ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2019.03.22 09:58
То, хочеш коханкою бути?
Подобаюся як Амур?
Е, ні! В мене є вже "трикутник"
І коник що любить алюр.

А жінка як сонячна казка,
Довірлива, наче теля.
Шуруй звідси, хтива любаско!

Микола Дудар
2019.03.22 09:43
Після обстрілу - тиша…
І зозуля мовчить
Хтось - комусь не напише
Обірвалося в мить…

Зирять кулі зі стволу
Смертний Гільзи мотив…
Свое Поле футболу

Любов Бенедишин
2019.03.22 08:56
У гримі чи без
граматика,
рікою – словес-
на патока.

Фанати(ки) з о!-
пахалами.
У фантиках що

Ніна Виноградська
2019.03.22 08:56
Сніги лежать. Іще пора безлиста.
Весна далеко…Квіти…Лобода…
З дахів звисають льодові намиста
І вимерзла у кухлику вода.

Ще брості досипають в снах зимових,
Їм рано прокидатися зі сну.
Співають зорі тиху колискову,

Василь Василенко
2019.03.22 06:14
Заридала бджілка Майя:
"Геть усі, бо не така Я!

Хочуть люди тільки - меду!"
(Отаке життєве кредо).

Карася ловити зась!
М'ясо? Ні, тоді - карась...

Вікторія Торон
2019.03.22 05:21
Чи прямий, як стріла, чи петель пелюстки --
що ми знаєм про час? про віки -- як вінки?
геометрію давніх і свіжих подій?
...Під ногами – щоденного ворсу сувій
уперед на короткий розгорнеться строк
на годину, добу, на о

Сергій П'ятаченко
2019.03.21 22:23
у чорних зіницях вечірньої вулиці полиски фар
щемливі дощі жебонять негучні і сльотаві веснянки
цей березень – час мартоплясів манливих марудних примар
і їх королева – зваблива мов жінка із фільмів нуар
у неї слів – повний бокал а

Ігор Деркач
2019.03.21 18:27
Живу, здається, кількома життями:
одне – у сниві, інші наяву
запитують німими голосами,
заради чого я іще живу.

Існую... Багатію – маю вірші,
плекаючи надію, що серця
стають у бучі все-таки чистіші –

Микола Дудар
2019.03.21 16:17
Приліг. Авжеш. Причина - втома, вечір
Впіймалась миш… малеча… п’яна в дим
У пастці ж клей… я проти кровотечі
Невже… а що? Блукаю поміж рим…
21.03.2019.

Олександр Сушко
2019.03.21 08:33
От не люблять у наш чоловіки жінок і все. І не сказав би, що геть дурні, але трохи недоумкуваті – це факт. Як можна кричати на істоту, яка тобі народила дітей? Де у світі окрім людської спільноти прийнято гнути матюччя в сторону прекрасної статі? Поспос

Віктор Кучерук
2019.03.21 07:46
Подаленіла снів навала,
Як у світах дітей тепло, –
І час із пам’яті помалу
Усе стирає, що було.
А як же хочеться згадати,
В зажурі болісних утрат, –
Себе, спокусливо кучматим,
Межи піддатливих дівчат.

Ярослав Чорногуз
2019.03.21 00:48
Весняний сад здолала дрімота,
Гойдаються гілки, немов куняють.
Неонова доріжка золота
Впадає в тишу змореного гаю.

Вечірня дотліває вже зоря,
Ховає руки вітер дивно-сині.
А попіл із неону – не згоря,

Серго Сокольник
2019.03.21 00:07
не адаптована під смаки. сюр. філософія***

...порозкидано на столі
Обгорілі, мов крила, твори,
І солоний від крові хліб,
Ніби підпис на договорі,
Що, порушивши раз один,
Ти, як Майстер, навік убитий.

Сергій П'ятаченко
2019.03.21 00:00
налетить розкуйовдить козацькі чуби очерету
і шукай цього вітра мов вітра у полі лови
як же бути на зламі епох і сезонів поету?
як не втратити тут як не втратити тут голови?

у міжчассі сезонів очікуєм гостро на зміни
пливемо крізь розлом у плиткій

Володимир Бойко
2019.03.20 23:58
Вона чаїтися уміє –
Не сподіваєшся її,
Та нишком зло довкола сіє
Людисько, схоже до змії.

І хоч там як вона маскує
Підступні наміри свої,
Але недобре провіщують

Борис Костиря
2019.03.20 21:23
Замерзлість душ і скрижанілість вулиць.
І сніг мете сріблистою нудьгою.
Промерзлість розповзається. І чулість
Зіллється із безликою юрбою.

Все втратить контури і стане білим снігом,
І серце ніжності застигне раптом.
І час за містом не летітиме вже
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Казки Старої Ґадзюби
2019.01.29

Вікторія Їхова
2019.01.26

Іван Цимбалюк Калиновий
2019.01.21

Величко Анастасія
2019.01.16

старий Стрілець
2019.01.14

Людмила Кірєєва
2019.01.02

Надін Ко
2018.12.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Арсен Гребенюк (1993) / Проза

 Перевершити Титанів
Перевершити Титанів

Мабуть в кожному місті бувають такі вулиці, що не змінюються десятиліттями. Здається, навіть дерева там не підростають, а на стінах висить та сама реклама. Рей вельми здивувався, коли на такій, якою він щодня ходив на роботу, одного дня з’явився майданчик з робо-таксі.
– Візьміть будь ласка. Дякую. – пробубнів хлопчина, що роздавав якісь листівки поряд.
Рей узяв одну та зрозумів причину раптової зміни на вулиці – скоро вибори. Вони не обіцяли нічого нового, ті самі слова про-прибульської партії збільшити фінансування освіти й підтримати миротворчу місію на півдні. За всі 20 років, що планета перебувала під протекторатом Титанів, Рей читав це вже вчетверте. Ніколи до їхнього візиту він не уявляв, що від прибульців, навіть доброзичливих, таких щедрих на нові технології, може бути так мало користі.
Лишалося ще трохи до роботи, вже виднілася її будівля. Рей глянув на неї і остовпів, усі підходи закривала смугаста стрічка, стояла поліція і навколо червоніли знаки “тунельне забруднення”.
– Вибачте, туди не можна. Завтра прилетять Титани і все почистять. – перепинив Рея поліцейський.
– Там мої речі! Дайте хоч їх заберу! – обурився Рей.
– З претензіями он-туди. Вибухне все, а скажуть ми винуваті.
Не інакше як хтось скористався “терміналом” – пластинкою для доставки товарів прямо зі складів Титанів. Два-три використання в неналежному місці і територія “забруднена” – мініатюрні просторові тунелі починають випадково переносити всяку погань з іншого кінця всесвіту.
Титани так і не прилетіли, іншопланетяни взагалі рідко “сходили з небес”. Напевно хтось “зам’яв” справу, щоб не псувати репутацію. Щоб показати які тут всі “цивілізовані” та знають як користуватися “терміналами”. Будівля простояла ще кілька днів, потім її наче роздуло зсередини і так вона стояла, розтріскана, поки не підігнали будівельних роботів, які хутко розібрали її.
Рей переїхав ближче до столиці, що проти рідного міста була як інша планета. Тут, серед її золотистих хвилястих хмарочосів, набудованих за минуле десятиліття, особливо відчувався весь футуристичний занепад. Всі ходили з ґаджетами Титанів, вставляли в кожну репліку чужинські слова. З супутника прибульців тут “ловило”, їхні передачі про новини планет, які мало кому вдавалося побачити на власні очі. Вирушити як казали “вверх” вдавалося небагатьом, або найбільш талановитим, розвивати науку, або найбезстрашнішим, служити на фронтах далеких битв з незнаними ворогами. Рідне в столиці давно стало відсталим, вже і старожили соромилися не мати бодай найгіршого сарапта, омоджея та інших штук з цими чужинськими назвами. Але від того вони зовсім не стали Титанами.
– Нащо ти ще з собою наших книжок до столиці набрав? Сховай, осоромишся. – застеріг його сусід, допомагаючи доносити в нове житло пакунки.
– Класика ж. – виправдався Рей.
– Е, то не читав ти Титанів... – мудрував сусід. – То ж Титани, в них і планет багато, і культура вікова. А хто ми?
– Ти віриш, що наша планета справді їх загублена колонія? – поцікавився Рей.
– Може і так. Але вони й без того вже давно у всьому попереду, лишається наздоганяти. Отака наша доля.
Рей трудився над визначенням оптимального розміщення міжпросторових тунелів. Фактично це тільки означало нові забруднення, адже закон прибульців проголошував право кожної розумної істоти на користування тунелями. Але серед геометрично правильних хмарочосів столиці у схемах їх розташування Рей почав знаходити якусь приховану математичну красу.
– Якби закільцювати цей вхід з цим виходом, а тут створити менший тунель… – говорив просебе Рей. – Якби це помістити в забруднену зону, ось тут виникне невагомість і можна буде перемикати силу тяжіння…
В цьому справді було щось гарне, Рей навіть виставив кілька схем, що нагадували заплутані унікурсальні фігури в соцмережі. Ставлячи “вподобайки” його друзі мабуть і не здогадувалися що це, але Реєві подобалося, що не один він бачить це красивим або просто незвичайним. Одну схему, ніяк не підходящу для доставки товарів, він забрав і на роботу, доробити у вільну хвилину. На лихо нагрянули з інспекцією Титани. Їхні золоті скафандри рідко можна було побачити відкритими, так що цього разу прибульці не скидалися на роботів. Насправді смагляві, з оранжевими очима і чимось невловимо пташиним у рисах люди.
– Ви самі це придумали? – здивувався Титан, помітивши схему. А його вочевидь мало що могло здивувати.
***
Мабуть цей витвір можна було назвати скульптурою. Краплі темно-синьої рідини, завислі в повітрі над круглою платформою, втягувалися кожна в мікроскопічний портал і виливалися за кілька міліметрів поруч. Вся ця хмара рідинних кульок ритмічно пульсувала, створюючи форму того, що задасть на смартфоні творець. Іграшка, – подумав Рей, коли йому “терміналом” прислали діючу модель. Слідом дзеленькнув сигнал повідомлення електронної пошти. Писав той самий інспектор.

Сподіваюся, ви отримали скульптуру. Її створили ми, але ви – повноправний автор. Платформа не створює невагомість, там інша технологія, але я пам’ятаю ваш оригінальний задум. Щиро кажучи, я вражений. Не стільки тому, що хтось із вашої планети самотужки винайшов тунельні мистецтва, скільки тому, що ви зробили це так незвичайно. Використати забруднення…ви перевершили навіть нас. Ми вже звернулися до Академії тунельних мистецтв і сподіваємося побачити вас завтра за адресою нижче.

Крізь столицю і околиці пролягала біла дорога з круглими майданчиками, над кожним висіла унікальна мінлива скульптура, злита з різнокольорових крапельок. До неї навіть можна було доторкнутись, на відміну від повсюдних голографічних витворів. Одній відвели місце і в старому реєвому місті, біля робо-таксі. В далині височів шпиль космопорту, звідки щодня прибували туристи подивитися на дивовижі, зведені на місці колишніх “забруднених” зон.
Рей ніколи не давав назви своїй першій скульптурі. Критики потім нарекли її “Великий вибух” – початок нового світу. І коли на обрії з’явилося будівництво перенесеної сюди Академії, він впевнився, що ті були як ніколи праві.


2017

Один з фіналістів I туру конкурсу "Зайві люди" сайту "Зоряна фортеця"


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-10-13 22:01:51
Переглядів сторінки твору 248
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ФАНТАСТИКА
Автор востаннє на сайті 2018.08.13 13:52
Автор у цю хвилину відсутній