ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.14 22:13
Хто я?
Яке із моїх облич
справжнє?
У човні часу
так легко втратити себе,
стерти своє обличчя.
Так легко втратити голос,
замість якого лунатимуть

Козак Дума
2025.07.14 19:52
Не бережи на завтра завше те,
що може легко скиснути сьогодні,
і пам’ятай про правило просте –
усе потоне у часу безодні.

Згорить усе, розчиниться як дим,
спливе весняним цвітом за водою –
ніхто не буде вічно молодим,

Артур Курдіновський
2025.07.14 19:50
Народився експромт.

Він був і Дефлоратором,
І фалоімітатором,
Ким тільки вже не був наш Самослав!
Пустинником, Пустельником,
Аж раптом став Смиренником -
Невдало сам себе дефлорував.

Тетяна Левицька
2025.07.14 14:22
Катальпа, туя, барбарис,
черешенька, розарій —
тут ніби всесвіт зупинивсь,
щоб викурить сигару.

І споглядає на красу
затишного обійстя;
як сонце струшує росу

Віктор Кучерук
2025.07.14 05:53
Не хизуйся пишним станом
І волоссям золотим, –
Не майструй собі придане
Та не думай про калим.
Не надійся на удачу,
Бо це справа не свята,
Раз діваха ти ледача
І обманщиця ще та.

Оксана Рудич
2025.07.14 00:55
Вночі наш двір оживає,
він пам’ятає все:
кожне хатнє вікно
ще бачить Твоє лице,
тепле черево стежки
відчуває Твою ходу
і червоніє черешня
для Тебе у цім саду…

Ярослав Чорногуз
2025.07.13 23:19
Хилитає вітер тую
Сонце зникло, не сія.
Так сумую, так сумую
За тобою, мила я.

З-під вечірньої вуалі
І гіркої самоти --
Від печалі, від печалі

Борис Костиря
2025.07.13 22:09
Я шукаю істину в травах,
я хочу почути голос трави,
я шукаю у травах
подробиці минулих епох,
я шукаю голоси,
які засипала земля часу,
які сховалися під пилом архівів,
але їх неможливо почути,

Артур Сіренко
2025.07.13 19:02
Ранкове червневе Сонце встигло зазирнути у всі куточки вічного міста Риму і примудрилось навіть торкнутися днища завжди каламутного (але не сьогодні) Тибру. Марк залишив позаду свою інсулу (як залишають в минулому порвані сандалії) і крокував бруківкою, т

Артур Курдіновський
2025.07.13 16:10
Сльозами й кров'ю стелиться дорога,
Немає порятунку вже ніде.
Гуде в містах повітряна тривога -
Та як вона по-різному гуде!

По всій країні - обстріли ворожі.
Допомагає крізь цей жах пройти
Несамовитий шепіт: "Боже! Боже!

Євген Федчук
2025.07.13 13:55
В часи, коли ще і Січі не було в помині.
Як тяглося Дике поле ледве не до Росі.
А козацтво у степах тих хоч і завелося,
Та ватагами ховалось в байраках, долинах
Та у плавнях. Отаманів собі вибирали,
А про гетьманів козацьких ще тоді не чули.
Хоробрі

Олександр Сушко
2025.07.13 12:12
Дружина - запашна троянда
Та оберіг від самоти.
Пуста без неї отча хата,
Життя спливає без мети.

А я живу не пустоцвітом,
Жар-птицю маю у руках.
В думках жовтогаряче літо,

Віктор Кучерук
2025.07.13 08:31
Звідкіль з’являється мовчання?
Навіщо й що його жене?
Чому ця тиша первозданна
Тепер пригнічує мене?
Переживаннями повитий,
Щодня томлюсь на самоті, –
Зі мною справ не мають діти,
А друзі – збилися з путі.

Борис Костиря
2025.07.12 22:06
Після невдалої операції на очах
чоловік став утрачати зір,
світ став поринати в темряву,
береги стали губитися,
навколо панував океан пітьми.
Як побачити знайомі
і такі дорогі обриси?
Як насолодитися картинами

Світлана Пирогова
2025.07.12 14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.

У нас ні краплі, лиш сушарка

С М
2025.07.12 13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось

в очах моїх ти
в очах моїх ти
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08

Анна Лисенко
2021.07.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Критика | Аналітика

 Рецензія на твір Ярослава Чорногуза «Поправляйхер-Критикуй»
Сатиричні твори, відповіді на епіграми та інші шпилькуваті віршовані утворення мають свої правила написання. В цьому творі ми не будемо препарувати естетичну складову – її там просто немає. Стилістику також не обговорюватимемо, оскільки це авторський відбиток інтелекту. У кожного він свій. А от технічну складову - грамотність письма - варто. Отже, почнемо.


Гартувала з пелюшок
Мамочка малого.
І впустила – це був шок! має бути тире в кінці рядка
Лобом об підлогу.

Та минули дні сумні,
Що не шкода й праці. рядок беззмістовний; до чого тут якась праця?
Заживало все на нім,
Наче на собаці.

Голова його – пуста. його - зайве слово, ніякого змісту не додає
Серце ж – має злобу. одне із двох тире - зайве
І хлопчисько виростав неоковирний рядок, навіщо тут І? Більш того – хлопчисько – іменник середнього роду. Отже, «виростало».
Дуже твердолобий.

Хоч олії в голові
Не стачало в нього.
Вірші він писать нові дикий повтор нього/він, тим паче, що обидва ці слова - зайві
Ласий до знемоги. ласий писати до знемоги - дике поєднання слів, це не українською мовою, наче писав іноземець,
Тріску в оці у сусід немає такої форми родового відмінка - сусід, є сусідів
Помічає зроду. не можна помічати зроду, можна змалку;
А в своєму, як той дід,
Не бачить колоду. правильно: не бачить колоди

Нападає, наче тать, знову купа прямих порівнянь
Бо, напевне більше, кома не на місці: має бути після напевне
Любить він критикувать,
Ніж писати вірші.

А на критику в свій бік
Вперто дулі тиче.
Цей невіглас-чоловік
Дуже войовничий!

Ти тут, дурню, не бикуй!
Дам! Не здасться мало!
Поправляйхер-Критикуй має бути тире в кінці рядка
Так його назвали.

Зна, як всіх вмочити в гидь, коми в кінці рядка не треба
І де ставить коми.
А як Образи ліпить –
Діло незнайоме.

Наголос у словнику
Перевірить може.
Свій поставить Критикуй –
Зовсім неспроможний. недосконала рима

А створить неологізм?
Борони, о Боже! наче китаєць писав: так слів українці не поєднують! Не може там бути ніякого О! Українською «Боронь, Боже!».
Це для нього – онанізм, рима - примітив, кома зайва
І Прокруста ложе.

Слів гидких у кожен твір
У віршАх мастрячить. у твір у віршах... - дике перекручення правил мови. Про наголос мовчу.
Джентельменський це набір
Джентельмена вдачі. Повтор кореня «джентльмен».

У повчаннях – в молоко
Поціляє "гуру".
Це - зашорений дурко – має бути кома, а не тире в кінці
Поправляйхер Шура!


Висновок: твір не витримує жодної критики, оскільки кількість граматичних та стилістичних помилок зашкалює. Не може освічений член Спілки письменників України аж так густо «косячити». Що це – неповага до читачів ПееМу чи елементарна безграмотність? Думаю - і те , і те.
Я вже вказував авторові: необхідно сісти за парту і пройти повторно курс української мови за 4-6 класи. У мене є прекрасні викладачі, які згодні підставити своє плече і, звичайно ж, за гроші навчити людину грамотно писати. Пройде зовсім небагато часу і все стане на свої місця.


Тікай!

Сатирик я. Будяччя командир,
Із графоманів стоплюю оливу.
З Парнасу есемеска: - Досить! Мир!
У мене коник дохне буйногривий!

Ну що тобі сатира та дає?
Прокльони тільки чутимеш до скону.
Сідай-но краще поруч. Місце є.
А хочеш, то насунемо корону.

В пошані реверанси - не мечі,
А ти громадиш труп'я під горою.
Пасися де завгодно! Лиш мовчи!
А припече - хлюпни в товпу хвалою.

На кобилицю гепнувся гніду
(підкови підбивав Гефест на Марсі).
- Тікай, невдахо! Я уже іду!
Не місце графоманам на Парнасі!

01.08.2018р

Святкове

Скубуться учні. Люто, не на жарт,
В поезії, житті - дорослі діти.
А Майстер, як і завше,- зверху, над,
Навчився рівно як свіча горіти.

Пізнання древо дітлашня трясе,
Колись Учитель був також як Етна.
Тепер слугує музам. От і все.
А страсті люду - зайвина суєтна

В строфу невдатну увіллю блават,
Низький уклін шановній поетесі.
У Майї день народження! Віват!
Приймай вітання, зоряна принцесо!

31.07.2018р.


Спека

Де ви, де ви, чарівні розмаї?
Квітень-травень вийшов у тираж.
Кажеш, жарко? Згоден, припікає.
Про погоду напишу пейзаж.

Там - на сході - гоги і магоги,
В небесах шугають НЛО.
Їжачок зачмихав під порогом,
Ластів'ята стали на крило.

Кропиву-пирій кладу в покоси,
Майталає борода руда.
Заблищали крапельки під носом -
Результат селянського труда.

На городі розвелись шиншили,
Підгризають дині, кавуни.
Бджіл немає (трави потруїли),
А от ґедзі, наче ті слони.

От і все вам розповів, малята,
Бачу, навіть трохи утомив.
Спека лупить. Ляжу краще спати,
Вечором ловитиму сомів.

01.08.2018р.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-08-02 06:54:15
Переглядів сторінки твору 2144
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.977 / 5.5  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.976 / 5.5  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2018-08-02 21:42:42 ]
До вечора чекав хто ж з метрів осмілиться! Вірно - ніхто! Це ж не Соболя щемити, тут і СПУ може "закатувати". Тим більше бачив на власні очі як просовували книгу...
Колись на ПМ мені зауважили, що я слово Честь пишу з великої літери. Так, я, слово Честь і Совість пишу з великої літери, бо знаю ці слова не, як літературні.
Переконався ще раз, що нічого не варта ваша критика яка оповита жалюгідним страхом.
Ярослав назвав мене агентом СБУ, соромно дядьку, який містить (як він казав не раз) на Шевченківську премію молоти такі несенітниці.
Всі зауваження будь ласка давайте стосовно тексту, а не мого коментаря.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-28 12:11:54 ]
Пане Василю! Я ж дав коректну рецензію, вказав на помилки автора твору. І шляхи як їх усунути. Автор справді іменитий, тому ніхто не хоче з ним зв'язуватися аби потім не нашкодив. А мені просто хочеться аби все було грамотно.