ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.03.29 06:53
Цезар Солодар (1909-1992; народився й провів юність в Україні)

Принесли у землянку посилку –
    й мов дихнуло чимсь близьким.
І на серці заграла сопілка,
    і згадався рідний дім...

        Бо відправлення поштове –

Артур Курдіновський
2026.03.29 02:44
Тривога в серці. Морок. П'ята ранку.
В домівках - темні вікна, душі сонні.
Лягла на білосніжне підвіконня
Симфонія кривавого світанку.
Було замало власного вікна -
Хотілось охопити ціле місто...
Крик вирвався з грудей: "Війна! Війна!"

Володимир Бойко
2026.03.28 23:30
Якщо довкола тебе крутяться пройдисвіти, це ще не означає, що навколо тебе обертається Земля. Кожен інший лікар повинен поставити інший діагноз. Думка поперек звички, мов кістка поперек горла. Що зверху сплило, те хвиля і виносить. Інвалідам п

Тетяна Бондар
2026.03.28 18:53
коли весна як осінь
і зупинився час
небесні коси косять
все більше нас із нас
і сивина як просинь
і небо як рілля
і зоряно голосить
душа за кожним я

Іван Потьомкін
2026.03.28 17:58
Ти ще єси і хліб їси насущний,
Та, мов павутина, висить життя майбутнє,
А хочеться ж на світі цім іще пожить, хоч сили тануть,
Тож молиш Господа, щоб день оцей не був останнім,
Бо ж стільки ще не звідано довкола див:
Не уторопав, про що ворк

Охмуд Песецький
2026.03.28 15:30
Ми зараз - як пуритани
Живем у розлуці нашій.
Молімось - і час настане,
Як вимре сердечний шашіль.

І зверне судьба на вдачу,
А серце заб'ється лунко,
Як тільки тебе побачу,

Марія Дем'янюк
2026.03.28 15:15
Сниться мені небо —
Лагідно-блакитне,
Все довкола сяє,
Все таке привітне.

Сниться мені тато,
Йдемо разом в лісі,
Сниться мені мама —

Світлана Пирогова
2026.03.28 13:38
Чи можна стерти те, що не було?
Що лиш в уяві дихало і квітло.
А пам'ять - світло,зламане на скло,
Де кожен спалах - вигадка й молитва.

Твій шепіт - чи відлуння тишини?
В уяві ти сама його створила?
Любов живе не в дотикові, - ні,

Борис Костиря
2026.03.28 12:17
Так осінь повільно відійде
У млу, невідомість, туман.
Здійсниться небачене дійство
В танку невідомих примар.

Навшпиньках відходить осінній
Казковий і лагідний дим,
Який принесе нам спасіння

хома дідим
2026.03.28 11:08
якщо бажаєте речей складніших
інтриги жодної нема отут
добропорядно уживаючи отрут
а ще римуючи сяйливе слово ніцше
ви знаєте усе що звете суть
і перекласти сподіваєтесь у вірші
але наступна рима гірше
щодо подальшої іще суцільна лють

Віктор Кучерук
2026.03.28 10:48
Мене будили вдосвіта дорослих
У сінях, чи надворі, голоси, -
І досі не забувся мамин посміх,
Коли їй зрана помогти просивсь.
Стелився шлях у світанковім світлі, -
Неслося всюди мукання корів
І чулося, як шурхотіли мітли
Та підсвинки кувікали з хлів

Юрій Гундарів
2026.03.28 09:32
Окупанти вдарили по собачому притулку «Дай лапу, друже» у Запоріжжі.Є багато поранених і загиблих тварин. Собак із травмами терміново доправляють у ветклініки…

Сирена тривогою мучить:
увага, знов небезпека!
Дрон у притулок влучив
для бездомних песик

Іван Потьомкін
2026.03.27 18:34
Там, де коняку віз підганяє,
А урядом править візник,
Де шматком арестантського хліба
Наїдаються до гикавок,
Проступає в мороці вранішнім
Повновладдям своїм пересичений
Хвіст собачий, махаючи трупом, –
Бренд Росії останніх десятиліть.

С М
2026.03.27 15:00
Ти стояла на межі свого пір’я
Політ обираючи
Усміхався я із подивом чи в силах
Помахати на прощання
Коли усе пройшло –
Се загоїлося до літа
Опісля прощань
Всі чуття що ми пережили

Артур Курдіновський
2026.03.27 14:51
З'їдає душу болісна саркома.
Круки літають. Вмерли солов'ї.
Мені це місто більше незнайоме,
Мої дороги - більше не мої.

Снують у жалюгідному апломбі
Однакові, безперспективні дні.
Я тут, неначе зомбі серед зомбі,

Юлія Щербатюк
2026.03.27 13:10
Без майбуття, о, щемна яв!
Я чую зраду в кожнім слові!
І спадної тепер любові
Для мене сяє вже зоря.

Так відлітаючи, із тим,
Не впізнавати безкінечно.
В знемозі цілувати плечі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Костянтин Головко (1979) / Поеми

 На що пішло твоє життя?

На що пішло твоє життя?
Спитав я в того пияка,
Діставши гроші з гаманця,
Що попросив мене подати.

-Ну..як...на що...?

Я жив... Любив...і працював!
І діти в мене були... також.
Хотілось всього, мандрував,
А потім все набридло якось.

Не відчував, я крім огиди,
Нічого...але в пияка
Спитав я не подавши виду,
А у дітей судьба яка?

-Чому були? І де тепер?
Чи, не дай Бог, вже хтось помер?
І від тих слів: дітей і смерті...
Відчув, що колить мені в серці.

Підвів п’яниця очі сиві,
Я пам‘ятаю їх до нині.
-Це я помер, вони в порядку,
Їм не потрібен такий батько.

Промовив він, й заплакав тихо.
Ой Да, недавно дідом став!
Змінивши так ті сльози сміхом,
Як тільки це мені сказав.

Продовжив сповідь той пияк.
Але не завжди жив я так,
У мене було все в порядку,
Сім’я моя жила в достатку.

Старався, сильно, як в людей,
В моїх дружини і дітей.
Щоб в хаті було і на столі,
Та кожне літо ще й на морі!

Для того важко працював,
Та вдома рідко я бував.
А діти часом тим росли,
І день за днем пройшли роки.

Не бачив як, пішли, сказали
Як зубки різались, навчались.
Я батько їм, а наче й ні,
Так з ними стали ми чужі.

Ще наступила криза та...
Тоді ж роботу втратив я!
І дома був я цілий день,
Та й заважати став як пень.

Не те сказав, не те зробив,
А жінка криком - не сиди!
Пішов світ за очі із хати,
Роботу будь-яку шукати.

І працював я так будь де,
А ще й частенько хтось нальє.
Коли прийшов і в якім стані,
Всім було зовсім не цікаво.

І день той- він прошепотів,
Аж голос його затремтів.
Коли відбулось восени,
Запам’ятаю назавжди.

Іди вже геть, мені сказали,
І ось, важкі часи настали.
І знаєш, гірка правда в тім,
Так краще всім, мені і ім.

І чесно кажу, легше стало,
Хоч і здоров‘я зовсім мало.
В один день зникли всі турботи
Потреба в пошуку роботи...

Грошей ще трохи попрошу,
І в магазин собі піду.
Візьму на потім і на зараз,
Й пішов собі, як брудна хмара.

Тоді вже дуже поспішав,
Але іти не зразу став.
А може щось я пропустив,
Деж помилку він допустив?

І з часом, лиш, приходить досвід,
Робота, це ж не ціль, а спосіб.
Сім’я - то ж саме головне,
А інше все, само прийде.

І там зробив собі зізнання,
Щоб із-за того маяття.
Не задавав ніхто питання,
На що пішло моє життя?...

28.07.2018




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2018-09-06 09:17:20
Переглядів сторінки твору 1125
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.414 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.414 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2018.09.14 22:39
Автор у цю хвилину відсутній