ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2018.12.14 04:47
чи дорога змучена
кнайпами й хрестами
чи то смерть заручена
з холодом у храмі
я себе не впізнаю
мов слова молитву
бо так тихо як в раю
наче горлом бритва

Домінік Арфіст
2018.12.13 22:55
Біліє парус у блакиті
Туманній моря, сам один!..
Що він шукає в дальнім світі?
Що кинув у краю своїм?

Б’є хвиля – вітер завиває,
І щогла гнеться і скрипить…
О ні! Він щастя не шукає

Ярослав Чорногуз
2018.12.13 21:23
Не печаль брови ясної
Ти, красуне чарівна.
За холодною зимою
Сонцесяйна йде весна.
Не тривож сердечну рану,
Не роз`ятрюй самоти.
Ще веселка за туманом
Буде квіткою цвісти.

Микола Дудар
2018.12.13 18:19
Коли здається, що Правди-Бог далеко
Зв’язок нікчемний… кілька сот причин
Ти передай свій лист через лелеку
Лиш не прогав їх журавлиний плин…

2 - Коли твоїй вірі потрібен ще поштовх
З усіх ситуацій - це найглавніше
Згадай як в дитинстві ти бігав на

Марґо Ґейко
2018.12.13 17:07
Де голі дерева і дупла розкривши роти
Ячать, а опівночі хорами плакальниць схлипують,
Де вени землі наполегливо риють кроти, –
Самотня хатина стоїть під оспалими липами.

Там духи пильнують того, хто обрав манівці.
Між ними і нами спадають незримі п

Олександр Олехо
2018.12.13 15:58
Я так не вмію… та пусте,
і поетичному взірцеві
не заздрю чорно. Біло теж.
Зате подякую творцеві,
що є душа, і слово є,
та їх єднання на папері.
Шаную вічне і своє –
ошатний вхід і будні двері.

Олексій Кацай
2018.12.13 13:37
Коли наближається швидкість
до світлового бар’єра,
то зникають зірки зо світлом
галактичного інтер’єра.

Їх вже по курсу не видно.
Не видно їх за кормою.
Я з безодні лечу в безодню,

Таміла Леськів
2018.12.13 11:53
Коли з очей спадає пелена
І бачиш ясно помилки життєві,
Робити щось запізно. Сивина
Внесла свої корекції суттєві:
Яке це має значення тепер,
Чому і хто паплюжив, нищив душу
І тіло, й волю? Дух мій ще не вмер.
За дні останні я боротись мушу.

Ігор Шоха
2018.12.13 11:37
Пригадую неопалиме.
Не досипаю ніччю.
Усе стоять перед очима
іконами обличчя.

То поділю своє на двоє,
то стулюю сюжети.
А від ліричного героя

Мирон Шагало
2018.12.13 10:33
Так дуже близько — велике місто,
трамвай дзеленьком зупинки мітить,
крізь невгамовне щоденне дійство
проходять юрби туди і звідти —
турбот потоки
(це там, але не тут).

Сюди ж туристів давно не водять,

Маркіяна Рай
2018.12.13 09:53
В ніч на Андрія виводжу твоє ім'я
Білим по білому - випаде, чи забудеться?
Ось тобі мить призначена, ось тобі грішна я -
Він чи прийде у сни, чи вкотре уже заблудиться?
...
Білим по бі-
ло-му, -
ломить сліди йому.

Юрій Лазірко
2018.12.13 06:53
у чеканні відстані мовчать
а мовчанню є про що сказати
про любов до сили і меча
при нагоді світом панувати

про купання в золоті й пітьмі
де немає голоду для втіхи
і про тихий плач і дикий сміх

Микола Дудар
2018.12.13 00:10
В думи завія пролізла
Випнула спокій у двір
Вимкнуте світло, вже пізно
У буді бубликом звір…
А темінь - на десять кроків
Хропе й облизує сни…
Дитина воно до року
І ти милуєшся ним

Світлана Майя Залізняк
2018.12.12 23:11
Із лементу

- Можна кінуть на вєси... нє вапрос! -
дядько з ятки лементить. Малорос.

Ось автобус - до калюж підплива...
Дим усюди: з-під губи... з рукава...

Ігор Деркач
2018.12.12 21:20
Доживаю своє уві сні...
Не спішу до могили...
Але чується голос мені:
– пам’ятай мене, милий.

Пам’ятаю... та наче й не чув,
як, бувало, просила,
щоб і я написав, не забув :

Сонце Місяць
2018.12.12 19:35
рубається шляхта & маркіз
де сад кавує у шарантоні
доба мародерства у своїй повні
наполеон відбуває в круїз

босяцький ромео останній луї
підкидує на чуттєвій долоні
оперний моцарт ~ люди & коні в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Костянтин Головко
2018.09.05

Томаш Кучерук
2018.06.04

Юлія Новікова Сидоренко
2017.11.11

Сергій Булат
2017.09.17

Роман Сливка
2017.06.14

Ірина Вовк
2017.06.10

Гористеп Іван Кирчей
2017.04.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Булат (1980) / Поеми

 Любов і Кохання
Любов, прекрасна та відкрита,
На світі білому жила.
З ниток добра та світла звита,
У щасті ніжилась, пливла.

Любили люди й віддавали,
Її що мали і берегли.
Гордились нею, шанували,
Натішитись все не могли.

Жила вона, горя не знала,
Не знала суму і самоти.
Сама любила і плекала
У інших дії доброти.

Ніхто не зна скільки їй років,
Чи молода, а чи стара.
Її ходу і легкість кроків,
Чека дорослий й дітвора.

Вона блукала поміж світів,
Прийшла й умитись до Дністра.
Аж тут на березі, між квітів,
Зустріла його, й мов іскра.

Як грім у день в ясному небі!
Як ніби досі й не жила.
Зшарілась, разом з тим в потребі,
Біленьке личко сонцем умила.

І краєм ока вона бачить,
Що парубок та й не стоїть,
Іде до неї честь відзначить,
Рушник подати, скарб століть.

Втерлася. Треба почекати,
Зітхнула й дух перевела.
- Дякую я, і як вас звати?
Очі до нього підвела.

- Кохання звуть. Тебе чекаю.
Тебе я тут один, здавна.
Серцем своїм я відчуваю,
Що зустріч ця є основна.

Прийдеш сюди до мого краю,
І зрозумієш, що сама
Чекала мить оцю, як в раю,
Емоцій світ в тобі гамма.

Можна любити й прожити,
Життя своє віддаючи,
Але душа все буде нити,
Шукати щось незнаючи.

Я знаю те, чого не знають.
Кохаю я і я люблю.
У серці моїм пісні грають,
Вказали гавань кораблю.

Ти почуття, а я частина.
Ти навкруги - мене знайти.
Осколок серця, половина,
Знайшовши в світі берегти.

Сказав багато і притих.
Емоцій безліч. Що ж вона?
Навзаєм має частку з них?
Чи може чаша їй сповна?

Сказала тут Любов. - Кохання,
Правий, цього я зовсім не знала.
Років моїх ти є світання.
Упала з серця мого кабала.

Відчула те, що ти шепочеш
У серці моїм вже давно.
Але лиш тут, і сам це бачиш,
Прийшло до нас і мрій вино.

- Навзаєм значить. Слава Богу!
Таки є правда, і мораль -
Шукай у світі ти дорогу,
Не бійся йти в далеку даль.

Живуть з тих пір вони на Україні,
В країні Бугу і Дніпра,
Співають пісні соловїні,
У праці втоми зовсім не цура.

Дітей народжують і внуків,
Любов Коханнями їх звуть.
В сім'ї емоцій, барв і звуків
Найкращий світ тобі несуть.

Січень 2017





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-09 22:27:10
Переглядів сторінки твору 159
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ
Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Композиції для театральної сцени
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2018.10.27 21:51
Автор у цю хвилину відсутній