ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.05.07 08:13
Вдягнути довгий кардиган,
В лавровий ліс зайти подвійно,
Назватись Хроносом між бран,
Знайти дупло екзістенційне,

Відгородитися від снів,
В склепінні рук ,зібгавши ліру ,
Початок дій і стусанів

Юрій Гундарів
2026.05.06 18:30
Сьогодні річниця по смерті видатного українського письменника
Валерія Шевчука.

Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешева біжутерія,
тут майже кожне прізвище - гігант:
від Борхеса до Шевчука Валерія.…

Артур Курдіновський
2026.05.06 16:44
Весна! А я і не помітив...
В повітрі осяйні октави
Наспівує красивий травень,
Народжуються білі квіти.

Двір мій, промінням оповитий,
Костюм примірив золотавий.
Весна! А я і не помітив...

Артур Курдіновський
2026.05.06 16:34
Поету гроші не потрібні!
Достатньо хліба та водиці.
Усі таланти - люди бідні,
Це вже давно не таємниця.

Цей світ краде щоденно сили,
Недосконалий, недолугий.
Поет сидить на хмарці білій

Світлана Пирогова
2026.05.06 14:38
Працює, піднімаючись все вище.
У резиденції його весь світ.
Світило дня, дароване Всевишнім
Живе і житиме мільярди літ.

Несе і світло, і тепло завзято,
Гігантське і всесильне для землі
І для людей. Небес правічне свято,

Юрко Бужанин
2026.05.06 12:22
ТАНКА галицько-пуерто-риканська.

Я - ніби кролик,
З котрого чупакабра
Кров відсмоктала.
Крівці мого кохання
Достатньо тобі на ланч?

Борис Костиря
2026.05.06 12:01
Постійні калюжі, постійна сльота.
Похмурий пейзаж, як сама німота.

У цьому болоті втонула зоря,
Що сяяла нам на далекі моря.

Постійний застій і застиглість думок.
Панує безумства прадавній амок.

Тетяна Левицька
2026.05.06 11:27
Ти не промовляй, так нестерпно живеться,
як матері тій, що утратила сина.
Носила крилату надію під серцем,
але віддала горю в люту годину.
Сорочка своя завше ближче до тіла —
чужої скорботи нам не перейняти,
Не пестила лялю, а просто хотіла,
щоб па

Вячеслав Руденко
2026.05.06 08:49
Шопен меланхолійний ,Рільке серед дня
І лебідь Малларме на дзеркалі води.
Чи в змозі крок важкий гидкого каченя
Завершити рядки щириці й лободи?

В забутому ставку серед самих забрьох,
Що в справжній глушині полють на бабок,
Чи можна в інший сві

Олена Побийголод
2026.05.06 06:55
Наум Лисиця (1932-2013, Україна)

Сонця не буде, не чекай,
вже третій тиждень – дощ, і край,
мокрий ущент маршрут у нас,
неба забута синь.
Ніби з незримих сит мілких,
сіється мжичка, як на гріх...

Віктор Кучерук
2026.05.06 06:10
Удосвіта шибки задеренчали
І злякано розсіялася мла, -
І всі побігли швидко якнайдалі
З охопленого полум'ям села.
Хати горіли шумно і багрово
На склі тремтіли відблиски вогнів,
А я, руками бурими від крові,
Хотів сусіду дати стусанів.

Кока Черкаський
2026.05.06 02:41
О Боже, о Боже, о Боже!
Нарешті настало плюс двадцять!
Повилітали хрущі,
Дівки почали роздягаться!

Повиймали із шафів
Свої коротенькі спідниці!
Як гляну – відразу, о Боже!-

Оксана Алексеєва
2026.05.05 22:17
Коло покинутої хати старий колодязь,
з якого більше не п'ють ні люди, ні звірі.
Інколи птаха сідає на тряхлий рипучий обід,
гойдаючись у вишнім небеснім ефірі.

Вітер крутить зотліле колесо.
Линуть між хмари веселі пташині співи.
Хтось гукає знемо

хома дідим
2026.05.05 22:03
життя картини поллока
але усе мине
розвидніє за мороком
земне таке земне
і хліба житнє золото
і молоко і мед
з-під ніг злітають голуби
дідок травицю жне

С М
2026.05.05 14:08
Питання – що робити з цим
Я і він, чи я і ти?
Ви стоїте, волосся вітер звіює
Очі сяють і душі замріяні
Говорячи
«Тебе ми любимо, як же нам бути?»
І я обох люблю

Борис Костиря
2026.05.05 13:44
Розлився туман велемудрий, тужавий,
Розлився, як ціла аморфна держава.

Які таємниці, які парадокси
Чаїть у собі, ніби сховані оси!

Туман розчиняє депресію люту,
У вічні слова й заповіти закуту.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Булат (1980) / Поеми

 Круги Любові
Як крила мрій не обітнути,
Щоб рай земний тут осягнути?
Створив його собі думками
І рветься вверх душа стежками.

До тих світів що вже покинув,
І де не раз за інших гинув.
Ходив і там собі кругами,
Вчив правди неньки з ворогами.

Ти їх простив - себе ніколи
За зради-звіри, в спину уколи.
Мабуть не все ти пояснив?
Чи новий круг собі наснив?

І так не раз, ти їм знання
І мрію й долі пізнання -
Вони ж назад тобі уроки,
Нових кругів першії кроки.

Крізь вічність і важкі стенання
Твій ангел йде життям пізнання.
І як цей світ нам зрозуміти
Де гинуть і страждають діти?

Духовний світ разом працює,
Природа матінка лікує,
Щоб в пеклі цьому ти прижився,
В фізичній формі жить навчився.

Знайшов те місце, що в Любові.
Не бути щоб тобі рабові.
Прожив ти сам - поможи й іншим,
Любові край буде в нас більшим.

До болі істина проста -
Не треба грошей-золота,
Будуй ти рай у цьому світі,
Нові сади хай тонуть в квітті.

Рай не собі, - а тим що прийдуть,
Хай більше тут вони не гинуть.
Всім хватить їжі, й любові стане.
В теплі і черствий лід розтане.

Все мертве мріє знов ожити,
Щоб нову форму тут створити.
І далі йти собі кругами,
До місця в танку дорогами.

І камінь тут будинком стане,
Чи знов живим щось бездихане
Пшениця стане борошном,
А мертвий Марс новим житлом.

Життєвих форм різноманіття
Чогось нового знов суцвіття.
Душа це ангел, мрії – крила,
Пізнання шлях мертвого тіла.

Все що родилось жити має право,
Прожити як йому цікаво.
Пройти свій шлях і знов родитись,
У мрії новій собі наснитись.

Мріє Плутон і мріє Марс
Щоб мертвий світ покинув фарс,
І всі кругами танцювали,
Один одного за руки взяли.

Всім стане місця і природи.
А тим що вбили, вкрали вроди
Душа їх стане нам асфальтом
Могили твердої базальтом.

Віки століття так лежати
Щоб десь колись хоч мохом стати.
Все що убило вмре й піде кругами,
Собі і іншим ворогами.

Крадете ви дітей і час,
Те саме цінне що є в нас.
"Чорти". Життя у нас вкрадають
Склепи будують, мертве збирають.

Круги це час, а час це діти.
Вони вмирають ніде правди діти.
Але в Любові шлях це є терпіння,
Кругів нових і мрій творіння.

Вперед-назад кругів багато,
Буде і рай, буде і свято
Любові-щастя й світів незвичних
Танків веселих і пісень зичних.

Танцюють всесвіти і нейтрони,
Зірки вогненні й позитрони,
Світи всередині і зовні
Зійшлися в круг гармоній повні.

Чим більше нас і світ щасливий -
В різноманіття душ танок рухливий.
В світі живого хороводі
Парад Любові завжди в моді.

Ми тільки там де маєм бути,
Хоч круг черговий і забути,
Щоб бути там де будуть люди -
В танку часу Любов усюди.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-12-12 08:49:02
Переглядів сторінки твору 1829
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.697
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми СУЧАСНЕ
Автор востаннє на сайті 2025.11.27 09:49
Автор у цю хвилину відсутній