ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.04.30 19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!

Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.

хома дідим
2026.04.30 18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно

Євген Федчук
2026.04.30 14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си

Охмуд Песецький
2026.04.30 14:06
Витоки свідомості – це джерела,
що не стільки напувають, як живлять
мелодію твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.

Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водоспадів,

Артур Курдіновський
2026.04.30 11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м

Борис Костиря
2026.04.30 11:15
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?

Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б

Тетяна Левицька
2026.04.30 09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.

Віктор Кучерук
2026.04.30 05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.

Вікторія Лимар
2026.04.29 23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,

хома дідим
2026.04.29 22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб

С М
2026.04.29 21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти

Володимир Невесенко
2026.04.29 20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.

За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку

Іван Потьомкін
2026.04.29 20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене

Артур Курдіновський
2026.04.29 19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник

***

Дивлюсь у вибране, зітхаю...

Артур Сіренко
2026.04.29 12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з

Борис Костиря
2026.04.29 11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.

Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Критика | Аналітика

 Рецензія на твір Ярослава Чорногуза «Поправляйхер-Критикуй»
Сатиричні твори, відповіді на епіграми та інші шпилькуваті віршовані утворення мають свої правила написання. В цьому творі ми не будемо препарувати естетичну складову – її там просто немає. Стилістику також не обговорюватимемо, оскільки це авторський відбиток інтелекту. У кожного він свій. А от технічну складову - грамотність письма - варто. Отже, почнемо.


Гартувала з пелюшок
Мамочка малого.
І впустила – це був шок! має бути тире в кінці рядка
Лобом об підлогу.

Та минули дні сумні,
Що не шкода й праці. рядок беззмістовний; до чого тут якась праця?
Заживало все на нім,
Наче на собаці.

Голова його – пуста. його - зайве слово, ніякого змісту не додає
Серце ж – має злобу. одне із двох тире - зайве
І хлопчисько виростав неоковирний рядок, навіщо тут І? Більш того – хлопчисько – іменник середнього роду. Отже, «виростало».
Дуже твердолобий.

Хоч олії в голові
Не стачало в нього.
Вірші він писать нові дикий повтор нього/він, тим паче, що обидва ці слова - зайві
Ласий до знемоги. ласий писати до знемоги - дике поєднання слів, це не українською мовою, наче писав іноземець,
Тріску в оці у сусід немає такої форми родового відмінка - сусід, є сусідів
Помічає зроду. не можна помічати зроду, можна змалку;
А в своєму, як той дід,
Не бачить колоду. правильно: не бачить колоди

Нападає, наче тать, знову купа прямих порівнянь
Бо, напевне більше, кома не на місці: має бути після напевне
Любить він критикувать,
Ніж писати вірші.

А на критику в свій бік
Вперто дулі тиче.
Цей невіглас-чоловік
Дуже войовничий!

Ти тут, дурню, не бикуй!
Дам! Не здасться мало!
Поправляйхер-Критикуй має бути тире в кінці рядка
Так його назвали.

Зна, як всіх вмочити в гидь, коми в кінці рядка не треба
І де ставить коми.
А як Образи ліпить –
Діло незнайоме.

Наголос у словнику
Перевірить може.
Свій поставить Критикуй –
Зовсім неспроможний. недосконала рима

А створить неологізм?
Борони, о Боже! наче китаєць писав: так слів українці не поєднують! Не може там бути ніякого О! Українською «Боронь, Боже!».
Це для нього – онанізм, рима - примітив, кома зайва
І Прокруста ложе.

Слів гидких у кожен твір
У віршАх мастрячить. у твір у віршах... - дике перекручення правил мови. Про наголос мовчу.
Джентельменський це набір
Джентельмена вдачі. Повтор кореня «джентльмен».

У повчаннях – в молоко
Поціляє "гуру".
Це - зашорений дурко – має бути кома, а не тире в кінці
Поправляйхер Шура!


Висновок: твір не витримує жодної критики, оскільки кількість граматичних та стилістичних помилок зашкалює. Не може освічений член Спілки письменників України аж так густо «косячити». Що це – неповага до читачів ПееМу чи елементарна безграмотність? Думаю - і те , і те.
Я вже вказував авторові: необхідно сісти за парту і пройти повторно курс української мови за 4-6 класи. У мене є прекрасні викладачі, які згодні підставити своє плече і, звичайно ж, за гроші навчити людину грамотно писати. Пройде зовсім небагато часу і все стане на свої місця.


Тікай!

Сатирик я. Будяччя командир,
Із графоманів стоплюю оливу.
З Парнасу есемеска: - Досить! Мир!
У мене коник дохне буйногривий!

Ну що тобі сатира та дає?
Прокльони тільки чутимеш до скону.
Сідай-но краще поруч. Місце є.
А хочеш, то насунемо корону.

В пошані реверанси - не мечі,
А ти громадиш труп'я під горою.
Пасися де завгодно! Лиш мовчи!
А припече - хлюпни в товпу хвалою.

На кобилицю гепнувся гніду
(підкови підбивав Гефест на Марсі).
- Тікай, невдахо! Я уже іду!
Не місце графоманам на Парнасі!

01.08.2018р

Святкове

Скубуться учні. Люто, не на жарт,
В поезії, житті - дорослі діти.
А Майстер, як і завше,- зверху, над,
Навчився рівно як свіча горіти.

Пізнання древо дітлашня трясе,
Колись Учитель був також як Етна.
Тепер слугує музам. От і все.
А страсті люду - зайвина суєтна

В строфу невдатну увіллю блават,
Низький уклін шановній поетесі.
У Майї день народження! Віват!
Приймай вітання, зоряна принцесо!

31.07.2018р.


Спека

Де ви, де ви, чарівні розмаї?
Квітень-травень вийшов у тираж.
Кажеш, жарко? Згоден, припікає.
Про погоду напишу пейзаж.

Там - на сході - гоги і магоги,
В небесах шугають НЛО.
Їжачок зачмихав під порогом,
Ластів'ята стали на крило.

Кропиву-пирій кладу в покоси,
Майталає борода руда.
Заблищали крапельки під носом -
Результат селянського труда.

На городі розвелись шиншили,
Підгризають дині, кавуни.
Бджіл немає (трави потруїли),
А от ґедзі, наче ті слони.

От і все вам розповів, малята,
Бачу, навіть трохи утомив.
Спека лупить. Ляжу краще спати,
Вечором ловитиму сомів.

01.08.2018р.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-08-02 06:54:15
Переглядів сторінки твору 2426
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.977 / 5.5  (4.963 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.977 / 5.5  (4.965 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.20 10:17
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Соболь (Л.П./М.К.) [ 2018-08-02 21:42:42 ]
До вечора чекав хто ж з метрів осмілиться! Вірно - ніхто! Це ж не Соболя щемити, тут і СПУ може "закатувати". Тим більше бачив на власні очі як просовували книгу...
Колись на ПМ мені зауважили, що я слово Честь пишу з великої літери. Так, я, слово Честь і Совість пишу з великої літери, бо знаю ці слова не, як літературні.
Переконався ще раз, що нічого не варта ваша критика яка оповита жалюгідним страхом.
Ярослав назвав мене агентом СБУ, соромно дядьку, який містить (як він казав не раз) на Шевченківську премію молоти такі несенітниці.
Всі зауваження будь ласка давайте стосовно тексту, а не мого коментаря.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-28 12:11:54 ]
Пане Василю! Я ж дав коректну рецензію, вказав на помилки автора твору. І шляхи як їх усунути. Автор справді іменитий, тому ніхто не хоче з ним зв'язуватися аби потім не нашкодив. А мені просто хочеться аби все було грамотно.