Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.26
08:56
На собі перевіз до Уганди
Балетмейстер кіло контрабанди.
І мішок панталон,
Бо спішив на поклон
До солістки балету Уганди.
Виступали хористки гуняві
З симфонічним оркестром на Яві.
Балетмейстер кіло контрабанди.
І мішок панталон,
Бо спішив на поклон
До солістки балету Уганди.
Виступали хористки гуняві
З симфонічним оркестром на Яві.
2026.07.26
08:27
Триптих
Художнику Ярославові Саландяку
1.
Ти намалюєш музику, як діву
з обличчям, розпашілім на вітрах,
і з усмішкою, що не облетіла,
і з косами, жвавішими од трав.
Вдихатиме та музика на повні,
Художнику Ярославові Саландяку
1.
Ти намалюєш музику, як діву
з обличчям, розпашілім на вітрах,
і з усмішкою, що не облетіла,
і з косами, жвавішими од трав.
Вдихатиме та музика на повні,
2026.07.26
06:39
Повіки важкі від безсоння
І очі набряклі від сліз,
Бо ніч у підвалі бетоннім
Посеред візків і валіз.
Утомою пройняте тіло
Зрадливо німіє й гуде, -
Спускатися вниз надоїло,
Щоб тісно присісти хоч де.
І очі набряклі від сліз,
Бо ніч у підвалі бетоннім
Посеред візків і валіз.
Утомою пройняте тіло
Зрадливо німіє й гуде, -
Спускатися вниз надоїло,
Щоб тісно присісти хоч де.
2026.07.26
01:54
де любові острів?
бо тепер їх два
там де тиша гостра
коляться слова
і думок дві ріки
висохли до дна
нам тепер довіку
бачитись... у снах...
бо тепер їх два
там де тиша гостра
коляться слова
і думок дві ріки
висохли до дна
нам тепер довіку
бачитись... у снах...
2026.07.26
00:41
Гриць із малечку марив Мальдівами,
Та спізнався з облесними дівами.
Гриць до решти на дів
Усі гроші подів
І не марить відтоді Мальдівами.
В сучки знатної із Цинциннаті
Народились круті цуценята.
Та спізнався з облесними дівами.
Гриць до решти на дів
Усі гроші подів
І не марить відтоді Мальдівами.
В сучки знатної із Цинциннаті
Народились круті цуценята.
2026.07.25
21:12
Хай би у словах недосить сенсу
Мовлю, щоб тебе торкнутись, Джуліє
Джуліє, Джуліє, океанча зве мене
Я співаю про любов, Джуліє
Джуліє, очі-мушлі
Усміх вітру, зве мене
Я співаю про любов, Джуліє
Мовлю, щоб тебе торкнутись, Джуліє
Джуліє, Джуліє, океанча зве мене
Я співаю про любов, Джуліє
Джуліє, очі-мушлі
Усміх вітру, зве мене
Я співаю про любов, Джуліє
2026.07.25
20:55
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.
2026.07.25
18:34
Цілу ніч випитували Духи:
- Звідкіля втручання,
звідкіля?
- Зо земського тла, що бог
роздмухав -
там, де на енергії посуха -
звідтіля, кохані, звідтіля.
- Звідкіля втручання,
звідкіля?
- Зо земського тла, що бог
роздмухав -
там, де на енергії посуха -
звідтіля, кохані, звідтіля.
2026.07.25
17:30
Тридцять сім з половиною років
Пише вірш безпритульна душа.
Не знаходить омріяний спокій -
Тільки біль, тільки шрам від ножа.
Під дощем я ховаю сльозу
Тридцять сім з половиною років.
Хрест важкий дерев'яний несу,
Пише вірш безпритульна душа.
Не знаходить омріяний спокій -
Тільки біль, тільки шрам від ножа.
Під дощем я ховаю сльозу
Тридцять сім з половиною років.
Хрест важкий дерев'яний несу,
2026.07.25
13:14
Так шкода, що казка так швидко скінчиться
Зі снігу, і льоду, і вітру погроз.
Завиє у лісі самотня вовчиця
Крізь тугу і лютий недремний мороз.
І замість принцеси у шатах святкових
Нам явиться звична, буденна печаль.
Так замість польоту до хмар пурпур
Зі снігу, і льоду, і вітру погроз.
Завиє у лісі самотня вовчиця
Крізь тугу і лютий недремний мороз.
І замість принцеси у шатах святкових
Нам явиться звична, буденна печаль.
Так замість польоту до хмар пурпур
2026.07.25
10:51
Повертаючись думками в нульові роки, бачу Володимира Вакуленка молодого, зі стрімкими трохи нервовими рухами, в чорній шкірянці. Він уже не перший рік відвідував засідання літературного об’єднання при редакції газети «Обрії Ізюмщини», а я щойно туди прийш
2026.07.25
10:16
риби на морському дні
очевидні або ні
їх вивчає гуманоїд
у підводному човні
електронні шпигуни
на війні як на війні
тільки нам все не до того
при сезонній метушні
очевидні або ні
їх вивчає гуманоїд
у підводному човні
електронні шпигуни
на війні як на війні
тільки нам все не до того
при сезонній метушні
2026.07.25
08:47
Лоскочи мою душу словами,
подаруй компліменти мені,
може, щось спалахне поміж нами
у забутім людьми курені.
Може, блискавка вдарить знадвору,
розколовши небес далину,
заіскриться смарагдове море,
подаруй компліменти мені,
може, щось спалахне поміж нами
у забутім людьми курені.
Може, блискавка вдарить знадвору,
розколовши небес далину,
заіскриться смарагдове море,
2026.07.25
07:21
Нема підстав, як і причин,
Клясти погоду, -
Бажане сонце з-за хмарин
Завжди виходить.
Невдовзі вітер віднесе
Важкі хмарини
І стане чистим небо все,
Як і донині.
Клясти погоду, -
Бажане сонце з-за хмарин
Завжди виходить.
Невдовзі вітер віднесе
Важкі хмарини
І стане чистим небо все,
Як і донині.
2026.07.24
23:28
На перехресті спогадів та мрій
Тримав за руку благодатне літо.
Веселку щастя бачив я з-під вій,
А червень, мов салюти, сипав квіти.
Стояв поет замислено-сліпий,
Хотілося заради інших жити.
О, небо! Сном про ті часи покрий,
Тримав за руку благодатне літо.
Веселку щастя бачив я з-під вій,
А червень, мов салюти, сипав квіти.
Стояв поет замислено-сліпий,
Хотілося заради інших жити.
О, небо! Сном про ті часи покрий,
2026.07.24
18:11
Для достойного життя
дав Бог землю народу.
Та лідери вирішили, що
не таку, не там, не стільки…
І повели багато люду,
майже весь народ,
всюди за більшою, кращою,
також Божою, але інших…
І хто вони тепер перед Богом?
24.07.2026р. UA
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Булат (1980) /
Поеми
Страшний Суд
Знайшлась на днині знов потреба -
Зібралася за стіл сім'я.
Мабуть назву я всіх ім'я.
Ісус, Єгова і Марія.
Звичайна ніби була дія.
За стіл всі сіли, помолились,
Що мали з'їли, не хвалились.
Тут Батько взяв важливу мову
Про Землю і чортів розмову.
- Ну що мій сину знову час,
Рід наш людський турбує нас.
Ходив ти босим по світах,
По глухих селах і містах.
У душу кожну зазирав,
В муках родився помирав.
Пройшло так два тисячоліття,
І накопичилося знов сміття.
Пора мені вже любий Сину
Встати і дати чортам кпину.
Єгова батько це сказав,
Думки свої у зміст зв'язав.
- Не знаю як, коли, як довго,
Але впізнють суду мого.
Треба їх гнати у три шиї
І із Донецька, і з Коломиї.
Нема їм сидіть на плечах,
Треба виносить на мечах.
Мечі ті думка, серця біль,
Людського горя гірка сіль.
Упасти їм та крупним градом
На тих, що роблять Землю адом.
Люди бояться, чорти діють,
Прожити так до скону мріють.
Настане час все обернеться,
Віра у людей та й повернеться.
- Пролита знову буде кров?
Як скинути їм бід оков?
Чорти насіли і вчепились,
З горем людським в екстазі злились.
- Чи кров, чи мука - тре платити!
За те що встигли нагрішити.
Життя та люди покарають,
Чи суду мого в смерті взнають.
В любові всім їм треба жити,
Не мучити й не хоронити -
Іде на Землю Страшний Суд,
Щоб Рай очистить від паскуд!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Страшний Суд
"Тому що ось приходить день, що палає, як піч, і їх спалить, і всі чужинці, і всі, що чинять беззаконня, будуть тростиною, і день, що приходить, спалить їх, - говорить Господь Вседержитель, - і не залишиться з них ні кореня, ні галузки." Біблія, Книга пророка Малахії.
Там десь далеко, серед неба
Знайшлась на днині знов потреба -
Зібралася за стіл сім'я.
Мабуть назву я всіх ім'я.
Ісус, Єгова і Марія.
Звичайна ніби була дія.
За стіл всі сіли, помолились,
Що мали з'їли, не хвалились.
Тут Батько взяв важливу мову
Про Землю і чортів розмову.
- Ну що мій сину знову час,
Рід наш людський турбує нас.
Ходив ти босим по світах,
По глухих селах і містах.
У душу кожну зазирав,
В муках родився помирав.
Пройшло так два тисячоліття,
І накопичилося знов сміття.
Пора мені вже любий Сину
Встати і дати чортам кпину.
Єгова батько це сказав,
Думки свої у зміст зв'язав.
- Не знаю як, коли, як довго,
Але впізнють суду мого.
Треба їх гнати у три шиї
І із Донецька, і з Коломиї.
Нема їм сидіть на плечах,
Треба виносить на мечах.
Мечі ті думка, серця біль,
Людського горя гірка сіль.
Упасти їм та крупним градом
На тих, що роблять Землю адом.
Люди бояться, чорти діють,
Прожити так до скону мріють.
Настане час все обернеться,
Віра у людей та й повернеться.
- Пролита знову буде кров?
Як скинути їм бід оков?
Чорти насіли і вчепились,
З горем людським в екстазі злились.
- Чи кров, чи мука - тре платити!
За те що встигли нагрішити.
Життя та люди покарають,
Чи суду мого в смерті взнають.
В любові всім їм треба жити,
Не мучити й не хоронити -
Іде на Землю Страшний Суд,
Щоб Рай очистить від паскуд!
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
