ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2020.03.30
20:04
Природа вмиває нечисте обличчя,
Відкашлює з бронхів, виймає з кишень.
Смирення скінчилося, впала у відчай,
Та врешті із миші зробила мішень.
Терпіла допоки не влізли у вуха,
Не вигризли нір, не нагадили в них,
Творіння від смороду мучить задуха,
Відкашлює з бронхів, виймає з кишень.
Смирення скінчилося, впала у відчай,
Та врешті із миші зробила мішень.
Терпіла допоки не влізли у вуха,
Не вигризли нір, не нагадили в них,
Творіння від смороду мучить задуха,
2020.03.30
19:33
Що воно за квітка синьоока
На стеблі високому росте?
Я спинивсь від неї за два кроки,
Озирнувся на чотири боки,
А спитати ні в кого, проте.
Тож зламав собі цупку стеблину
З квітками та і подавсь в село.
Думаю: когось-таки зустріну
На стеблі високому росте?
Я спинивсь від неї за два кроки,
Озирнувся на чотири боки,
А спитати ні в кого, проте.
Тож зламав собі цупку стеблину
З квітками та і подавсь в село.
Думаю: когось-таки зустріну
2020.03.30
18:03
Ти квітка сонячна гілеї,
чарівна усмішка твоя.
Шалена, дика орхідея,
рожева лілія моя!
Тендітно-мила, ніби пташка,
зелена повінь, неба синь…
Волошка, польова ромашка,
чарівна усмішка твоя.
Шалена, дика орхідея,
рожева лілія моя!
Тендітно-мила, ніби пташка,
зелена повінь, неба синь…
Волошка, польова ромашка,
2020.03.30
15:29
Корисна річ страховка
( про Вовчика промовка),
тим паче, на заводі
механіку Володі,
від злої примхи долі,
преміювали поліс.
Ще не пройшло й неділі,
"щасливчик" на весіллі
( про Вовчика промовка),
тим паче, на заводі
механіку Володі,
від злої примхи долі,
преміювали поліс.
Ще не пройшло й неділі,
"щасливчик" на весіллі
2020.03.30
14:31
Драматична мініатюра-сюр
Згущаються хмари, злітаються,
Сплітаються, розплітаються…
Енергетичних вихорів шал…
Задзеркалля Кривих Дзеркал…
***
Міжмір’я,
Птиці-Надії спалені пір’я,
світів божевілля, пристрасті шал,
Задзеркалля Кривих Дзеркал
2020.03.30
13:02
Зачісує вітер волосся мені,
А небо вплітає хмарину,
І я вже лечу наче в дивному сні,
В блакить світанкову полину.
І сонечка ясно цілує вуста,
До серця мене притуляє,
І пагони світла в душі вироста
А небо вплітає хмарину,
І я вже лечу наче в дивному сні,
В блакить світанкову полину.
І сонечка ясно цілує вуста,
До серця мене притуляє,
І пагони світла в душі вироста
2020.03.30
12:20
Коронавірус… Маски, рукавички,
Санітарія, антисептик, відстань…
Вакцин немає. Ліки із аптечки
Не допоможуть… Спорожніле місто
Затихає. І до біса звички…
Завмерло все… З уяви виринає
Руда чаклунка в білій сорочині,
Санітарія, антисептик, відстань…
Вакцин немає. Ліки із аптечки
Не допоможуть… Спорожніле місто
Затихає. І до біса звички…
Завмерло все… З уяви виринає
Руда чаклунка в білій сорочині,
2020.03.30
10:10
В усіх обрядах світу будь святим.
Не зневажай святих обрядів світу.
Якщо кохаєш – я твій побратим.
Коли зненавидів – спіймай і бійся вбити.
Хтось – представник яскравих модних риз.
Хтось – кутюр’є своїх тонких задумок.
І поки світ не покотився вни
Не зневажай святих обрядів світу.
Якщо кохаєш – я твій побратим.
Коли зненавидів – спіймай і бійся вбити.
Хтось – представник яскравих модних риз.
Хтось – кутюр’є своїх тонких задумок.
І поки світ не покотився вни
2020.03.30
09:37
Неня не відрізнялася відмінним здоров’ям. Та й і хто його мав з наших батьків, яким довелося пережити війну, Голодомор, повоєнну розруху, каторжну працю в колгоспах та на числених ударних будівництвах. Частина нашого суспільства сиділа за гратами як ворог
2020.03.30
09:28
Розквітає морелеве диво,
Наче вкрили дерева сніги.
Ми з тобою, кохана, щасливі
Дай напитися губ до жаги.
Найвідчутніша спрага кохання
Хай з роками вона не мине.
Я тонкого торкаюся стану,
Наче вкрили дерева сніги.
Ми з тобою, кохана, щасливі
Дай напитися губ до жаги.
Найвідчутніша спрага кохання
Хай з роками вона не мине.
Я тонкого торкаюся стану,
2020.03.30
09:08
Уся компанія моя –
як не лелека, то синиця...
І де ті циніки взялися,
якщо усі такі як я?
Із далини усе одно,
кого послати до Ереба,
коли чорніюче гузно,
як не лелека, то синиця...
І де ті циніки взялися,
якщо усі такі як я?
Із далини усе одно,
кого послати до Ереба,
коли чорніюче гузно,
2020.03.30
04:30
Мережать хмари пелехаті
Небес високих широчінь,
А вітер ширить аромати
Теплом розбуджених цвітінь.
Краса сліпучо білосніжна
Покрила землю й небеса, –
І породила в думах ніжні
Та милозвучні словеса.
Небес високих широчінь,
А вітер ширить аромати
Теплом розбуджених цвітінь.
Краса сліпучо білосніжна
Покрила землю й небеса, –
І породила в думах ніжні
Та милозвучні словеса.
2020.03.29
23:39
Не володіть – підвладним буть волію,
Без роздумів сповняти задуми твої,
Бо ти для мене життєдайна нива,
Дарована бозна за віщо Небесами.
Мовчазною любов’ю звіряюся тобі
І не чекаю відгуку словами.
Ну, що слова, як ти в одвіт
Обдарувала аж двома си
Без роздумів сповняти задуми твої,
Бо ти для мене життєдайна нива,
Дарована бозна за віщо Небесами.
Мовчазною любов’ю звіряюся тобі
І не чекаю відгуку словами.
Ну, що слова, як ти в одвіт
Обдарувала аж двома си
2020.03.29
23:17
Вийшла моя нова книжка "Олика і Радзивілли". (Київ, видавництво «Український пріоритет», 168 стор.; тверда обкладинка, маловідомі та невідомі світлини, якісне поліграфічне виконання).
Науково-популярне видання. Друкуються мої вже опубліковані матеріал
Науково-популярне видання. Друкуються мої вже опубліковані матеріал
2020.03.29
22:39
Ти не знаєш хто мічений смертю цілований хто
Втаємничено бродить король той у чорній короні
І сидить і регоче сп‘янілий диявол на троні
Смерть ховає пробірки у полах старого пальто
Що лишається світу? - лише споглядати та жити
Заховати обличчя,
Втаємничено бродить король той у чорній короні
І сидить і регоче сп‘янілий диявол на троні
Смерть ховає пробірки у полах старого пальто
Що лишається світу? - лише споглядати та жити
Заховати обличчя,
2020.03.29
19:20
Руїна блимає з імли,
Хоча про неї геть забули.
Та не завадить, хоч коли,
Нагадувати про минуле.
Минув без користі урок,
Граблі присутні і донині.
Коли стрибаєш до зірок,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Хоча про неї геть забули.
Та не завадить, хоч коли,
Нагадувати про минуле.
Минув без користі урок,
Граблі присутні і донині.
Коли стрибаєш до зірок,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2020.01.12
2019.11.07
2019.07.12
2019.07.07
2019.04.04
2018.09.05
2018.06.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Шкереберть
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Шкереберть
***маленька сюрреалістична поема***
Змеркли зорі. Бо впали у сни світанкові.
......................................................
Повтікали дракони в печери казкові
(себто ящірки вилізли грітись на плити,
Та втекли... У дитинство... Я вмів їх ловити,
І, награвшись, на волю назад відпускав...
Те ж і змій...) Ну, а змієва вдача така-
Як неправильно схопиш, то вкусить напевно.
Тож мене попрохала одна "королєвна"...
Як її?.. Забуваю, трясця її матір...
КлеомА?.. Чи КліОпа?.. КлемА?.. КлеопАтір?..
Ну то справа не в тім... Історична подія...
Щоб за тіло вкусила. Щоб вчасно подіяв
Смак солодкий отрути принадності NUDE.
Щоб вкусила її неодмінно за груди.
Я по плитах ходжу, молодий єгиптянин.
Спека... Скинув кожуха... Не візьму до тями-
Нащо дівці гадюча отрута на згубу.
-кинь придурка отого... Антонія... Люба!
Утечем у майбутнє з цієї руїни!..
До якоїсь країни... Мабуть, України!!!
Де глямур від Кутюр "залипає" на сало,
Де зміюка вже більше тебе не кусала б!..
У коханні "відІрвемося" від душі,
І писатимемо на світанні віршІ
(Чи-то вІрші, як мовив суворо поет...)
Викладатимем вільно ми їх у Інет,
Шанувальників цілу отримаєм купу!..
Тільки те та не те... Посилаєм у дупу
Той Інет, де гадюччя з"їдає поетів,
Де троляки, яких, мов ляльок, з кабінетів
Смик та смик ляльководи... Де дурість у шані.
Де розумні не роблять погоди. Та я не
Мав і гадки запрошувать в нетрі такі...
Краще підемо рвать у пустелі квітки.
Як шляхетні минулі часи повернуть?
Хай майбутні дракони себе і жеруть!)))
...ми нікому "осанни" ніде не співали,
То за це у майбутньому нас покусали
Гадозмії...) КлеОпо!) Та не переймайся)
Хоч Антонію ж.па, напевно вертайся
У часи, де гадюччя на власну замову.
Вибачай, у ві сні я вивчав твою мову,
КлеопА... Чи СвітлА... Чи НатА...
Зрозумій.
І не "злий".
Ти ж не зла?
...............................................
...сон наснився дурний.
© Copyright: Серго Сокольник, 2018
Свидетельство о публикации №118051300368
Змеркли зорі. Бо впали у сни світанкові.
......................................................
Повтікали дракони в печери казкові
(себто ящірки вилізли грітись на плити,
Та втекли... У дитинство... Я вмів їх ловити,
І, награвшись, на волю назад відпускав...
Те ж і змій...) Ну, а змієва вдача така-
Як неправильно схопиш, то вкусить напевно.
Тож мене попрохала одна "королєвна"...
Як її?.. Забуваю, трясця її матір...
КлеомА?.. Чи КліОпа?.. КлемА?.. КлеопАтір?..
Ну то справа не в тім... Історична подія...
Щоб за тіло вкусила. Щоб вчасно подіяв
Смак солодкий отрути принадності NUDE.
Щоб вкусила її неодмінно за груди.
Я по плитах ходжу, молодий єгиптянин.
Спека... Скинув кожуха... Не візьму до тями-
Нащо дівці гадюча отрута на згубу.
-кинь придурка отого... Антонія... Люба!
Утечем у майбутнє з цієї руїни!..
До якоїсь країни... Мабуть, України!!!
Де глямур від Кутюр "залипає" на сало,
Де зміюка вже більше тебе не кусала б!..
У коханні "відІрвемося" від душі,
І писатимемо на світанні віршІ
(Чи-то вІрші, як мовив суворо поет...)
Викладатимем вільно ми їх у Інет,
Шанувальників цілу отримаєм купу!..
Тільки те та не те... Посилаєм у дупу
Той Інет, де гадюччя з"їдає поетів,
Де троляки, яких, мов ляльок, з кабінетів
Смик та смик ляльководи... Де дурість у шані.
Де розумні не роблять погоди. Та я не
Мав і гадки запрошувать в нетрі такі...
Краще підемо рвать у пустелі квітки.
Як шляхетні минулі часи повернуть?
Хай майбутні дракони себе і жеруть!)))
...ми нікому "осанни" ніде не співали,
То за це у майбутньому нас покусали
Гадозмії...) КлеОпо!) Та не переймайся)
Хоч Антонію ж.па, напевно вертайся
У часи, де гадюччя на власну замову.
Вибачай, у ві сні я вивчав твою мову,
КлеопА... Чи СвітлА... Чи НатА...
Зрозумій.
І не "злий".
Ти ж не зла?
...............................................
...сон наснився дурний.
© Copyright: Серго Сокольник, 2018
Свидетельство о публикации №118051300368
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1095 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1095 seconds