ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2018.07.22 22:17
Надіється іще кіношний брат,
що там, де Ойкумена неподільна,
його чекає нація підпільна.
Не може пережити вічний кат,
що Україна вже навіки вільна.

Що наші рубежі – це на віки,
що наша буйна слава – козаки,

Микола Дудар
2018.07.22 20:47
Дозволь чола торкнутись, Імператоре
Побути біля тебе твоїм Вечором…
Ти чуєш явори шепочуть: - Брате мій
Візьми і нас у свою течію…

Дозволь мені побути твоїм Простором? -
Одна з найкращих в світі здобича
Ти чуєш явори шепочуть: - Острове

Ігор Шоха
2018.07.22 20:33
            І
Хто очолює війну,
знаємо. Ємєля!
Я узяв цю новину
у Полішинеля.
Є й домашні вороги –
обрана «еліта»,
що намотує борги

Ярослав Чорногуз
2018.07.22 19:15
Плакучі верби понад ставом,
Троянд зарошених кущі…
Неначе пестощі дощів –
У срібних краплях величавих.

Невже круг мене ви, невже ви?
Ці ніжні розсипи немов –
Красуні білі і рожеві,

Світлана Майя Залізняк
2018.07.22 17:41
Хочу миру - не війнушки.
Затихають крупорушки,
вимирають села дальні,
йде людва у сповідальні...

Павучок чатує муху.
Пиво витіснить сивуху.
Шоко-лад тягучий в чані.

Олександр Сушко
2018.07.22 16:54
Бреше з амвона пописько на паству,
А чи поет-бракороб не такий?
Авторський наголос - мовне шахрайство,
Крапле неправда лукава з руки.

Сухо в кебеті, проріха у торбі,
Чуб накриває поцвілий кашкет.
Наче-неначе, мовби-немовби -

Віктор Кучерук
2018.07.22 11:56
На липовім цвіті настояне літо
лоскоче у ніздрях повітрям хмільним,
а сонце уроче – засліплює очі
і зрячий – стаю безпорадно сліпим.
Лиш чую щомиті, в небесній блакиті,
дзвінке щебетання веселих пташин, –
і хочеться жити, між співів та цвіту,
без

Вікторія Торон
2018.07.22 09:27
Кругові
Ніби в колі коліщата, як спіралі висхідні
Без кінця і без початку на верткім веретені
Ніби куля – сніжним схилом і увись – у літній день
Навкруг місяця рухлива безупинна карусель
Як годинник, чиї стрілки від

Ігор Деркач
2018.07.22 08:11
Не цікаво у цьому кіно,
де весну переписує літо
і немає мені все одно
ні привіту, ні дружнього звіту.

Не співає охляла душа,
переповнена вщерть самотою.
Орошає сльоза... Ороша?:)

Микола Соболь
2018.07.22 05:48
Садок потопає у квітах
І тішить плодами мене.
Десь зорі летять по орбітах,
Десь вітер холодний задме…
А, я, повертаюся знову
В найкращий куточок землі
Де мати мені колискову
Співала у ріднім селі.

Марія Дем'янюк
2018.07.21 15:46
Звільнилася від пут і вільна:
Свого я серця королівна,
Де сосни небо підпирають,
Відрадно солов'ї співають,
І вітровій із сині гір,
Шепоче стишене повір...
Цілую небеса шовкові,
Палахкотіння пурпурові,

Світлана Майя Залізняк
2018.07.21 13:20
Я розглядаю сукню "Манола"...
Муза у дощ розманіжена, гола.
Котики ліверку нюхали, вмовкли.
В дах угрузають "гостинці" Дамокла.

Пишеться-вариться...
Де ж те епічне?
Ми - це Європа: Безлюдівка, Ічня...

Володимир Бойко
2018.07.21 11:28
А, можливо, тобі заманулося грошей і слави,
А, можливо, тебе вже чекає високий політ,
А, можливо, і я – тільки витвір твоєї уяви,
А, можливо, нам двом паралельний відчиниться світ.

А, можливо, й не двом, бо у всесвіті ми незалежні
Від обставин, від

Микола Дудар
2018.07.21 10:58
Нудьгую за стернею… за соломою
і за жнивами, сіном - косовицею…
і неймовірною від щастя втомою
солодкою від втоми медовицею
де на рахунок три, вже засинаючи
обмурзані, невмиті і обвітрені
ми посмішку свою дитячу-заячу
у небеса ховали до освітлення

Микола Соболь
2018.07.21 07:36
Невпевнений у завтрашньому дні?
Згадай-но, казку (це було давно) –
«Не крали руки…» ці слова чудні
Нам показали, що насправді – дно
Не коломийки діда Василя,
Не «баєчки зі склепу», зовсім ні.
І тільки вилітає: «Voi la!»*
Чи дивні ми, чи йолопи дурн

Ігор Деркач
2018.07.21 07:08
І на душі – тепло,
і в серці гармонійно.
Пішли дощі. Зело
іде на урожай.
Сьогодні повезло.
Не дістає зараза
і фурія назло
у тім'я не довбе.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Томаш Кучерук
2018.06.04

Юлія Новікова Сидоренко
2017.11.11

Сергій Булат
2017.09.17

Роман Сливка
2017.06.14

Ірина Вовк
2017.06.10

Гористеп Іван Кирчей
2017.04.20

Микола Соболь
2017.01.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Поеми

 Шкереберть
***маленька сюрреалістична поема***

Змеркли зорі. Бо впали у сни світанкові.
......................................................
Повтікали дракони в печери казкові
(себто ящірки вилізли грітись на плити,
Та втекли... У дитинство... Я вмів їх ловити,
І, награвшись, на волю назад відпускав...
Те ж і змій...) Ну, а змієва вдача така-
Як неправильно схопиш, то вкусить напевно.
Тож мене попрохала одна "королєвна"...
Як її?.. Забуваю, трясця її матір...
КлеомА?.. Чи КліОпа?.. КлемА?.. КлеопАтір?..
Ну то справа не в тім... Історична подія...
Щоб за тіло вкусила. Щоб вчасно подіяв
Смак солодкий отрути принадності NUDE.
Щоб вкусила її неодмінно за груди.
Я по плитах ходжу, молодий єгиптянин.
Спека... Скинув кожуха... Не візьму до тями-
Нащо дівці гадюча отрута на згубу.
-кинь придурка отого... Антонія... Люба!
Утечем у майбутнє з цієї руїни!..
До якоїсь країни... Мабуть, України!!!
Де глямур від Кутюр "залипає" на сало,
Де зміюка вже більше тебе не кусала б!..
У коханні "відІрвемося" від душі,
І писатимемо на світанні віршІ
(Чи-то вІрші, як мовив суворо поет...)
Викладатимем вільно ми їх у Інет,
Шанувальників цілу отримаєм купу!..
Тільки те та не те... Посилаєм у дупу
Той Інет, де гадюччя з"їдає поетів,
Де троляки, яких, мов ляльок, з кабінетів
Смик та смик ляльководи... Де дурість у шані.
Де розумні не роблять погоди. Та я не
Мав і гадки запрошувать в нетрі такі...
Краще підемо рвать у пустелі квітки.
Як шляхетні минулі часи повернуть?
Хай майбутні дракони себе і жеруть!)))
...ми нікому "осанни" ніде не співали,
То за це у майбутньому нас покусали
Гадозмії...) КлеОпо!) Та не переймайся)
Хоч Антонію ж.па, напевно вертайся
У часи, де гадюччя на власну замову.
Вибачай, у ві сні я вивчав твою мову,
КлеопА... Чи СвітлА... Чи НатА...
Зрозумій.
І не "злий".
Ти ж не зла?
...............................................
...сон наснився дурний.


© Copyright: Серго Сокольник, 2018
Свидетельство о публикации №118051300368

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-05-13 23:07:18
Переглядів сторінки твору 208
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.694 / 5  (4.686 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.754 / 5.59)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.796
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.07.05 01:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віра Карасьова КаеЛін (Л.П./Л.П.) [ 2018-07-20 19:13:07 ]
Шось таки у цьому є!!!))