ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.18
21:11
Рецензія на поетичну збірку Миколи Грицая "Під музику дощу")
Буває так, коли тебе зачепить за живе чиєсь слово і ти уже знаходишся у його колі, воно невидимими нитками тримає тебе на відстані і ти не можеш звільнитися від нього, а заглиблюєшся все бі
2024.03.18
13:46
Вавілонський Талмуд випадає з рук, коментарі Раші не западають у серце, приказки ефіопські припадають пилом…
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
2024.03.18
08:49
Поміж ромашок-штор
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
2024.03.18
05:40
Защеміло серце від сигналу
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
2024.03.18
05:14
Після слів: «Сьогодні прибирання» –
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
2024.03.18
01:03
У пульсі відіб'ється кожна мить,
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
2024.03.18
00:16
Гроші від торгівлі нафтою пахнуть на диво бездоганно.
Коли у політиків мовкне розум, говорять гармати.
Тим, хто перекроює кордони, треба розкроїти голову.
Коли тузом стає шестірка – усі козирі зарання биті.
У гіганта мислі усе інше мізерне.
2024.03.17
19:32
Коли сказав мені «перетерпи»,
Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
2024.03.17
18:57
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
2024.03.17
18:45
Чи можна, люди, все оте простити,
що чинять нелюди на зболеній землі?!.
Як гинуть мирні жителі і діти
у хижих скрутлях «братньої» петлі…
Хто має право підло забирати
життя других, якого не давав?
Зробити це не вправі навіть мати,
що чинять нелюди на зболеній землі?!.
Як гинуть мирні жителі і діти
у хижих скрутлях «братньої» петлі…
Хто має право підло забирати
життя других, якого не давав?
Зробити це не вправі навіть мати,
2024.03.17
18:06
У час стрімкий , шалений, час смартфонів
Спілкуємось частіше в Інтернеті.
Ніяких не існує нам кордонів.
Людина, мов незвідана планета.
Пізнати, зрозуміти її важко,
А ще й на відстані такій великій.
Це ж ніби в небесах літає пташка,
Удалині тріпочут
Спілкуємось частіше в Інтернеті.
Ніяких не існує нам кордонів.
Людина, мов незвідана планета.
Пізнати, зрозуміти її важко,
А ще й на відстані такій великій.
Це ж ніби в небесах літає пташка,
Удалині тріпочут
2024.03.17
15:28
Прокинься синку! Час уже вставати! –
Крізь сон все ж мамин голос долетів-
Ти ж до Гелону нині їдеш з татом!
Вставай! Ти ж сам поїхати хотів.
Сон враз пропав. Хлопчина підхопився.
Ледь не проспав. Хоч не змикав очей
Але під ранок сну таки скорився.
Крізь сон все ж мамин голос долетів-
Ти ж до Гелону нині їдеш з татом!
Вставай! Ти ж сам поїхати хотів.
Сон враз пропав. Хлопчина підхопився.
Ледь не проспав. Хоч не змикав очей
Але під ранок сну таки скорився.
2024.03.17
15:23
Переважна більшість людей не знає як пишуться закони, хто і як їх насправді приймає. Приходять раз на кілька років до виборчих урн, кинули папірця з прізвищами уподобаних улюбленців та й усе. Але законодавство має свою специфіку та правила.
Перший раз я
2024.03.17
11:22
Чомусь на Галину Украйну не поширюється вимога: публікувати за добу в режимі «афішувати публікацію» не більше, ніж один твір!
Майже щодня бачу аж кілька її шедеврів, яких, до речі, практично ніхто й не читає.
Та сама історія, що й з Олександром Сушком:
2024.03.17
06:49
Спаде вода і знову будуть луки,
травою освіжиться оболонь.
Настане час, візьму сюди онуків,
нехай нап’юся сонця із долонь.
Бо, що вони у стольнім граді бачать?
Куди не кинеш оком скрізь асфальт.
Чи, то пощезла нація козача,
чи душі скам’яніли на ба
травою освіжиться оболонь.
Настане час, візьму сюди онуків,
нехай нап’юся сонця із долонь.
Бо, що вони у стольнім граді бачать?
Куди не кинеш оком скрізь асфальт.
Чи, то пощезла нація козача,
чи душі скам’яніли на ба
2024.03.17
05:49
Темно-сині ночі,
Стрічі до світань, -
Думи парубочі,
Повні сподівань.
Не забулись досі
Весняні гаї
І в рудім волоссі
Пальці рук моїх.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Стрічі до світань, -
Думи парубочі,
Повні сподівань.
Не забулись досі
Весняні гаї
І в рудім волоссі
Пальці рук моїх.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
2020.12.05
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
18-19. Діалектика для фейсбука (з Канта)
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
18-19. Діалектика для фейсбука (з Канта)
18. Діалектика для фейсбука (з Канта)
довге – актуальне речення...
... від Канта*: “Там де їхня спрощена логіка-свідомість (Wesen-суть,істота) , замість того зупиняє, власне стверджує, що це каверзні задуми розумників з метою, що найменше, похитнути підвалини суспільного блага, і їм, тут, здається - що таке-наше, спекулятивне (лат.speculatio – вистежування) , мислення не відповідає, навіть, самому поняттю розсудливості, - а також, що їм, заради загального добра, дозволено, та навіть похвально, робити добрі справи за допомогою підтримки поверхневого обґрунтування (Scheingründe-видимість основи) , - як для виявлення вигаданих супротивників, так і для збереження лиш вигоди, а наш наголос на потребі стримування таких, голих, практичних переконань упускаються з виду, маючи на меті примусити нас до признання дефективним нашого спекулятивного (лат.speculatio – вистежування) мислення, котре веде до аподиктичного (беззаперечного, достовірного) знання“.
*“Wo aber das gemeine Wesen dafür hält, daß spitzfindige Vernünftler mit nichts minderem umgehen, als die Grundfeste der öffentlichen Wohlfahrt wankend zu machen, da scheint es nicht allein der Klugheit gemäß, sondern auch erlaubt und wohl gar rühmlich, der guten Sache eher durch Scheingründe zu Hilfe zu kommen, als den vermeintlichen Gegnern derselben auch nur den Vorteil zu lassen, unseren Ton zur Mäßigung einer bloß praktischen Überzeugung herabzustimmen, und uns zu nötigen, den Mangel der spekulativen und apodiktischen Gewißheit zu gestehen – Де однак загальна-проста суть-істота-сутність замість того стоп-власне, це хитрий-каверзний розумовий з-в не менший-меншіший обертатися-знатися-замишляти, як підвалина суспільного-прилюдного блага-користі похитнути-відступати до-для виконувати-спричиняти-складати, тут-там світити-здаватись воно не одну-саме розсудливість-тямучість відповідно, але-розділяючи також дозволено і хотіти готовий похвальності добре справа-річ краще-швидше через-за допомогою видимість основ до-для допомоги-підтримки до-для траплятися- виявлятися, як мнимий супротивник той самий-останній також лиш вигода-користь на-для допускати-залишати, наших тон-наголос для стримування-помякшення-зменшення одиної голої практичного переконання вниз-під відповідають, і нам на-для примушувати-запрошувати, брак-нестаток спекулятивної і беззаперечної упевненість-достовірність на-для усвідомлювати-признаватися“. (згідно словника) .
( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція друга Дисципліна чистого розуму з погляду його полемічного вжитку, абзац пятнадцятий.)
16.12.2017 р.
19. Діалектика для фейсбука (з Канта)
про предмет тіла...
... та спочатку, зреагувавши на “нотатку Volodymyr Kovchak - на фейсбуці”*, рішив-вирішити своє, давнє, дещо-абсурдне питання, - про предмет предмета (про терміни)...
У Кантовому тексті “Критики чистого розуму” давно зауважив три терміни котрі подають (означають) річ-предмет... Перший: Ding – річ-малятко-обставина-справа; але: dingen – наймати, торгуватися; але: dinglich – речовий. Другий: Sache – предмет-річ-пожитки-справи; sachlich: реальний-речовий-діловий-об’єктивний; але - Sachlichkeit: речовинність. Третій: Gegenstand- предмет-річ-сюжет. Та оскільки цей термін (Gegenstand) використовується саме як той предмет чогось, наприклад: предмет досвіду (“Gegenstand der Erfahrung”), або навіть отак: річ, як предмет досвіду (“…der Dinge als Gegenstände der Erfahrung…”), то розберемо той предмет-Gegenstand детальніше: gegen – до-проти-порівняно-замість-біля, а - stand – від stehen – стояти-міститися - стан-місцеположення; і попробую звести, це, логічно до поняття предмета як щось: Gegenstand - навпроти стояче... Отже далі: якщо поставити в свідомості, навпроти, як предмет-Gegenstand: поняття тіла-Körper (кістяк-корпус)... то, здавлось би sachlich: реальний-речовий? Але в свідомості... трансцендентально (способом виходу за межі) береться апріорно-передуючи з трансцендентного (такого що є за межами), завідомо, лиш само поняття - а не речовинність, того “тіла”... отже, поняття тіла з усіма його визначеннями: протяжне-тверде-подільне... як логічна конструкція чогось-завідомо цільного – тіла людини-тіла землі-тіла всесвіту... чим (як поняттям) подалі у свідомості завідомо спекулюється (лат.speculatio – вистежування) ... як забагнеться розуму...
Відносність-Relativitäts того до того... різниця між речовиною предмета-Sache-Sachlichkeit та умоглядною “речовиною” предмета-Gegenstand - здоланою не буде, ось це-таке, повне, узагальнення речовини та умоглядності: “... як стверджує І. Кант, доступне тільки для вищого, нелюдського розуму”!
Так я розумію Канта** взагалі та зокрема...
*Аналітичні поняття і трансцендентальна філософія І. Канта: нотатка і запитання
VOLODYMYR KOVCHAK•11 СІЧНЯ 2018 . фейсбук
Передісторія:
Щодо аналітичних понять І. Кант погоджується з В. Ґ. Ляйбніцем і Д. Ґ’ Юмом у тому, що предикат і суб’єкт аналітичного судження тотожні і утворюють одне, а не два, поняття. Наприклад, поняття тіла тотожне до поняття протяжності; у твердженні «тіла – протяжні» ми маємо справу не з двома поняттями «тіла» і «протяжності», а з одним поняттям протяжного тіла, де поняття «тіло» і «протяжність» є синонімами. Якщо одне поняття цілковито виводиться з іншого, то, за І. Кантом, ми маємо справу не з двома поняттями, а тільки з одним, яке аналізуємо. В аналітичному твердженні «тіла – протяжні» евристичний потенціал мізерний, реальний приріст нового знання дають синтетичні поняття. Якщо в аналітичному судженні предикат генетично виводиться з суб’єкта, то у синтетичному предикат строго не виводиться з суб’єкта.
Можна було би припустити, що аналітичні судження генетично походять від синтетичних, проте «аналітичне і синтетичне судження у І. Канта принципово відрізняються один від одного, і, якщо ми допустимо можливість перетворення одного в інше, зміниться уся його система».
Питання ( стосується винятково евристики аналітичних понять):
А) Якщо 1. суб’єкт аналітичного поняття неявно вміщує предикат, 2. предикат логічного поняття нічого нового не стверджує про суб’єкт, 3. всі без виключення аналітичні поняття є внутрішніми поняттями розуму, то - чи доцільно припустити, що між кожним із всіх аналітичних понять має бути зв’язок, через який можна від будь-якого одного аналітичного поняття перейти у будь-яке інше аналітичне поняття?
Б) По суті, такий зв’язок мав би утворити нову якість зміст і бути синтетичним, бо дає приріст новизни і з жодного атомарного аналітичного судження не можна вивести зміст зв’язку. Виділення зв’язку аналітичних понять відбувається синтетично чи аналітично?
В) такий зв’язок стає чимось на зразок мета-поняття? Синтетичним чи аналітичним?
Дискусія:
Іншими словами – чи є між аналітичними поняттями необхідний зв’язок аналітичності і чи не є вказаний зв’язок аналітичності між аналітичними поняттями насправді синтетичним?
Навіть якщо припустити, що аналітичні поняття між собою дискретні на кшталт монад, то і у монадологічному контексті можна вивести монаду монад.
А далі: якщо цей вказаний зв’язок аналітичності між аналітичними поняттями можливий у контексті філософії І. Канта, то чи можна вважати його тотожним до інтелектуального споглядання (за аналогією до інтелектуальної інтуїції Р. Декарта), яке, як стверджує І. Кант, доступне тільки для вищого, нелюдського розуму?
** I Kant: “ Vorher will ich nur noch die Erklärung der Kategorien voranschicken. Sie sind Begriffe von einem Gegenstande überhaupt, dadurch dessen Anschauung in Ansehung einer der logischen Funktionen zu Urteilen als bestimmt angesehen wird. So war die Funktion des kategorischen Urteils die des Verhältnisses des Subjekts zum Prädikat, z. B. alle Körper sind teilbar. Allein in Ansehung des bloß logischen Gebrauchs des Verstandes blieb es unbestimmt, welcher von beiden Begriffen die Funktion des Subjekts, und welchem die des Prädikates man geben wolle. Denn man kann auch sagen: Einiges Teilbareпо-дільне ist ein тіло-корпус-Körper. Durch die Kategorie der Substanz aber, wenn ich den Begriff eines Körpers darunter bringe, wird es bestimmt: daß seine empirische Anschauung in der Erfahrung immer nur als Subjekt, niemals als bloßen Prädikat betrachtet werden müsse; und so in allen übrigen Kategorien. - Але перед тим я тільки дам короткі визначення (дефініції) категорій. Вони (категорії) є поняттями про той чи інший предмет взагалі, завдячуючи яким (поняттям) споглядання предмета вважається за визначене з погляду однієї з логічних функцій у судженнях. Так, функція категоричного судження є відношення суб'єкта до предиката (сказаного), наприклад - усі тіла є подільними. Але з погляду суто логічного вживання розсудку лишається невизначеним, якому з двох понять давати функцію суб'єкта, а якому предиката. Адже можна сказати й так: щось подільне є тіло. Та через категорію субстанції (цільності), якщо я підведу під неї поняття тіла, визначиться, що емпіричне споглядання тіла в досвіді завжди має трактуватися тільки як суб'єкт, і ніколи як предикат (сказане); і те саме й зі всіма позосталими категоріями”. (згідно словника) .
( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальна естетика § 14. Перехід до трансцендентальної дедукції категорій, останній абзац.)
13.01.2018 р.
довге – актуальне речення...
... від Канта*: “Там де їхня спрощена логіка-свідомість (Wesen-суть,істота) , замість того зупиняє, власне стверджує, що це каверзні задуми розумників з метою, що найменше, похитнути підвалини суспільного блага, і їм, тут, здається - що таке-наше, спекулятивне (лат.speculatio – вистежування) , мислення не відповідає, навіть, самому поняттю розсудливості, - а також, що їм, заради загального добра, дозволено, та навіть похвально, робити добрі справи за допомогою підтримки поверхневого обґрунтування (Scheingründe-видимість основи) , - як для виявлення вигаданих супротивників, так і для збереження лиш вигоди, а наш наголос на потребі стримування таких, голих, практичних переконань упускаються з виду, маючи на меті примусити нас до признання дефективним нашого спекулятивного (лат.speculatio – вистежування) мислення, котре веде до аподиктичного (беззаперечного, достовірного) знання“.
*“Wo aber das gemeine Wesen dafür hält, daß spitzfindige Vernünftler mit nichts minderem umgehen, als die Grundfeste der öffentlichen Wohlfahrt wankend zu machen, da scheint es nicht allein der Klugheit gemäß, sondern auch erlaubt und wohl gar rühmlich, der guten Sache eher durch Scheingründe zu Hilfe zu kommen, als den vermeintlichen Gegnern derselben auch nur den Vorteil zu lassen, unseren Ton zur Mäßigung einer bloß praktischen Überzeugung herabzustimmen, und uns zu nötigen, den Mangel der spekulativen und apodiktischen Gewißheit zu gestehen – Де однак загальна-проста суть-істота-сутність замість того стоп-власне, це хитрий-каверзний розумовий з-в не менший-меншіший обертатися-знатися-замишляти, як підвалина суспільного-прилюдного блага-користі похитнути-відступати до-для виконувати-спричиняти-складати, тут-там світити-здаватись воно не одну-саме розсудливість-тямучість відповідно, але-розділяючи також дозволено і хотіти готовий похвальності добре справа-річ краще-швидше через-за допомогою видимість основ до-для допомоги-підтримки до-для траплятися- виявлятися, як мнимий супротивник той самий-останній також лиш вигода-користь на-для допускати-залишати, наших тон-наголос для стримування-помякшення-зменшення одиної голої практичного переконання вниз-під відповідають, і нам на-для примушувати-запрошувати, брак-нестаток спекулятивної і беззаперечної упевненість-достовірність на-для усвідомлювати-признаватися“. (згідно словника) .
( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція друга Дисципліна чистого розуму з погляду його полемічного вжитку, абзац пятнадцятий.)
16.12.2017 р.
19. Діалектика для фейсбука (з Канта)
про предмет тіла...
... та спочатку, зреагувавши на “нотатку Volodymyr Kovchak - на фейсбуці”*, рішив-вирішити своє, давнє, дещо-абсурдне питання, - про предмет предмета (про терміни)...
У Кантовому тексті “Критики чистого розуму” давно зауважив три терміни котрі подають (означають) річ-предмет... Перший: Ding – річ-малятко-обставина-справа; але: dingen – наймати, торгуватися; але: dinglich – речовий. Другий: Sache – предмет-річ-пожитки-справи; sachlich: реальний-речовий-діловий-об’єктивний; але - Sachlichkeit: речовинність. Третій: Gegenstand- предмет-річ-сюжет. Та оскільки цей термін (Gegenstand) використовується саме як той предмет чогось, наприклад: предмет досвіду (“Gegenstand der Erfahrung”), або навіть отак: річ, як предмет досвіду (“…der Dinge als Gegenstände der Erfahrung…”), то розберемо той предмет-Gegenstand детальніше: gegen – до-проти-порівняно-замість-біля, а - stand – від stehen – стояти-міститися - стан-місцеположення; і попробую звести, це, логічно до поняття предмета як щось: Gegenstand - навпроти стояче... Отже далі: якщо поставити в свідомості, навпроти, як предмет-Gegenstand: поняття тіла-Körper (кістяк-корпус)... то, здавлось би sachlich: реальний-речовий? Але в свідомості... трансцендентально (способом виходу за межі) береться апріорно-передуючи з трансцендентного (такого що є за межами), завідомо, лиш само поняття - а не речовинність, того “тіла”... отже, поняття тіла з усіма його визначеннями: протяжне-тверде-подільне... як логічна конструкція чогось-завідомо цільного – тіла людини-тіла землі-тіла всесвіту... чим (як поняттям) подалі у свідомості завідомо спекулюється (лат.speculatio – вистежування) ... як забагнеться розуму...
Відносність-Relativitäts того до того... різниця між речовиною предмета-Sache-Sachlichkeit та умоглядною “речовиною” предмета-Gegenstand - здоланою не буде, ось це-таке, повне, узагальнення речовини та умоглядності: “... як стверджує І. Кант, доступне тільки для вищого, нелюдського розуму”!
Так я розумію Канта** взагалі та зокрема...
*Аналітичні поняття і трансцендентальна філософія І. Канта: нотатка і запитання
VOLODYMYR KOVCHAK•11 СІЧНЯ 2018 . фейсбук
Передісторія:
Щодо аналітичних понять І. Кант погоджується з В. Ґ. Ляйбніцем і Д. Ґ’ Юмом у тому, що предикат і суб’єкт аналітичного судження тотожні і утворюють одне, а не два, поняття. Наприклад, поняття тіла тотожне до поняття протяжності; у твердженні «тіла – протяжні» ми маємо справу не з двома поняттями «тіла» і «протяжності», а з одним поняттям протяжного тіла, де поняття «тіло» і «протяжність» є синонімами. Якщо одне поняття цілковито виводиться з іншого, то, за І. Кантом, ми маємо справу не з двома поняттями, а тільки з одним, яке аналізуємо. В аналітичному твердженні «тіла – протяжні» евристичний потенціал мізерний, реальний приріст нового знання дають синтетичні поняття. Якщо в аналітичному судженні предикат генетично виводиться з суб’єкта, то у синтетичному предикат строго не виводиться з суб’єкта.
Можна було би припустити, що аналітичні судження генетично походять від синтетичних, проте «аналітичне і синтетичне судження у І. Канта принципово відрізняються один від одного, і, якщо ми допустимо можливість перетворення одного в інше, зміниться уся його система».
Питання ( стосується винятково евристики аналітичних понять):
А) Якщо 1. суб’єкт аналітичного поняття неявно вміщує предикат, 2. предикат логічного поняття нічого нового не стверджує про суб’єкт, 3. всі без виключення аналітичні поняття є внутрішніми поняттями розуму, то - чи доцільно припустити, що між кожним із всіх аналітичних понять має бути зв’язок, через який можна від будь-якого одного аналітичного поняття перейти у будь-яке інше аналітичне поняття?
Б) По суті, такий зв’язок мав би утворити нову якість зміст і бути синтетичним, бо дає приріст новизни і з жодного атомарного аналітичного судження не можна вивести зміст зв’язку. Виділення зв’язку аналітичних понять відбувається синтетично чи аналітично?
В) такий зв’язок стає чимось на зразок мета-поняття? Синтетичним чи аналітичним?
Дискусія:
Іншими словами – чи є між аналітичними поняттями необхідний зв’язок аналітичності і чи не є вказаний зв’язок аналітичності між аналітичними поняттями насправді синтетичним?
Навіть якщо припустити, що аналітичні поняття між собою дискретні на кшталт монад, то і у монадологічному контексті можна вивести монаду монад.
А далі: якщо цей вказаний зв’язок аналітичності між аналітичними поняттями можливий у контексті філософії І. Канта, то чи можна вважати його тотожним до інтелектуального споглядання (за аналогією до інтелектуальної інтуїції Р. Декарта), яке, як стверджує І. Кант, доступне тільки для вищого, нелюдського розуму?
** I Kant: “ Vorher will ich nur noch die Erklärung der Kategorien voranschicken. Sie sind Begriffe von einem Gegenstande überhaupt, dadurch dessen Anschauung in Ansehung einer der logischen Funktionen zu Urteilen als bestimmt angesehen wird. So war die Funktion des kategorischen Urteils die des Verhältnisses des Subjekts zum Prädikat, z. B. alle Körper sind teilbar. Allein in Ansehung des bloß logischen Gebrauchs des Verstandes blieb es unbestimmt, welcher von beiden Begriffen die Funktion des Subjekts, und welchem die des Prädikates man geben wolle. Denn man kann auch sagen: Einiges Teilbareпо-дільне ist ein тіло-корпус-Körper. Durch die Kategorie der Substanz aber, wenn ich den Begriff eines Körpers darunter bringe, wird es bestimmt: daß seine empirische Anschauung in der Erfahrung immer nur als Subjekt, niemals als bloßen Prädikat betrachtet werden müsse; und so in allen übrigen Kategorien. - Але перед тим я тільки дам короткі визначення (дефініції) категорій. Вони (категорії) є поняттями про той чи інший предмет взагалі, завдячуючи яким (поняттям) споглядання предмета вважається за визначене з погляду однієї з логічних функцій у судженнях. Так, функція категоричного судження є відношення суб'єкта до предиката (сказаного), наприклад - усі тіла є подільними. Але з погляду суто логічного вживання розсудку лишається невизначеним, якому з двох понять давати функцію суб'єкта, а якому предиката. Адже можна сказати й так: щось подільне є тіло. Та через категорію субстанції (цільності), якщо я підведу під неї поняття тіла, визначиться, що емпіричне споглядання тіла в досвіді завжди має трактуватися тільки як суб'єкт, і ніколи як предикат (сказане); і те саме й зі всіма позосталими категоріями”. (згідно словника) .
( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальна естетика § 14. Перехід до трансцендентальної дедукції категорій, останній абзац.)
13.01.2018 р.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію