Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?
Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.
Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.
Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!
Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Драма "Горизонт Хуфу". Візія ІІ."Шему"*
Майданчик будови розчищений. По укатаній дорозі, що то її втрамбовували 10 років, десятки людей волоками тягнуть вже відшліфовані до блиску, величезні вапнякові плити прямокутної форми, з охристими написами імені фараона.
Біля піраміди -- похилий насип. Знеможені раби натужно витягають кам'яні плити угору. Хеміун із десятником пильно приглядаються, як іде робота. От щойно підняту плиту укладають на місце за допомогою важеля.
Яка відповідальна, довгождана мить: камінь лягає впритул до інших без найменшої щілини. Юрба будівельників полегшено видихає слова подяки Ра-Атуму і душі "Ка" бога Птаха. Цей камінь не останній ... Попереду -- інші. Немилосердно палить єгипетське Сонце Пустелі. Не дивно, то ж час "шему" -- безвіддя, гнітючої посухи, від якої гинуть і рослини, і люди).
ХЕМІУН (з молитвою до Ра-Атума):
"Ра всеосяжний, Атуме!
Ти воссіяв ликом Бену *23 на Холмі предвічнім *24.
Ти обійняв младих Шу *25 і Тефнут *26 обіручно,
і надихнув їх Божественним Ка життєдайним.
Дивний ти образом, дивний обрядом у храмах,
дивний таємністю духа твого серед духів.
Дивний у Мемфісі, у "Хет - Ка - Пта" сонцесяйнім,
і поминанням в Чертозі Двох Істин *27 несхитних ..."
(до десятника)
... Нестерпно як! Я вас полишу нині
до стіп царевих ще припасти мушу --
шепнути вухам, як іде будова ...
ДЕСЯТНИК:
Благаю, Хеміуне, ані слова
про бунт поміж тих злиднів -- не кажіть.
У Хуфу норов, знаєте ж, лукавий ...
ХЕМІУН (з розумінням):
Важка то ноша -- камені носить ...
ДЕСЯТНИК (з довірою):
Важка то ноша -- людська хіть до слави.
(утаємничено)
Задушний "ше́му" бродить між рабів.
(Я їх кнутом: мовляв, цей камінь, двигни!),
а раб мені підступно, наче Сет,
задумуючи помсту небувалу, прорік:
"Верне ще, Горахте́ *28 , сандалю
на голови невдячні ворогів".
(з притиском)
Сандаля Горахте -- супроти Хуфу!
ХЕМІУН (сміючись):
Ото вже й Ху́фу, мо', супроти нас!
Минеться "ше́му". Всіх Розсудить Час.
Несхитний серцем, все в межу помістить
На Терези́ *29 у Істини - "Маа́т" ...
От чув я жарт сьогодні поруч себе:
невдячна справа -- стіни будувать,
бо будівниче тіло, наче лотос,
розкрите для цілунків бога Шу ...
ДЕСЯТНИК (підхоплює):
... а тіло рабське -- "сах" *30 -- Свиня,
та й годі, --
впосліджена, смороджена, брудна *31 ---
загрузло, наче лотос, у болоті ...
Не вилізало б звідтіля повіки!
ХЕМІУН (на противагу):
Не стулить Ра-Атум свої Повіки,
омиє "сах" -- від шиї до ноги ...
... Уста ж людини -- просвіт, дар богів.
Коли виходить Ха́пі *32 з берегів,
то для знемоги -- духотворні ліки:
"Зелений Камінь",*33 зелень, що росте ...
Уста людини -- зброя, а проте ...
(з натяком на десятника)
... з л о в і с н а зброя може й п о г у б и т и!*34
(відходить)
ДЕСЯТНИК (вертаючи до рабів):
А так, нечисті свині, до роботи!
Мене нема -- уже й роззули роти,
пильнуйте волок, щоб не увірвавсь ...
РАБ І (притишено до сусіда):
... Дивися, Рахоте́пе, як допавсь
Баба́н бездушний *35 ...
РАБ ІІ :
... ні, Себе́к голодний, *36
і все йому живого м'яса тра' --
такий закон неситого нутра:
цькувати жертву на краю безодні ...
ГОЛОС РАБА (раптово зриваючись з висотної стіни піраміди):
Рятуй, Уді́ - Несе́ре,*37... а -- а -- а ...
(раби гуртуються довкола нагло погиблого, б'ють себе у груди і проказують "сповідь заперечення")
БАГАТОГОЛОССЯ РАБІВ:
"О, Уді́ - Несе́ре, що являєшся в Мемфісі,
я не крав їстивного!
Я не піднімав руку на слабкого.
Я не гнітив раба перед обличчям господаря.
Я не творив ницого перед богами.
Я не здійснив гріха у місці Істини.
Я не привласнював хліба померлих.
Я не віднімав молока від уст дітей.
Я не зупиняв воду в пору її.
Я не гасив жертовного вогню у час його.
Я не зупиняв бога в ході його.
О, Нефертуме, що являєшся в Мемфісі,
на мені немає плями.
Я не вбивав. Я чистий, я чистий,
я чистий" *38...
(при останніх словах обрядово проливають на тіло - "сах" покійного священну Нільську воду, омиваючи його від "скверни").
*"шему" -- час посухи, безвіддя, коли всі рослини гинуть від палючого
"хамсину".Триває з березня по червень включно.
23,24 Ликом Бену на Холмі Предвічнім -- в деяких стародавніх міфах Єгипту
згадується первозданий божествений птах Бену, як і Атум, ніким не
сотворений. На початку світобудови Бену літав над водами Хаоса-Нуна і звив гніздо у гіллі верби на Холмі "Бен-Бен". Промінь бога Ра досяг Нуна - і Холм ожив, і став Атумом.
25,26 Шу і Тефнут -- первородні діти Атума. Шу - бог повітря і вітру, дослівно "порожнеча"; Тефнут - богиня світового порядку, вужче - богиня вологи.Завжди левиноподібна. Іноді порівнювалась із Сохмет, дружиною Птаха. Була іпостассю "урея", Сонячного Ока.
27 "Чертог Двох Істин" -- дослівно "обох Маат". "Зал Правди" у міфології Суду Озіріса і Маат, пов'язаний з богами "Великими", себто первоначальними для всього Єгипту, і "Малими" - богами певного н о м а, культового міста держави. Таким чином, у "Залі Правди" покійний "сповідається" двічі, звідси - "Дві Правди", "Дві Істини".
28 Горахте -- "Гор обидвох горизонтів", одна з іпостасей Гора-сокола.В період IV династії фараона Хуфу ототожнений з Ра ("Ра - Горахте").
29 "Терези", або "Вага Істини" -- незамінимий атрибут Суду Озіріса і Маат. На одній чаші клалося серце покійного, на друге - перо богині Маат."Вага Істини" як Рука Правосуддя присутня в міфології усіх цивілізацій Стародавнього Світу.
30 "сах" -- тіло людини, одне з п'яти її існувань. З тіла "сах" покійного виготовляли мумію, попередньо здійснивши над ним ритуальні обряди "омовіння" і "очищення", адже воно "смородне", "нечисте". Уподібнене до с в и н і.
31 Свиня -- у Єгипті вважалася нечистою твариною, асоціювалась із Сетом, злом.
32 Хапі -- бог Нілу, персоніфікований образ володаря Води, що посилає розливи і буйнопліддя. Один із синів Гора, на честь якого названо Велику Ріку.
33 "Зелений Камінь", зелень, що росте -- у Єгипті зелений колір має символічне значення "воскресіння". При тому "воскресає" усе: і живе, і неживе -- навіть каміння! Усе наділене одухотвореною "сутністю" - "душею Ка".
34 тут перефразоване єгипетське прислів'я: "Уста людини рятують її, але мова її може і погубити."
35 Бабан -- демон темряви, вперше згадується у "Текстах Пірамід". Ворожий людині і покійному, уподіблений до Сета.
36 Себек -- персоніфікований образ крокодила.Мав і позитивне, і негативне
значення. У "Текстах Саркофагів" згадується як злий демон Потойбіччя,ворог Ра і Ладді Вічності.
37 Уді - Несер -- бог Малої Еннеади, себто місцевий бог Мемфіського н о м а, що в поминальній "сповіді заперечення" відповідав за "хліб насущний".
38 тут цитується фрагмент "сповіді заперечення", ритуальної молитви "очищення від гріхів" у "Залі Двох Правд". Текст знайдено у 125 главі "Книги Мертвих".
Далі буде: ВІЗІЯ ІІІ."ХЕБ-СЕД"
Увійшло в двотомник "Сонцетони".Тон ІІ - Драматичний. - Львів:Сполом,2016
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
• Перейти на сторінку •
"Драма "Горизонт Хуфу". Візія І."Під знаком Життя""