ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2019.07.16
14:53
Дві мушлі – два шуми…
Шум моря і Шуман…
Сум моря і Симон…
Шум моря і Шимон…
Той Шимон і Симон –
то ж батько із сином,
два шуми у моря
Шум моря і Шуман…
Сум моря і Симон…
Шум моря і Шимон…
Той Шимон і Симон –
то ж батько із сином,
два шуми у моря
2019.07.16
14:43
На столі кав'яр і ананас,
Час іти з котом на променадик.
Важко жити стало. Бо - війна,
Утішають тільки гей-паради.
Вчора прикупила міх трусів,
Пупса мила дорогим шампунем.
Бач, страждаю так як і усі,
Час іти з котом на променадик.
Важко жити стало. Бо - війна,
Утішають тільки гей-паради.
Вчора прикупила міх трусів,
Пупса мила дорогим шампунем.
Бач, страждаю так як і усі,
2019.07.16
12:07
Майже казка. Для дорослих і дітей
Жила собі колись на світі Холера (у нас іменується як Холєра, то й надалі так і будемо казати)… Отож, жила собі колись на світі Холєра. Добре жила, біди-горя не відала. Живилася, чим знала (не будемо уточнювати). Одна
2019.07.16
10:18
Із Олексія Апухтіна
Мерехтіння в хатинці похилій
серед темних, безлюдних полів,
недороблений тин напівзгнилий
та пронизливий галас граків;
ледве дихають стомлені коні,
Мерехтіння в хатинці похилій
серед темних, безлюдних полів,
недороблений тин напівзгнилий
та пронизливий галас граків;
ледве дихають стомлені коні,
2019.07.16
09:43
Хотів зізнатися, але не міг казати.
Хотів робити, а не вистачає сил.
І мрію золоту жадає упіймати,
Але помітив тільки помах її крил.
Іти бажає, загубився у тумані.
Відкрити хоче двері, а ключі забув.
І запланує жити щиро, не в омані,
Але мети своєї
Хотів робити, а не вистачає сил.
І мрію золоту жадає упіймати,
Але помітив тільки помах її крил.
Іти бажає, загубився у тумані.
Відкрити хоче двері, а ключі забув.
І запланує жити щиро, не в омані,
Але мети своєї
2019.07.16
08:37
Вони, нарешті, не мовчать.
Картають і глузують ницо.
Шукаю поміж тань і кать
сову недремну, мудру кицю.
- В сколопендаріум зайди... -
бик ремигає... - там цікаво. -
Я рогами оббив кути.
Картають і глузують ницо.
Шукаю поміж тань і кать
сову недремну, мудру кицю.
- В сколопендаріум зайди... -
бик ремигає... - там цікаво. -
Я рогами оббив кути.
2019.07.16
08:26
Ми прагнули побудувати місто
свободи, благоденства і добра,
та місимо, насправді, інше тісто –
бо очі застеляє земара.
Те місто містить лише порожнечу,
у лозунгах втонувши нанівець,
за гаслами ховає ворожнечу
свободи, благоденства і добра,
та місимо, насправді, інше тісто –
бо очі застеляє земара.
Те місто містить лише порожнечу,
у лозунгах втонувши нанівець,
за гаслами ховає ворожнечу
2019.07.16
07:12
За волю – це неначе за «Свободу»,
але нехай живе порохобот,
аби у войовничого народу
явився на арені патріот.
Дивуюся, ну як воно ся стало,
що у мішку кота не помічали,
який війні будує телеміст.
але нехай живе порохобот,
аби у войовничого народу
явився на арені патріот.
Дивуюся, ну як воно ся стало,
що у мішку кота не помічали,
який війні будує телеміст.
2019.07.15
16:22
За паяца свій голос віддав золотар із Полтави,
Нащо бевзю "Свобода"? Достатньо кумедної "ЗЕ".
Утомився байдужих будити - даремна ця справа,
Окацапленим гоям Вкраїна - не понад усе.
В церкві тризна за воїном. Куриться біль із кадила,
Огорта
Нащо бевзю "Свобода"? Достатньо кумедної "ЗЕ".
Утомився байдужих будити - даремна ця справа,
Окацапленим гоям Вкраїна - не понад усе.
В церкві тризна за воїном. Куриться біль із кадила,
Огорта
2019.07.15
15:26
…зустрілись двоє в сновидінні
О дивне поле сновидінь!
Один із них, мабуть, "гудіні"
А інший, певно, його тінь…
Півсвіту збіглося на диво
Півсвіту плескло, аби
"гудіні" з тінню виліз з чтива
Як сонце вранці до води…
О дивне поле сновидінь!
Один із них, мабуть, "гудіні"
А інший, певно, його тінь…
Півсвіту збіглося на диво
Півсвіту плескло, аби
"гудіні" з тінню виліз з чтива
Як сонце вранці до води…
2019.07.15
14:49
А – Дух
Дух повіщає перейшовший,
що зараз Він у сфері цій;
хай шлях до Тебе якнайдовший –
Його перо в руці моїй.
Дух повіщає перейшовший,
що зараз Він у сфері цій;
хай шлях до Тебе якнайдовший –
Його перо в руці моїй.
2019.07.15
14:44
Ні, не дзвонила тобі, не писала.
Просто зустріла в диму на пероні.
Спогади-файли тасуємо... мало...
Ти оженивсь на кирпатенькій Проні.
Маєте дачу-фазенду, на хутір
кличеш мене - там вільготно між проса.
Нащо пригода? Ураз не збагнути...
Просто зустріла в диму на пероні.
Спогади-файли тасуємо... мало...
Ти оженивсь на кирпатенькій Проні.
Маєте дачу-фазенду, на хутір
кличеш мене - там вільготно між проса.
Нащо пригода? Ураз не збагнути...
2019.07.15
13:36
цей дощ без перерви періщить
вже тиждень, місяць, тисячу років
я вже не вірю, що він коли-небудь скінчиться
вулиці збігають каламутними річками
змиваючи рештки літа
до якоїсь підземної Лети
вже тиждень, місяць, тисячу років
я вже не вірю, що він коли-небудь скінчиться
вулиці збігають каламутними річками
змиваючи рештки літа
до якоїсь підземної Лети
2019.07.15
12:36
Іде біда. іде... іде...
(існує попит...)
А де ж наш праведник? - як де?
Ведуть на допит…
Ось день народження, не мій
Чийогось сина
А справедливості сувій
Засох невинно
(існує попит...)
А де ж наш праведник? - як де?
Ведуть на допит…
Ось день народження, не мій
Чийогось сина
А справедливості сувій
Засох невинно
2019.07.15
11:35
У крамницю чорний грак
прилетів придбати фрак.
захотів він стати франтом,
бо набрид йому піджак.
Продавець, вусатий рак,
приміряв гракові фрак –
мудрували, підганяли,
прилетів придбати фрак.
захотів він стати франтом,
бо набрид йому піджак.
Продавець, вусатий рак,
приміряв гракові фрак –
мудрували, підганяли,
2019.07.15
10:56
Нема нічого, що мине намарне.
Буває у житті як у бою.
Обоє відпрацьовуємо карму,
та іноді не вистачає шарму
завоювати пасію свою.
І розумію, що іду до тризни,
а це не те, що зопалу на трон...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Буває у житті як у бою.
Обоє відпрацьовуємо карму,
та іноді не вистачає шарму
завоювати пасію свою.
І розумію, що іду до тризни,
а це не те, що зопалу на трон...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2019.07.12
2019.07.07
2019.04.04
2018.09.05
2018.06.04
2017.11.11
2017.09.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Булат (1980) /
Поеми
В житті є моменти...
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
В житті є моменти...
В житті є моменти,
Вмирають поети
Даючи дихання життю
І музи своїй вороттю.
Та вмить він приходить,
той заклик народний, -
Про сина, про брата,
Й цівло автомата,
Що в груддях у нього стирчить.
Прокинься мій сину!!!
Я тут! Я єдина!!!
І він, вже незламний,
матір’ю званий,
Вже мчить.
До нової купелі,
Любові оселі
Щоб знову родитись
І покірно навчитись...
Є речі глибокі,
Й до болі жорстокі...
Щоб їх зрозуміти,
Ввесь вік треба жити.
І Богом не бути,
про себе забути,
Даючи лиш Волю думкам.
Думкам і любові.
Щоб сни "не здорові"
Реальністю стали
й тобі показали.
Що є лиш умови
І знову відмови
Від реальності іншої
І її сприйняття.
Від дій і свободи,
де не гинуть народи.
І знову ти Батьку,
Роблю тут нотатку...
Під стогін народний,
Свій "клан" благородний
Ведеш до убивства!
Підемо кругами...
Будеш ти родитись,
Щоб знову наснитись,
йому.
А Він нам віщає
Й причини для часу і дії шукає,
Щоб морду набити,
Ввесь вік свій прожити
В склепах...
І людям не дати,
ні їсти не хати
А лиш свого столу крихти.
Їх різать-вбивати -
Це щастя не знати...
Бо стати такою як ти, -
"Сукою" злою,
Кобилой рябою.
Що лоша народила
й тихенько убила....
Бо вірить не знала.
Що родиться в болі.
І достатньо й Любові!
Щоб, під тихесенький стогін,
За руку з тобою пройти.
Цей шанс треба дати.
Як дала тобі твоя мати, -
Щоб доньці, щоб сину
Любити свою Україну.
Як Сонце плекати.
Любов будувати!!!
Щоб щедро родилось,
Щоб легше нам жилось.
І тільки тоді...
Ввесь світ буде знати, -
Що Шлях він не змінний
а Час швидкоплинний.
І Діти вмирають,
І шансу не мають...
Бо "Боги" родились.
Чи може наснились?
Щоб Путіним стати,
себе треба Мати -
"Отцом благославенным,
и просто отменным
Христом в человечьей плоти"!
Тебе треба "Батя"....
Бо щастя не знати!!!
Та Шлях він не спинний
Чи Час швидкоплинний
А може й мабуть навпаки?
Бо був Далай Лама
І знову ж "реклама",
Які стільки зробили...
Тебе вже закрили!
Як Суку в глухому Куті.
Бо Землі твій родити
й нікого не вбити!
Хай в Болі і Муці!
Бо так треба Суці,
Що здуру гуляла,
Й "Кохання" не знала...
Себе ж не любила,
І світу "родила"
Свої лиш півночні страхи...
Може й крахи...
Та "Її" тре простити!
Й себе "полюбити"...
Малим? Клишоногим?
Та навіть безногим!!!
І "другим" цей шанс даючи -
себе ти пізнаєш!
І Світ цей чудовий
такий кольоровий!
Фінал! Вам низький уклін!!!
Що сюди дочитали -
терпіння ви мали!
Не треба звонити,
Не треба вже бити.
Було!
На то воно в світі є зло.
(Липень 2015)
Вмирають поети
Даючи дихання життю
І музи своїй вороттю.
Та вмить він приходить,
той заклик народний, -
Про сина, про брата,
Й цівло автомата,
Що в груддях у нього стирчить.
Прокинься мій сину!!!
Я тут! Я єдина!!!
І він, вже незламний,
матір’ю званий,
Вже мчить.
До нової купелі,
Любові оселі
Щоб знову родитись
І покірно навчитись...
Є речі глибокі,
Й до болі жорстокі...
Щоб їх зрозуміти,
Ввесь вік треба жити.
І Богом не бути,
про себе забути,
Даючи лиш Волю думкам.
Думкам і любові.
Щоб сни "не здорові"
Реальністю стали
й тобі показали.
Що є лиш умови
І знову відмови
Від реальності іншої
І її сприйняття.
Від дій і свободи,
де не гинуть народи.
І знову ти Батьку,
Роблю тут нотатку...
Під стогін народний,
Свій "клан" благородний
Ведеш до убивства!
Підемо кругами...
Будеш ти родитись,
Щоб знову наснитись,
йому.
А Він нам віщає
Й причини для часу і дії шукає,
Щоб морду набити,
Ввесь вік свій прожити
В склепах...
І людям не дати,
ні їсти не хати
А лиш свого столу крихти.
Їх різать-вбивати -
Це щастя не знати...
Бо стати такою як ти, -
"Сукою" злою,
Кобилой рябою.
Що лоша народила
й тихенько убила....
Бо вірить не знала.
Що родиться в болі.
І достатньо й Любові!
Щоб, під тихесенький стогін,
За руку з тобою пройти.
Цей шанс треба дати.
Як дала тобі твоя мати, -
Щоб доньці, щоб сину
Любити свою Україну.
Як Сонце плекати.
Любов будувати!!!
Щоб щедро родилось,
Щоб легше нам жилось.
І тільки тоді...
Ввесь світ буде знати, -
Що Шлях він не змінний
а Час швидкоплинний.
І Діти вмирають,
І шансу не мають...
Бо "Боги" родились.
Чи може наснились?
Щоб Путіним стати,
себе треба Мати -
"Отцом благославенным,
и просто отменным
Христом в человечьей плоти"!
Тебе треба "Батя"....
Бо щастя не знати!!!
Та Шлях він не спинний
Чи Час швидкоплинний
А може й мабуть навпаки?
Бо був Далай Лама
І знову ж "реклама",
Які стільки зробили...
Тебе вже закрили!
Як Суку в глухому Куті.
Бо Землі твій родити
й нікого не вбити!
Хай в Болі і Муці!
Бо так треба Суці,
Що здуру гуляла,
Й "Кохання" не знала...
Себе ж не любила,
І світу "родила"
Свої лиш півночні страхи...
Може й крахи...
Та "Її" тре простити!
Й себе "полюбити"...
Малим? Клишоногим?
Та навіть безногим!!!
І "другим" цей шанс даючи -
себе ти пізнаєш!
І Світ цей чудовий
такий кольоровий!
Фінал! Вам низький уклін!!!
Що сюди дочитали -
терпіння ви мали!
Не треба звонити,
Не треба вже бити.
Було!
На то воно в світі є зло.
(Липень 2015)
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0987 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0987 seconds