“хто б розказав тобі твою історію цього Різдва, безвідносного до сусальних, картунованих миколайчиків гатунків уселяких, є хіба діло якому о’генрі, едді якомусь хопперу. Поки завзятий народ закупляє ялинки, або там, ікебанчики зі соснової глиці, оновлює запаси іскристих цяцьок-гірлянд, пакує ще подарунки, тішиться бодай чимсь прийдешнім, у тім хаотичнім клопоті хоч-не-хоч радіснім що справжнє, що фейкове, чи не однаково. Надворі морозно & вогкий вітер, небо зимове ущерть, безпорадні раптові сутінки, в котрих навіть вуличним вогникам прикро й тоскно, тож утішатись казковою хоча б ілюзією—сподівано—резонно. Перебуваючи в таких сутінках, не гірш від інакше різдвуючих співгромадян, в чеканні ненав’язливого типу одкровення, мов підбираючи нізвідки голос, комфортний чуттю на моменті & майже саморозкоханий, що проспічує ще філософію за пляшчиною півсухого червоного, не то білого, без каміна й свічок від чарівності буржуазної до електричної півночі, неважливо коли це було & чи було взагалі, кшталту “хоч як хотілося б, життя не мистецтво, а поезія суть неправда —
 
“все мож заперечити, інтерпретуючи, віриш—ні. Відмова, скасування, негація як метода у свій власний спосіб. Парадокси, сontradictio in contrarium & стінґ, майже ніжно, намовляє забуть про те майбуття, нумо жити минулим, чим не практика, хіба розумна є альтернатива & люцифер не служитиме, як-ось найперший відкинутий камінь. Служитимуть решта всі, відмовляючись від служінь, що би не означало. Бач, ніколи не отримати саме того, що бажаєш. Часом отримуючи саме те, без чого ніяк не обійтися, якщо старатимешся & нійл янґ, майже сльозливо, запевняє вже згоріти ліпш, аніж податися на сторону невідомості, наче нема іронії в тім. Не нав’язуючи жодному запросто хибний, власний поецький досвід, а ще rock’n-roll заповітний, крізь похмурнішу сутінковість вечорову—вранішню, танцювальну тавтологію розпачу веселкового в запальних ритмах, в бардачному темпі, цигарки~алкоголь квінтесенція його. Послухавши радіопередачу, вимикаючи комерційну рекламу далі. В ім’я сновидінь, котрі нікому не згадати, хай там як. Діапазон короткої хвилі нашої знаний усім, радий почутися знову в приблизний час
 
“доброї ночі & лагідних, лагідних