ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимарівна
2019.03.23 19:27
Занадто шалена потужність у вітру:
Створив атмосферу якусь непривітну.
Здається,тріпочуть та рвуться вітрила;
Не вщухне ніяк невгамовна ця сила.

Дерева хитаються в п’яному танці:
Їх віти безсилі, приречені бранці.
Буває, що падають сліпо, опал

Нінель Новікова
2019.03.23 18:22
Сипонула весна самоцвіти
По вологій і чорній землі…
Скромні крокуси – дивного світу
Досконалі творіння малі!

2019

Іван Потьомкін
2019.03.23 14:36
А що як скажу я не в змозі чекать!
А що як Ворота Хтивості висаджу –
І шлях порятунку – до нього!
А що як пущу в небуття Смерть -
Глянь де мені болить – цього задосить
І проберуся в Свободу!
Вони нізащо не зможуть мене схопить!
Зможе голос -

Світлана Майя Залізняк
2019.03.23 11:07
Читач, знай, буває різним...
- Красивим, поганим, грізним?

- Та ні, він буває, слухай...
- Активним чи мовить сухо?

- Ой, це таки не в тему,
відчуй же мою проблему,

Ніна Виноградська
2019.03.23 08:18
А хто вона, ота проста людина,
Що дім будує, випікає хліб?
Яка душа у неї і родина,
Добро чи зло у глибині садиб?

Які думки вона вкладає дітям,
Чому навчає: правді чи брехні?
І щоб вони, і навчені, і ситі,

Ігор Деркач
2019.03.23 08:16
Напишуть поети
пісні, і сонети,
та білого вальсу рядки
про дівчину милу і тиху могилу,
де мирно лежать вояки.

Співаємо пісню одну,
на інші не маємо часу.

Віктор Кучерук
2019.03.23 00:09
Промайнула ніч, як тінь
Хмари жвавої над морем, –
І манлива далечінь
Знов ясніє перед зором.
За прочиненим вікном,
Сонцем збуджене світання
Світу біле полотно
Розфарбовує старанно.

Юрій Сидорів
2019.03.22 22:05
Щось книжка наступна не пишеться,
А наклад поем не розпроданий.
Байдужість - читацька сподвижниця.
Гендлярство з її перешкодами
Та мовчазними фанфарами
Собі призначаю роботою.
Про успіх думками примарними
Я жили востаннє вимотую -

Ніна Виноградська
2019.03.22 21:28
Кохання наше осявало світ,
Де все навкруг буяло і горіло.
І ми удвох творили той політ,
Де говорили руки, серце, тіло.

Ми падали знеможено в траву,
Спивали від безсилля ночі, роси.
Там полини гірчили наяву,

Олексій Кацай
2019.03.22 21:03
Портал
розташувався у затоні,
в якому тільки хвильки безборонні
з мальками граються на мілині.
Довкіл човнів
немає, ні туристів…
Од вогнищ виразок тут беріг чистий,
а від пляшок, то вже і поготів!..

Віктор Кучерук
2019.03.22 20:51
Коли змагаються щосили
Дощі з жадобою ріки, –
Високих круч похилі схили
Різьблять безтрепетно струмки.
Підступні впадини та вирви,
Кругом на пагорбах рудих, –
То заховаються, то вирнуть
Під час непевної ходи.

Василь Василенко
2019.03.22 19:10
Поетичні війни це – лафа.
Бо нема поранених і вбитих.
Слів-патронів скінчиться графа,
Епілогом будемо сповиті.

Ворог вириває кадика!
Кров дзюрчить, але мені начхати.
Напишу йому на пів листка,

Сонце Місяць
2019.03.22 15:52
Коли в саду волочать леви сумовиті
Бідарку зі старих кохань
На вежі вуглики очей моїх жадань
Спостерігають, сумовиті
Бідарку зі старих кохань

В обвитий вервицею звабний силует
Грудей цариці – злотий встромлено стилет

Вікторія Лимарівна
2019.03.22 14:09
По мотивам телесериала "Позднее раскаяние")

Как важно в буднях, суете
Уметь ценить, что жизнь даёт.
Избегнув пагубных страстей,
Чтоб не увлёк водоворот,

Где ложь бесчинствует, порок.

Лесь Українець
2019.03.22 13:31
Ой непокоїться серце,
Душа умліває,
Ой, кохана, не сердься,
Що мене немає,

Що немає мене поряд,
Не гань мене, люба, -
Заблукав мій кінь у полі,

Іван Потьомкін
2019.03.22 11:51
Під час молитви якось раббі Леві
Звернувся до Всевишнього:
«Владико всього світу,
Колись ходив Ти із Торою
І намагавсь продать її,
Як яблука збувають торгівці,
Доки не погнили вони.
І що ж? Навіть поглянуть на товар твій
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Публіцистика):

Величко Анастасія
2019.01.16

Сергій Булат
2017.09.17

Ірина Вовк
2017.06.10

Чергавий Андрій Романович Курц
2016.10.01

Василь Дерій
2016.01.31

Володимир Зоря
2015.11.09

Вікторія Торон
2015.11.09






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Дудар (1950) / Публіцистика

 Приємні новини...
Два дні тому.
О девятій ранку одвіз сина до Вишгорода. Йому до Києва… у нього прослуховування. Групу «Драма Квін» - відберуть на фестваль. Приємна новина. ( Пісні на мої слова. ) Повернувся додому. Трохи кави... пора на працю, заодно і
доцю підвезти на автобусну зупинку, що на трасі до Вишгорода. Від нашої хатинки до зупинки майже кілька кілометрів. Вирулюю з двору, а тут сусідка раз, і вийшла із свого двору… - Доцю, давай Вєру підвеземо. - Давай, давай..
Вєра хороша сусідка. До Майдану виїхала в Саратов… Вона давно без чоловіка, а тут трапилась любов з приїзджим… не побоялась, ризикнула... Навряд чи Вєрці хтось би із місцевих піддійшов для совмєстной жизні. Хороших мужчин мало і ті зайняті. Сини вже дорослі, порядні, самостоятельні хлопці. Старший Володька пройшов АТО, повернувся з кількома дірками... А Вєра саме в соку: і симпатична, і при фігурі. І хата добряча. І Десна через пастовень… За ці роки не часто, але відвідує рідні місця. Мені дуже кортіло Вєрку побачити, порозмовляти що там і як?.. А вчора пряма трансляція росіян з Кремлем… СМС на табло… Моя рідна, старша сестра десь там під Москвою… Для неї Пу - хороший президент… І щоби в кінець не розісратись з рідною сестрою — про політику ні слова. Про квіточки там, про розсаду - так, а за політику - боронь Боже. Наш позашляховик привітливо пригальмував, Вєрка забралась в салон, привіталась з нами, і ми крізь вузенькі вулички Хотянівки, поперлись на трасу. Їду повільнувато. - Вєр, ну шо там? Як там у вас, Саратов стоїть на старому місці? - А шо йому буде, стоїть, де стояв… Вєрка не дивилась телек, як той Пу відповідав на запитання, і як заїкався Пу, Вєрка не знає. Але в Саратові на її роботі, у робочому колективі, усі, усі без вийнятку Його ненавидять.
Вєра в жизні неохоча до розмов там всіляких... а тут поперло... Я почув те, що хотів, хоча й не очікував… Це друга приємна новина. По тілу приємне тепло. Настрій зразу поліпшився. Я ж тільки згодився було підвезти доцю з сусідкою на зупинку… Мені було по дорозі. Сьогодні треба докосити хорошій знайомій дачу і прилеглу територію. Трави і бур’яну на них - по пояс. Важкувато, але я пообіцяв, значить треба... Впіймав себе на думці, що готовий Вєру з доцею відвезти в центр Вишгорода, та що там Вишгород, до Києва… і навіть дочекаюсь, коли вони закінчать справи, доставлю додому… А те, що їм там, у Саратові, показують нашого президента на підпитку, якоби з наших (ТСН)… я пропустив мимо своїх вух…
На дачі один. Жара, духота… через кілька годин «косивки» сік якоїсь трави попадає в очі. Перетерпів, справився. Бо при мені були дві приємні новини: 1. - групу сина (з 50 груп віддібрали 14 груп) благословив музичний канал М-2 на фестиваль, 2.- Пу в Саратові - порядні люди НЕНАВИДЯТЬ!!!
Побільше б таких днів...





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-06-23 20:03:26
Переглядів сторінки твору 404
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.805 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.523 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2019.03.22 09:47
Автор у цю хвилину відсутній