ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Багрянцева
2019.09.18 11:53
Він хотів стати сонцем для неї – і гріти вічно.
Грозові розганяти хмари, стирати смуток.
Заховати усі тривоги в рахманний жмуток.
Малювати добро на полотнах своїх неспішно.

Тільки двері вона зачиняла від нього міцно.
На ясні почуття не звертала ува

Олександр Сушко
2019.09.18 09:41
Засумував мій друг, похнюпив носа,
Макітра сива лускає від дум.
Гаргара із Полтави гостроноса
На парадиз накликала біду.

Де сяде - неодмінно буде купа,
Від смороду - амок, не продихнеш.
У кожнім слові - ніч, убивча трута,

Віктор Кучерук
2019.09.18 09:05
Г. С...
Напевно, снив тобою знову,
Якщо у пам'яті зберіг
Я течію швидку розмови,
А на питань порогах - сміх.
Ним просто подих забивало
І клало подив на лице, -
Аж поки сонце не злякало

Володимир Бойко
2019.09.17 21:13
Упала зірка з небосхилу –
Чи від розпуки, чи з нудьги,
Чи лет її перепинили
Підступні друзі-вороги.

Упала зірка, та й по всьому...
Лиш вітерець прошелестів.
Вона не вернеться додому,

Ігор Федів
2019.09.17 19:16
Чому муляє у душі
І серце неспокійно б'ється?
Немає долі на землі,
Омана за ногами в'ється.
Що заховали у слова,
Якої думки там немає?
Їх не приймає голова,
У гаслах мозок помирає.

Сергій Губерначук
2019.09.17 17:54
Я зараз пишу на осінній воді,
в якій перед бурею літо втопилось,
на листі каштану, яке у листі
знайдеш і загубиш, як ти загубилась.

Мов стіни собору, цей день розпишу
фраґментами давніх повчальних історій.
Себе запечалю, тебе розсмішу,

Ніна Виноградська
2019.09.17 14:49
Прошу безсоння у небес
Отак, як сну колись просила.
Твого мовчання добрий пес
Мене не вкусить. Я б вкусила.

Хоча б відчути, що жива,
І кров ще струменить у жилах.
Але до ранку всі слова

Тетяна Левицька
2019.09.17 13:32
Як гуляв, аж гай гудів від хиті,
а співав, то мліли солов'ї.
Очі голубі - волошки в житі,
вистачало їх на дві сім'ї.
Щедро дарував любов, усмішку,
кошти не жалів на Божий храм,
міг пригріти безпритульну кішку,
випити із другом по сто грам.

Віта Парфенович
2019.09.17 11:16
Не надто гостинно стріла столиця подорожніх. На кожному кроці перевірка документів. Багато магазинів лишень для жителів Києва і області. Нехитрі пожитки з собою. Микола жив неподалік Яготина, рідні радо зустрічали його і гостя Віктора. Але Вікторові не

Олександр Сушко
2019.09.17 10:44
Був колись я, братику, дискант,
Згодом тенор, пам'ятаєш виступ?
Осінь у душі наводить лад,
Шерехтить багряним падолистом.

Бо весною ще відцвів тюльпан,
В літні дні - ромашка буйногрива.
Думав, що митець в мені пропав.

Світлана Майя Залізняк
2019.09.17 10:10
Ок-ре-мо

Малину ще збираємо
і гардероб осінній...
Синиці над сараями,
а журавель на сіні.

Ловити чи жар-птицями

Микола Соболь
2019.09.17 06:58
А далі буде тьма (на триста літ).

І згарище книжок про самостійність.
У гніті проросте духовна бідність,

А з неї неминучий рабства плід.

Керує мла всесвітнього потоку.

Ярослав Чорногуз
2019.09.17 05:55
Не відсохне в тебе пучка,
Сієш брехні позаяк?
Вєрко ти пихосмедючко,
Доносучко Шапокляк?!

Вже від сорому Полтава
Ледь не падає навзнак.
Бо ганьбить її лукава

Серго Сокольник
2019.09.16 23:12
андеграунд, новословоутворення, "перелив теми" (авторське ноу-хау, як у ряді інших моїх творів. Трохи експериментую)))

Осінь літо бере, як Отелло
Дездемону... Собі в па-де-де
Танцівниці шукає метелик,
Мов нектар випиваючи день,
Цей дурману наповн

Вячеслав Семенко
2019.09.16 22:35
Вели коня старого на забій
крізь ранній сон байдужого села.
Цвіла ще памороззю ковила
над путівцем, що вів на водопій.

Не порошив іще замерзлий шлях,
ще промінь пробивався крізь туман.
День у село заходив крадькома,

Любов Бенедишин
2019.09.16 15:16
Якась вона непевна, дивна:
То експресивна, то пасивна…

То мить розмінює на центи,
То нараховує проценти

На кожну краплю: смутку, болю…
Ніяк не визначиться з роллю:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10

Лариса Пугачук
2016.03.01

Богдан Завідняк
2016.02.29

Вадим Василенко
2015.05.16

Іолана Тимочко
2015.03.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Вовк (1973) / Рецензії

 Із сімейних публікацій: Устина-Златоуста Вовк "Затужила душа за Шекспіром... "ГАМЛЕТ"-прем'єра 2017

«Гамлет» Шекспіра у Львівському театрі
естрадних мініатюр «І люди, і ляльки»
(режисер-постановник Олексій Кравчук,
роль Гамлета - Надія Крат)

Затужила душа за шекспірівською драматургією… Не за наслідуванням, не інтерпретацією «за мотивами», а за оригінальним Шекспірівським текстом, за персонажами не гротесково поданими «у гострому соусі», як скажімо, це було кілька років тому в Театрі ім. Марії Заньковецької досить вдало проілюстровано творчою трупою театру на чолі з режисером Вадимом Сікорським (вистава «Гамлет у гострому соусі»); не за філософським посередництвом Кліма (феєрична «Дванадцята ніч» у львівському Театрі ім. Леся Курбаса – «п’єса Шекспіра, зіграна акторами далекої від Англії країни що і не знали ніколи слів Шекспіра»), а за ним – автором Вільямом Шекспіром, за його гострим трагічним світовідчуттям, за оголеною, «незручною», прикрою правдою «самотності» позитивного героя Принца Гамлета в чужому для нього, хоч і родинному, гнізді моральних покручів-маріонеток. О… тепер уже мова піде не тільки про шекспірівських героїв-людей, але й героїв-ляльок, у теперішньому конкретному випадку це не тільки доречно по задуму постави «Гамлета» Олексія Кравчука, але й необхідно, бо ж ідеться про специфіку Театру естрадних мініатюр «І люди, і ляльки», що звернула свій мистецький погляд зовсім не на дитячу тематику, а своїм вдалим прочитанням Шекспіра ввірвалася на «театральний Олімп» України (у контексті інших постав «Гамлета» на сценах Ужгорода та Івано-Франківська).
Це вистава-містика, вистава-медитація, вистава у виставі. Бо ж як іще назвати це видовище театрального дійства, спостерігати героїв драматургії Шекспіра, що не тільки промовляють чудовим барвистим текстом автора в перекладі Юрія Андруховича, а й вдягають личину своїх персонажів – маріонеток (великих ляльок) і одночасно їх міні-версію, наче «alter ego», квінтесенцію характеристик образу. Додайте ще цікаву сценографію (художники-постановники: Оксана Россол, Олександр Сергієнко) - деякі містичні спецефекти у вигляді одвічної темряви і диму (світло: Алла Новікова), лахміття, обрису дверей (в інший вимір задзеркалля), старих валіз, імітованих органних труб; музику – то класично-драматичну, в силі ретро, то у стилі модерн, - і серед усього цього бедлему – кілька акторів, що виконують по кілька ролей, кожна з яких виконується іншою інтонаційною палітрою, іншою «поведінкою» гри, іншою пластикою ляльковедення. Це - захоплююче, це - ТЕАТР у всій повноті емоцій та переживань і акторів, і глядачів… Не даремно в передпрем’єрному інтерв’ю один з акторів, виконавець 5 ролей (Лаерт, Гільденстерн, Розенкранц, Актор, Гробар) – Василь Сидорко, скаже:
«… ми назвали це так - історія світового ляльковедення, це те, як нами маніпулюють, як ми маніпулюємо і як ми намагаємося позбутися цих маніпуляцій».
Роль Гамлета виконує Надія Крат – її манера спілкування з залом дуже органічна, не «показова», ненав’язлива. Її тембр голосу з легким відголоссям хрипу не акторська імітація «чоловічого» «я», а природня інтонація втоми «від життя» на межі з надривом, інтонація розчарування і гіркоти, зосереджена на глибині шекспірівської драматичної мови, інтонація плину думок героя, що в пошуках істини у поглядах на оточуючий його «брудний» та «понівечений» світ людей, вдягає на себе машкару душевного божевілля. Так легше…Так простіше жити у злочинному колі родичів-ворогів, говорити «езопові» монологи, передбачати зміїні приступи ненависті вітчима-Короля Клавдія (Едем Ібадулаєв) і його страху за долю данського престолу, та відступництва і зради Королеви-матері Гертруди (Людмила Зборовська). Так можна захистити себе і покарати винних у смерті короля Гамлета Старшого-батька. Коли мова йде саме про акторську «машкару» як образ Шекспірівської драми - в руках персонажів акторів опиняються ляльки-маріонетки, а в найбільш закцетованих сюжетних колізіях - їх міні-копії. Про Надію-Гамлета режисер Олексій Кравчук додасть: «Надія Крат не грає чоловіка. Вона дуже точно тримає думку, і ця думка породжує образ Гамлета. У нас Гамлет - і актриса, і велика лялька, і мала лялька. А що ж до, власне, виконання ролі жінкою, то в історії театру це не перший такий випадок - роль Гамлета чудово виконувала Сара Бернар і була моновистава Алли Демидової «Гамлет-урок», поставлена Т. Терзопулосом в афінському театрі «Аттіс»…». Як на мене, Надія Крат у своєму сценічному втіленні образу Гамлета поєднує в собі і жіночу вразливість та чуйність, і чоловічу відвагу, відвертість та пристрасть до боротьби зі злом. Під таким кутом зору вона повністю розчиняється в характеристичних рисах Шекспірівського героя і тут же зникає першопочаткова несподіванка її «чоловічого» перевтілення.
В переліку акторських робіт окремої мови заслуговує Василь Сидорко, що виконує у виставі найбільшу кількість ролей. Його лялькові версії персонажів Гільденстерна і Розенкранца - вбрані на обидві руки - промовляють один супроти другого різними інтонаційними штрихами, навіть Розенкранц не вимовляє певні літери, що робить його пізнаваним серед багатоголосся хору дійових осіб драми. Чудові у виконанні Василя Сидорка та Людмили Зборовської ляльки-Грабарі. Василь Сидорко у подобі «людини-персонажа» виходить до Гамлета на двобій в образі Лаерта. Сцена двобою особливо рельєфно виписана режисером – тут у вирі музики, вирує і сув’язь почуттів, у якій і колишня приязнь побратимства між Гамлетом і Лаертом, що переросла в гнів і прагнення помсти: у Лаерта, через смерті батька Полонія (інтонаційно цікавий персонаж Володимира Мельнікова) і сестри Офелії (Людмила Зборовська). В Гамлета це передчуття трагічного кінця. Його єдиний друг – Гораціо – намагається переконати не піддаватися на лукавий підступ Короля Клавдія, який задумав убивство Гамлета руками Лаерта, проте Гамлет розуміє невідворотність двобою і приймає виклик. Б’ються Гамлет і Лаерт не шпагами, а міні-ляльками Короля Клавдія (Лаерт) і Королеви Гертруди (Гамлет). Себто самим «серцевинням» отрути, підлості, підступності, зла. Обидві ляльки – засіб ядучої смертельної рани, вона торкнеться навзаєм і Гамлета, і Лаерта. Фінал зрозумілий і передбачуваний!
Серед порожнечі сцени після Двобою зависає серед задимленої пітьми і розкиданих реквізитів у віконному обрамленні містичних дверей постать Гораціо (Володимир Мельников), який мовчки на відстані спостерігав фінал драми і тепер став його єдиним правдивим свідком, носієм його правди, його уроку. Це сильно! В цій кінцівці вистави є щось від Сартра «За зачиненими дверима», де персонажі, що діють в замкнутому просторі мучать одне одного до безконечності…
Вистава «Гамлет» Вільяма Шекспіра у Львівському Театрі естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» - це екзамен на фахову зрілість. Вона в репертуарі театру не випадкова, йдеться про події сьогодення, які наштовхують театральне середовище на прочитання відповідного драматургічного матеріалу. «Якщо звернутись до історії суспільства, то «Гамлет» як матеріал приходить у різні театри за часів змін, коли на порядок денний гостро виходить питання людини і соціуму, людини й держави, маніпуляції та вибору, - вважає Олексій Кравчук. - Зокрема, «Гамлета» вперше поставили на сцені Львівського оперного 1943 року з участю Йосипа Гірняка та Володимира Блавацького. А для нас день нинішній - теж день усвідомлення хаосу, в якому ми зараз живемо... Людина, яка потрапляє під вплив власних пристрастей, і це можуть бути гроші, слава, влада, егоцентризм, секс.., перетворюється на ляльку, тобто нею щось веде». До слова, дехто з глядачів вважав ляльки-маріонетки, що діють у виставі неестетичними, але ж у тому суть, бо кожна з тих ляльок – носій якоїсь вади чи низки вад, морального пороку суспільства.
«Гамлет» театру «І люди, і ляльки» приречений на успіх і на довге сценічне життя. А в контектсті театральних осередків Львова, цей маленький непретензійний театр (маю на увазі приміщення і кількість глядацьких місць) завдяки новітнім формам репертуарної політики стає останнім часом одним з найцікавіших театральних колективів нашого міста.


Львів, жовтень 2017р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-12-04 12:36:55
Переглядів сторінки твору 761
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.930 / 5.66)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.945 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АВТОРИ
Автор востаннє на сайті 2019.09.06 08:28
Автор у цю хвилину відсутній