Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.17
19:38
Тремтить на взгір’ї стиха яворина,
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож
здригається, мов плаче, – хлип та хлип.
А мати жде з війни додому сина,
пече ізрання для синочка хліб.
Ось прийде він, а тут – і хліб, і ненька.
Молитва й віра сина вбереже.
То молиться, а то зітхне тихенько:
«Мож
2026.05.17
17:44
Втомився украй, не спавши, зовсім не
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе
Втомився украй, мій розум блимає
Не знаю, чи то встати і випити іще
О, не то
Втомився украй робити щось впусту
Втомився украй, про тебе думав тут
Тебе покликати міг би, але знаю цю майбуть
Кажеш, я дратую тебе
2026.05.17
17:02
Нелегко живеться бідним жебракам на світі.
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де
Не завжди є, що поїсти чи вдосталь попити.
Живе, наче та билина у чистому полі,
Котиться, куди занести здатна гірка доля,
Куди вітер життя котить й прихистку немає.
Жебраючи по дорогах, по шляхах блукає.
Де
2026.05.17
11:34
Я хочу заховатись у світах,
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.
Я хочу прямувати у світи
Новітніх, переливчастих, барвистих.
Я хочу заховатись у снігах
І у похмурім, перепрілім листі.
Упасти вниз, немовби збитий птах,
І злитися з божественним намистом.
Я хочу прямувати у світи
2026.05.17
11:17
Забери мене туди,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,
де немає сліз біди,
тільки небеса безкраю
на околиці розмаю.
Ти чекай мене, коханий,
де зірниця полум'яна
враз спалахує свічею,
вогняницею тією,
2026.05.17
11:14
Ми, буває, від себе втікаєм,
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.
Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства
кожен прагне своє наздогнати,
але час — він це просто мотає
на одвічні свої циферблати.
Через мінні поля безрозсудства
час ішов завжди рівно і сухо,
він доводив учених до глупства
2026.05.17
10:14
не мав ні статків ні хатів
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби
не мав і звиклої автівки
хтось оббирав мене до нитки
всіляк однак і я хотів
у цій намарній боротьбі
де нас оточують примари
іще якийсь вампір кумарить
жадає крови та ганьби
2026.05.17
08:48
Як закриєш очі вночі зі скрипом,
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,
Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -
Катеринку розкрутиш з думок звичайних,
Наче зернятко проса щуром трамвайним
По дзвінкому сталевому лабіринту,
Без кінця і краю, без насолоди,
За дурними законами злої карми -
Не у тебе ж суд чи скрипти свободи -
2026.05.17
06:19
І. Г...
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен
Краще було б не торкати
Поглядом ніжним своїм
Вкутану теплим халатом
Жінку на ганку чужім.
Краще було б не плекати
В серці наївнім надій,
Що я сподобатись здатен
2026.05.17
00:42
Я більше не почую голос Ваш,
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.
Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж
Дотепний анекдот по телефону.
Зі спогадів малюється колаж,
Уся надія в безнадії тоне.
Чого вартує надскладний пасаж,
Написаний байдужим фанфароном?
Освітлювався творчий мій багаж
2026.05.16
18:41
Дійові особи:
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років
АКТ 1 (і останній)
ЖУРНАЛІСТ: Гав!
ЖУРНАЛІСТ - 75 років
ПОЕТ - 45 років
ФІЛОСОФ - хто його знає, скільки років
АКТ 1 (і останній)
ЖУРНАЛІСТ: Гав!
2026.05.16
18:30
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…
(З останніх надходжень)
Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить…
(З останніх надходжень)
Бачу вже, як за хвилину знервовані пальці автора цієї стр
2026.05.16
15:31
Наше життя - темна мить. Залишається тільки
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.
Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн
Перетерпіти цю вбивчу та болісну мить.
Спогади сяють наївним відлунням сопілки,
Місячним каменем пам'ять моя мерехтить.
Світе мій милий! В яку порожнечу пішов ти?
Як повернути найкращі твої голоси?
Ніжн
2026.05.16
13:25
Про "мудрий вкраїнський нарід"
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,
Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
Давно позабути вже слід.
І про "древню націю" теж-
Бо вже їдуть сюди з Бангладеш,
Із Індії, із Пакистану-
Їсти нашу сметану,
Жерти наш хліб і сало,
2026.05.16
11:28
було нам добре під зірками
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами
були ідеї під парами
і вистачало мелодрами
реально
весна тендітна пелюстками
кохав і я тебе оксано
ми бавились в аероплана
часами
2026.05.16
11:25
Спливала ніч жарка й загайна,
я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.
Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...я додивлявсь останні сни,
аж тут явилась звістка файна:
вернувсь товариш із війни.
Часи тягнулися марудні,
тримали справи клопіткі,
та все ж ми стрілись пополудні
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Проза
"Запорожець за Йорданом"
Сьогодні до послуг прочан і туристів різноманітні путівники, кваліфіковані екскурсоводи. І все ж знайомства з минулим замало, щоб зрозуміти душу мешканців цього краю. Тих, хто попри лихоліття плекав рідну мову – іврит, збагачував її мудрими житейськими настановами, не полишеним перцю гумором, критичним ставленням до себе й свого оточення.
Ось чому я вирішив поділитися тим, що збирав протягом тривалого часу. Це немеркнучі перлини з Танаху, що за межами Ізраїлю знаний як Біблія, так і крилаті вирази сьогоднішніх ізраїльтян з їх відповідниками в українській мові.
Транскрипцію українською мовою подано приблизно. Але така доля всіх транскрипцій.
Переважна більшість слів в івриті має наголос на останньому складі, тому-то виділено голосні тільки там, де є розбіжність із загальним правилом. Матеріал подано за івритським алфавітом.
І наостанок: народна мудрість – така невичерпна криниця, що жодне видання не в змозі вичерпати її. Тож вибачте за брак чогось важливого, а також за огріхи, які знайдете.
Ав бе хохма ве рах бешанім
З молодих та ранніх.
Молоде орля, та вище за старого літає.
Авад алав гакЕлах
Пізно старого кота учить гопки.
Не поможе рута яра, як стара машкара.
В старій печі сам чорт палить.
Бодай старого чорт учить.
Авот ахлу бОсер вешіней банім тікгена
Адам з’їв кисличку, а в нас оскома на зубах.
Аванім шахаку мАїм
Вода й камінь точить.
Евен нагола меал лібі ( у слові «евен» наголос на першому складі)
Камінь з душі звалився.
Евен шезорек тіпеш лебЕер афілу асара хахамім ло єхолім легоці.
Один дурень камінь у воду кине, а десять розумних не витягне.
Адам блі хаверім – ке смол блі ямін
Людина без товариства – як ліва рука без правої.
Адам доеґ ал ібуд дмав, ах ло доеґ ал ібуд ямав
Людина переживає втрату грошей, а не втрату своїх днів.
Адам єш ло ейнАїм ґдолот
Очі завидющі, руки загребущі.
Очі – яма, руки – граблі.
Одні очі в упряжку, а другі на пристяжку.
Адам леАмал юлад
Робиш, робиш: ні за тобою, ні перед тобою.
Тоді одпочинемо, як помремо.
Гу стам пАрве
Ні риба, ні м’ясо, і в раки не годиться
Ні в тин, ні в ворота.
Адам каров леацмо
Своя сорочка і дрантлива мила.
Кол агава шегі тлуя бедавар – бітел гадавар, бітла гаагава
Як іде біда в дім, любов пре з дому.
Агава єшана ейна бетела леолам
Стара любов не ржавіє, ані кам’яніє.
Стара любов довго пам’ятається.
Агава – мімабат рішон, ґет – мімабат шені
Любов – з першого погляду, розлучення – з другого.
Агава мекалкЕлет ет гашура
Любощі та вечорниці доведуть до шибениці.
Огев яшан міпней хадаш ал тоці
Для приятеля нового не пускайся старого.
Огев кЕсеф ло їсба кЕсеф
Гроші роблять гроші.
ОзнАїм лекОтел
І стіни мають вуха.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Запорожець за Йорданом"
«Не можна без провідника та без мови відчути й бачити всі святі місця...
І допоміг мені Бог знайти в лаврі чоловіка святого, старого і вельми книжного.
Тому святому мужу вклав Бог в серце любити мене грішного,
і він показав мені добре всі ті святі місця в Єрусалимі і по всій тій землі
і до Тиверіадського моря водив мене, і до Фавори, і до Назарета, і до Хеврона, й до Йордана,
і по всіх тих місцях водив мене, і займався мною заради любові...»
«Житьє і Хождєньє» ігумена Даніїла з Чернігівщини
про відвідання Святої Землі, де він пробув 16 місяців у 1106-1107 роках
Сьогодні до послуг прочан і туристів різноманітні путівники, кваліфіковані екскурсоводи. І все ж знайомства з минулим замало, щоб зрозуміти душу мешканців цього краю. Тих, хто попри лихоліття плекав рідну мову – іврит, збагачував її мудрими житейськими настановами, не полишеним перцю гумором, критичним ставленням до себе й свого оточення.
Ось чому я вирішив поділитися тим, що збирав протягом тривалого часу. Це немеркнучі перлини з Танаху, що за межами Ізраїлю знаний як Біблія, так і крилаті вирази сьогоднішніх ізраїльтян з їх відповідниками в українській мові.
Транскрипцію українською мовою подано приблизно. Але така доля всіх транскрипцій.
Переважна більшість слів в івриті має наголос на останньому складі, тому-то виділено голосні тільки там, де є розбіжність із загальним правилом. Матеріал подано за івритським алфавітом.
І наостанок: народна мудрість – така невичерпна криниця, що жодне видання не в змозі вичерпати її. Тож вибачте за брак чогось важливого, а також за огріхи, які знайдете.
Ав бе хохма ве рах бешанім
З молодих та ранніх.
Молоде орля, та вище за старого літає.
Авад алав гакЕлах
Пізно старого кота учить гопки.
Не поможе рута яра, як стара машкара.
В старій печі сам чорт палить.
Бодай старого чорт учить.
Авот ахлу бОсер вешіней банім тікгена
Адам з’їв кисличку, а в нас оскома на зубах.
Аванім шахаку мАїм
Вода й камінь точить.
Евен нагола меал лібі ( у слові «евен» наголос на першому складі)
Камінь з душі звалився.
Евен шезорек тіпеш лебЕер афілу асара хахамім ло єхолім легоці.
Один дурень камінь у воду кине, а десять розумних не витягне.
Адам блі хаверім – ке смол блі ямін
Людина без товариства – як ліва рука без правої.
Адам доеґ ал ібуд дмав, ах ло доеґ ал ібуд ямав
Людина переживає втрату грошей, а не втрату своїх днів.
Адам єш ло ейнАїм ґдолот
Очі завидющі, руки загребущі.
Очі – яма, руки – граблі.
Одні очі в упряжку, а другі на пристяжку.
Адам леАмал юлад
Робиш, робиш: ні за тобою, ні перед тобою.
Тоді одпочинемо, як помремо.
Гу стам пАрве
Ні риба, ні м’ясо, і в раки не годиться
Ні в тин, ні в ворота.
Адам каров леацмо
Своя сорочка і дрантлива мила.
Кол агава шегі тлуя бедавар – бітел гадавар, бітла гаагава
Як іде біда в дім, любов пре з дому.
Агава єшана ейна бетела леолам
Стара любов не ржавіє, ані кам’яніє.
Стара любов довго пам’ятається.
Агава – мімабат рішон, ґет – мімабат шені
Любов – з першого погляду, розлучення – з другого.
Агава мекалкЕлет ет гашура
Любощі та вечорниці доведуть до шибениці.
Огев яшан міпней хадаш ал тоці
Для приятеля нового не пускайся старого.
Огев кЕсеф ло їсба кЕсеф
Гроші роблять гроші.
ОзнАїм лекОтел
І стіни мають вуха.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
