге ж.
Дивись округ, питай себе на черзі,
до кого тепер в друзі попадеш?
Кому ти ще потрібен? До вечері

купи собі солодкого вина,
дивись в вікно, оговтуйся потроху:
у всім твоя, одна твоя вина,

Тетяна Левицька
2020.09.30 11:08
На білому аркуші рими довільно
малюю... стираю...малюю...стираю...
І скрапують коми із пензля повільно,
рядки відпускаю у простір, як зграю.
Ніч порухом денним лягає на плечі,
туманні кужелі пряде із безсоння.
Збираю докупи слова, наче речі
розкида

Дума Козак
2020.09.30 09:55
Осіння злива за вікном
змиває бруд сумного літа
і у омитім, чистім світі
кохання уп‘ємось вином!

Сергій Губерначук
2020.09.30 08:37
Відоме лише одне місце позбавлення волі.
Серце, і тільки серце.
Оволодіти собою неможливо,
а воно так і підштовхує
своїми імпульсивними вдарами до прірви.
Лишається хоча б приховати те,
яким серце є насправді.
Може, тоді воно хоча б на недовго

Ігор Деркач
2020.09.30 07:06
Коли в минулому житті
були ми козаками,
напевне ангели святі
орудували нами.
Бо лупцювали татарву
і турка-яничара,
ішли походом на Москву,
на ляха у Варшаву.

Ігор Федів
2020.09.29 21:53
Журою осінь у душі лунає,
І позолоту витирає небуття,
За обріями доля заховає
Багряні кольори минулого життя.

Танцює листя у пориві вітру,
Літає високо і падає в піке,
Закінчує у фільмі осінь титри,

Євген Федчук
2020.09.29 19:44
Пололи ми із мамою город,
Бо трохи бур’яну понаростало,
Мишій, щириця голови підняли
Та молочай пробився і осот.
Полізла молоденька лобода,
Березка вже стелитися почала.
Ми бур’яни ті сапами рубали,
Аби не залишилось і сліда.

Олександр Панін
2020.09.29 18:54
Стежкою курною ,
Поруч з водоспадом,
Скачуть два ковбої,
Погоня позаду.

Розбишацька зграя
Дже зла і грізна,
Ліс хоч і ховає,

Олександр Сушко
2020.09.29 12:53
Хто сказав, що їстоньки нема?
Краще би подякували владі.
Наварила борщику кума,
Шкварочками день пахтить у хаті.

А дружина ріже ковбасу,
Доня кришить шинку на салатик.
Я ж - гастрономічний телесун

Микола Соболь
2020.09.29 12:18
Вільготний ранок манить за поріг.
Він пахне: жовтнем, осінню, грибами...
Не тяжить ні буденними думками,
ні листопадом на краю доріг.
Люблю згубитись в лісі край села,
де гомін вітру і роси сережки
в житті ніколи не зведуть зі стежки,
яка мене у гл

Іван Потьомкін
2020.09.29 12:10
Обидві в нього досьогодні в серці.
Перша увійшла тоді,
Як друга ще під стіл ходила.
Мабуть, Всевишній послав був першу,
Аби відтоді носив він образ Діви Пречистої.
Не для якихось там плотських утіх,
А лиш як недосяжну муку-мрію.
Таке не новина. Так

Ігор Шоха
2020.09.29 10:17
Як не добивайся тої волі,
а за неї треба воювати,
спекатися юди на престолі –
осліпити очі окупанта.

Іч, яка комедія? І досі
ситі комуняки – ревізори,
а свої у дошку прокурори

Сергій Губерначук
2020.09.29 09:45
Розраду знайшла у полотнах Шишкіна
жіночка з хутора Усть-Мартишкіно.
Вона відпочила в тайзі на картині,
де грають ведмеді і риють свині.

Ледь-ледь посміхнувшись беззубим ротом,
вона обтіклася холодним потом,
сльозу проковтнула й спитала нишком:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Ніхто
2020.01.18

Євген Чорний
2019.04.01

Величко Анастасія
2019.01.16

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Дудар (1950) / Критика | Аналітика

 Як все починалось...

Учись, синку, світ почекає...

М. Дудар.

Віднайшой кілька слів на День Поезії… але метушня, робота, погода і поріз коліна зробили свою справу. Краще пізно - чим ніколи:
…я десь з півроку злився на себе за те, що редактор бачив недоліки, а не я, і пропонував наполегливо правки того чи іншого віршика… і навіть після однієї правки я вважав, що вірш вже не мій… а їх було ой-ой-ой! Але вірив редактору, що так буде краще. Та все одно проходив певний час - влазив у вірш, і справляв на своє інколи… Бо моє - є моє! Скласти вірш правильно - це одне, а збудувати зі слів словесний чарівний замок, де і світло, і затишно… де тепло і спокійно… і читач мій - товариш рівний у всьому -- моя рідня. А до рідні мене привчили ставитись з повагою. Читач - мандрівник, він повинен отримати те, за чим він зайшов да вас. Ваше ім'я повине слугувати йому надійним притулком у подорожі його… Я проти накопичень образів в одному вірші до умопопраченія, я проти десятки, за різним призначенням будь яких іменників, прикментиків тощо, в одне словоутворення… а ще: в сотні разів - проти банальщини - шароварщини, як і в образності, так і за сюжетом… Чи єдиним правилом свого "словотратства" - я вважаю працювати до сьомого поту, читати і перечитувати кращих із кращих минулого і сучасності.. дослуховуватись до зауважень, порад. Не кичитись, якщо щось вдалось зліпити. Завчасно відсторонитись від похвал… перед сном благати допомоги у Вищих Сил, хто там у них відповідальний за таких як я -- просити овіяти свіжим подихом мозок… і підсилити бажання попрацювати у склепі Великої Тайни, де кращі із кращих, серед вічно живущих особистостей, не ради злата і слави творили гармонію усього Світу і Всесвіту. А крапочки, коми і все таке інше… завжди знайдуться охочі допомогти і вписати своє ім'я поруч із автором. І це справедливо. Слава редактору! Слава коректору! Слава видавцю! і тричі -- поетам!!! ps - мій редактор (деспот) - відомий поет. І я щасливий, що саме він сам запропонував редагувати сирі, обдерті обставинами якісь там мої віршики… ( Пройшло два роки… написалось сотні віршиків. Звернувся до свого першого редактора. Почув відмову. Мовляв, у мене вже краще, потрібна лише коректура, хоча нові вірші зовсім не такі як ті…) До кого б не звертався - всюди відмова. А один сказав: - Миколо, вчися все робити сам. Крапка.) — 24.06.2017.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-06-24 10:51:25
Переглядів сторінки твору 979
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.804 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.621 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.08.30 15:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2017-06-25 07:21:52 ]
Ну що ж, помітив одну важливу деталь: якщо людина не має філологічної освіти але береться писати вірші - буде море помилок. Висновок: вчися сам. І починати треба з азів. Не варто свою неграмотність згодовувати іншим людям. А якщо вже таке робити - то треба платити грубі гроші спеціалісту аби урівноважити пробій в його інтелекті. Ніякі вищі сили тут не допоможуть.Це - наука. А постійна практика тільки шліфує майстерність. От і весь секрет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2018-03-16 00:28:11 ]
згоден