ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.05.14 19:42
Не чуть зозуль в Єрусалимі.
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця

Євген Федчук
2026.05.14 19:35
Під городом під Фелліном гримить канонада.
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а

Артур Курдіновський
2026.05.14 19:05
Критикую київську поетесу
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?

Артур Курдіновський
2026.05.14 18:56
Фрік - фрікує,
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!

Юрій Гундарів
2026.05.14 18:40
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер…
(З останніх поетичних надходжень)

Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав

Артур Курдіновський
2026.05.14 15:11
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер.

Кажуть, що кохання - вища нагорода...
А у мене інші нагороди є!
Маю гостре слово та кричущу ноту -

Кока Черкаський
2026.05.14 14:22
Четвертий закон Менделя
Ми не вивчали в школі.
Мендель дала декому пенделя,
Натякнувши, що цей король голий.

Датчанин Ганс Крістіан Андерсен
І шведка Астрід Лінґрен
Перетнулися в Такера Карлсона,-

Борис Костиря
2026.05.14 12:40
Суботнім днем я вийду в місто чуле,
Де заблукала в хащах пустота,
Де воскресає втрачене минуле
Й сідають пилом на асфальт літа.

Побачу, що ніхто не поспішає
І вулиці безлюдні в самоті.
Як проблиски дощу чи водограю,

Юрій Гундарів
2026.05.14 12:28
я хочу слів нових михайль семенко я хочу слів нових щоб ці слова не як полова щоб як трава Мабуть, вже понад років десять я уважно стежу за неочікуваними, інколи навіть на межі фолу, маршрутами музи Андрія Мироховича. Недаремно у його вірші, який

Ірина Вовк
2026.05.14 11:52
РУСАЛКА НА ЙМЕННЯ «ЛЮБАВА» Над Десною тумани, як сиве старе полотно, Де вода забирає у пам’яті сонячні кроки. Він – державна печатка, він – мудрість, він – горде вино, А вона… тільки трави і погляд дівочий глибокий. Над Десною розлилася ніч, гус

хома дідим
2026.05.14 09:55
мені би невагомого чогось
як флейти сякухаті
померти на цій кухні
на цій хаті
оскільки більш
нічого не зійшлось
закинути ще
у пакет сміттєвий

Вячеслав Руденко
2026.05.14 08:11
Алебастровий дзбан над безоднею лине
У руці мозолистій безнадійної драми.
Чи зустрінеться в полі Чигирин з Чигирином
У прадавній задумі, над полину дарами?

В фрагментарному відблиску вічної зброї
Знов палають на сонці теракотові стегна
Від нащадкі

Охмуд Песецький
2026.05.14 07:38
Римуються з укриттям
Буття і життя доладно.
І твій поетичний тям
Збирає трійне зверцадло.

Так мислиться уночі
В підземній міцній споруді
З барсеткою на плечі,

Тетяна Левицька
2026.05.14 07:25
Знов день промайнув, не лишивши світлини
на обрії неба в рожевім суцвітті.
А я ж не хотіла в гіркому полину
лишати сльоту на холоднім граніті.

Переболить, та, мабуть, не сьогодні —
ще рана глибока слізьми кровоточить,
і падає вечір у чорну безодню

Віктор Кучерук
2026.05.14 06:54
Безжурний світ
Дитячих літ
Був щедрим на утіхи
І їхній слід,
На північ й схід, -
Не стерта часом віха.
Тих давніх днів
Звучить мотив

Софія Кримовська
2026.05.13 19:36
Всесвіт, як пазли, вкладає долі
у величезну картину часу.
Бачиш, на тім, нині міннім, полі
сіяно-орано люду маса:
крик породіллі і свист нагайки,
лязкіт мечів і чаїний клекіт,
маками квітне земля-китайка
кров'ю просочена вглиб... Далеко
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Булат (1980) / Поеми

 Любов і Кохання
Любов, прекрасна та відкрита,
На світі білому жила.
З ниток добра та світла звита,
У щасті ніжилась, пливла.

Любили люди й віддавали,
Її що мали і берегли.
Гордились нею, шанували,
Натішитись все не могли.

Жила вона, горя не знала,
Не знала суму і самоти.
Сама любила і плекала
У інших дії доброти.

Ніхто не зна скільки їй років,
Чи молода, а чи стара.
Її ходу і легкість кроків,
Чека дорослий й дітвора.

Вона блукала поміж світів,
Прийшла й умитись до Дністра.
Аж тут на березі, між квітів,
Зустріла його, й мов іскра.

Як грім у день в ясному небі!
Як ніби досі й не жила.
Зшарілась, разом з тим в потребі,
Біленьке личко сонцем умила.

І краєм ока вона бачить,
Що парубок та й не стоїть,
Іде до неї честь відзначить,
Рушник подати, скарб століть.

Втерлася. Треба почекати,
Зітхнула й дух перевела.
- Дякую я, і як вас звати?
Очі до нього підвела.

- Кохання звуть. Тебе чекаю.
Тебе я тут один, здавна.
Серцем своїм я відчуваю,
Що зустріч ця є основна.

Прийдеш сюди до мого краю,
І зрозумієш, що сама
Чекала мить оцю, як в раю,
Емоцій світ в тобі гамма.

Можна любити й прожити,
Життя своє віддаючи,
Але душа все буде нити,
Шукати щось незнаючи.

Я знаю те, чого не знають.
Кохаю я і я люблю.
У серці моїм пісні грають,
Вказали гавань кораблю.

Ти почуття, а я частина.
Ти навкруги - мене знайти.
Осколок серця, половина,
Знайшовши в світі берегти.

Сказав багато і притих.
Емоцій безліч. Що ж вона?
Навзаєм має частку з них?
Чи може чаша їй сповна?

Сказала тут Любов. - Кохання,
Правий, цього я зовсім не знала.
Років моїх ти є світання.
Упала з серця мого кабала.

Відчула те, що ти шепочеш
У серці моїм вже давно.
Але лиш тут, і сам це бачиш,
Прийшло до нас і мрій вино.

- Навзаєм значить. Слава Богу!
Таки є правда, і мораль -
Шукай у світі ти дорогу,
Не бійся йти в далеку даль.

Живуть з тих пір вони на Україні,
В країні Бугу і Дніпра,
Співають пісні соловїні,
У праці втоми зовсім не цура.

Дітей народжують і внуків,
Любов Коханнями їх звуть.
В сім'ї емоцій, барв і звуків
Найкращий світ тобі несуть.

Січень 2017




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-01-09 22:27:10
Переглядів сторінки твору 845
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ
Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Композиції для театральної сцени
Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2025.11.27 09:49
Автор у цю хвилину відсутній