Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.15
10:29
Чотири рядки моєї невинної пародії без жодного прізвища:
«Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав…
Виходить знов в прямий етер,
де кожен вірш - це гра…» -
здійняли справжній гвалт!
Звичайно, всі впізнали Артура Курдіновського (да
2026.05.15
09:35
Колись ти був красивий, синьоокий,
та проминули журавлями роки
і вкрили сивиною небокрай.
До станції зимового ясмину
тебе везе машина без бензину –
такий собі пошарпаний трамвай.
За мерехтінням вікон хмарочоси,
в кишенях – запальничка, папіроси
та проминули журавлями роки
і вкрили сивиною небокрай.
До станції зимового ясмину
тебе везе машина без бензину –
такий собі пошарпаний трамвай.
За мерехтінням вікон хмарочоси,
в кишенях – запальничка, папіроси
2026.05.15
09:28
ІНГІГЕРДА: РУНА КОХАННЯ І ЗАЛІЗА
На берегах Меларена, де сосни впиваються корінням у граніт, зростала Інгігерда – донька суворого Олафа. Її серце вже знало смак першої втрати, коли обіцяний вінець норвезького короля Олафа Святого розбився об волю бать
2026.05.15
09:22
Снопи вже зв’язані, вже Дао
Веде отару в бій як Пан!
Блищить на сонці хітозан
Між хмарочосами Більбао.
Посеред хащі із цикут
Лежить в задумі тихій Овен:
Нащо нам в Англії якут-
Коли з Германії Бетховен?..
Веде отару в бій як Пан!
Блищить на сонці хітозан
Між хмарочосами Більбао.
Посеред хащі із цикут
Лежить в задумі тихій Овен:
Нащо нам в Англії якут-
Коли з Германії Бетховен?..
2026.05.15
07:33
Щоб не стояти на колінах,
Не маючи ознак вини, -
Моя прекрасна Україна
Страждає нині від війни.
Куди не йду, де лиш не стану,
Я чітко бачу одне й теж:
Рубці од вибухів і рани
Від сильних опіків пожеж.
Не маючи ознак вини, -
Моя прекрасна Україна
Страждає нині від війни.
Куди не йду, де лиш не стану,
Я чітко бачу одне й теж:
Рубці од вибухів і рани
Від сильних опіків пожеж.
2026.05.14
19:42
Не чуть зозуль в Єрусалимі.
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця
2026.05.14
19:35
Під городом під Фелліном гримить канонада.
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а
2026.05.14
19:05
Критикую київську поетесу
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?
2026.05.14
18:56
Фрік - фрікує,
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!
2026.05.14
18:40
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер…
(З останніх поетичних надходжень)
Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер…
(З останніх поетичних надходжень)
Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав
2026.05.14
15:11
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер.
Кажуть, що кохання - вища нагорода...
А у мене інші нагороди є!
Маю гостре слово та кричущу ноту -
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер.
Кажуть, що кохання - вища нагорода...
А у мене інші нагороди є!
Маю гостре слово та кричущу ноту -
2026.05.14
14:22
Четвертий закон Менделя
Ми не вивчали в школі.
Мендель дала декому пенделя,
Натякнувши, що цей король голий.
Датчанин Ганс Крістіан Андерсен
І шведка Астрід Лінґрен
Перетнулися в Такера Карлсона,-
Ми не вивчали в школі.
Мендель дала декому пенделя,
Натякнувши, що цей король голий.
Датчанин Ганс Крістіан Андерсен
І шведка Астрід Лінґрен
Перетнулися в Такера Карлсона,-
2026.05.14
12:40
Суботнім днем я вийду в місто чуле,
Де заблукала в хащах пустота,
Де воскресає втрачене минуле
Й сідають пилом на асфальт літа.
Побачу, що ніхто не поспішає
І вулиці безлюдні в самоті.
Як проблиски дощу чи водограю,
Де заблукала в хащах пустота,
Де воскресає втрачене минуле
Й сідають пилом на асфальт літа.
Побачу, що ніхто не поспішає
І вулиці безлюдні в самоті.
Як проблиски дощу чи водограю,
2026.05.14
12:28
я хочу слів нових
михайль семенко
я хочу слів нових
щоб ці слова
не як полова
щоб як трава
Мабуть, вже понад років десять я уважно стежу за неочікуваними, інколи навіть на межі фолу, маршрутами музи Андрія Мироховича. Недаремно у його вірші, який
2026.05.14
11:52
РУСАЛКА НА ЙМЕННЯ «ЛЮБАВА»
Над Десною тумани, як сиве старе полотно,
Де вода забирає у пам’яті сонячні кроки.
Він – державна печатка, він – мудрість, він – горде вино,
А вона… тільки трави і погляд дівочий глибокий.
Над Десною розлилася ніч, гус
2026.05.14
09:55
мені би невагомого чогось
як флейти сякухаті
померти на цій кухні
на цій хаті
оскільки більш
нічого не зійшлось
закинути ще
у пакет сміттєвий
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...як флейти сякухаті
померти на цій кухні
на цій хаті
оскільки більш
нічого не зійшлось
закинути ще
у пакет сміттєвий
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
2023.12.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Булат (1980) /
Поеми
Круги Любові
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Круги Любові
Як крила мрій не обітнути,
Щоб рай земний тут осягнути?
Створив його собі думками
І рветься вверх душа стежками.
До тих світів що вже покинув,
І де не раз за інших гинув.
Ходив і там собі кругами,
Вчив правди неньки з ворогами.
Ти їх простив - себе ніколи
За зради-звіри, в спину уколи.
Мабуть не все ти пояснив?
Чи новий круг собі наснив?
І так не раз, ти їм знання
І мрію й долі пізнання -
Вони ж назад тобі уроки,
Нових кругів першії кроки.
Крізь вічність і важкі стенання
Твій ангел йде життям пізнання.
І як цей світ нам зрозуміти
Де гинуть і страждають діти?
Духовний світ разом працює,
Природа матінка лікує,
Щоб в пеклі цьому ти прижився,
В фізичній формі жить навчився.
Знайшов те місце, що в Любові.
Не бути щоб тобі рабові.
Прожив ти сам - поможи й іншим,
Любові край буде в нас більшим.
До болі істина проста -
Не треба грошей-золота,
Будуй ти рай у цьому світі,
Нові сади хай тонуть в квітті.
Рай не собі, - а тим що прийдуть,
Хай більше тут вони не гинуть.
Всім хватить їжі, й любові стане.
В теплі і черствий лід розтане.
Все мертве мріє знов ожити,
Щоб нову форму тут створити.
І далі йти собі кругами,
До місця в танку дорогами.
І камінь тут будинком стане,
Чи знов живим щось бездихане
Пшениця стане борошном,
А мертвий Марс новим житлом.
Життєвих форм різноманіття
Чогось нового знов суцвіття.
Душа це ангел, мрії – крила,
Пізнання шлях мертвого тіла.
Все що родилось жити має право,
Прожити як йому цікаво.
Пройти свій шлях і знов родитись,
У мрії новій собі наснитись.
Мріє Плутон і мріє Марс
Щоб мертвий світ покинув фарс,
І всі кругами танцювали,
Один одного за руки взяли.
Всім стане місця і природи.
А тим що вбили, вкрали вроди
Душа їх стане нам асфальтом
Могили твердої базальтом.
Віки століття так лежати
Щоб десь колись хоч мохом стати.
Все що убило вмре й піде кругами,
Собі і іншим ворогами.
Крадете ви дітей і час,
Те саме цінне що є в нас.
"Чорти". Життя у нас вкрадають
Склепи будують, мертве збирають.
Круги це час, а час це діти.
Вони вмирають ніде правди діти.
Але в Любові шлях це є терпіння,
Кругів нових і мрій творіння.
Вперед-назад кругів багато,
Буде і рай, буде і свято
Любові-щастя й світів незвичних
Танків веселих і пісень зичних.
Танцюють всесвіти і нейтрони,
Зірки вогненні й позитрони,
Світи всередині і зовні
Зійшлися в круг гармоній повні.
Чим більше нас і світ щасливий -
В різноманіття душ танок рухливий.
В світі живого хороводі
Парад Любові завжди в моді.
Ми тільки там де маєм бути,
Хоч круг черговий і забути,
Щоб бути там де будуть люди -
В танку часу Любов усюди.
Щоб рай земний тут осягнути?
Створив його собі думками
І рветься вверх душа стежками.
До тих світів що вже покинув,
І де не раз за інших гинув.
Ходив і там собі кругами,
Вчив правди неньки з ворогами.
Ти їх простив - себе ніколи
За зради-звіри, в спину уколи.
Мабуть не все ти пояснив?
Чи новий круг собі наснив?
І так не раз, ти їм знання
І мрію й долі пізнання -
Вони ж назад тобі уроки,
Нових кругів першії кроки.
Крізь вічність і важкі стенання
Твій ангел йде життям пізнання.
І як цей світ нам зрозуміти
Де гинуть і страждають діти?
Духовний світ разом працює,
Природа матінка лікує,
Щоб в пеклі цьому ти прижився,
В фізичній формі жить навчився.
Знайшов те місце, що в Любові.
Не бути щоб тобі рабові.
Прожив ти сам - поможи й іншим,
Любові край буде в нас більшим.
До болі істина проста -
Не треба грошей-золота,
Будуй ти рай у цьому світі,
Нові сади хай тонуть в квітті.
Рай не собі, - а тим що прийдуть,
Хай більше тут вони не гинуть.
Всім хватить їжі, й любові стане.
В теплі і черствий лід розтане.
Все мертве мріє знов ожити,
Щоб нову форму тут створити.
І далі йти собі кругами,
До місця в танку дорогами.
І камінь тут будинком стане,
Чи знов живим щось бездихане
Пшениця стане борошном,
А мертвий Марс новим житлом.
Життєвих форм різноманіття
Чогось нового знов суцвіття.
Душа це ангел, мрії – крила,
Пізнання шлях мертвого тіла.
Все що родилось жити має право,
Прожити як йому цікаво.
Пройти свій шлях і знов родитись,
У мрії новій собі наснитись.
Мріє Плутон і мріє Марс
Щоб мертвий світ покинув фарс,
І всі кругами танцювали,
Один одного за руки взяли.
Всім стане місця і природи.
А тим що вбили, вкрали вроди
Душа їх стане нам асфальтом
Могили твердої базальтом.
Віки століття так лежати
Щоб десь колись хоч мохом стати.
Все що убило вмре й піде кругами,
Собі і іншим ворогами.
Крадете ви дітей і час,
Те саме цінне що є в нас.
"Чорти". Життя у нас вкрадають
Склепи будують, мертве збирають.
Круги це час, а час це діти.
Вони вмирають ніде правди діти.
Але в Любові шлях це є терпіння,
Кругів нових і мрій творіння.
Вперед-назад кругів багато,
Буде і рай, буде і свято
Любові-щастя й світів незвичних
Танків веселих і пісень зичних.
Танцюють всесвіти і нейтрони,
Зірки вогненні й позитрони,
Світи всередині і зовні
Зійшлися в круг гармоній повні.
Чим більше нас і світ щасливий -
В різноманіття душ танок рухливий.
В світі живого хороводі
Парад Любові завжди в моді.
Ми тільки там де маєм бути,
Хоч круг черговий і забути,
Щоб бути там де будуть люди -
В танку часу Любов усюди.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
