
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.12
14:16
А літо виставляє слайди:
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.
У нас ні краплі, лиш сушарка
гаряче сонце та асфальт гарячий;
із льодом склянку і мохіто...
Лиш думкою несешся в мандри.
Суцільна спека нині влітку,
а дощ, як зваба, вдалині маячить.
У нас ні краплі, лиш сушарка
2025.07.12
13:54
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти
в очах моїх ти ще на порозі
нумо зайдім іще для чогось
іще для чогось іще для чогось
в очах моїх ти
в очах моїх ти
2025.07.12
12:38
Нехай мене Зоська про вірш не просить,
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт
Бо коли Зоська до вітчизни верне,
То квітка кожна вірш проголосить,
Зіронька кожна заспіває напевне.
Допоки квітка розквітне,
Допоки зіронька в леті,
Слухай, бо то щонайкращі поети.
Зірки блакитні, рожеві квіт
2025.07.12
10:12
Якось незрозуміло…
Ось він ще зовсім маленький хлопчик. Утім, відчуває себе центром Всесвіту, навколо якого обертаються тато, мама, бабуся і навіть пухнастий песик Віскі…
Вони живуть у сивому будинку в самісінькому центрі чарівного міста.
Оточують його
2025.07.12
09:50
річний український воїн Костянтин втратив на війні обидві ноги…
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!
Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.
Але саме там знайшов своє кохання - Ірину.
Миру і любові молодому подружжю!
Війна - це свіжі хрести,
це сльози, біль і руїни…
Ірина і Костянтин,
Костянтин та Ірина.
2025.07.12
07:39
В Парижі люди слухають Бізе,
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".
Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:
У Римі носять вітчизняні кеди.
А в мене вже давно інакше все -
Четвертий рік я слухаю "шахеди".
Хоча відвідувати хочу теж
Борделі дорогі, кафе гостинні.
Базікають експерти з соцмереж:
2025.07.12
05:15
Хоч задум розумом відхилений
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.
Бував разів, напевно, п’ять, –
Думки, надіями окрилені,
В одному напрямку летять.
Здійснити хочеться задумане
І врешті вирушить мені
До облюбованої Умані
На швидкоплинні вихідні.
2025.07.11
21:58
Він писав сценарії для тупих серіалів,
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат
а вночі мріяв про справжню прозу.
Ці мрії були як утрачена Атлантида,
як підземна течія, непомітна назовні.
І ось він відчув, як його талант
стирається, як він перестає
бути самим собою, митець
уже не здат
2025.07.11
18:19
Ти наступила, як наступає на крила метелика вітер.
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз
сад розібрався, він вивчив
Легкість приборкана. Попіл весни у спалених дотиках квітів.
Місячним сяйвом до спраглої згуби намокла цнотливість паперу,
чайною хаткою серце чекає ходи церемонної. Ще раз
сад розібрався, він вивчив
2025.07.11
06:20
Прохолодні туманності
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.
Повсякденних світань, –
Відчуття первозданності
Вберегла глухомань.
Відчуття безконечності
Найглухіших боліт,
Де від всіх суперечностей
Ізольований світ.
2025.07.11
05:53
Метушня й штовхання ліктем
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину
В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп
У кольоровій веремії
Явиться на зламі блиском
Інша сцена за хвилину
В темній самоті зійшло
Був ключем калейдоскоп
2025.07.11
00:03
Кожне світило вважає, що світ має обертатися довкола нього.
Де ванька напаскудив – там і «русскій дух».
Велика брехня – спосіб реалізації великої політики.
Ті, що не зупинили зло, так само за нього відповідальні.
Велич у спадок не передається,
2025.07.10
21:40
Опадає цвіт безнадійно,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.
Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,
Опадає цвіт, як любов.
Опадає цвіт, як події,
Що хитають твердині основ.
Опадає цвіт прямо в серце
І кривавий лишає слід.
Поцілунком цвіт озоветься,
2025.07.10
14:10
Стара Планина – лісом криті гори,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!
Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,
лунає мило поряд… саксофон.
До горизонту тепле, синє море
і раптом – голос скрипки їм у тон!
Легенький вітер пестить сосен віти,
метелики вальсують поміж крон…
У розпалі гаряче мирне літо,
2025.07.10
13:42
Мені уже двічі по віку Христа,
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.
Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес
то що я від інших ще хочу?
Пора вже туди, де зоря золота
завершує долю пророчу.
Де Бог заколисує тишу небес
утомленим сонцем в зеніті,
де праведний порох в час тління воскрес
2025.07.10
08:11
Кришталем іскряться зорі
І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І холоне літня ніч, -
Десь, невидимо для зору,
Підвиває хижий сич.
Тишу різко ріже сплеском
На ставку, мабуть, карась, -
Від водойми безшелесно
Потяглася тінь якась.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2024.05.20
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Критика | Аналітика
Шлях до примирення
Але я переконаний: миритися потрібно. Особливо з друзями.
З дурнями складніше, оскільки сердита людина апріорі втрачає розум. Планую написати розлогу статтю про вплив шизофренії на творчий процес. Етичні постулати і застороги в окремих людей не діють.
Які епітети я почув на свою адресу від чудового українського сонетяра? Почнемо:
скотина, падлюка, графоман, недопіїт, свиня, мразь, вилупок, недоносок, вбивця, гнида, обісцюшко, чорноротий і тд, і тп. Кожен мав змогу регулярно ознайомлюватися з коментарями мого візаві протягом двох років. А я собі такого не дозволяв. Більш того - не апелював до керівників сайту "Спасайте!", і не доточував до розборок інших авторів, шукаючи виправдання власній поведінці.
У цьому є і моя вина. Усоте переконуюся: не сперечайся зі збудженою людиною, бо нічого не докажеш, зважай на тонку душевну організацію того чи іншого автора, бо якщо одному критика йде на користь, то для іншого - це чиста отрута. А я взявся чистити від шкаралущі знану людину, підказувати їй, а інколи і відверто кепкувати. Але те, що дозволено Юпітерові - не дозволено тільцю.
Є й куди більш глибші причини, про які тут не буду вести мову.
Правильно каже Василь Кузан: буря в ложці води привернула увагу кількох людей на пару годин. І ще й нецікава буря. З ненормативною лексикою. Тому радить стати на герць і доказати "Who is who?" навкулачки.
Я пропоную дієвішу зброю: спускаємо штани, стаємо сідничка навпроти сіднички і починаєм штовхатися половинками. Хто кого вигорне за межі Майдану, той і переміг. Оскільки я в іншій ваговій категорії, то неодмінно програю. Тому сміливо ставте на візаві. Після того можна випити на брудершафт разом із секундантами.
Тричі правий Василь Кузан, коли підмітив, що я зовсім не злюся. І розумію, чому він так думає. Бо людина, яка пише гуморески не може бути злою. Тому те, що у пана Ярослава визиває дику лють і ненависть, у мене - іронічний сміх або досаду.
А чому? Він не бачить те, що бачу я, не окунувся з головою у море чужого болю без права кинути цю ношу, зациклився на власній персоні, не звик відповідати за свої вчинки особисто, без авторитетів і попихачів. А я постійно йому про це нагадую, у власних поетичних рядках зокрема, інколи сповзаючи у дитячість. Хоча у нього голова геть сива, а у мене майже лиса.
Висновки: спочатку потрібно аби з мене зняли персональну анафему, забрали свої прокляття туди, звідки вони вилетіли. Це обов'язкова умова для примирення. Решта - дурниці. Дітлахи лаються, дорослі лаються - нормальна річ у нашому не дуже здоровому суспільстві.
А тобі, Ярославе,- бажаю міцного козацького здоров"я, творчих успіхів і море кохання, яке розчахне навстіж усі творчі чакри, які останнім часом трохи присипало сажею.
З наступаючим Новим Роком, друже! Цьом!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Шлях до примирення
"Будь ти проклятий, виродку!"
Ярослав Чорногуз
...такими словами привітав мене учора вранці видатний український поет. І це стало нормою.Але я переконаний: миритися потрібно. Особливо з друзями.
З дурнями складніше, оскільки сердита людина апріорі втрачає розум. Планую написати розлогу статтю про вплив шизофренії на творчий процес. Етичні постулати і застороги в окремих людей не діють.
Які епітети я почув на свою адресу від чудового українського сонетяра? Почнемо:
скотина, падлюка, графоман, недопіїт, свиня, мразь, вилупок, недоносок, вбивця, гнида, обісцюшко, чорноротий і тд, і тп. Кожен мав змогу регулярно ознайомлюватися з коментарями мого візаві протягом двох років. А я собі такого не дозволяв. Більш того - не апелював до керівників сайту "Спасайте!", і не доточував до розборок інших авторів, шукаючи виправдання власній поведінці.
У цьому є і моя вина. Усоте переконуюся: не сперечайся зі збудженою людиною, бо нічого не докажеш, зважай на тонку душевну організацію того чи іншого автора, бо якщо одному критика йде на користь, то для іншого - це чиста отрута. А я взявся чистити від шкаралущі знану людину, підказувати їй, а інколи і відверто кепкувати. Але те, що дозволено Юпітерові - не дозволено тільцю.
Є й куди більш глибші причини, про які тут не буду вести мову.
Правильно каже Василь Кузан: буря в ложці води привернула увагу кількох людей на пару годин. І ще й нецікава буря. З ненормативною лексикою. Тому радить стати на герць і доказати "Who is who?" навкулачки.
Я пропоную дієвішу зброю: спускаємо штани, стаємо сідничка навпроти сіднички і починаєм штовхатися половинками. Хто кого вигорне за межі Майдану, той і переміг. Оскільки я в іншій ваговій категорії, то неодмінно програю. Тому сміливо ставте на візаві. Після того можна випити на брудершафт разом із секундантами.
Тричі правий Василь Кузан, коли підмітив, що я зовсім не злюся. І розумію, чому він так думає. Бо людина, яка пише гуморески не може бути злою. Тому те, що у пана Ярослава визиває дику лють і ненависть, у мене - іронічний сміх або досаду.
А чому? Він не бачить те, що бачу я, не окунувся з головою у море чужого болю без права кинути цю ношу, зациклився на власній персоні, не звик відповідати за свої вчинки особисто, без авторитетів і попихачів. А я постійно йому про це нагадую, у власних поетичних рядках зокрема, інколи сповзаючи у дитячість. Хоча у нього голова геть сива, а у мене майже лиса.
Висновки: спочатку потрібно аби з мене зняли персональну анафему, забрали свої прокляття туди, звідки вони вилетіли. Це обов'язкова умова для примирення. Решта - дурниці. Дітлахи лаються, дорослі лаються - нормальна річ у нашому не дуже здоровому суспільстві.
А тобі, Ярославе,- бажаю міцного козацького здоров"я, творчих успіхів і море кохання, яке розчахне навстіж усі творчі чакри, які останнім часом трохи присипало сажею.
З наступаючим Новим Роком, друже! Цьом!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію