ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2018.07.18
09:11
картина як є ~
стиглі ружі
буржуазне пристойне тло
& вона типу ~ де ля хтось
він так ніби й нізвідки
служить за
розмову їм гра в тоді що ~
кружеляє мереживо чуйне
стиглі ружі
буржуазне пристойне тло
& вона типу ~ де ля хтось
він так ніби й нізвідки
служить за
розмову їм гра в тоді що ~
кружеляє мереживо чуйне
2018.07.18
07:26
Нема посадженому честі,
усе посіяне дарма.
Дощу чекаєш як пришестя,
коли його нема й нема.
У небі бурі, урагани
і море зайвої води,
а у моїм саду тумани,
усе посіяне дарма.
Дощу чекаєш як пришестя,
коли його нема й нема.
У небі бурі, урагани
і море зайвої води,
а у моїм саду тумани,
2018.07.17
21:05
Ось і перший дзвіночок - вистукує серце у грудях,
Потемніло в очах, а в легенях повітря нема.
Визирають із неба святоші, апостоли, судді,
Щойно літо було, а за мить - хуртовина, зима.
Полум'яна межа під ногами розверзлася хижо,
Ще би жив не тужив,
Потемніло в очах, а в легенях повітря нема.
Визирають із неба святоші, апостоли, судді,
Щойно літо було, а за мить - хуртовина, зима.
Полум'яна межа під ногами розверзлася хижо,
Ще би жив не тужив,
2018.07.17
20:05
нет, не впрягусь никогда, друзья,
в общий поэтов плуг…
где пролегает моя стезя? –
там, где сам чёрт мне – друг!
не заработаю я гран-при,
премий – прими в расчёт!
в общей игре буду вне игры –
в общий поэтов плуг…
где пролегает моя стезя? –
там, где сам чёрт мне – друг!
не заработаю я гран-при,
премий – прими в расчёт!
в общей игре буду вне игры –
2018.07.17
17:25
Отамани вітрів
поселяються здавна в печерах,
голосисті, як доля,
і вельми прихильні до струн.
Віртуозно і ревно
запрошують нас на вечерю
в загадковому небі,
у горах
поселяються здавна в печерах,
голосисті, як доля,
і вельми прихильні до струн.
Віртуозно і ревно
запрошують нас на вечерю
в загадковому небі,
у горах
2018.07.17
12:42
Дюни на Марсі
точить піщана буря.
Чутно сигнали.
Наче кує зозуля.
Це маячок
працює на всюдиході
у каламутній
і вохряній безодні.
точить піщана буря.
Чутно сигнали.
Наче кує зозуля.
Це маячок
працює на всюдиході
у каламутній
і вохряній безодні.
2018.07.17
09:51
Слова самі поети! І не тільки ті,
які лоскочуть пестощами серце хтиве.
Бо є й такі, що гірко ранять і звабливо
ведуть у морок пекла душі кам"яні.
Немилозвучні, горді, грішні та святі,
банальні, вкрадливі, що лагідно дзюркочуть,
скупі та вимучені
які лоскочуть пестощами серце хтиве.
Бо є й такі, що гірко ранять і звабливо
ведуть у морок пекла душі кам"яні.
Немилозвучні, горді, грішні та святі,
банальні, вкрадливі, що лагідно дзюркочуть,
скупі та вимучені
2018.07.17
09:01
В лісах Зімбабве рижики доспіли,
Боровички вгорнулися в туман.
Там люди моцні, наче ті горили,
А в нас богатирів уже нема.
Напружилися зранку долі лобні,
Перед сніданком мало не зомлів.
Ув Африці гриби, неначе довбні,
Боровички вгорнулися в туман.
Там люди моцні, наче ті горили,
А в нас богатирів уже нема.
Напружилися зранку долі лобні,
Перед сніданком мало не зомлів.
Ув Африці гриби, неначе довбні,
2018.07.17
07:33
Коли її чекаю, оживаю
і серце б’ється, і пульсує кров,
і лірою душа моя співає,
і сила духу оживає знов.
І сумно аж за край, коли немає,
неначе я за іншою пішов
стежиною утраченого раю,
і серце б’ється, і пульсує кров,
і лірою душа моя співає,
і сила духу оживає знов.
І сумно аж за край, коли немає,
неначе я за іншою пішов
стежиною утраченого раю,
2018.07.16
23:57
Я & мій автір
Знову на варті
У цирку фріків
Стіни розкриті
Далі у силі
Конвенції звиклі
Звісно в програмі
Дощ~ оріґамі
Знову на варті
У цирку фріків
Стіни розкриті
Далі у силі
Конвенції звиклі
Звісно в програмі
Дощ~ оріґамі
2018.07.16
21:41
Люблю остроумных людей. Их моментальная реакция на высказывание собеседника своей краткостью просто поражает. Вот хотя бы ответ Уинстона Черчилля на реплику знатной, но заносчивой дамы: «Будь вашей женой, я бы подсыпала в ваш стакан яд». На что Черчилль,
2018.07.16
16:54
Похмуро та сіро.
Виникає ціла низка питань:
про сенс існування;
ймовірність народних повстань;
чи прогодує
землІ
успадкований клаптик…
Миряни!
Виникає ціла низка питань:
про сенс існування;
ймовірність народних повстань;
чи прогодує
землІ
успадкований клаптик…
Миряни!
2018.07.16
16:07
У моїй переповненій валізі
Свіжі лимони магніти олії
Масло какао печиво спеції
Коли її відкриваю
Вона морем дихає
Бризкає хвилями
Теплим вітром
Відносить мене
Свіжі лимони магніти олії
Масло какао печиво спеції
Коли її відкриваю
Вона морем дихає
Бризкає хвилями
Теплим вітром
Відносить мене
2018.07.16
13:05
Знову я прийшов до тебе, гаю,
Щоб красою душу напоїть.
Хай Боги тебе оберігають –
Тчи між нами сокровенну нить.
Хай твій дух живе отут - навколо –
Живить душу зранену мою.
Сонячне Богів чарівне коло,
Щоб красою душу напоїть.
Хай Боги тебе оберігають –
Тчи між нами сокровенну нить.
Хай твій дух живе отут - навколо –
Живить душу зранену мою.
Сонячне Богів чарівне коло,
2018.07.16
11:41
Жінки в перуках. Липень. Спітнілі дідугани...
Сиджу на лаві скраю, а музика гримить.
І настрій - помаранч, розсіялись догани.
Кумарить пса рудого, дзуміє кожна мить...
Десь рими у траві, наквецяє хтось оду.
А пари кружеляють... Піти й мені б у круг
Сиджу на лаві скраю, а музика гримить.
І настрій - помаранч, розсіялись догани.
Кумарить пса рудого, дзуміє кожна мить...
Десь рими у траві, наквецяє хтось оду.
А пари кружеляють... Піти й мені б у круг
2018.07.16
07:22
Поклявся чорт у дружбі на віки,
Натомість висисає з нас живицю.
Щодня мій рід кладе під горбаки
І я безсилий зупинити крівцю!
Мій брат упав у степовий курай,
Святий юнак! А я - живий і грішний.
А квіти пахнуть кров"ю - тут не рай -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Натомість висисає з нас живицю.
Щодня мій рід кладе під горбаки
І я безсилий зупинити крівцю!
Мій брат упав у степовий курай,
Святий юнак! А я - живий і грішний.
А квіти пахнуть кров"ю - тут не рай -
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2018.06.04
2017.11.11
2017.09.17
2017.06.14
2017.06.10
2017.04.20
2017.01.25
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Непоборне. Маленька експериментальна поема ( 16+ )
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Непоборне. Маленька експериментальна поема ( 16+ )
***"перелив теми" (авторське ноу-хау))), еротичний елемент***
Роздуває майданом минулого тлін...
Скільки часу чекати ще маємо, блін,
Дощ очищення?.. Чи він проллється колись
На піарореклами скопичений слиз?..
.....................................................
Нам, поетко, окремо це пить до кінця...
Ми по вінця у "темі". ...то вип"єм винця,
І подумаєм краще про згаяний час...
Я, хай буду ледащо, "зірвуся" нараз
Із тобою в ночей кіптяву смоляну,
Де за станом речей я тебе роздягну
І кохатиму так, що заухає сич...
Ти не проти? То як? Поринаєм у ніч?
...і розцвітить пітьму світляків однострій
(це дорогою плинуть нічні ліхтарі
Вздовж шосе, що за місто на місце подій
Нас несе у машині...) Надія надій
Позабути на час про огиду війни,
Що чужий папуас* нам підкинув у сни,
Без якої у когось "мозгі набєкрєнь"...
...слухай голос нічних потаємних пісень,
Що співатиме птаха таємна тобі...
-трохи остраху-стрАху в собі, далебі,
Ти відчуєш, немов би жагучий прилив...
...як пульсує тік крові, коли я скінчив,
Ця богині Кохання людська данина!...
Ти оголена вся... І поголена... На-
солодившись тобою п"яніє душа...
Час побути рабою... -Послухай вірша,
Що писав!.. -"Я втомилася, сплю, відчепись"?!)))
-Він не "квітометАфорячий", не боїсь))))))))))
В нім і трактор Тичини не диркає, ні))))))))
Еротичний... У ньому, немов у вогні,
У горнилі, що плавить залізо з руди,
Той шалений порив, що привів нас сюди
Пити вранішні роси осінніх лісів,
Щоб ходили ми босі стежками дідів,
Пізнавали арійську свою давнину
В шалі пристрасті... Скоро іти на війну,
Бо, дивись, неозоро кривавіє Схід,
І зриваються зорі в останній політ,
І можливо, ця ніч подарована нам
Наостанок... І ранок... Налиймо вина,
Того, з присмаком крові, що в землю пішла,
Об"єднаєм любові підвладні тіла,
ВідтворИмо її, мов жертовний обряд.
Хай тепер наші рими жагою горять
Непогасно свої надбання боронить...
.......................................................
Що загадано, маємо вчасно здійснить.
© Copyright: Серго Сокольник, 2017
Свидетельство о публикации №117090600939
Роздуває майданом минулого тлін...
Скільки часу чекати ще маємо, блін,
Дощ очищення?.. Чи він проллється колись
На піарореклами скопичений слиз?..
.....................................................
Нам, поетко, окремо це пить до кінця...
Ми по вінця у "темі". ...то вип"єм винця,
І подумаєм краще про згаяний час...
Я, хай буду ледащо, "зірвуся" нараз
Із тобою в ночей кіптяву смоляну,
Де за станом речей я тебе роздягну
І кохатиму так, що заухає сич...
Ти не проти? То як? Поринаєм у ніч?
...і розцвітить пітьму світляків однострій
(це дорогою плинуть нічні ліхтарі
Вздовж шосе, що за місто на місце подій
Нас несе у машині...) Надія надій
Позабути на час про огиду війни,
Що чужий папуас* нам підкинув у сни,
Без якої у когось "мозгі набєкрєнь"...
...слухай голос нічних потаємних пісень,
Що співатиме птаха таємна тобі...
-трохи остраху-стрАху в собі, далебі,
Ти відчуєш, немов би жагучий прилив...
...як пульсує тік крові, коли я скінчив,
Ця богині Кохання людська данина!...
Ти оголена вся... І поголена... На-
солодившись тобою п"яніє душа...
Час побути рабою... -Послухай вірша,
Що писав!.. -"Я втомилася, сплю, відчепись"?!)))
-Він не "квітометАфорячий", не боїсь))))))))))
В нім і трактор Тичини не диркає, ні))))))))
Еротичний... У ньому, немов у вогні,
У горнилі, що плавить залізо з руди,
Той шалений порив, що привів нас сюди
Пити вранішні роси осінніх лісів,
Щоб ходили ми босі стежками дідів,
Пізнавали арійську свою давнину
В шалі пристрасті... Скоро іти на війну,
Бо, дивись, неозоро кривавіє Схід,
І зриваються зорі в останній політ,
І можливо, ця ніч подарована нам
Наостанок... І ранок... Налиймо вина,
Того, з присмаком крові, що в землю пішла,
Об"єднаєм любові підвладні тіла,
ВідтворИмо її, мов жертовний обряд.
Хай тепер наші рими жагою горять
Непогасно свої надбання боронить...
.......................................................
Що загадано, маємо вчасно здійснить.
© Copyright: Серго Сокольник, 2017
Свидетельство о публикации №117090600939
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ | Підтримка сайту "Altopix"
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1092 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1092 seconds