ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.07.24 18:11
Для достойного життя дав Бог землю народу. Та лідери вирішили, що не таку, не там, не стільки… І повели багато люду, майже весь народ, всюди за більшою, кращою, також Божою, але інших… І хто вони тепер перед Богом? 24.07.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.07.24 17:43
Є потреба бути-вщухнуть
І тріпочучи зомліть ,
Духи злого нарікання
Дичиною захопить.

Розчепірь-но пальці щему,
Прикуси язик скорбот,
Видирайся на ґорґоші*

Ольга Садкова
2026.07.24 17:03
Надія — вона така:
на поклик руша, де важко.
І тиха, й негомінка,
неначе пір’їнка пташки,
у душу впаде й живе —
така собі незнищенна.
Заповідає нове,
що станеться недаремно.

Роксолана Вірлан
2026.07.24 15:50
Каліфорнійські береги
запричастились океаном.
Іду собі - бозна - куди -
ніким не прошена й не звана.

Солона хвиля до колін,
мов змійка лащиться та мліє.
Тут причаївся чайчин слі...

Паб Лімерик
2026.07.24 15:26
підприємці із міста пирятина
гостювали в трудяг із заплатина
йшли в заплатинський ліс
куштувати кумис
що привезли його із пирятина
 
гірськолижник один у небрасці
в суд явився в кисневій у масці

Борис Костиря
2026.07.24 13:18
Стовпи зі світла - первісні знамення,
Що Суд Страшний невідворотно йде.
Він кожного покличе на імення.
Від нього не сховаєшся ніде.

Стовпи зі світла кличуть у глибини,
До справжніх нас, без оболонок зла.
Замерзлі в лід слова, мости й рибини

Василь Дениско
2026.07.24 12:54
Осінній вечір позаминулого року. У селі вже геть стемніло та ще й електроенергію вимкнули. Взявши потужний ліхтарик та двоє відер, вирішив принести від колонки води в хату, щоб не бігати ранком під дощем, який обіцяли. Напевно я щільно не зачинив вхідних

Іван Потьомкін
2026.07.24 12:48
Чи на землі цій грішній були б ми,
Якби ще юною праматір наша Єва
З цікавості не скуштувала плоду того,
Який Всевишній і зривати не велів,
Та ще й Адама пригостила?
І лиш тоді розкрилися в подружжя очі,
Вперше побачили вони себе нагими.
А як зляка

Тетяна Левицька
2026.07.24 10:23
Всі твої кумири, як на гріх,
Постарілі викликають сміх
Завше.
Пластика і ботокс на чоло,
Мов корові золоте сідло,
Наче.

Ти у сорок два ще молода:

хома дідим
2026.07.24 08:48
у нього ризики і квоти
роботи завжди є турбот
він зовсім і не проти
лише би тільки
відповідно до зусиль
не птах що у твоїй руці
не менеджер
все на автопілоті

Віктор Кучерук
2026.07.24 07:38
Сяйвом яскравим сяє
Місяць вночі над гаєм,
Звідки прозорі тіні
Пнуться гуртами нині
Та до світання блудять
Лугом росистим всюди -
Де сінокосів свіжих
Запах легені ніжить

Володимир Бойко
2026.07.23 16:58
На одному з вулканів Туреччини
Продавалася лава розпечена.
Хто хотів - купував
Шашлики готував
Й дивувався природі Туреччини.

На стежині гірській у Тібеті
Альпіністи зустрілися з єті.

Євген Федчук
2026.07.23 16:39
Сидять діди, розмовляють, стрілись через роки.
Уже зовсім посивіли та ще жваві поки.
По лісах відвоювали, поки було сили,
За «бандитизм» по сибірах своє відсиділи.
По світові помотались й випадково стрілись
Коли уже, видавалось і життя прожилось.
Те

Роксолана Вірлан
2026.07.23 16:21
Селям, паша. Зайди на кілька слів.
Давай разом поп'ємо нині чаю.
Чи думав ти, що я не помічаю,
як до моїх унаджувавсь послів
і переймав листи, інтриги плів
і ніс до Сулеймана. Знаю- знаю.

І що, чи падишах убив мене,

Артур Курдіновський
2026.07.23 15:23
Цей липень кольору мохіто
Двори теплом поцілував.
Таким і має бути літо -
Буяють вигадані квіти
На килимах казкових трав.

Уже не лізу я на сцену,
Не підбираю псевдонім.

хома дідим
2026.07.23 14:55
полудневий кінець липня у старих районах старовинного міста · на дні двору-колодязя догниває застійна вода прохолодний запах гниття просочує вузькі балкони по периметру · невибагливу білизну та одяг які дехто сушить на ізольованих дротах над поручнями · п
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Поеми

 Непоборне. Маленька експериментальна поема ( 16+ )
***"перелив теми" (авторське ноу-хау))), еротичний елемент***

Роздуває майданом минулого тлін...
Скільки часу чекати ще маємо, блін,
Дощ очищення?.. Чи він проллється колись
На піарореклами скопичений слиз?..
.....................................................
Нам, поетко, окремо це пить до кінця...
Ми по вінця у "темі". ...то вип"єм винця,
І подумаєм краще про згаяний час...
Я, хай буду ледащо, "зірвуся" нараз
Із тобою в ночей кіптяву смоляну,
Де за станом речей я тебе роздягну
І кохатиму так, що заухає сич...
Ти не проти? То як? Поринаєм у ніч?
...і розцвітить пітьму світляків однострій
(це дорогою плинуть нічні ліхтарі
Вздовж шосе, що за місто на місце подій
Нас несе у машині...) Надія надій
Позабути на час про огиду війни,
Що чужий папуас* нам підкинув у сни,
Без якої у когось "мозгі набєкрєнь"...
...слухай голос нічних потаємних пісень,
Що співатиме птаха таємна тобі...
-трохи остраху-стрАху в собі, далебі,
Ти відчуєш, немов би жагучий прилив...
...як пульсує тік крові, коли я скінчив,
Ця богині Кохання людська данина!...
Ти оголена вся... І поголена... На-
солодившись тобою п"яніє душа...
Час побути рабою... -Послухай вірша,
Що писав!.. -"Я втомилася, сплю, відчепись"?!)))
-Він не "квітометАфорячий", не боїсь))))))))))
В нім і трактор Тичини не диркає, ні))))))))
Еротичний... У ньому, немов у вогні,
У горнилі, що плавить залізо з руди,
Той шалений порив, що привів нас сюди
Пити вранішні роси осінніх лісів,
Щоб ходили ми босі стежками дідів,
Пізнавали арійську свою давнину
В шалі пристрасті... Скоро іти на війну,
Бо, дивись, неозоро кривавіє Схід,
І зриваються зорі в останній політ,
І можливо, ця ніч подарована нам
Наостанок... І ранок... Налиймо вина,
Того, з присмаком крові, що в землю пішла,
Об"єднаєм любові підвладні тіла,
ВідтворИмо її, мов жертовний обряд.
Хай тепер наші рими жагою горять
Непогасно свої надбання боронить...
.......................................................
Що загадано, маємо вчасно здійснить.


© Copyright: Серго Сокольник, 2017
Свидетельство о публикации №117090600939



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-09-06 15:41:36
Переглядів сторінки твору 2819
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-09-06 20:01:37 ]
" Всё смешалось в доме Оболонских."

Хто запізнився - той не встиг.
Війна війнула за поріг.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-09-07 00:00:09 ]
Згідно аналогії можна написати і обпершись на "Малу землю" Брєжнєва "ВСЄ СМЄШАЛОСЬ В ЦЕМЄССКОЙ БУХТЄ"))) Ігорю) Єдність композиції, як то кажуть, в цьому творі не переслідувалась))) Маю я право на експериментування в цій нещасній Богом забутій літературці, чи ні?))) Прозит!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2017-09-13 09:52:18 ]
Добре, що не зраджуєте стилю, Серго. Не скажу, що це моє, але подобається свіжість і запал.

"Потаємних-таємна" поруч трішки заважають.
Наче час не той у зв'язці "ти відчуєш, як пульсує... коли я скінчив" - "скінчу" проситься.

Усміхнула дата написання)
І все таки не моє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2017-09-14 01:26:40 ]
Чому- не Ваше? Бо "квітометафорятина" спом"янута?))) То не до ночі))) А термін гарний. Дарую людству... Я не жадюга))) І Ви самі наче доволі давно відійшли від рудиментіффф))) Залишимо їх адептам) щодо "не зраджувати стилю"... Та це й неможливо. Бо я не тримаюсь за стиль, як не парадоксально звучить. Не Я ДЛЯ СТИЛЮ, А СТИЛЬ ДЛЯ МЕНЕ. Мені цікавий експеримент, все ж я тєхнарь за освітою))) Відносно "таємна"- гляну на досузі, щось у Вашому зауваженні є, я б не сказав, що там негаразд, проте сам там зупинявся. Чесслово. Та руки все не доходять))) Гляну. Мерсі, сигуранца)