ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2019.06.18 01:32
Мани мене, мани
Кудись у дивокраї,
Неначе до мани,
До тебе я звикаю.

Допоки не мине
Манлива насолода,
Не стримають мене

Таїсія Цибульська
2019.06.18 00:03
Грішу... улітку про кохання не пишу,
ношу його в торбинці, у кишені,
у жмені стискаю жадібно! Лишень
мішень для рук чужих - моя любов,
немов те райське яблуко із саду,
чи винограду перше гроно п'янке,
таке крихке, немов кришталь.
Мораль? Чия морал

Вікторія Лимарівна
2019.06.17 23:44
За мотивами телевізійних новин

Новини невтішні наразі з Волині:
Наляканий кіт розгубивсь, як дитина.
Зненацька, чомусь він заліз на смереку:
В халепу жахливу потрапив, ще й в спеку.
Смерека – це дерево надто високе,
Так, поверхів дев’ять, прикинув

Світлана Майя Залізняк
2019.06.17 13:18
Я назвала бевзя козлом,
вельми соромно: треба ж цапом.
Між пошани салютів, злом
протискаю-таки пікапа.

Помаранчево-жовтий бант
прикрашає коробку з чаєм.
Відмічатиму сотню дат.

Олександр Сушко
2019.06.17 09:47
Весна! Гуде кульбабчине весілля!
Зима - навтьоки, з вирію - бузьки.
У вогнептаха - пік жаги! Розкрилля!
Гніздечко в'ю у витоках ріки.

Упав з розгону в Ладині лабети,
Знімаю розум, постоли, жабо...
Це - час, коли рождаються аеди,

Іван Потьомкін
2019.06.17 09:16
Поетом є той хто пише вірші
І той хто віршів не пише

Поетом є той хто скидає кайдани
І той хто накладає на себе кайдани

Поетом є той хто вірить
І той хто повірить не в змозі

Микола Соболь
2019.06.17 06:00
На пелюстки пухкий лягає сніг.
Прийшла метіль, мабуть, уже востаннє.
Я залюбки зігрів би вас диханням,
Морелеві дівчатка, якби міг.

Ні бджіл, ні сонця, вітер і зима
Свої фінальні, білі акварелі
Розкидує на ніжний цвіт морелі

Віктор Кучерук
2019.06.17 05:53
Наближається вечір… Помалу
Гусне сутінь на сірій воді, –
У притишених вербах пропали
Їхні тіні, хитливі й руді.
Починається вечір… Смеркає
І туманиться в мороці зір,
Хоч і небо, глибоке й безкрає,
Скрізь ясніє вогнями сузір.

Серго Сокольник
2019.06.17 00:17
маленька сюреалістична поема. авторські знахідки. під смаки не адаптована***

Знову в уяві з"явився спонтанно
Жмут простирадл на підлозі... Сувій
Їх... Чи рукописів... -Йогане! Сядь-но
Біля жаданої Вульпіус... Твій
Час ще не вийшов, і вічність наст

Микола Дудар
2019.06.16 22:21
Дивлюсь на світ холодними очима…
Слова принишкли, з голоду мовчать…
Заплутана подій першопричина
В уяві Ти… і смажене курча...

Дивлюсь. Мовчу і Травнем щастя зичу
Цікаво би дізнатись власний чин?..
Роки… роки… набрякли як гнилички

Любов Бенедишин
2019.06.16 21:21
Ти ритуалу вірний свято,
що ж, серце слухати – не гріх.
Боїшся слів, але не варто
переоцінювати їх.
Твого сум’яття не торкаюсь,
я розумію в чому річ,
і також мовчки обіймаю,
і мовчки поспішаю пріч.

Володимир Бойко
2019.06.16 20:32
Житейський океан заглиблений у спомин
Висотує слова, вихлюпує жалі...
Житейський балаган, пустопорожній гомін
Піднятись не дає над плінтусом землі.

Безжалісні слова такі безповоротні,
Що годі віднайти початок і кінець.
І спробуй, осягни, у контурі

Світлана Майя Залізняк
2019.06.16 13:38
Чудна весна-любов: мана маною.
Співали горобці над бузиною.
Прожекти - пароплавами гучними...
Крилом сяйним черкало нездійсниме...

2

Імлисте молоко. Рожеві хмари.

Вікторія Торон
2019.06.16 13:27
Зайнялася пожежна блакить,
З рідним краєм забулось прощання.
Перший раз в моїй пісні дзвенить
Не скандалу надрив, а кохання.

Був я ніби занедбаний сад,
Ласий був до жінок і пиятик.
Та гульба мені більше не в смак,

Микола Дудар
2019.06.16 12:32
На лікарняне йде мій сум
Сльоза зібралась теж на виїзд
Вже від ума у горі ум
І самота ось-ось і виїсть…

Куди - куди?… подамся в ліс
За відстань зла і златаславих
Щоб навіть очі, навіть ніс

Ігор Деркач
2019.06.16 09:13
Кує зозуля і віщує літо
гарячі ночі, а не самоту,
якою не умію обігріти
не іншу, не чужу, а саме ту.

Кінчаються сонети і привіти,
осипалися липи у саду.
І думаю, що у юдолі світу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Зоя Войтович
2019.04.04

Костянтин Головко
2018.09.05

Томаш Кучерук
2018.06.04

Юлія Новікова Сидоренко
2017.11.11

Сергій Булат
2017.09.17

Роман Сливка
2017.06.14

Ірина Вовк
2017.06.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Вовк (1973) / Поеми

 Драма "Горизонт Хуфу". Візія ІІ."Шему"*
(Лівий берег Нілу, біля самої пустелі. Тут визначене місце для майбутньої усипальниці Хуфу. Вже закладений фундамент, зводяться стіни піраміди. Глибоко, під фундаментом, у скелі висічені склепіння для саркофага і підземний коридор до нього.
Майданчик будови розчищений. По укатаній дорозі, що то її втрамбовували 10 років, десятки людей волоками тягнуть вже відшліфовані до блиску, величезні вапнякові плити прямокутної форми, з охристими написами імені фараона.
Біля піраміди -- похилий насип. Знеможені раби натужно витягають кам'яні плити угору. Хеміун із десятником пильно приглядаються, як іде робота. От щойно підняту плиту укладають на місце за допомогою важеля.
Яка відповідальна, довгождана мить: камінь лягає впритул до інших без найменшої щілини. Юрба будівельників полегшено видихає слова подяки Ра-Атуму і душі "Ка" бога Птаха. Цей камінь не останній ... Попереду -- інші. Немилосердно палить єгипетське Сонце Пустелі. Не дивно, то ж час "шему" -- безвіддя, гнітючої посухи, від якої гинуть і рослини, і люди).

ХЕМІУН (з молитвою до Ра-Атума):

"Ра всеосяжний, Атуме!
Ти воссіяв ликом Бену *23 на Холмі предвічнім *24.
Ти обійняв младих Шу *25 і Тефнут *26 обіручно,
і надихнув їх Божественним Ка життєдайним.
Дивний ти образом, дивний обрядом у храмах,
дивний таємністю духа твого серед духів.

Дивний у Мемфісі, у "Хет - Ка - Пта" сонцесяйнім,
і поминанням в Чертозі Двох Істин *27 несхитних ..."

(до десятника)

... Нестерпно як! Я вас полишу нині
до стіп царевих ще припасти мушу --
шепнути вухам, як іде будова ...

ДЕСЯТНИК:
Благаю, Хеміуне, ані слова
про бунт поміж тих злиднів -- не кажіть.
У Хуфу норов, знаєте ж, лукавий ...

ХЕМІУН (з розумінням):
Важка то ноша -- камені носить ...

ДЕСЯТНИК (з довірою):
Важка то ноша -- людська хіть до слави.

(утаємничено)

Задушний "ше́му" бродить між рабів.
(Я їх кнутом: мовляв, цей камінь, двигни!),
а раб мені підступно, наче Сет,
задумуючи помсту небувалу, прорік:
"Верне ще, Горахте́ *28 , сандалю
на голови невдячні ворогів".

(з притиском)

Сандаля Горахте -- супроти Хуфу!

ХЕМІУН (сміючись):
Ото вже й Ху́фу, мо', супроти нас!
Минеться "ше́му". Всіх Розсудить Час.
Несхитний серцем, все в межу помістить
На Терези́ *29 у Істини - "Маа́т" ...

От чув я жарт сьогодні поруч себе:
невдячна справа -- стіни будувать,
бо будівниче тіло, наче лотос,
розкрите для цілунків бога Шу ...

ДЕСЯТНИК (підхоплює):
... а тіло рабське -- "сах" *30 -- Свиня,
та й годі, --
впосліджена, смороджена, брудна *31 ---
загрузло, наче лотос, у болоті ...

Не вилізало б звідтіля повіки!

ХЕМІУН (на противагу):
Не стулить Ра-Атум свої Повіки,
омиє "сах" -- від шиї до ноги ...

... Уста ж людини -- просвіт, дар богів.
Коли виходить Ха́пі *32 з берегів,

то для знемоги -- духотворні ліки:
"Зелений Камінь",*33 зелень, що росте ...

Уста людини -- зброя, а проте ...

(з натяком на десятника)

... з л о в і с н а зброя може й п о г у б и т и!*34

(відходить)

ДЕСЯТНИК (вертаючи до рабів):
А так, нечисті свині, до роботи!
Мене нема -- уже й роззули роти,
пильнуйте волок, щоб не увірвавсь ...

РАБ І (притишено до сусіда):
... Дивися, Рахоте́пе, як допавсь
Баба́н бездушний *35 ...

РАБ ІІ :
... ні, Себе́к голодний, *36
і все йому живого м'яса тра' --
такий закон неситого нутра:
цькувати жертву на краю безодні ...

ГОЛОС РАБА (раптово зриваючись з висотної стіни піраміди):
Рятуй, Уді́ - Несе́ре,*37... а -- а -- а ...

(раби гуртуються довкола нагло погиблого, б'ють себе у груди і проказують "сповідь заперечення")

БАГАТОГОЛОССЯ РАБІВ:
"О, Уді́ - Несе́ре, що являєшся в Мемфісі,
я не крав їстивного!
Я не піднімав руку на слабкого.
Я не гнітив раба перед обличчям господаря.
Я не творив ницого перед богами.
Я не здійснив гріха у місці Істини.
Я не привласнював хліба померлих.
Я не віднімав молока від уст дітей.
Я не зупиняв воду в пору її.
Я не гасив жертовного вогню у час його.
Я не зупиняв бога в ході його.
О, Нефертуме, що являєшся в Мемфісі,
на мені немає плями.
Я не вбивав. Я чистий, я чистий,
я чистий" *38...

(при останніх словах обрядово проливають на тіло - "сах" покійного священну Нільську воду, омиваючи його від "скверни").

*"шему" -- час посухи, безвіддя, коли всі рослини гинуть від палючого
"хамсину".Триває з березня по червень включно.

23,24 Ликом Бену на Холмі Предвічнім -- в деяких стародавніх міфах Єгипту
згадується первозданий божествений птах Бену, як і Атум, ніким не
сотворений. На початку світобудови Бену літав над водами Хаоса-Нуна і звив гніздо у гіллі верби на Холмі "Бен-Бен". Промінь бога Ра досяг Нуна - і Холм ожив, і став Атумом.

25,26 Шу і Тефнут -- первородні діти Атума. Шу - бог повітря і вітру, дослівно "порожнеча"; Тефнут - богиня світового порядку, вужче - богиня вологи.Завжди левиноподібна. Іноді порівнювалась із Сохмет, дружиною Птаха. Була іпостассю "урея", Сонячного Ока.

27 "Чертог Двох Істин" -- дослівно "обох Маат". "Зал Правди" у міфології Суду Озіріса і Маат, пов'язаний з богами "Великими", себто первоначальними для всього Єгипту, і "Малими" - богами певного н о м а, культового міста держави. Таким чином, у "Залі Правди" покійний "сповідається" двічі, звідси - "Дві Правди", "Дві Істини".

28 Горахте -- "Гор обидвох горизонтів", одна з іпостасей Гора-сокола.В період IV династії фараона Хуфу ототожнений з Ра ("Ра - Горахте").

29 "Терези", або "Вага Істини" -- незамінимий атрибут Суду Озіріса і Маат. На одній чаші клалося серце покійного, на друге - перо богині Маат."Вага Істини" як Рука Правосуддя присутня в міфології усіх цивілізацій Стародавнього Світу.

30 "сах" -- тіло людини, одне з п'яти її існувань. З тіла "сах" покійного виготовляли мумію, попередньо здійснивши над ним ритуальні обряди "омовіння" і "очищення", адже воно "смородне", "нечисте". Уподібнене до с в и н і.

31 Свиня -- у Єгипті вважалася нечистою твариною, асоціювалась із Сетом, злом.

32 Хапі -- бог Нілу, персоніфікований образ володаря Води, що посилає розливи і буйнопліддя. Один із синів Гора, на честь якого названо Велику Ріку.

33 "Зелений Камінь", зелень, що росте -- у Єгипті зелений колір має символічне значення "воскресіння". При тому "воскресає" усе: і живе, і неживе -- навіть каміння! Усе наділене одухотвореною "сутністю" - "душею Ка".

34 тут перефразоване єгипетське прислів'я: "Уста людини рятують її, але мова її може і погубити."

35 Бабан -- демон темряви, вперше згадується у "Текстах Пірамід". Ворожий людині і покійному, уподіблений до Сета.

36 Себек -- персоніфікований образ крокодила.Мав і позитивне, і негативне
значення. У "Текстах Саркофагів" згадується як злий демон Потойбіччя,ворог Ра і Ладді Вічності.

37 Уді - Несер -- бог Малої Еннеади, себто місцевий бог Мемфіського н о м а, що в поминальній "сповіді заперечення" відповідав за "хліб насущний".

38 тут цитується фрагмент "сповіді заперечення", ритуальної молитви "очищення від гріхів" у "Залі Двох Правд". Текст знайдено у 125 главі "Книги Мертвих".

Далі буде: ВІЗІЯ ІІІ."ХЕБ-СЕД"

Увійшло в двотомник "Сонцетони".Тон ІІ - Драматичний. - Львів:Сполом,2016






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-07-21 10:11:35
Переглядів сторінки твору 551
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.943 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.945 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.776
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Композиції для сцени
ІСТОРИЧНЕ
Автор востаннє на сайті 2019.05.11 11:36
Автор у цю хвилину відсутній