Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
2025.12.01
05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
2025.12.01
02:53
Зима прийшла й теплішає усе,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.
Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.
Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,
2025.11.30
22:20
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...
Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...
Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,
2025.11.30
21:25
Очей незнана глибина…
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…
Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…
Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,
2025.11.30
19:21
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч
2025.11.30
15:15
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.
2025.11.30
12:48
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,
2025.11.30
10:34
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад
2025.11.30
06:52
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.
2025.11.29
23:08
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.
І ти посивів, як тополя в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.
І ти посивів, як тополя в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю
2025.11.29
21:59
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Проза
"Запорожець за Йорданом"
Сьогодні до послуг прочан і туристів різноманітні путівники, кваліфіковані екскурсоводи. І все ж знайомства з минулим замало, щоб зрозуміти душу мешканців цього краю. Тих, хто попри лихоліття плекав рідну мову – іврит, збагачував її мудрими житейськими настановами, не полишеним перцю гумором, критичним ставленням до себе й свого оточення.
Ось чому я вирішив поділитися тим, що збирав протягом тривалого часу. Це немеркнучі перлини з Танаху, що за межами Ізраїлю знаний як Біблія, так і крилаті вирази сьогоднішніх ізраїльтян з їх відповідниками в українській мові.
Транскрипцію українською мовою подано приблизно. Але така доля всіх транскрипцій.
Переважна більшість слів в івриті має наголос на останньому складі, тому-то виділено голосні тільки там, де є розбіжність із загальним правилом. Матеріал подано за івритським алфавітом.
І наостанок: народна мудрість – така невичерпна криниця, що жодне видання не в змозі вичерпати її. Тож вибачте за брак чогось важливого, а також за огріхи, які знайдете.
Ав бе хохма ве рах бешанім
З молодих та ранніх.
Молоде орля, та вище за старого літає.
Авад алав гакЕлах
Пізно старого кота учить гопки.
Не поможе рута яра, як стара машкара.
В старій печі сам чорт палить.
Бодай старого чорт учить.
Авот ахлу бОсер вешіней банім тікгена
Адам з’їв кисличку, а в нас оскома на зубах.
Аванім шахаку мАїм
Вода й камінь точить.
Евен нагола меал лібі ( у слові «евен» наголос на першому складі)
Камінь з душі звалився.
Евен шезорек тіпеш лебЕер афілу асара хахамім ло єхолім легоці.
Один дурень камінь у воду кине, а десять розумних не витягне.
Адам блі хаверім – ке смол блі ямін
Людина без товариства – як ліва рука без правої.
Адам доеґ ал ібуд дмав, ах ло доеґ ал ібуд ямав
Людина переживає втрату грошей, а не втрату своїх днів.
Адам єш ло ейнАїм ґдолот
Очі завидющі, руки загребущі.
Очі – яма, руки – граблі.
Одні очі в упряжку, а другі на пристяжку.
Адам леАмал юлад
Робиш, робиш: ні за тобою, ні перед тобою.
Тоді одпочинемо, як помремо.
Гу стам пАрве
Ні риба, ні м’ясо, і в раки не годиться
Ні в тин, ні в ворота.
Адам каров леацмо
Своя сорочка і дрантлива мила.
Кол агава шегі тлуя бедавар – бітел гадавар, бітла гаагава
Як іде біда в дім, любов пре з дому.
Агава єшана ейна бетела леолам
Стара любов не ржавіє, ані кам’яніє.
Стара любов довго пам’ятається.
Агава – мімабат рішон, ґет – мімабат шені
Любов – з першого погляду, розлучення – з другого.
Агава мекалкЕлет ет гашура
Любощі та вечорниці доведуть до шибениці.
Огев яшан міпней хадаш ал тоці
Для приятеля нового не пускайся старого.
Огев кЕсеф ло їсба кЕсеф
Гроші роблять гроші.
ОзнАїм лекОтел
І стіни мають вуха.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Запорожець за Йорданом"
«Не можна без провідника та без мови відчути й бачити всі святі місця...
І допоміг мені Бог знайти в лаврі чоловіка святого, старого і вельми книжного.
Тому святому мужу вклав Бог в серце любити мене грішного,
і він показав мені добре всі ті святі місця в Єрусалимі і по всій тій землі
і до Тиверіадського моря водив мене, і до Фавори, і до Назарета, і до Хеврона, й до Йордана,
і по всіх тих місцях водив мене, і займався мною заради любові...»
«Житьє і Хождєньє» ігумена Даніїла з Чернігівщини
про відвідання Святої Землі, де він пробув 16 місяців у 1106-1107 роках
Сьогодні до послуг прочан і туристів різноманітні путівники, кваліфіковані екскурсоводи. І все ж знайомства з минулим замало, щоб зрозуміти душу мешканців цього краю. Тих, хто попри лихоліття плекав рідну мову – іврит, збагачував її мудрими житейськими настановами, не полишеним перцю гумором, критичним ставленням до себе й свого оточення.
Ось чому я вирішив поділитися тим, що збирав протягом тривалого часу. Це немеркнучі перлини з Танаху, що за межами Ізраїлю знаний як Біблія, так і крилаті вирази сьогоднішніх ізраїльтян з їх відповідниками в українській мові.
Транскрипцію українською мовою подано приблизно. Але така доля всіх транскрипцій.
Переважна більшість слів в івриті має наголос на останньому складі, тому-то виділено голосні тільки там, де є розбіжність із загальним правилом. Матеріал подано за івритським алфавітом.
І наостанок: народна мудрість – така невичерпна криниця, що жодне видання не в змозі вичерпати її. Тож вибачте за брак чогось важливого, а також за огріхи, які знайдете.
Ав бе хохма ве рах бешанім
З молодих та ранніх.
Молоде орля, та вище за старого літає.
Авад алав гакЕлах
Пізно старого кота учить гопки.
Не поможе рута яра, як стара машкара.
В старій печі сам чорт палить.
Бодай старого чорт учить.
Авот ахлу бОсер вешіней банім тікгена
Адам з’їв кисличку, а в нас оскома на зубах.
Аванім шахаку мАїм
Вода й камінь точить.
Евен нагола меал лібі ( у слові «евен» наголос на першому складі)
Камінь з душі звалився.
Евен шезорек тіпеш лебЕер афілу асара хахамім ло єхолім легоці.
Один дурень камінь у воду кине, а десять розумних не витягне.
Адам блі хаверім – ке смол блі ямін
Людина без товариства – як ліва рука без правої.
Адам доеґ ал ібуд дмав, ах ло доеґ ал ібуд ямав
Людина переживає втрату грошей, а не втрату своїх днів.
Адам єш ло ейнАїм ґдолот
Очі завидющі, руки загребущі.
Очі – яма, руки – граблі.
Одні очі в упряжку, а другі на пристяжку.
Адам леАмал юлад
Робиш, робиш: ні за тобою, ні перед тобою.
Тоді одпочинемо, як помремо.
Гу стам пАрве
Ні риба, ні м’ясо, і в раки не годиться
Ні в тин, ні в ворота.
Адам каров леацмо
Своя сорочка і дрантлива мила.
Кол агава шегі тлуя бедавар – бітел гадавар, бітла гаагава
Як іде біда в дім, любов пре з дому.
Агава єшана ейна бетела леолам
Стара любов не ржавіє, ані кам’яніє.
Стара любов довго пам’ятається.
Агава – мімабат рішон, ґет – мімабат шені
Любов – з першого погляду, розлучення – з другого.
Агава мекалкЕлет ет гашура
Любощі та вечорниці доведуть до шибениці.
Огев яшан міпней хадаш ал тоці
Для приятеля нового не пускайся старого.
Огев кЕсеф ло їсба кЕсеф
Гроші роблять гроші.
ОзнАїм лекОтел
І стіни мають вуха.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
