ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Петро Скоропис
2019.03.18 13:47
Вітряний літній день.
Рівняються по стіні
дерево і його тінь.
І тінь цікавіш мені.
До ставу збіга стежа,
чую ляск батогів.
Ба, і це не межа
забавкам дітлахів.

Ніна Виноградська
2019.03.18 11:47
А час іде, усе минає,
І мова тихо помирає...
Із сіл пустих, з тієї хати,
Слова втекли... Бо тільки мати

Могла в уста своїй дитині
Покласти слово у родині.
Співала тиху колискову,

Ніна Виноградська
2019.03.18 11:09
Ату! Ату! З рушницею в руці
Нас гонить влада до смертей, до прірви.
Розставили червоні прапорці,
Минаючи поля, дороги, вирви.

Усе для них! Народу біг стрімкий
З країни утікаючи, із дому,
Їх не спиняє, бо робітники

Тетяна Левицька
2019.03.18 11:00
Світочу всміхнися, хмари розтопи!
Променем ласкавим
засівай безмежжя.
Світ збирає  радість в сонячні снопи,
золотим узором білоцвіт мережить.

Крильця у метеликів дивне -
рішельє,

Ніна Виноградська
2019.03.18 09:54
В глибині душі, на самім денці,
Бережу повагу до основ,
Тих, що українські западенці
Пронесли віками через кров.

Майже всі виходили з криївок
До маржин, колиби і снопа.
За божницю клали стос листівок,

Олександр Сушко
2019.03.18 08:46
Із карася зчищається луска
Не важко, а із окуня - погано.
Тече щодня поезії ріка,
Шматочки дум горою під диваном.

Дає поради із-за тину спец:
- Серйозно кулаком у вічність гупай!
Бо з лірики - наваристий борщець,

Ярослав Чорногуз
2019.03.18 01:20
Віддай мені свій біль увесь,
Віддай мені усі страждання.
Хай сивина укриє рання –
Прийде здоров`я - днем чудес.
Віддай мені свій біль увесь.

Віддай мені усю скорботу,
Недуги тіла й серця – всі!

Віктор Кучерук
2019.03.18 00:15
Чи збагненним стало невідоме,
Чи кохання добавляє сил, –
Легко так, немов тягар утоми
З пліч упав, як тиша із могил.
Легко так, що хочеться літати
І собі самому довести,
Що умію й можу ще затято
Зводити зруйновані мости.

Іван Потьомкін
2019.03.17 21:20
– Что скажешь? – cпросил я Алексея, протягивая старое фото, когда почти через год мы наконец-то встретились снова на нейтральной территории. – А что тут скажешь? Юная и хорошенькая. Твоя в девичестве? – Нет. Но прочти, что написано на обратной стороне.

Олексій Кацай
2019.03.17 20:54
Коли мені наврочить ранок
будильника нечисту силу,
з пітьми завішених фіранок
пірну я в напрямку світила.

І, щоб не стати злу мішенню,
у заговорену кишеню
засуну заклинань детектор,

Тетяна Левицька
2019.03.17 15:56
Надворі весняні клопоти щоденні,
та дзвенить піснями небокрай.
Розгорланились птахи, як навіжені,
хоч бери та вуха затуляй.

Дихають п'янким на повні груди киснем -
парків, лісосмуг, степів, дібров.
На блакитнім хмарочосі сонце висне

Олександр Сушко
2019.03.17 15:55
З козла молока втричі більше,
Аніж з хитруна-хохлака.
- Рятуйте-е-е-!- у відповідь тиша,
Народ від халепи втіка.

Вирує доокола повінь,
Кричить бідолаха: - Спаси-и-и!
Утопленик - братик по крові,

Ніна Виноградська
2019.03.17 14:13
із гіркою долею своєю
прожила я непросте життя
замість манікюру в нігті глею
набивалося без співчуття

і боліли труджені всі пучки
та душа боліла в сто раз гірш
як виймала шпичаки – колючки

Ніна Виноградська
2019.03.17 13:44
У просторі розтанули слова
Невидимі, вони ще мають владу.
А під ногами в березні моква,
Невизначеність, де немає ладу.

Неприбрана душа одна стоїть
На березі життя, краю дороги.
Питання актуальне у століть –

Ніна Виноградська
2019.03.17 13:38
Як виживаєш, націє рабів,
Тих, що за гречку продали свободу
І мову материнську, хату, спів,
Безчестям замінили честь народу?

Що продали майбутнє поколінь
За хліба шмат і сріблеників жменю.
Вам за державу воювати лінь,

Ніна Виноградська
2019.03.17 11:44
Коли диявол вже сидить на троні,
Із булавою владною в руці –
Народ ковтає сльозоньки солоні,
Бо правлять ним не люди, а людці.

Повсюди плач гіркий і тихий стогін,
А непогода теж своє – моква.
І зрадили людей всі їхні бОги,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Інеса Завялова
2018.02.17

Бор Александр Нильс
2017.11.19

Вікторія Лимарівна
2017.10.11

Володимир Верста
2017.10.01

Ксенія Згура
2017.02.23

Андрій Кудрявцев
2017.01.02

Мирослава Шевченко
2016.11.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мирослава Шевченко (1989) / Іншомовна поезія

 ***
Бездонная лазурь морских глубин
Блестит в лучах рассвета, словно нимб.
И к небу ясному взлетает птица,
И пламенем костра волна искрится.

Хрустальный замок дремлет вдалеке,
Русалки спят на золотом песке,
Над ними звезды, как огни, мерцают,
И в призрачной дали беззвучно тают...

Там сказочные птицы на ветвях
Поют, забыв о золотых цепях.
Лишь раз услышав - будешь век пленен,
Но исчезает вмиг счастливый сон...

Бездонная лазурь морских глубин
Блестит в лучах рассвета, словно нимб.
Мечты исчез там остров, растворился...
О, неужели мне он лишь приснился?

Весна, 2004 г.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-07-22 11:56:20
Переглядів сторінки твору 337
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.460 / 5.32)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.911 / 5.25)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.615
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Російською мовою *
Автор востаннє на сайті 2018.11.13 11:41
Автор у цю хвилину відсутній