Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.03
19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.
2026.02.03
19:03
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,
2026.02.03
16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.
Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.
Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,
2026.02.03
13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен
2026.02.03
10:48
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.
Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.
Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин
2026.02.03
05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих
Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих
Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті
2026.02.02
14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.
Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.
Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку
2026.02.02
10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.
Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.
Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю
2026.02.02
08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.
Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.
Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки
2026.02.02
08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.
2026.02.02
08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.
Всміхається мило, кому — невідомо?
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.
Всміхається мило, кому — невідомо?
2026.02.01
21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига
2026.02.01
21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?
2026.02.01
16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.
Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.
Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
2026.02.01
13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство
немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство
немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль
2026.02.01
12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Проза
"Запорожець за Йорданом"
Сьогодні до послуг прочан і туристів різноманітні путівники, кваліфіковані екскурсоводи. І все ж знайомства з минулим замало, щоб зрозуміти душу мешканців цього краю. Тих, хто попри лихоліття плекав рідну мову – іврит, збагачував її мудрими житейськими настановами, не полишеним перцю гумором, критичним ставленням до себе й свого оточення.
Ось чому я вирішив поділитися тим, що збирав протягом тривалого часу. Це немеркнучі перлини з Танаху, що за межами Ізраїлю знаний як Біблія, так і крилаті вирази сьогоднішніх ізраїльтян з їх відповідниками в українській мові.
Транскрипцію українською мовою подано приблизно. Але така доля всіх транскрипцій.
Переважна більшість слів в івриті має наголос на останньому складі, тому-то виділено голосні тільки там, де є розбіжність із загальним правилом. Матеріал подано за івритським алфавітом.
І наостанок: народна мудрість – така невичерпна криниця, що жодне видання не в змозі вичерпати її. Тож вибачте за брак чогось важливого, а також за огріхи, які знайдете.
Ав бе хохма ве рах бешанім
З молодих та ранніх.
Молоде орля, та вище за старого літає.
Авад алав гакЕлах
Пізно старого кота учить гопки.
Не поможе рута яра, як стара машкара.
В старій печі сам чорт палить.
Бодай старого чорт учить.
Авот ахлу бОсер вешіней банім тікгена
Адам з’їв кисличку, а в нас оскома на зубах.
Аванім шахаку мАїм
Вода й камінь точить.
Евен нагола меал лібі ( у слові «евен» наголос на першому складі)
Камінь з душі звалився.
Евен шезорек тіпеш лебЕер афілу асара хахамім ло єхолім легоці.
Один дурень камінь у воду кине, а десять розумних не витягне.
Адам блі хаверім – ке смол блі ямін
Людина без товариства – як ліва рука без правої.
Адам доеґ ал ібуд дмав, ах ло доеґ ал ібуд ямав
Людина переживає втрату грошей, а не втрату своїх днів.
Адам єш ло ейнАїм ґдолот
Очі завидющі, руки загребущі.
Очі – яма, руки – граблі.
Одні очі в упряжку, а другі на пристяжку.
Адам леАмал юлад
Робиш, робиш: ні за тобою, ні перед тобою.
Тоді одпочинемо, як помремо.
Гу стам пАрве
Ні риба, ні м’ясо, і в раки не годиться
Ні в тин, ні в ворота.
Адам каров леацмо
Своя сорочка і дрантлива мила.
Кол агава шегі тлуя бедавар – бітел гадавар, бітла гаагава
Як іде біда в дім, любов пре з дому.
Агава єшана ейна бетела леолам
Стара любов не ржавіє, ані кам’яніє.
Стара любов довго пам’ятається.
Агава – мімабат рішон, ґет – мімабат шені
Любов – з першого погляду, розлучення – з другого.
Агава мекалкЕлет ет гашура
Любощі та вечорниці доведуть до шибениці.
Огев яшан міпней хадаш ал тоці
Для приятеля нового не пускайся старого.
Огев кЕсеф ло їсба кЕсеф
Гроші роблять гроші.
ОзнАїм лекОтел
І стіни мають вуха.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Запорожець за Йорданом"
«Не можна без провідника та без мови відчути й бачити всі святі місця...
І допоміг мені Бог знайти в лаврі чоловіка святого, старого і вельми книжного.
Тому святому мужу вклав Бог в серце любити мене грішного,
і він показав мені добре всі ті святі місця в Єрусалимі і по всій тій землі
і до Тиверіадського моря водив мене, і до Фавори, і до Назарета, і до Хеврона, й до Йордана,
і по всіх тих місцях водив мене, і займався мною заради любові...»
«Житьє і Хождєньє» ігумена Даніїла з Чернігівщини
про відвідання Святої Землі, де він пробув 16 місяців у 1106-1107 роках
Сьогодні до послуг прочан і туристів різноманітні путівники, кваліфіковані екскурсоводи. І все ж знайомства з минулим замало, щоб зрозуміти душу мешканців цього краю. Тих, хто попри лихоліття плекав рідну мову – іврит, збагачував її мудрими житейськими настановами, не полишеним перцю гумором, критичним ставленням до себе й свого оточення.
Ось чому я вирішив поділитися тим, що збирав протягом тривалого часу. Це немеркнучі перлини з Танаху, що за межами Ізраїлю знаний як Біблія, так і крилаті вирази сьогоднішніх ізраїльтян з їх відповідниками в українській мові.
Транскрипцію українською мовою подано приблизно. Але така доля всіх транскрипцій.
Переважна більшість слів в івриті має наголос на останньому складі, тому-то виділено голосні тільки там, де є розбіжність із загальним правилом. Матеріал подано за івритським алфавітом.
І наостанок: народна мудрість – така невичерпна криниця, що жодне видання не в змозі вичерпати її. Тож вибачте за брак чогось важливого, а також за огріхи, які знайдете.
Ав бе хохма ве рах бешанім
З молодих та ранніх.
Молоде орля, та вище за старого літає.
Авад алав гакЕлах
Пізно старого кота учить гопки.
Не поможе рута яра, як стара машкара.
В старій печі сам чорт палить.
Бодай старого чорт учить.
Авот ахлу бОсер вешіней банім тікгена
Адам з’їв кисличку, а в нас оскома на зубах.
Аванім шахаку мАїм
Вода й камінь точить.
Евен нагола меал лібі ( у слові «евен» наголос на першому складі)
Камінь з душі звалився.
Евен шезорек тіпеш лебЕер афілу асара хахамім ло єхолім легоці.
Один дурень камінь у воду кине, а десять розумних не витягне.
Адам блі хаверім – ке смол блі ямін
Людина без товариства – як ліва рука без правої.
Адам доеґ ал ібуд дмав, ах ло доеґ ал ібуд ямав
Людина переживає втрату грошей, а не втрату своїх днів.
Адам єш ло ейнАїм ґдолот
Очі завидющі, руки загребущі.
Очі – яма, руки – граблі.
Одні очі в упряжку, а другі на пристяжку.
Адам леАмал юлад
Робиш, робиш: ні за тобою, ні перед тобою.
Тоді одпочинемо, як помремо.
Гу стам пАрве
Ні риба, ні м’ясо, і в раки не годиться
Ні в тин, ні в ворота.
Адам каров леацмо
Своя сорочка і дрантлива мила.
Кол агава шегі тлуя бедавар – бітел гадавар, бітла гаагава
Як іде біда в дім, любов пре з дому.
Агава єшана ейна бетела леолам
Стара любов не ржавіє, ані кам’яніє.
Стара любов довго пам’ятається.
Агава – мімабат рішон, ґет – мімабат шені
Любов – з першого погляду, розлучення – з другого.
Агава мекалкЕлет ет гашура
Любощі та вечорниці доведуть до шибениці.
Огев яшан міпней хадаш ал тоці
Для приятеля нового не пускайся старого.
Огев кЕсеф ло їсба кЕсеф
Гроші роблять гроші.
ОзнАїм лекОтел
І стіни мають вуха.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
