ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.30
16:11
У 2026 р. творчий спадок Сергія Губерначука продовжує жити, зокрема світ побачили нові музичні сингли на його вірші на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured), публікуються коментарі та цикли його поезій на літературних рес
2026.07.30
16:11
Іде війна. Україна вся кров’ю стікає,
А поляки гріхи давні все нам пред‘являють.
Про Волинську «різанину» забути не можуть.
Їх постійно якісь сили накручують, схоже.
Галасують про сто тисяч, начебто убитих,
Бандерівців обзивають, що вони бандити.
Ск
А поляки гріхи давні все нам пред‘являють.
Про Волинську «різанину» забути не можуть.
Їх постійно якісь сили накручують, схоже.
Галасують про сто тисяч, начебто убитих,
Бандерівців обзивають, що вони бандити.
Ск
2026.07.30
14:39
Помилки ще не пробачені,
На вікні рослина сохне.
Я святу приймаю спадщину -
Наш родинний тихий вогник.
У собі ховаю мрійника -
Вже його не повернути.
Від плити до рукомийника
На вікні рослина сохне.
Я святу приймаю спадщину -
Наш родинний тихий вогник.
У собі ховаю мрійника -
Вже його не повернути.
Від плити до рукомийника
2026.07.30
13:20
Наче перший Адам підбираєш назви
Для відкритих речей - гадюк і лілій...
Забагато курного в землі вцілілій,
Щоб одразу скласти з піску всі пазли.
І тому вирушаєш ,куди добачиш –
Шлях до раю то черга з гробів і храмів,
Про яке каяття ти у черзі п
Для відкритих речей - гадюк і лілій...
Забагато курного в землі вцілілій,
Щоб одразу скласти з піску всі пазли.
І тому вирушаєш ,куди добачиш –
Шлях до раю то черга з гробів і храмів,
Про яке каяття ти у черзі п
2026.07.30
12:54
Забрів у юність, у провулок тихий,
Де спів птахів, далекі голоси.
Під жовтим листям причаїлось лихо
В обіймах споконвічної краси.
Забрів подалі від кайданів міста
До первісних мелодій і казок.
Не виліплений із глевкого тіста,
Де спів птахів, далекі голоси.
Під жовтим листям причаїлось лихо
В обіймах споконвічної краси.
Забрів подалі від кайданів міста
До первісних мелодій і казок.
Не виліплений із глевкого тіста,
2026.07.30
06:50
В. К. Осиповій
За рікою, поза лісом,
Поле, всіяне залізом,
Ще шурхоче сумовито
До цих пір незжатим житом.
За рікою, поза лісом,
Воювати достобіса
За рікою, поза лісом,
Поле, всіяне залізом,
Ще шурхоче сумовито
До цих пір незжатим житом.
За рікою, поза лісом,
Воювати достобіса
2026.07.30
06:41
Фінальний акорд розлуки
Музичний супровід:
Франц Ксавер Моцарт.
Шість полонезів для фортепіано, ор. 17 (Полонез № 3 фа мінор)
«Жозефіна ступала бруківкою Лємберга так, наче кожен її крок відгукувався Adagio в його змученій душі. Баронеса з очима
2026.07.29
21:57
Серед зими, як горобці поснули,
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Брамса слухали удвох
І мені закортіло спитати батька:
«Як так сталось, що на від
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Брамса слухали удвох
І мені закортіло спитати батька:
«Як так сталось, що на від
2026.07.29
21:05
Вже втрачаю у Тебе віру,
та й не маю вірити чим, —
мов згоріла душа допіру.
Отче, Отче… А чи вітчим?
Що Ти бачиш отам, із неба?
Як усотує поле кров?
Не усім, не всім як потребу,
та й не маю вірити чим, —
мов згоріла душа допіру.
Отче, Отче… А чи вітчим?
Що Ти бачиш отам, із неба?
Як усотує поле кров?
Не усім, не всім як потребу,
2026.07.29
17:03
Соломон Фогельсон (1910-1994)
Під зливу ввечері, ввечері, ввечері,
коли пілоти бити байдики приречені, –
приземлимось ми за столом,
щоб не скучати загалом,
і нашу пісню заспіваємо гуртом:
Під зливу ввечері, ввечері, ввечері,
коли пілоти бити байдики приречені, –
приземлимось ми за столом,
щоб не скучати загалом,
і нашу пісню заспіваємо гуртом:
2026.07.29
14:40
Баба деда присмотрела
много лет тому назад.
С ним творила что хотела,
дед же не был тому рад.
А когда попалась рыбка
в мрежу ловчего сетей
стала править дедом шибко,
много лет тому назад.
С ним творила что хотела,
дед же не был тому рад.
А когда попалась рыбка
в мрежу ловчего сетей
стала править дедом шибко,
2026.07.29
14:05
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.
Не хочеться зранку вставати
2026.07.29
13:57
Я відчиняю скриню мовчання
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині
2026.07.29
12:10
Що є загрозою тьюторам* кліру?
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.
Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.
Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили
2026.07.29
10:14
Вітчизна-мати не усім дається
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі
2026.07.29
09:47
політ джмеля довкіл граната
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2026.06.11
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Шкереберть
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Шкереберть
***маленька сюрреалістична поема***
*оригінальний сюжет*
Змеркли зорі. Бо впали у сни світанкові.
......................................................
Повтікали дракони в печери казкові
(себто ящірки вилізли грітись на плити,
Та втекли... У дитинство... Я вмів їх ловити,
І, награвшись, на волю назад відпускав...
Те ж і змій...) Ну, а змієва вдача така -
Як неправильно схопиш, то вкусить напевно.
Тож мене попрохала одна "королєвна"...
Як її?.. Забуваю, трясця її матір...
КлеомА?.. Чи КліОпа?.. КлемА?.. КлеопАтір?..
Ну то справа не в тім... Історична подія...
Щоб за тіло вкусила і вчасно подіяв
Смак солодкий отрути принадності NUDE.
Щоб вкусила її неодмінно за груди.
......................................................
...я по плитах ходжу, молодий єгиптянин.
Спека... Скинув кожуха... Не візьму до тями -
Нащо дівці гадюча отрута на згубу.
-кинь придурка отого... Антонія... Люба!
Утечем у майбутнє з цієї руїни!..
До якоїсь країни... Мабуть, України!!!
Де глямур від Кутюр "залипає" на сало,
Де зміюка вже більше тебе б не кусала!..
У коханні "відІрвемося" від душі,
І писатимемо на світанні віршІ
(Чи-то вІрші, як мовив суворо поет...)
Викладатимем вільно ми їх у Інет,
Шанувальників цілу отримаєм купу!..
Тільки те та не те... Посилаєм у дупу
Той Інет, де гадюччя з"їдає поетів,
Де троляки, яких, мов ляльок, з кабінетів
Смик та смик ляльководи... Де дурість у шані.
Де розумні не роблять погоди. Та я не
Мав і гадки запрошувать в нетрі такі...
Краще підемо рвать у пустелі квітки.
Як шляхетні минулі часи повернуть?
Хай майбутні дракони себе і жеруть!)))
...ми нікому "осанни" ніде не співали,
То за це у майбутньому нас покусали
Гадозмії...) КлеОпо!) Та не переймайся)
Хоч Антонію ж.па, напевно вертайся
У часи, де гадюччя на власну замову.
Вибачай, у ві сні я вивчав твою мову,
КлеопА... Чи НатА... Чи СвітлА...
Зрозумій!
І не "злий".
Ти ж не зла?
...............................................
...сон наснився дурний.
© Copyright: Серго Сокольник, 2018
Св. №118051300368
*оригінальний сюжет*
Змеркли зорі. Бо впали у сни світанкові.
......................................................
Повтікали дракони в печери казкові
(себто ящірки вилізли грітись на плити,
Та втекли... У дитинство... Я вмів їх ловити,
І, награвшись, на волю назад відпускав...
Те ж і змій...) Ну, а змієва вдача така -
Як неправильно схопиш, то вкусить напевно.
Тож мене попрохала одна "королєвна"...
Як її?.. Забуваю, трясця її матір...
КлеомА?.. Чи КліОпа?.. КлемА?.. КлеопАтір?..
Ну то справа не в тім... Історична подія...
Щоб за тіло вкусила і вчасно подіяв
Смак солодкий отрути принадності NUDE.
Щоб вкусила її неодмінно за груди.
......................................................
...я по плитах ходжу, молодий єгиптянин.
Спека... Скинув кожуха... Не візьму до тями -
Нащо дівці гадюча отрута на згубу.
-кинь придурка отого... Антонія... Люба!
Утечем у майбутнє з цієї руїни!..
До якоїсь країни... Мабуть, України!!!
Де глямур від Кутюр "залипає" на сало,
Де зміюка вже більше тебе б не кусала!..
У коханні "відІрвемося" від душі,
І писатимемо на світанні віршІ
(Чи-то вІрші, як мовив суворо поет...)
Викладатимем вільно ми їх у Інет,
Шанувальників цілу отримаєм купу!..
Тільки те та не те... Посилаєм у дупу
Той Інет, де гадюччя з"їдає поетів,
Де троляки, яких, мов ляльок, з кабінетів
Смик та смик ляльководи... Де дурість у шані.
Де розумні не роблять погоди. Та я не
Мав і гадки запрошувать в нетрі такі...
Краще підемо рвать у пустелі квітки.
Як шляхетні минулі часи повернуть?
Хай майбутні дракони себе і жеруть!)))
...ми нікому "осанни" ніде не співали,
То за це у майбутньому нас покусали
Гадозмії...) КлеОпо!) Та не переймайся)
Хоч Антонію ж.па, напевно вертайся
У часи, де гадюччя на власну замову.
Вибачай, у ві сні я вивчав твою мову,
КлеопА... Чи НатА... Чи СвітлА...
Зрозумій!
І не "злий".
Ти ж не зла?
...............................................
...сон наснився дурний.
© Copyright: Серго Сокольник, 2018
Св. №118051300368
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1122 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1122 seconds