ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Дума Козак
2020.08.10 20:25
Упали яблука червоні
на теплу землю у саду.
Не встигли підхопить долоні
красу ту стигло-молоду.
Налиті сонцем і любов‘ю
ясніють мило у траві,
а поряд, весь залитий кров‘ю,
юнак лежить… Не буревій

Олексій Кацай
2020.08.10 19:33
в заіржавлених пісках
найсухішої з планет
бродить крижана луна
вкритих памороззю міст
зниклих разом з нею під
зіткненнями місяців
під падіннями зірок
і космічних кораблів

Євген Федчук
2020.08.10 19:28
Було в часи це давні, знані мало,
Як боги вже на небесах жили,
Хоч іноді й спускатися могли,
Як люд звичайний по землі ступали.
Жив рід древлянський в ті часи не тут,
А в болотах Мазовії далеких.
Хоча жилося в ті часи нелегко,
Та ж рідні землі вмер

Тата Рівна
2020.08.10 17:04
Коли помирають нації — народжуються Тантали
Земля відригає їх, викидаючи з чрева

Вона могла би стати Бабою, поліською королевою
Але — народила анчутку
Стала матір’ю не тому сину
І жоною не тому пану

Олександр Сушко
2020.08.10 15:31
Люби мене - прехтивого козла,
Даруй цілунки та палкі обійми.
З тобою - ніч ( ох як мене трясла!),
Не треба й дилетантських порнофільмів.

А завтра - інша. Бабця хоч куди,
А післязавтра - юна незнайомка.
Оце життя! Амурний парадиз!

Олександр Панін
2020.08.10 14:50
За мотивами - М. Гоголь "Вій".

Десь далеко в хмарах грім гуркоче,
Сріблом віддзеркалює ріка,
Проти Віри і Людини злочин:
Захопила Відьма Бурсака...

Вечір, ще далеко до світання,

Тетяна Левицька
2020.08.10 13:01
Пленительных очей холодный изумруд -
былой загадки деревянная матрешка.
Не возвращайтесь вы туда, где вас не ждут,
где двери на замке, не светится окошко.

Собака цепи рвет завидя чужака,
и лица неприветливы, черствы, суровы.
Вас не узнают сразу,

Сергій Губерначук
2020.08.10 10:31
Художники з маленького села,
ви оприлюднили любов до світу.
Картинна галерея розцвіла
у місті, де проводжу кожне літо.

Художники з маленького села,
ви світ ліпили з глини й малювали.
Картинна галерея ожила

Сонце Місяць
2020.08.10 01:26
врапт елегійний навіть
текст а-ля мріяти мрії
хто профітує надто
суспільство звісне хворіє




Ярослав Чорногуз
2020.08.09 20:21
А може добре, що я вже не твій? –
Хотіла крапку ставить ще раніше
Всевладна Доля, глянувши з-під вій.
Та зачекала. Щоб дозріли вишні.

«Ти вільний знов!» - це голос ковили –
Від ревнощів дурних ідіотизму,
І підозрінь, кохання кабали,

Матвій Смірнов
2020.08.09 20:09
Под небом голубым а чаще серым
Где дивный сад и огнегривый лев
Он жил гордясь своим эсесесером
Любуясь картой мира на столе
Приклеенной чтоб не срывало ветром
Посаженной на гвозди и болты
(Поклон Иосифу) и много километров
Правее Польши праздной

Євген Федчук
2020.08.09 20:01
Маленький Нестор полюбляв із дідом
Перепливати на той бік Дніпра.
Дідусь косу з собою в човен брав,
Косив траву на сіно. Нестор слідом
Її потроху до човна носив.
Бо ж в Києві сутужно із травою.
Та й, мабуть, соковитої такої
Він біля дому би не нако

Тетяна Левицька
2020.08.09 18:10
П'ю валер'янку від серцебиття,
сльозі скотитись знову не дозволю.
Я видалю тебе з свого життя,
щоб більше не вертатися до болю.
У казки завше радіснии фінал,
та не принцеса з золотим волоссям.
Скоріше магія кривих дзеркал,
де не судилося, там не

Микола Соболь
2020.08.09 06:35
Вишукую поміж рядків слова,
які бальзамом вилікують душу
та всує все, бо жодного нема.
Даремно в будяках шукати ружу.

Леліють мову декілька майстрів,
виточують із літер діаманти…
У них не знайдеш кострубатих слів.

Серго Сокольник
2020.08.09 02:01
Коронавересень, баскак
З пшеничним посміхом,
Той хрестоцвітовий ясак
Збирає поспіхом,
Де ми життями данину
Йому даруємо,
З зими минулої обну-
лені мандруємо...

Дума Козак
2020.08.08 23:51
Південна ніч у лузі виграє
піснями цвіркунів і зорепадом.
Вони бентежать так єство моє –
аж почуття хлюпочуть водоспадом…

А відчували, пахнуть як хліба?
Із нотками волошки і полину!
Цих запахів симфонія хіба
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12

Тарас Бездомний
2020.01.18

Євген Чорний
2019.04.01

Величко Анастасія
2019.01.16

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Критика | Аналітика

  Зась читати недолуге

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=2134166173311209&set=a.136243329770180&type=3&theater
ілюстрація

Поневажай свої жалі, допоки серце зріє, допоки на твоїм чолі твоя зоря шаріє. Василь Стус

Ex opere artifex agnosticur
Майстра видно по роботі
Ex ungue leonem
Буквально: за кігтем лева пізнають
Barba crescit, caput nescit
борода росте, голова порожня
Imperare sibi, maximum imperium est
володіння над собою — найбільше з володінь
Fiat lux!
Хай буде світло!



Був такий випадок. Влітку мене приватно просив редагувати книгу пан, якому за 65. Я саме збиралася в Одесу. Але погодилася після вагання переглянути файл.
Обіцяв гарно платити. Сказав, що відомий поет не доредагував. З ним розрахувався. А я можу по-новому. В автора нема часу на таку роботу. Плете тини... інші справи.
Телефонував, приємно гомонів. Молодечий голос.
За кілька днів була ошелешена тим, що мені дав автор зрілого віку читати. Очікувала ліпшого. Намагалася знайти вірш, який би зацікавив, був завершеним, дозрілим, виколиханим. Не знайшла. Там і пріапічні теми, і нішеве... безграмотність шокуюча. Сире-сирісіньке. Здавалося, чоловік мав би розуміти, що Майї Залізняк ТАКОГО читати не дають. Показала Світлані Козаченко, філологу, письменниці, вона погодилася, що не варто братися. Навіщо мені давати файл, де вірші рівня "проба пера"?
Це ж не під пиво з таранею читати друзям. Він же книгу мріяв мати. Делікатно пояснила, чому я не візьмуся.
Радила самотужки довести до кондиції написане. Відповів, що сам не осилить. Можливо.
Знайшла тому чоловікові літредактора, письменницю, порадила вибрати найліпше з написаного. Він до неї не звернувся й понині.
Згаяла час на нього. Грошей за перегляд файлу, звісно, не брала. Наче порозумілися.
Вчора на поетичному сайті я прокоментувала вірш того автора, і то - лише тому, що йому зауваження написала моя колега по перу. Він сперечався з Любов Бенедишин. Я долучилася, зауважила, що креативність імпонує, але втілення не на належному рівні. Не помітила росту майстерності.
Панові під 70 років. Потенціал явити, як кажуть, пора перепорила.
Відповів у сенсі "будьте хорошими людьми". Критикують, певно, лише погані.
Маю тепер його саркастичну присвяту "Звєздє" (словесні драглі), на головну фейсбука вигулькнула. Награмузляв. Що ним рухало... Пан Микола майстерно плете тини. Вірші писати складніше.
Я перестану вірити у порядність, якщо так далі буде.
Ось мені кажуть, може, то не про мене той вірш із брудними натяками. Схоже, що я - та звєзда, яка "не допомогла" засяяти чужим тьмяним віршам. Його коментарі під тим віршем бридкі. Лишила йому допис, може, це прочитає та вибачиться.
На сайті "Поетичні майстерні" вірш пана М. відомий поет Ярослав Чорногуз у жовтні назвав "белібердою", коментар там є, щойно прочитала. У відповідь - потік негації.
Не одна я відмовилася доводити до кондиції ті тексти.
Авторитетом для мене Ви не є - відповів гордо-пихато пан Микола столичному поетові. Написав це на сайті.
А мене люб'язно ПРОСИВ. Отже, я влітку для нього була поеткою, якій можна дати віршові "заготовки" - і спокійно очікувати.
Тут посміхаюся.
Авторові бракує часу на власну творчість, а я - якби була хорошою - змогла б наліпити на його хитляві конструкції словес, виструнчила б те?
Бути літературним негром - не мій модус.
Чи можна переписати за автора? Та й він погоджувався, що кардинально - не треба.
То зруйнуй сам - і відбудуй! На те дається талант, чужого не позичиш.
Нині тенденція: написав-опаперив. "Народ засилосує". Безталання пнеться у поети, грамотність не обов'язкова, деякі "милі та хороші" видавці підхватять, донесуть до читача.
Та чи не почуватиметься ошуканим читач - той, хто знає, що таке справжня поезія... До поета потрібно доростати, є доречне слово - автор. Ні, всі - поети, спробуй запереч.
Колективні збірники, які рясно видаються, впевнюють авторів у їхній значущості.
Хто ти така? - шипить у відповідь якийсь жевжик. - Мене он там хвалили... на УРА моє було...
Сказати, що це марнота і не варто перейматися, легко. Когнітивний дисонанс.
На того, хто наважиться критикувати, виливається баняк бруду. Лінота авторів шокуюча. Може, треба бути гострішою у відповідь, не жалісливою. Прямо писати: ні, ваші вірші не заслуговують на мою увагу.
Деякі журнали "літературно-мистецькі" беруть до друку таке, що можна кинути в кошик для сміття.
Мене навіть переконувала редакторка молода, що ТАКЕ (школярське, банальне, зі збитим ритмом, наголосами, заримоване будь-як) подобається читачеві, а метафоричної поезії не сприймуть.
Хочеш бути приємною - зачаїсь і мовчи.
...................................................................
О часи, о діяння...
Asinus asinum fricat. Бевзь бевзя вихваляє, осел об осла треться.
Застерігаю: мені можна пропонувати лише метафоричну, образну, красиву, креативну, глибоку поезію. Без обсценної лексики.
А казати про мене: вона, окрім себе, нікого не помічає, зайве. Зіронькою мене мама називала. Нею я була і буду.

***
Сховались голубі гаї
за бурими горбами.
Є сто шляхів — і всі мої.
Піду стома шляхами.
Нехай для тебе суть твоя
пробуде невідома.
Хай научає течія
і доброму, і злому.
Поневажай свої жалі,
допоки серце зріє,
допоки на твоїм чолі
твоя зоря шаріє.
12.IX.72
Василь Стус
................
2018


Коментарі з фейсбука


Raisa Savchenko
Шкода, що під таким проханням "допомоги" приховується лише бажання використати чужий талант... Або просто нерозуміння. Хтось, напевно, плутає поняття "редагування" й "творчого процесу". А погано написані тексти не відредагуєш до нормального стану, це точно (це вже буде переписування, а не редагування).



Світлана-Майя Залізняк
Мій талант не продається. Якщо редагувати, то поезію справжню. Амбіцій неміряно в декого. Дивує те, що нема розуміння: я націлювала на роботу над написаним, а запропоноване...просто знищити можна... там нема про що. І написати заново. Самому. Якщо це важливо. Якщо я зірка, то лише тому, що працювала. А нині маю досвід. Набутий. Можна стати зіркою... можна лишитися світлячком. Але хорошою людиною я не переставала бути. Автор тієї присвяти опустився в моїх очах нижче плінтуса. Маю присвят чимало, всі гарні, акровірші є.

Валентина Беля
Світлано, як я Вас розумію, бо і сама одного разу пройшла через це. Текст пісні редагувала. Наука на все життя. Я навіть не говорю про те, що переробляти чуже - це титанічна праця. Це неправильно, на мою думку, і з моральної точки зору. Текст мій, а автор хтось...Якщо ж це справді редагування, то чому б і не допомогти людині. Але якщо усе потрібно написати заново, то вибачте...Я згодна з Раїсою Савченко, що деякі люди просто намагаються використати чужий талант.


Світлана-Майя Залізняк
Особа гіперамбітна, як виявилося...злостива. Чоловік написав про звєзду в сенсі такому, що мені бридко тепер його старіючий фейс уявити. Така виникла у мене відраза. Я доброзичливо з ним спілкувалася, пояснювала... зрештою...не відфутболила, переглянула файл. За що ж мені ця халепа? Варто себе оберігати від таких невдячників. Моє ім'я не може бути поряд з таким. Дякую, пані Валентино, за розуміння. Вас я шаную і помічаю), бо є за що.


Ірина Кримська-Лузанчук
Ну що сказати... Поезія - якщо поезія - не потребує милиць і бинтів. Якщо котрий поет їх просить у інших поетів, то хто є хто? Не варто ніколи братися за редагування порожнечі. Не треба бути добрим і милосердним до немочі у слові. Подати шмат хліба - так. Але не редагування слова, яке відсутнє!


Світлана-Майя Залізняк
Я не взялася, переглянула і відмовилася відразу, бо там калічні вірші, покручі поліомієлітичні... тепер скажу відверто. Думала, що автор запропонує найліпше, надіслане мене вразило. І тепер він мені мстить за... доброту, вимогливість. А ще...заздрить, бо що то - як не прояв чорної злоби. Вона може, а я от...не дозрів... .Чоловік тепер має мене за... "звєзду"... яка далека і недосяжна. А книги йому хочеться.


Світлана-Майя Залізняк

Сховались голубі гаї
за бурими горбами.
Є сто шляхів — і всі мої.
Піду стома шляхами.
Нехай для тебе суть твоя
пробуде невідома.
Хай научає течія
і доброму, і злому.
Поневажай свої жалі,
допоки серце зріє,
допоки на твоїм чолі
твоя зоря шаріє.
12.IX.72

Василь Стус


Світлана Козаченко
Між редагуванням і переписуванням за когось часом грань тонка, але її таки видно досвідченому редакторові. А кожний справжній поет і є тим досвідченим редактором. Згодна з друзями: не можна братися за редагування віршів, які й не вірші зовсім. І неприпустимо переписувати за когось, щоб потім нездара пишався краденим (хай навіть і заплатить щедро, але таланту не купити! краденим!!!). А ображатися на ущербних не варто. На жаль, тупаки не розуміють, що вони тупаки, - така їхня природа.


Світлана-Майя Залізняк
Так і є. Мала халепу: погодилася глянути. Треба було відмовитися. Та чи тоді б я не завинила тим, що не відгукнулася. Нещодавно прочитала статтю, чому на добрих людей нападають просто так, ні за що...


Світлана Козаченко
Світлана-Майя Залізняк, просто тому, що вони добрі, - знову ж, відповідно до їхньої природи. Так влаштована паскудненька істота гомо сапієнс - бий своїх, щоб чужі боялись, бий найкращих між своїх, бо ти до них не належиш, клюй і цькуй білу ворону, що насмілилася бути кращою за інших... До речі, і в Стуса в цьому вірші є груба помилка. А тоді хтось із великорозумних критиків напише: ні, це правильний вислів, он і геній так писав. :(


Світлана-Майя Залізняк
Приватно пан написав мені таке: смокчіть одне в одного, поети... Хм... Я до образ не опустилася). Людині під 70... вікове.


Тамара Герасименко
Все правильно. Чим гірший рівень майстерності, тим більша самозакоханість. Мене вже нудить від таких "звьозд" і "звьоздочок". Тому на заняттях літстудій тема зоряної хвороби у нас - одна з головних. І - багато доброзичливої конструктивної критики. Без цього не можна. Взагалі не вперше піднімаю питання про хорошу обґрунтовану критику, але сама й розумію: звьозди, розбалувані лайками та фіміамом коментарів недалеких у літературі читачів, "зʼїдять" будь-якого критика. Ніхто не хоче мати тисячі ворогів-графоманів :)


Тамара Герасименко Взагалі, те, що регулювалося раніше дуже суворим відбором поодиноких на той час в Україні видавництв та літературною освіченістю читача, навіки втрачено(


Sanya Malash
Як же це гидко з його боку. Ну, розійшлися з редакторкою поглядами, нащо ж пасквілі писати? Це ницо, це не має нічого спільного зі шляхетністю митця, яким пан себе вважає.


Світлана-Майя Залізняк
Справді, гидко. Я ж відмовила чемно. Грошей не брала за перегляд файлу. А він розраховував, що дотягну за вуха його заготовки... Не було процесу, я не починала. Обіцяв платити щедро. Мене не спокусили ті долари. І тепер - через півроку - М. пише той пасквіль. А на сайті ПМ у жовтні Ярослава Чорногуза посилав, нахабно відповідав на його зауваження. Я була авторитетною - і М. мріяв, що вдихну життя у анемічні хирляві тексти. Саме такі були у файлі.


Людмила Брацило
Насправді, думаю, "корінь зла" слід шукати ще глибше... Насправді на сьогодні ми маємо надзвичайне піднесення в розвитку української літератури і поезії зокрема. Її бурхливий потік захопив більш широкі маси, ніж потужні автори, і як наслідок - певне число тих, хто переоцінює себе- це чи то графомани, чи як інакше їх назвИ... Але оскільки у нас в країні не працює аксіома "Кесарю кесарево", розгрібати "Авгієві стайні" доводиться самим же нормальним поетам... Не знаю, як "завести" в Україні дієвий інститут літературної критики, але поки він не запрацює, будемо мати ту засміченість літпроцесу, яку маємо...


Світлана-Майя Залізняк
Редакторка часопису, де я стріла вірші переважно графоманського рівня, мене кпинила за певні критичні висловлення у бік текстів авторів. Написала, що я "талантіще", але мого люди не розумітимуть. Навела мою поезію "Нуар", запитала: ЩО ЦЕ? Які це люди... Кого вона має за читача... І порадила видавати мені часопис "для грамотних". На своїй сторінці пан М. пише коментарі нечемні, безграмотні, (які ж у нього вірші...), теж радить мені відкрити літстудію. Та чи їх немає? Де вони живуть, такі автори, що не можуть знайти осередок? Колись я ходила на л-студію. Людей ставало все менше, лишилося кілька. І всі ми стали поетами. А хто відсіявся - той не мав хисту, потенціалу чи амбіцій. Нині пише усяк, кому не ліньки. Амбіції гіпертрофовані. Як казали древні, осел об осла треться, бевзь бевзня вихваляє. Зауважити рясні огріхи чи повне безглуздя - нажити недруга. Звинувачують у непошані до авторів "беліберди". Розвиток поезії маємо чи таки...псевдопоезії... Дякую за коментування.

Коментарі з фейсбука.





Ось приклад коментування.........сайт ПМ.

Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-10-26 00:06:43 ] - відповісти

Вам не соромно, Миколо, маючи статус майстра, таке друкувати? Хтось меле, що попало, А Ви пишете, що збрело у п`яний мозок! Беліберда і ганьба! Видаліть негайно цю галіматью!



Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-10-26 03:01:08 ] - відповісти
А чому "чорт"? І ще й кожному гостю таке казати... Нечемно і неправдоподібно. Ще й поїти шампанським на додачу. Назвіть краще "Незвані гості" і подумайте як твір употужнити. Бо і справді виглядає трохи того...не дуже м'яко кажучи. Трохи краще, аніж у мене, але...


Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2018-10-28 19:08:04 ] - відповісти

Ярославе, мені не соромно. на статус майстра я не претендую. Я завіршував одну істрію. "на п'яну голову"-??? я не вживаю. здоровий спосіб. праця фізична до нємогу... "видаліть галіматью" - а пішли би ви, Ярослове, самі у галіматью... Ви слабкий авторитет для мене, і не тільки для мене. Затямте, кожен творить свою сторінку, Ви ніякого права не маєте дорікати, повчати, тим паче, злословити... перегляньте свої дописи, бодай я хоч раз їх відвідував? ні, Ви не мій автор у будь-якій соцмережі. І це природньо. Кожен товар має свого покупця. Вкажіть мені на помилку якусь там,.. риму невдалу, русизм там якийсь -- я би ще зрозумів... а на тему, спосіб, стилістику, манеру... розуйте очі, Ярослвае... чи лавровий вінок спокою лишив?..



http://maysterni.com/publication.php?id=136468&comment_id=627341982#627341982

ще коментарі отут
початок





Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-12-15 08:02:34
Переглядів сторінки твору 1370
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.159 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.246 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.802
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.08.01 11:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-12-15 08:09:00 ]
А чому коментарів немає? Тема цікава, наче.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-15 08:24:49 ]
От Ви й коментуйте, бо є що сказати про працю над написаним, самостійну, вдумливу.
Щойно поставила, тому ще нема коментарів. На фейсбуці чимало.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-15 08:41:24 ]
"А ти розкажи Дудареві та Сокольнику... як працює Сушко, скільки часу вгатив у редагування, скільки критики наслухався, скільки редакційних правок вніс, скільки мотлоху викинув, як зі мною працює літредактор і коректор. Хоч пройшло уже півтора року від початку роботи я не поспішаю видавати. Ще раз вичитую. І ще, і ще, і ще. Це при тому, що з Павличком уже відсіяли всі слабкі твори. А перед цим із Козаченко. Треба буде - ще півтора року буду вовтузитися. Хоча гроші на видавництво уже є.
В мережі - будь ласка - бався, експериментуй, потихеньку вичищай огріхи на які вказують люди. А опаперення потребує грунтовної роботи, каторжної, нещадної до себе. Сокольник іде простим шляхом, в нікуди. Тішить власні амбіції., У мене інша мета, тому мені з ним не по дорозі".

Вчора ж Ви мені це надіслали. То прилюдно поставимо. Гарні ж слова Олександра Сушка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-12-15 17:58:24 ]
Так, можливо я висловився занадто емоційно, але правдиво. Не міг стримати обурення! То воно ще й так відплачує за увагу?! Ого!!! То не витрачайте час на цього нуля без палички, Світлано-Майє! Хай воно видає так, як написало. Як казав Петро І, "дабы дурь его была видна"!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-16 11:06:23 ]
Саме так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2018-12-16 12:54:01 ]
ха-ха-ху!!! класичні перефирійні дешеві інтриги... тьоті Світлані - я і нежалкую, що звертася до вас, лице просяяло. Яреку - нуль, це про себе? "воно" - теж добавте до свого фейсу... класики ви наші. і щоб без вас ми, грамофони, робили? А, анонізм... він ще у темі? жаль, що сайт не дозволяє відповісти вам, поетичним жидам, тим, чого ви заслуговуєте.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2018-12-17 02:08:23 ]
Пристарілий дядько 1950 року, що плете тини і не здатний вправно писати хороших віршів, пише мені "тьотя Свєта".
Я 1963 і виглядаю ще на 45. Українка. Хто Ви, не запитую.
З Вами лісом не ходила прутів збирати, вирізати. Є тьма поетів, чому ж до мене звернулися із проханням тягти Ваші ростки до стану дерев...
Бо я авторитетна.
Чому ж зараз таке бундючне нахабне ставлення?
Дивна метаморфоза.
Бачити себе у моєму вірші, де є рядок
"Є поети-онаністи, є кити і оселедці"...
Чого б це раптом?
Шануймося.