ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2021.10.26 13:31
Невесела в пісні партитура,
Зруйнувала Єва мій барліг!
Бич кохання у руках Амура
Б'є мене по плечах навідліг

А мені ж на тижні сто годочків
Буде! Та для бога це пусте.
Скоро класти на гробок віночки,

Ніна Виноградська
2021.10.26 11:30
Народе мій, затурканий, забитий,
Скажи мені, а де кістки далеких
Героїв наших, що вмирали в битвах
За тебе, крізь віків шалений клекіт?

Я хочу знати, де вони, могили,
Хмельницького, Волошина, Мазепи,
Виговського і Полуботка? Сили

Ярослав Чорногуз
2021.10.26 11:07
Усміхнувся нам багряний ранок,
Сяє день привітно золотий.
Не ревнуй до осені, кохана,
Я люблю природу, як і ти.

Кажуть, Осінь — то вродлива пані,
Промайнув у гаї силует.
Може, то наснилась на світанні

Микола Соболь
2021.10.26 05:57
Не порівнюй заметілі
вони різні у зими
на вікні малюнки лілій,
сірі з бовдурів дими,
шапки на лелечих гніздах,
на калині снігоцвіт…
ні проходу, ні під’їзду
до коханої воріт.

Ярослав Чорногуз
2021.10.25 21:28
Уже в саду холоднувато,
Хоч сяє ніжність золота.
Все менше сонце зігрівати
Спроможне жовтого листа.

А він зіщулився і пада,
І сумно шурхотить з-під ніг...
Недовга осені ця влада,

Ніна Виноградська
2021.10.25 17:57
Облітають листочки
Із Франкового дуба.
Неба синя сорочка
Виглядає так любо.
Жовтим листом опалим
Тихий грається вітер.
Від святкового шалу
Обнімаються віти.

Ігор Шоха
2021.10.25 14:37
Уже й не намагаюсь... не умію,
явити люду небо голубе
як той поет, що ілюструє мрію,
свою любов, і віру, і надію,
а заодно, навиворіт, себе.

Іще біжу, а не лежу... не їду...
роз’їхались навколишні сусіди...

Володимир Бойко
2021.10.25 12:58
Шаліє вітер. Листя із гілля
Безповоротно долу облітає...
Їх пригортає матінка-земля,
Що породила і домів чекає.

Ні кроку вбік. Не те, аби назад –
Життєвий шлях розверстаний до милі.
За хвилю – неминучий листопад.

Олена Побийголод
2021.10.25 12:15
Із Миколи Некрасова

- Ну, як життя, мужики?
- Жито, нівроку, чимале...
Та - не без лиха таки:
ліс в тебе, пане, покрали.

Звісно, як стався наклад -

Тетяна Рибар
2021.10.25 11:01
ось і осінь осіння оса
завмирає у жовтій жоржині
а над нею небесна яса
і вітри у тонкій одежині

завівають сичать гудуть
дощові тягнуть хмари на плечах
задуди пастушеньку в дуду

Тетяна Рибар
2021.10.25 10:28
коли дивишся з високої гори
в молоці туману ти бачиш море з якого
то там то тут виринають кораблі-будинки
вітри підганяють дахи-вітрила
і марево несе їх європами
залишаючи плями на сонці

коли дивишся на високу гору

Тетяна Левицька
2021.10.25 09:56
Це трапилося в потязі… Дорга…
Один студент, щ без кохання сох,
Із полки третьої побачив раптом нги
В рожевому обрамленні панчох.

То був капрон – пори тієї фішка.
Студент цього осмислити не встиг
І без вагання закохався в ніжки,

Ігор Герасименко
2021.10.25 09:07
Подивись і подивуйся

Поглянь на кременчуцький падолист,
на двірника з граблями і лопатою.
Насипало багато. Подивись:
для нього ті, які під ноги падають –
сини дерев, природи, а по суті –
творіння рук. Листочки, що опали,

Іван Потьомкін
2021.10.25 08:43
Привелось мне несколько раз дежурить с одним страшно любознательным человеком. Хоть он и не имел высшего образования, как это уже стало традицией в израильских фирмах по охране и уборке, но не страдал комплексом неполноценности, а старался наверстать упущ

Віктор Кучерук
2021.10.25 07:51
Насмітив і вже хоче тікати,
Хоч затриматися обіцяв
Мені місяць оцей жовтуватий,
Що до віку додав іще справ.
А спочатку був чистий і гожий,
І пахучий, мов крем на меду, –
Зрідка дощиком землю воложив
І не сіпав нічого в саду.

Олександр Сушко
2021.10.25 05:47
Люди повинні залишатися людьми навіть у пеклі. І не думайте, що там тільки одних християн розпинають на дибах та вливають сірки у роти. Хоча християн - найбільше. Бо вони бувають такими крутіями, що йой! Хоча багато хто і молиться Спасителеві, і причаст
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Лариса Пугачук
2016.03.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Вовк (1973) / Рецензії

 Із сімейних публікацій: Устина-Златоуста Вовк "Затужила душа за Шекспіром... "ГАМЛЕТ"-прем'єра 2017

«Гамлет» Шекспіра у Львівському театрі
естрадних мініатюр «І люди, і ляльки»
(режисер-постановник Олексій Кравчук,
роль Гамлета - Надія Крат)

Затужила душа за шекспірівською драматургією… Не за наслідуванням, не інтерпретацією «за мотивами», а за оригінальним Шекспірівським текстом, за персонажами не гротесково поданими «у гострому соусі», як скажімо, це було кілька років тому в Театрі ім. Марії Заньковецької досить вдало проілюстровано творчою трупою театру на чолі з режисером Вадимом Сікорським (вистава «Гамлет у гострому соусі»); не за філософським посередництвом Кліма (феєрична «Дванадцята ніч» у львівському Театрі ім. Леся Курбаса – «п’єса Шекспіра, зіграна акторами далекої від Англії країни що і не знали ніколи слів Шекспіра»), а за ним – автором Вільямом Шекспіром, за його гострим трагічним світовідчуттям, за оголеною, «незручною», прикрою правдою «самотності» позитивного героя Принца Гамлета в чужому для нього, хоч і родинному, гнізді моральних покручів-маріонеток. О… тепер уже мова піде не тільки про шекспірівських героїв-людей, але й героїв-ляльок, у теперішньому конкретному випадку це не тільки доречно по задуму постави «Гамлета» Олексія Кравчука, але й необхідно, бо ж ідеться про специфіку Театру естрадних мініатюр «І люди, і ляльки», що звернула свій мистецький погляд зовсім не на дитячу тематику, а своїм вдалим прочитанням Шекспіра ввірвалася на «театральний Олімп» України (у контексті інших постав «Гамлета» на сценах Ужгорода та Івано-Франківська).
Це вистава-містика, вистава-медитація, вистава у виставі. Бо ж як іще назвати це видовище театрального дійства, спостерігати героїв драматургії Шекспіра, що не тільки промовляють чудовим барвистим текстом автора в перекладі Юрія Андруховича, а й вдягають личину своїх персонажів – маріонеток (великих ляльок) і одночасно їх міні-версію, наче «alter ego», квінтесенцію характеристик образу. Додайте ще цікаву сценографію (художники-постановники: Оксана Россол, Олександр Сергієнко) - деякі містичні спецефекти у вигляді одвічної темряви і диму (світло: Алла Новікова), лахміття, обрису дверей (в інший вимір задзеркалля), старих валіз, імітованих органних труб; музику – то класично-драматичну, в силі ретро, то у стилі модерн, - і серед усього цього бедлему – кілька акторів, що виконують по кілька ролей, кожна з яких виконується іншою інтонаційною палітрою, іншою «поведінкою» гри, іншою пластикою ляльковедення. Це - захоплююче, це - ТЕАТР у всій повноті емоцій та переживань і акторів, і глядачів… Не даремно в передпрем’єрному інтерв’ю один з акторів, виконавець 5 ролей (Лаерт, Гільденстерн, Розенкранц, Актор, Гробар) – Василь Сидорко, скаже:
«… ми назвали це так - історія світового ляльковедення, це те, як нами маніпулюють, як ми маніпулюємо і як ми намагаємося позбутися цих маніпуляцій».
Роль Гамлета виконує Надія Крат – її манера спілкування з залом дуже органічна, не «показова», ненав’язлива. Її тембр голосу з легким відголоссям хрипу не акторська імітація «чоловічого» «я», а природня інтонація втоми «від життя» на межі з надривом, інтонація розчарування і гіркоти, зосереджена на глибині шекспірівської драматичної мови, інтонація плину думок героя, що в пошуках істини у поглядах на оточуючий його «брудний» та «понівечений» світ людей, вдягає на себе машкару душевного божевілля. Так легше…Так простіше жити у злочинному колі родичів-ворогів, говорити «езопові» монологи, передбачати зміїні приступи ненависті вітчима-Короля Клавдія (Едем Ібадулаєв) і його страху за долю данського престолу, та відступництва і зради Королеви-матері Гертруди (Людмила Зборовська). Так можна захистити себе і покарати винних у смерті короля Гамлета Старшого-батька. Коли мова йде саме про акторську «машкару» як образ Шекспірівської драми - в руках персонажів акторів опиняються ляльки-маріонетки, а в найбільш закцетованих сюжетних колізіях - їх міні-копії. Про Надію-Гамлета режисер Олексій Кравчук додасть: «Надія Крат не грає чоловіка. Вона дуже точно тримає думку, і ця думка породжує образ Гамлета. У нас Гамлет - і актриса, і велика лялька, і мала лялька. А що ж до, власне, виконання ролі жінкою, то в історії театру це не перший такий випадок - роль Гамлета чудово виконувала Сара Бернар і була моновистава Алли Демидової «Гамлет-урок», поставлена Т. Терзопулосом в афінському театрі «Аттіс»…». Як на мене, Надія Крат у своєму сценічному втіленні образу Гамлета поєднує в собі і жіночу вразливість та чуйність, і чоловічу відвагу, відвертість та пристрасть до боротьби зі злом. Під таким кутом зору вона повністю розчиняється в характеристичних рисах Шекспірівського героя і тут же зникає першопочаткова несподіванка її «чоловічого» перевтілення.
В переліку акторських робіт окремої мови заслуговує Василь Сидорко, що виконує у виставі найбільшу кількість ролей. Його лялькові версії персонажів Гільденстерна і Розенкранца - вбрані на обидві руки - промовляють один супроти другого різними інтонаційними штрихами, навіть Розенкранц не вимовляє певні літери, що робить його пізнаваним серед багатоголосся хору дійових осіб драми. Чудові у виконанні Василя Сидорка та Людмили Зборовської ляльки-Грабарі. Василь Сидорко у подобі «людини-персонажа» виходить до Гамлета на двобій в образі Лаерта. Сцена двобою особливо рельєфно виписана режисером – тут у вирі музики, вирує і сув’язь почуттів, у якій і колишня приязнь побратимства між Гамлетом і Лаертом, що переросла в гнів і прагнення помсти: у Лаерта, через смерті батька Полонія (інтонаційно цікавий персонаж Володимира Мельнікова) і сестри Офелії (Людмила Зборовська). В Гамлета це передчуття трагічного кінця. Його єдиний друг – Гораціо – намагається переконати не піддаватися на лукавий підступ Короля Клавдія, який задумав убивство Гамлета руками Лаерта, проте Гамлет розуміє невідворотність двобою і приймає виклик. Б’ються Гамлет і Лаерт не шпагами, а міні-ляльками Короля Клавдія (Лаерт) і Королеви Гертруди (Гамлет). Себто самим «серцевинням» отрути, підлості, підступності, зла. Обидві ляльки – засіб ядучої смертельної рани, вона торкнеться навзаєм і Гамлета, і Лаерта. Фінал зрозумілий і передбачуваний!
Серед порожнечі сцени після Двобою зависає серед задимленої пітьми і розкиданих реквізитів у віконному обрамленні містичних дверей постать Гораціо (Володимир Мельников), який мовчки на відстані спостерігав фінал драми і тепер став його єдиним правдивим свідком, носієм його правди, його уроку. Це сильно! В цій кінцівці вистави є щось від Сартра «За зачиненими дверима», де персонажі, що діють в замкнутому просторі мучать одне одного до безконечності…
Вистава «Гамлет» Вільяма Шекспіра у Львівському Театрі естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» - це екзамен на фахову зрілість. Вона в репертуарі театру не випадкова, йдеться про події сьогодення, які наштовхують театральне середовище на прочитання відповідного драматургічного матеріалу. «Якщо звернутись до історії суспільства, то «Гамлет» як матеріал приходить у різні театри за часів змін, коли на порядок денний гостро виходить питання людини і соціуму, людини й держави, маніпуляції та вибору, - вважає Олексій Кравчук. - Зокрема, «Гамлета» вперше поставили на сцені Львівського оперного 1943 року з участю Йосипа Гірняка та Володимира Блавацького. А для нас день нинішній - теж день усвідомлення хаосу, в якому ми зараз живемо... Людина, яка потрапляє під вплив власних пристрастей, і це можуть бути гроші, слава, влада, егоцентризм, секс.., перетворюється на ляльку, тобто нею щось веде». До слова, дехто з глядачів вважав ляльки-маріонетки, що діють у виставі неестетичними, але ж у тому суть, бо кожна з тих ляльок – носій якоїсь вади чи низки вад, морального пороку суспільства.
«Гамлет» театру «І люди, і ляльки» приречений на успіх і на довге сценічне життя. А в контектсті театральних осередків Львова, цей маленький непретензійний театр (маю на увазі приміщення і кількість глядацьких місць) завдяки новітнім формам репертуарної політики стає останнім часом одним з найцікавіших театральних колективів нашого міста.


Львів, жовтень 2017р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-12-04 12:36:55
Переглядів сторінки твору 1306
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.960 / 5.66)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.988 / 5.8)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АВТОРИ
Автор востаннє на сайті 2021.10.13 17:59
Автор у цю хвилину відсутній