Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.22
12:13
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.
Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.
Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг
2026.05.22
10:14
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!
Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!
Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,
2026.05.22
06:14
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні
2026.05.21
22:06
В хвилини музики печальної
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.
2026.05.21
21:10
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier
2026.05.21
20:19
Може то ворони,
А може то граки?
Та точно не сороки,
І точно не круки!
Хоч може то й круки?
Та точно не лелеки!
Я б їх роздивився,
А може то граки?
Та точно не сороки,
І точно не круки!
Хоч може то й круки?
Та точно не лелеки!
Я б їх роздивився,
2026.05.21
18:45
У розпечену ніч наче дідько останній вселився,
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.
Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.
Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь
2026.05.21
18:04
Всяк прагне в небі журавля зловити,
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість
2026.05.21
13:39
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"
Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"
Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -
2026.05.21
12:48
Замов мені,
що побажаєш.
Я
виконаю те.
На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –
що побажаєш.
Я
виконаю те.
На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –
2026.05.21
12:45
Все той же самий одинокий шлях
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.
Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.
Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,
2026.05.21
09:41
Сьогодні - Всесвітній день вишиванки
На кістках тривають бісові танці,
ракетний удар залишає руїни…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я — українець!
По ночах небо геть червоне,
На кістках тривають бісові танці,
ракетний удар залишає руїни…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я — українець!
По ночах небо геть червоне,
2026.05.21
09:06
Тут спочиває Той, хто зводив храми на руїнах власного серця.
Князь, що тримав небо над Руссю,
поки його власна земля йшла з-під ніг у глибини річкові.
Ліворуч від нього – Любава,
тиха течія його юності, що втопила в собі його перші сни.
Вона – жива
2026.05.20
20:20
Раптом одчуєш як минає це життя
Порух рук моторніше за усвідомлення
Майбутні ґенерації непережитих мрій
Надіюсь їх зустріти поки порух не зносивсь
І жити щоби видіти світання на зорі
Ми двигалися задля ожвавлення картини
В напрузі й незнатті що ві
Порух рук моторніше за усвідомлення
Майбутні ґенерації непережитих мрій
Надіюсь їх зустріти поки порух не зносивсь
І жити щоби видіти світання на зорі
Ми двигалися задля ожвавлення картини
В напрузі й незнатті що ві
2026.05.20
17:04
Щастя — найневизначеніша і найдорожча річ у світі.
Просто хоча б сісти в перерві за каву, помріяти.
Дивно, але б я кинув роботу, квартиру машину і друзів.
Кому це потрібно, коли є любов у Парижі з тобою?
Неспішна вечеря, романтика, запітнілі вікна і
Просто хоча б сісти в перерві за каву, помріяти.
Дивно, але б я кинув роботу, квартиру машину і друзів.
Кому це потрібно, коли є любов у Парижі з тобою?
Неспішна вечеря, романтика, запітнілі вікна і
2026.05.20
16:36
В довгій тиші - відьми,миші,
У глибинах чути хор,
Акцептовані масони
Варять з цинком мельхіор …
Ллється світло недіяння -
Будить вранішній етер,
Спить свідомість… У чеканні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У глибинах чути хор,
Акцептовані масони
Варять з цинком мельхіор …
Ллється світло недіяння -
Будить вранішній етер,
Спить свідомість… У чеканні
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
2023.12.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Булат (1980) /
Поеми
Круги Любові
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Круги Любові
Як крила мрій не обітнути,
Щоб рай земний тут осягнути?
Створив його собі думками
І рветься вверх душа стежками.
До тих світів що вже покинув,
І де не раз за інших гинув.
Ходив і там собі кругами,
Вчив правди неньки з ворогами.
Ти їх простив - себе ніколи
За зради-звіри, в спину уколи.
Мабуть не все ти пояснив?
Чи новий круг собі наснив?
І так не раз, ти їм знання
І мрію й долі пізнання -
Вони ж назад тобі уроки,
Нових кругів першії кроки.
Крізь вічність і важкі стенання
Твій ангел йде життям пізнання.
І як цей світ нам зрозуміти
Де гинуть і страждають діти?
Духовний світ разом працює,
Природа матінка лікує,
Щоб в пеклі цьому ти прижився,
В фізичній формі жить навчився.
Знайшов те місце, що в Любові.
Не бути щоб тобі рабові.
Прожив ти сам - поможи й іншим,
Любові край буде в нас більшим.
До болі істина проста -
Не треба грошей-золота,
Будуй ти рай у цьому світі,
Нові сади хай тонуть в квітті.
Рай не собі, - а тим що прийдуть,
Хай більше тут вони не гинуть.
Всім хватить їжі, й любові стане.
В теплі і черствий лід розтане.
Все мертве мріє знов ожити,
Щоб нову форму тут створити.
І далі йти собі кругами,
До місця в танку дорогами.
І камінь тут будинком стане,
Чи знов живим щось бездихане
Пшениця стане борошном,
А мертвий Марс новим житлом.
Життєвих форм різноманіття
Чогось нового знов суцвіття.
Душа це ангел, мрії – крила,
Пізнання шлях мертвого тіла.
Все що родилось жити має право,
Прожити як йому цікаво.
Пройти свій шлях і знов родитись,
У мрії новій собі наснитись.
Мріє Плутон і мріє Марс
Щоб мертвий світ покинув фарс,
І всі кругами танцювали,
Один одного за руки взяли.
Всім стане місця і природи.
А тим що вбили, вкрали вроди
Душа їх стане нам асфальтом
Могили твердої базальтом.
Віки століття так лежати
Щоб десь колись хоч мохом стати.
Все що убило вмре й піде кругами,
Собі і іншим ворогами.
Крадете ви дітей і час,
Те саме цінне що є в нас.
"Чорти". Життя у нас вкрадають
Склепи будують, мертве збирають.
Круги це час, а час це діти.
Вони вмирають ніде правди діти.
Але в Любові шлях це є терпіння,
Кругів нових і мрій творіння.
Вперед-назад кругів багато,
Буде і рай, буде і свято
Любові-щастя й світів незвичних
Танків веселих і пісень зичних.
Танцюють всесвіти і нейтрони,
Зірки вогненні й позитрони,
Світи всередині і зовні
Зійшлися в круг гармоній повні.
Чим більше нас і світ щасливий -
В різноманіття душ танок рухливий.
В світі живого хороводі
Парад Любові завжди в моді.
Ми тільки там де маєм бути,
Хоч круг черговий і забути,
Щоб бути там де будуть люди -
В танку часу Любов усюди.
Щоб рай земний тут осягнути?
Створив його собі думками
І рветься вверх душа стежками.
До тих світів що вже покинув,
І де не раз за інших гинув.
Ходив і там собі кругами,
Вчив правди неньки з ворогами.
Ти їх простив - себе ніколи
За зради-звіри, в спину уколи.
Мабуть не все ти пояснив?
Чи новий круг собі наснив?
І так не раз, ти їм знання
І мрію й долі пізнання -
Вони ж назад тобі уроки,
Нових кругів першії кроки.
Крізь вічність і важкі стенання
Твій ангел йде життям пізнання.
І як цей світ нам зрозуміти
Де гинуть і страждають діти?
Духовний світ разом працює,
Природа матінка лікує,
Щоб в пеклі цьому ти прижився,
В фізичній формі жить навчився.
Знайшов те місце, що в Любові.
Не бути щоб тобі рабові.
Прожив ти сам - поможи й іншим,
Любові край буде в нас більшим.
До болі істина проста -
Не треба грошей-золота,
Будуй ти рай у цьому світі,
Нові сади хай тонуть в квітті.
Рай не собі, - а тим що прийдуть,
Хай більше тут вони не гинуть.
Всім хватить їжі, й любові стане.
В теплі і черствий лід розтане.
Все мертве мріє знов ожити,
Щоб нову форму тут створити.
І далі йти собі кругами,
До місця в танку дорогами.
І камінь тут будинком стане,
Чи знов живим щось бездихане
Пшениця стане борошном,
А мертвий Марс новим житлом.
Життєвих форм різноманіття
Чогось нового знов суцвіття.
Душа це ангел, мрії – крила,
Пізнання шлях мертвого тіла.
Все що родилось жити має право,
Прожити як йому цікаво.
Пройти свій шлях і знов родитись,
У мрії новій собі наснитись.
Мріє Плутон і мріє Марс
Щоб мертвий світ покинув фарс,
І всі кругами танцювали,
Один одного за руки взяли.
Всім стане місця і природи.
А тим що вбили, вкрали вроди
Душа їх стане нам асфальтом
Могили твердої базальтом.
Віки століття так лежати
Щоб десь колись хоч мохом стати.
Все що убило вмре й піде кругами,
Собі і іншим ворогами.
Крадете ви дітей і час,
Те саме цінне що є в нас.
"Чорти". Життя у нас вкрадають
Склепи будують, мертве збирають.
Круги це час, а час це діти.
Вони вмирають ніде правди діти.
Але в Любові шлях це є терпіння,
Кругів нових і мрій творіння.
Вперед-назад кругів багато,
Буде і рай, буде і свято
Любові-щастя й світів незвичних
Танків веселих і пісень зичних.
Танцюють всесвіти і нейтрони,
Зірки вогненні й позитрони,
Світи всередині і зовні
Зійшлися в круг гармоній повні.
Чим більше нас і світ щасливий -
В різноманіття душ танок рухливий.
В світі живого хороводі
Парад Любові завжди в моді.
Ми тільки там де маєм бути,
Хоч круг черговий і забути,
Щоб бути там де будуть люди -
В танку часу Любов усюди.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
