Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.03
18:52
В кав’ярні на Монмартрі сивий дід
Із хлопчиком за столиком сиділи,
З маленьких філіжанок каву пили,
Дивились на розбурханий цей світ,
Який кудись постійно поспішав,
Чогось шукав, десь мчав в автомобілях.
Вони ж удвох відпочивати сіли,
Полишити до ч
Із хлопчиком за столиком сиділи,
З маленьких філіжанок каву пили,
Дивились на розбурханий цей світ,
Який кудись постійно поспішав,
Чогось шукав, десь мчав в автомобілях.
Вони ж удвох відпочивати сіли,
Полишити до ч
2026.09.03
16:35
Калюжі розлилися, як моря.
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме
2026.09.03
14:38
Я зрозумію тебе
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній
За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній
За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу
2026.09.03
11:20
Зачепилося сонце за гілочку глоду,
зашарілися згарди на стомлених вітах.
День вкладає пшеничні снопи на підводу,
стиглі фрукти та ягоди спілого літа.
Шурхотить у амброзії сум вересневий,
і вагітніють хмари нудними дощами.
Ралом зорані, зранені
зашарілися згарди на стомлених вітах.
День вкладає пшеничні снопи на підводу,
стиглі фрукти та ягоди спілого літа.
Шурхотить у амброзії сум вересневий,
і вагітніють хмари нудними дощами.
Ралом зорані, зранені
2026.09.03
08:39
Осінній вечір...Пнеться прохолода,
Торкається гарячої долоні.
Вже лист жовтіє. Яблука червоні...
Стихає світ, здається, і ні слова.
Збігає швидко час...Стежки забуті
Покрила павутина вечорова.
І кожна мить, згасаючи, готова
Торкається гарячої долоні.
Вже лист жовтіє. Яблука червоні...
Стихає світ, здається, і ні слова.
Збігає швидко час...Стежки забуті
Покрила павутина вечорова.
І кожна мить, згасаючи, готова
2026.09.03
07:57
ЦИКЛ IV: РИМ
«СПАРТАК: ОСТАННІЙ СВІТАНОК ВОЛІ»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Спартак – фракієць, вождь нескорених, лев у залізних тенетах.
«СПАРТАК: ОСТАННІЙ СВІТАНОК ВОЛІ»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Спартак – фракієць, вождь нескорених, лев у залізних тенетах.
2026.09.03
07:36
Ні! — уява не злослива,
Бо регоче — не збиткує,
Ніби вітер вздовж калюжі
Небесам артикулює
Кращим адресним чорнилом
Берегам і заповітам,
І річкам, яким мов свято
В Новий місяць сонцем світить
Бо регоче — не збиткує,
Ніби вітер вздовж калюжі
Небесам артикулює
Кращим адресним чорнилом
Берегам і заповітам,
І річкам, яким мов свято
В Новий місяць сонцем світить
2026.09.03
06:19
Хвилі пристрастей гарячих
Не вгамуються ніяк, -
Вже від болю серце плаче
І в душі вирує ляк.
Укладаю щільно речі
У валізу шкіряну, -
Клопочуся цілий вечір
Через жінку гамірну.
Не вгамуються ніяк, -
Вже від болю серце плаче
І в душі вирує ляк.
Укладаю щільно речі
У валізу шкіряну, -
Клопочуся цілий вечір
Через жінку гамірну.
2026.09.03
01:32
Тополя - високе дерево
І достобіса товсте.
Вона по всій Україні
Неначе бур'ян росте.
Тополя багато бачила
І чула багато теж,
Тому про багато що знає,
І достобіса товсте.
Вона по всій Україні
Неначе бур'ян росте.
Тополя багато бачила
І чула багато теж,
Тому про багато що знає,
2026.09.02
23:39
Я нікуди не хочу йти,
Я побуду сьогодні удома,
Бо маю настрій такий, немов
Замість кохве я випив брому.
Я нікуди не хочу йти,
І ти теж не ходи нікуди,
Бо якщо ти кудись підеш-
Я побуду сьогодні удома,
Бо маю настрій такий, немов
Замість кохве я випив брому.
Я нікуди не хочу йти,
І ти теж не ходи нікуди,
Бо якщо ти кудись підеш-
2026.09.02
22:01
деякий текст на початку
пропущено
оскільки він претендує
для чого мені претензія
що у ній
за морем словесним
є острів майже безлюдний
мені би туди
пропущено
оскільки він претендує
для чого мені претензія
що у ній
за морем словесним
є острів майже безлюдний
мені би туди
2026.09.02
21:47
Загаснув серпень. Літо відбулося
й нема за що закинути собі —
відщедрилось у жнивному колоссі,
спочити йде в тумани голубі.
Його стрічає обрій ув обійми,
вгортає у серпанкові шовки.
Хай буде сон його такий спокійний,
й нема за що закинути собі —
відщедрилось у жнивному колоссі,
спочити йде в тумани голубі.
Його стрічає обрій ув обійми,
вгортає у серпанкові шовки.
Хай буде сон його такий спокійний,
2026.09.02
19:44
І раніш, коли розлунювалась сирена «швидкої»,
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл
2026.09.02
16:01
Долонi заховали вiд думок,
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?
Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?
Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -
2026.09.02
15:32
Скоро осінь. І я у дорозі
на своїй самочинній війні.
На всі боки – зелені вогні,
де душа почиває у Бозі,
що курсивами у некролозі
накувала зозуля мені.
ІІ
на своїй самочинній війні.
На всі боки – зелені вогні,
де душа почиває у Бозі,
що курсивами у некролозі
накувала зозуля мені.
ІІ
2026.09.02
14:52
Зимова казка швидко закінчилась.
Розтанув сніг, як неповторність мрій.
Природа творить святість і безчинство,
Даруючи пророків і повій.
Розтанули минулого скульптури,
Картини, фрески, видива століть.
Там часу нищівна мускулатура
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Розтанув сніг, як неповторність мрій.
Природа творить святість і безчинство,
Даруючи пророків і повій.
Розтанули минулого скульптури,
Картини, фрески, видива століть.
Там часу нищівна мускулатура
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Проза
"Запорожець за Йорданом"
Сьогодні до послуг прочан і туристів різноманітні путівники, кваліфіковані екскурсоводи. І все ж знайомства з минулим замало, щоб зрозуміти душу мешканців цього краю. Тих, хто попри лихоліття плекав рідну мову – іврит, збагачував її мудрими житейськими настановами, не полишеним перцю гумором, критичним ставленням до себе й свого оточення.
Ось чому я вирішив поділитися тим, що збирав протягом тривалого часу. Це немеркнучі перлини з Танаху, що за межами Ізраїлю знаний як Біблія, так і крилаті вирази сьогоднішніх ізраїльтян з їх відповідниками в українській мові.
Транскрипцію українською мовою подано приблизно. Але така доля всіх транскрипцій.
Переважна більшість слів в івриті має наголос на останньому складі, тому-то виділено голосні тільки там, де є розбіжність із загальним правилом. Матеріал подано за івритським алфавітом.
І наостанок: народна мудрість – така невичерпна криниця, що жодне видання не в змозі вичерпати її. Тож вибачте за брак чогось важливого, а також за огріхи, які знайдете.
Ав бе хохма ве рах бешанім
З молодих та ранніх.
Молоде орля, та вище за старого літає.
Авад алав гакЕлах
Пізно старого кота учить гопки.
Не поможе рута яра, як стара машкара.
В старій печі сам чорт палить.
Бодай старого чорт учить.
Авот ахлу бОсер вешіней банім тікгена
Адам з’їв кисличку, а в нас оскома на зубах.
Аванім шахаку мАїм
Вода й камінь точить.
Евен нагола меал лібі ( у слові «евен» наголос на першому складі)
Камінь з душі звалився.
Евен шезорек тіпеш лебЕер афілу асара хахамім ло єхолім легоці.
Один дурень камінь у воду кине, а десять розумних не витягне.
Адам блі хаверім – ке смол блі ямін
Людина без товариства – як ліва рука без правої.
Адам доеґ ал ібуд дмав, ах ло доеґ ал ібуд ямав
Людина переживає втрату грошей, а не втрату своїх днів.
Адам єш ло ейнАїм ґдолот
Очі завидющі, руки загребущі.
Очі – яма, руки – граблі.
Одні очі в упряжку, а другі на пристяжку.
Адам леАмал юлад
Робиш, робиш: ні за тобою, ні перед тобою.
Тоді одпочинемо, як помремо.
Гу стам пАрве
Ні риба, ні м’ясо, і в раки не годиться
Ні в тин, ні в ворота.
Адам каров леацмо
Своя сорочка і дрантлива мила.
Кол агава шегі тлуя бедавар – бітел гадавар, бітла гаагава
Як іде біда в дім, любов пре з дому.
Агава єшана ейна бетела леолам
Стара любов не ржавіє, ані кам’яніє.
Стара любов довго пам’ятається.
Агава – мімабат рішон, ґет – мімабат шені
Любов – з першого погляду, розлучення – з другого.
Агава мекалкЕлет ет гашура
Любощі та вечорниці доведуть до шибениці.
Огев яшан міпней хадаш ал тоці
Для приятеля нового не пускайся старого.
Огев кЕсеф ло їсба кЕсеф
Гроші роблять гроші.
ОзнАїм лекОтел
І стіни мають вуха.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Запорожець за Йорданом"
«Не можна без провідника та без мови відчути й бачити всі святі місця...
І допоміг мені Бог знайти в лаврі чоловіка святого, старого і вельми книжного.
Тому святому мужу вклав Бог в серце любити мене грішного,
і він показав мені добре всі ті святі місця в Єрусалимі і по всій тій землі
і до Тиверіадського моря водив мене, і до Фавори, і до Назарета, і до Хеврона, й до Йордана,
і по всіх тих місцях водив мене, і займався мною заради любові...»
«Житьє і Хождєньє» ігумена Даніїла з Чернігівщини
про відвідання Святої Землі, де він пробув 16 місяців у 1106-1107 роках
Сьогодні до послуг прочан і туристів різноманітні путівники, кваліфіковані екскурсоводи. І все ж знайомства з минулим замало, щоб зрозуміти душу мешканців цього краю. Тих, хто попри лихоліття плекав рідну мову – іврит, збагачував її мудрими житейськими настановами, не полишеним перцю гумором, критичним ставленням до себе й свого оточення.
Ось чому я вирішив поділитися тим, що збирав протягом тривалого часу. Це немеркнучі перлини з Танаху, що за межами Ізраїлю знаний як Біблія, так і крилаті вирази сьогоднішніх ізраїльтян з їх відповідниками в українській мові.
Транскрипцію українською мовою подано приблизно. Але така доля всіх транскрипцій.
Переважна більшість слів в івриті має наголос на останньому складі, тому-то виділено голосні тільки там, де є розбіжність із загальним правилом. Матеріал подано за івритським алфавітом.
І наостанок: народна мудрість – така невичерпна криниця, що жодне видання не в змозі вичерпати її. Тож вибачте за брак чогось важливого, а також за огріхи, які знайдете.
Ав бе хохма ве рах бешанім
З молодих та ранніх.
Молоде орля, та вище за старого літає.
Авад алав гакЕлах
Пізно старого кота учить гопки.
Не поможе рута яра, як стара машкара.
В старій печі сам чорт палить.
Бодай старого чорт учить.
Авот ахлу бОсер вешіней банім тікгена
Адам з’їв кисличку, а в нас оскома на зубах.
Аванім шахаку мАїм
Вода й камінь точить.
Евен нагола меал лібі ( у слові «евен» наголос на першому складі)
Камінь з душі звалився.
Евен шезорек тіпеш лебЕер афілу асара хахамім ло єхолім легоці.
Один дурень камінь у воду кине, а десять розумних не витягне.
Адам блі хаверім – ке смол блі ямін
Людина без товариства – як ліва рука без правої.
Адам доеґ ал ібуд дмав, ах ло доеґ ал ібуд ямав
Людина переживає втрату грошей, а не втрату своїх днів.
Адам єш ло ейнАїм ґдолот
Очі завидющі, руки загребущі.
Очі – яма, руки – граблі.
Одні очі в упряжку, а другі на пристяжку.
Адам леАмал юлад
Робиш, робиш: ні за тобою, ні перед тобою.
Тоді одпочинемо, як помремо.
Гу стам пАрве
Ні риба, ні м’ясо, і в раки не годиться
Ні в тин, ні в ворота.
Адам каров леацмо
Своя сорочка і дрантлива мила.
Кол агава шегі тлуя бедавар – бітел гадавар, бітла гаагава
Як іде біда в дім, любов пре з дому.
Агава єшана ейна бетела леолам
Стара любов не ржавіє, ані кам’яніє.
Стара любов довго пам’ятається.
Агава – мімабат рішон, ґет – мімабат шені
Любов – з першого погляду, розлучення – з другого.
Агава мекалкЕлет ет гашура
Любощі та вечорниці доведуть до шибениці.
Огев яшан міпней хадаш ал тоці
Для приятеля нового не пускайся старого.
Огев кЕсеф ло їсба кЕсеф
Гроші роблять гроші.
ОзнАїм лекОтел
І стіни мають вуха.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
