Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.20
00:03
На її повіках чорна сажа,
губи й здалеку вульгарні, Васю.
До тієї «самки», як ти кажеш,
жоден кілька років не торкався.
Кривить рот від сорому — дитина
не померла в ній іще донині.
Та хіба нещасна в тому винна,
що в її очах тумани сині?
губи й здалеку вульгарні, Васю.
До тієї «самки», як ти кажеш,
жоден кілька років не торкався.
Кривить рот від сорому — дитина
не померла в ній іще донині.
Та хіба нещасна в тому винна,
що в її очах тумани сині?
2025.11.19
22:21
Я йду вночі під дощем
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами
2025.11.19
18:50
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Котрі роздоюють корів, заплітаю
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Котрі роздоюють корів, заплітаю
2025.11.19
17:30
Над прірвою я балансую, а ти
все радиш триматись міцніше
за тишу осінню, ціпок самоти,
ліричну мелодію вірша.
Та я неспроможна чіплятись за спів,
бо краще - за небо рахманне;
за лагідну ніжність малинових слів
все радиш триматись міцніше
за тишу осінню, ціпок самоти,
ліричну мелодію вірша.
Та я неспроможна чіплятись за спів,
бо краще - за небо рахманне;
за лагідну ніжність малинових слів
2025.11.19
13:12
День похмурий. Дощ іде.
Не вщухає ні на миті.
Листячко тремтить руде,
Тихим щемом оповите.
Натягнула сивина
Понад світом поволоку.
Непривітна і сумна
Не вщухає ні на миті.
Листячко тремтить руде,
Тихим щемом оповите.
Натягнула сивина
Понад світом поволоку.
Непривітна і сумна
2025.11.19
13:01
А пацієнти шостої палати
московії і найнятої вати
готові до війни,
та тільки не пани,
а пацієнти шостої палати.
***
А мафії не писані закони
московії і найнятої вати
готові до війни,
та тільки не пани,
а пацієнти шостої палати.
***
А мафії не писані закони
2025.11.19
12:24
А ми теляті довіряли мало,
та вірили, – воно кудись веде...
але охляле
язиком злизало,
а (д)ефективне невідомо де.
***
А вибір означає за і проти
та вірили, – воно кудись веде...
але охляле
язиком злизало,
а (д)ефективне невідомо де.
***
А вибір означає за і проти
2025.11.19
01:27
Не в своїй, не в Палестині,
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.
2025.11.18
22:11
Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -
2025.11.18
19:20
Я стомився, мила, буть твоєм рабом,
Ну бо народився вільним козаком.
Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.
Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".
Ну бо народився вільним козаком.
Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.
Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".
2025.11.18
18:38
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают
2025.11.18
15:05
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.
І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.
І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.
2025.11.18
14:41
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".
Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".
Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч
2025.11.17
22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
2025.11.17
20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,
2025.11.17
18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Булат (1980) /
Поеми
Круги Любові
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Круги Любові
Як крила мрій не обітнути,
Щоб рай земний тут осягнути?
Створив його собі думками
І рветься вверх душа стежками.
До тих світів що вже покинув,
І де не раз за інших гинув.
Ходив і там собі кругами,
Вчив правди неньки з ворогами.
Ти їх простив - себе ніколи
За зради-звіри, в спину уколи.
Мабуть не все ти пояснив?
Чи новий круг собі наснив?
І так не раз, ти їм знання
І мрію й долі пізнання -
Вони ж назад тобі уроки,
Нових кругів першії кроки.
Крізь вічність і важкі стенання
Твій ангел йде життям пізнання.
І як цей світ нам зрозуміти
Де гинуть і страждають діти?
Духовний світ разом працює,
Природа матінка лікує,
Щоб в пеклі цьому ти прижився,
В фізичній формі жить навчився.
Знайшов те місце, що в Любові.
Не бути щоб тобі рабові.
Прожив ти сам - поможи й іншим,
Любові край буде в нас більшим.
До болі істина проста -
Не треба грошей-золота,
Будуй ти рай у цьому світі,
Нові сади хай тонуть в квітті.
Рай не собі, - а тим що прийдуть,
Хай більше тут вони не гинуть.
Всім хватить їжі, й любові стане.
В теплі і черствий лід розтане.
Все мертве мріє знов ожити,
Щоб нову форму тут створити.
І далі йти собі кругами,
До місця в танку дорогами.
І камінь тут будинком стане,
Чи знов живим щось бездихане
Пшениця стане борошном,
А мертвий Марс новим житлом.
Життєвих форм різноманіття
Чогось нового знов суцвіття.
Душа це ангел, мрії – крила,
Пізнання шлях мертвого тіла.
Все що родилось жити має право,
Прожити як йому цікаво.
Пройти свій шлях і знов родитись,
У мрії новій собі наснитись.
Мріє Плутон і мріє Марс
Щоб мертвий світ покинув фарс,
І всі кругами танцювали,
Один одного за руки взяли.
Всім стане місця і природи.
А тим що вбили, вкрали вроди
Душа їх стане нам асфальтом
Могили твердої базальтом.
Віки століття так лежати
Щоб десь колись хоч мохом стати.
Все що убило вмре й піде кругами,
Собі і іншим ворогами.
Крадете ви дітей і час,
Те саме цінне що є в нас.
"Чорти". Життя у нас вкрадають
Склепи будують, мертве збирають.
Круги це час, а час це діти.
Вони вмирають ніде правди діти.
Але в Любові шлях це є терпіння,
Кругів нових і мрій творіння.
Вперед-назад кругів багато,
Буде і рай, буде і свято
Любові-щастя й світів незвичних
Танків веселих і пісень зичних.
Танцюють всесвіти і нейтрони,
Зірки вогненні й позитрони,
Світи всередині і зовні
Зійшлися в круг гармоній повні.
Чим більше нас і світ щасливий -
В різноманіття душ танок рухливий.
В світі живого хороводі
Парад Любові завжди в моді.
Ми тільки там де маєм бути,
Хоч круг черговий і забути,
Щоб бути там де будуть люди -
В танку часу Любов усюди.
Щоб рай земний тут осягнути?
Створив його собі думками
І рветься вверх душа стежками.
До тих світів що вже покинув,
І де не раз за інших гинув.
Ходив і там собі кругами,
Вчив правди неньки з ворогами.
Ти їх простив - себе ніколи
За зради-звіри, в спину уколи.
Мабуть не все ти пояснив?
Чи новий круг собі наснив?
І так не раз, ти їм знання
І мрію й долі пізнання -
Вони ж назад тобі уроки,
Нових кругів першії кроки.
Крізь вічність і важкі стенання
Твій ангел йде життям пізнання.
І як цей світ нам зрозуміти
Де гинуть і страждають діти?
Духовний світ разом працює,
Природа матінка лікує,
Щоб в пеклі цьому ти прижився,
В фізичній формі жить навчився.
Знайшов те місце, що в Любові.
Не бути щоб тобі рабові.
Прожив ти сам - поможи й іншим,
Любові край буде в нас більшим.
До болі істина проста -
Не треба грошей-золота,
Будуй ти рай у цьому світі,
Нові сади хай тонуть в квітті.
Рай не собі, - а тим що прийдуть,
Хай більше тут вони не гинуть.
Всім хватить їжі, й любові стане.
В теплі і черствий лід розтане.
Все мертве мріє знов ожити,
Щоб нову форму тут створити.
І далі йти собі кругами,
До місця в танку дорогами.
І камінь тут будинком стане,
Чи знов живим щось бездихане
Пшениця стане борошном,
А мертвий Марс новим житлом.
Життєвих форм різноманіття
Чогось нового знов суцвіття.
Душа це ангел, мрії – крила,
Пізнання шлях мертвого тіла.
Все що родилось жити має право,
Прожити як йому цікаво.
Пройти свій шлях і знов родитись,
У мрії новій собі наснитись.
Мріє Плутон і мріє Марс
Щоб мертвий світ покинув фарс,
І всі кругами танцювали,
Один одного за руки взяли.
Всім стане місця і природи.
А тим що вбили, вкрали вроди
Душа їх стане нам асфальтом
Могили твердої базальтом.
Віки століття так лежати
Щоб десь колись хоч мохом стати.
Все що убило вмре й піде кругами,
Собі і іншим ворогами.
Крадете ви дітей і час,
Те саме цінне що є в нас.
"Чорти". Життя у нас вкрадають
Склепи будують, мертве збирають.
Круги це час, а час це діти.
Вони вмирають ніде правди діти.
Але в Любові шлях це є терпіння,
Кругів нових і мрій творіння.
Вперед-назад кругів багато,
Буде і рай, буде і свято
Любові-щастя й світів незвичних
Танків веселих і пісень зичних.
Танцюють всесвіти і нейтрони,
Зірки вогненні й позитрони,
Світи всередині і зовні
Зійшлися в круг гармоній повні.
Чим більше нас і світ щасливий -
В різноманіття душ танок рухливий.
В світі живого хороводі
Парад Любові завжди в моді.
Ми тільки там де маєм бути,
Хоч круг черговий і забути,
Щоб бути там де будуть люди -
В танку часу Любов усюди.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
