ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Майя Залізняк
2019.05.24 22:20
Лад буває лише в раю,
там немає заміни Єві.
Я чарунок отут не таю,
відбиваюсь від ос у мреві.

Є китайський ліхтар, лукум.
Запустити б - та ливні, грози...
Обіцявся іще й самум!

Вячеслав Семенко
2019.05.24 19:45
Коли скоробіжна розсудливість сходить на нас,
уривки розмов, що блукають на сходових клітках,
вночі поміж сльоти, мокречі, багна,
народиться голос тендітно високий і світлий.

Крізь осад намулу проб'ється нове джерело,
воскресша краплина уперте кам

Світлана Майя Залізняк
2019.05.24 15:02
Кекси медові, третина банана,
склянка цикорію... і голоднеча.
Сукню курортну приміряла - рано...
Котик лягає на музоньки плечі.

Бджілка дзуміє... а цукру не можна...
Хочеться манго з Камбоджі чи Ліми.
Я - легковажна і непереможна -

Марія Дем'янюк
2019.05.24 11:56
Хмарка сіла на тополю і глядить донизу,
усміхається небесно жовтому нарцизу,
розглядає білу шубку ніжної кульбабки,
далі озирнулась хутко: дивиться на грядки.
Там росте уже петрушка, кріп, салату листя,
І кущі вже зеленіють в ягіднім намисті.
Аж до

Ірина Білінська
2019.05.24 11:24
Вона прийшла у понеділок.
О, як же я її чекав!
Душа, окрилена, злетіла,
Неначе Бог її підняв.

Вона була дзвінка і зріла,
В обіймах чистої весни.
А ніжний запах її тіла

Віктор Кучерук
2019.05.24 07:38
Доцвітають весняні квіти,
Час вже літнім цвісти поспів, –
А від тебе самі привіти,
З побажаннями гарних снів.
А від тебе, моя відрадо,
Лиш рої неприкаяних слів
То розгадую, як шаради,
То нема до розгадок шляхів.

Ярослав Чорногуз
2019.05.24 00:01
В час, коли співають солов`ї,
І черемхи китиці пресвітлі
Розливають пахощі свої,
Це кохання диво в нас розквітло!

Я забув од захвату слова,
Розтопилися страждання гори.
Бог Ярило нам подарував

Тетяна Левицька
2019.05.23 23:28
Голубий серпанок спрагло із цеберця п'є
у долині прохолодне молоко туману.
Дай напитися любові, джерело моє,
і медовим поцілунком причасти кохану.

Загубилися у травах весни осяйні,
та душа заголубіла в волошковім раї.
Залюби мене до млості, подар

Іван Потьомкін
2019.05.23 21:07
Лапатий сніг січе у січні.
Зима найбільш лютує в лютім.
Береза частує соком в березні.
Кульбабами та розмаїттям квітів дарує квітень.
У травні трава у зріст людини.
У червні черви розпушують старанно землю.
А в липні схиляє віти липа, обтяжена запах

Ірина Залюбовська
2019.05.23 17:32
Із якої далини -
з лісових озер глибоких
і джерел зеленооких -
до людей приходять сни?

З річки темної води,
де верба купає віти,
сни зринають, а сліди

Світлана Майя Залізняк
2019.05.23 09:39
Заслабнути на «Птахокардію» Симптом перший Коли натрапляєш на Поезію Світлани-Майї Залізняк, розумієш, що в твоєму світі вона (її Поезія) оселяється на постійно. Бо так тобі хочеться. Бо там є чим живитися з кожного пірнання в неї. І як оминути ба

Ігор Деркач
2019.05.23 08:09
Усім відомо, – де війною віє,
чекай із «іхтамнєтами» Москву.
Конаюча в агонії Росія
колонізує «вату» світову.

Куди не йди, усюди їхнє рило.
Уже й своє – і те гноїть капрал,
а кривославна мафія Кирила

Олександр Сушко
2019.05.23 07:10
З’явилася у нас на сайті химерна пані: вірші пише. І не просто вірші, а ВІРШІ! Сама про себе нашкребла резюме: ікона стилю! Взірець вишуканості! Естетичний ляпас несмаку товпи! Почитав увечері на сон грядущий її нетлінки, дійшов до сторінки надцятої

Вячеслав Семенко
2019.05.23 00:12
Вітрилами на хвилях трав
тополі луками пливли,
у відблисках нічних заграв
котився грому перелив.

Шмагали блискавки по склі,
спливали за струмком струмок
лавини недвозначних слів

Вероніка Новікова
2019.05.22 23:44
Ніч збирається на гілках. В чому ти бачиш страх?
Шурхотить у траві, біжить зі струмком, зазирає у дім.
Роздягайся, ходімо.

Не ставай на листок, обійди колосок, не торкайся кори,
на твоєму боці і чорні гори, і їхні вітри.
Як ітимеш повз жовту скелю

Анонім Я Саландяк
2019.05.22 18:20
переклав з російської Саландяк

Це цілі Четвертої світової війни. А про методи досягнення в ній перемоги інформує зі слів своїх всеблагих співбесідників інше джерело: “Гедоністичний (насолодний) та морально нестійкий Захід здригнеться та відступить пере
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Величко Анастасія
2019.01.16

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20

Меркулов Максим
2016.03.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Вовк (1973) / Критика | Аналітика

 "Оспівана, ти житимеш в віках" (Марійська поезія в музиці і в співі)

Завершуючи видрук авторської антології Марійської поезії, хочу познайомити читачів з розділомV "ОСПІВАНА, ТИ ЖИТИМЕШ В ВІКАХ", де зібрані мотиви духовних марійських пісень, відомих попередньому поколінню українців, і співаних в свята та в часи, коли тяжко на душі. Марійська співана поезія по тематиці ділиться на молитви до Коронованих ікон Богородиці, в яких закладена історична основа, і молитви про зцілення і поміч в боротьбі з ворогами України. Думається, що Матір Божа почує щирість, з якою звернені душі нового покоління українців з молитвою про МИР, ДОБРОБУТ і РОЗКВІТ Української держави.

Антологія Марійської поезії "Ликуй, Княгине!" (рукопис)

ПОЧАЇВСЬКА МАТІР БОЖА
(балада)
Ой зійшла зоря вечоровая,
Над Почаєвом стала.
Виступало турецькеє військо,
Як та чорна хмара.

Турки з Татарами облягли
Манастир звоювати,
Мати Божа Почаївська
Буде нас рятувати.

Отець Залізо з келії вийшов
Та сльозами умліває…
«Ой рятуй, рятуй, Божая Мати,
Манастир погибає!»

Ой вийшла, вийшла Божая Мати,
На хрест вона стала.
Кулі вертала, турків вбивала,
Манастир врятувала.

А ми, люди, всі християни,
До Бога всі ударяймо, -
Матері Божій Почаєвській
Поклін всі воздаймо.
«Життя» 1954, ч.7, с.2.

СТРАДЕЦЬКА МАТІР БОЖА
(текст пісні)
Ой, хто з вас терпить, хто журу має,
Най в Страдче спішить, ласки благає
Ту Страдецьку Матір Божу,
Ту Пречисту квітку гожу, -
Вона всіх там жде,
Полегшу дає.

Хто хорий-слабий, того лікує,
Хто бідний, сумний, жаль його чує, -
Хто в нещастю упадає –
Тому щиро помагає
Мати на горі,
У Страдчі, в селі.

О, Пресвятая Страдецькая Мати,
Зволь нам в потребі руку подати –
Близкій родині,
Ненці-Вкраїні!
«Калєндар Сирітського Дому» 1938, с.56-57.

Остап Грицай

ГИМН ДО БОГОРОДИЦІ
Царице Неба, Божа Мати,
Пречиста, Пресвята!
О, як Тебе не обожати,
Родителько Христа?
Ти світла небесам Леліє,
Пренепорочная Маріє,
Хвала Тобі, хвала!


Покрово, Господом ізбранна,
Защитнице краю!
Владарко, ангелами званна,
Хто збагне міць твою?
Ти омофор, щит України,
Блистиш Едемом в тьмах руїни,
Хвала Тобі, хвала!

Прещедра ласкою для люду,
Бездоння доброти,
Ти твориш діла всилу чуда,
Щоб люд від гроз спасти.
Як на Почаїв шла навала,
Ти кулі турків відвертала,
Хвала Тобі, хвала!

А козакам на Запорожжю,
Ти сторож, мов скала:
Борола з ними тьму ворожу
І морем їх вела.
У церкві у твоїй, на Січі,
Усе Тобі горіли свічі,
Хвала Тобі, хвала!



Ти ж плакала, Святая Мати,
За військом козаків,
Як довелось їм Січ кидати
У час полтавських днів.
І в Крим йти під татарські стріли,
Де церкви будувати не сміли…
Хвала Тобі, хвала!

Твоєю міццю чудотворні
В нас вівтарі Твої:
Красою всі нерукотворні,
Бо з неба чар її.
Де Лубні, Гошів, Зарваниця –
Скрізь чудом образ твій славиться,
Хвала Тобі, хвала!

Княгине Неба, Божа Мати,
Пречиста, Пресвята!
О, як Тебе не обожати,
Родителько Христа?
Ти світла небесам Леліє,
Пренепорочная Маріє,
Хвала Тобі, хвала!
Карлсфельд, 30.ІХ.1945
Текст пісні Остапа Грицая /У кн. «Поклін Марії». – Мюнхен,1947.

Пісня до БОРОНЯВСЬКОЇ ІКОНИ
БОЖОЇ МАТЕРІ
Від сина корону маєш, о Маріє,
За християн заступаєш, о Маріє.
Маріє, Маріє, ти наша любов,
Візьми нас, покрий нас під свій покров.

Бороняву заступила, о Маріє,
Монастир ти обновила, о Маріє.
Маріє, Маріє, ти наша любов,
Візьми нас, покрий нас під свій покров.

Ми тя з Хуста перенесли, о Маріє,
На руках тя діти несли, о Маріє.
Маріє, Маріє, ти наша любов,
Візьми нас, покрий нас під свій покров.

В Бороняву всі приходять, о Маріє,
В монастирі тя знаходять, о Маріє.
Маріє, Маріє, ти наша любов,
Візьми нас, покрий нас під свій покров.

Народ тебе величає, о Маріє,
І дуже тя прославляє, о Маріє.
Маріє, Маріє, ти наша любов,
Візьми нас, покрий нас під свій покров.

Тебе люблять, як царицю, о Маріє,
Наймилішу заступницю, о Маріє.
Маріє, Маріє, ти наша любов,
Візьми нас, покрий нас під свій покров.
Травень,1991.


Пісня-молитва до ікони ГОШІВСЬКОЇ
МАТЕРІ БОЖОЇ на Ясній Горі
Гора Ясна, де прекрасна
Діва сіяє,
З своїм Сином улюбленим
Всіх там приймає.
Вона грішних прикликає,
Ласки Свої уділяє
Всім, що каються.
Поспішаймо до святої
Квітки Лелії,
Там на гошівськім престолі
Діви Марії.
Вона в нуждах помагає
І від свіх бід заступає,
Яко Цариця.
Чудотворна Божа Мати
Нам допомагай,
З материнської опіки
Нас не випускай.
Ти бо можей ублагати
Свого Сина, яко Мати,
Пані ласкава.

В нашім краю всі пізнали
Доброту Твою,
Бо Ти завше об’являла
Благодать свою.
Проси Господа за нами,
Щоб нас учинив синами
В небі на віки.
Львів, 20 серпня 1904.
Вірші і мелодія о. Мелетія Тибінки.
Накладом о. Мелетія Тибінки, ігумена монастиря у Гошеві.

Автор невідомий

ЗА БОГА, ЦЕРКВУ І ВІТЧИЗНУ
З низин, де тисне людське горе,
Де вялить холод цвіти надії,
Спів наш благальний лине в простори
До Тебе, Мати наша, Маріє.

Ми життя наше, щастя і долю
Складали в жертві кожної днини
За добро, славу, свободу, волю
Святої церкви й Руси-Вкраїни.

В тім лютім бою, сердечнім бою,
Сил не ставало, в серцях надії,
Та ми побіди певні з Тобою,
Прапор твій нести бодро, Маріє!

І дальше нести будемо в чести
Прапор Твій, Мати, аж до загину,
Хоч би прийшлось нам і смерть понести
За Бога, Церкву і Україну.
«Калєндар Місіонаря», Жовква 1914, с.76.

Пісня-молитва
«ПІД ТВОЮ МИЛІСТЬ»

Під Твою милість, Покров любови,
Маріє Діво, горнемся всі:
Прийми піснь нашу, потіхи словом,
Зроси нам душі, серця грішні́.

А просьби наші, мольби благання,
О Мати Божа, нині прийми,
І увільни нас від сліз, ридання,
Бо втіхи сонцем, Мати, лиш Ти.

Єдина чиста, Маріє Мати,
Від скорб, печали нас ізбави́,
Позволь спасення руку подати
І всіх до себе нас пригорни.
«Калєндар Місіонаря», Жовква 1914, с.7.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-05-15 11:34:23
Переглядів сторінки твору 437
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.943 / 5.55)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.945 / 5.78)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЛІТПРОЦЕСИ
ПРО ПОЕЗІЮ
ПРО МИСТЕЦТВО
Соціум
Автор востаннє на сайті 2019.05.11 11:36
Автор у цю хвилину відсутній