Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
2026.11.20
21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
2026.11.20
20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
2026.11.20
13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
2026.11.20
12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
2026.11.20
10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
2026.11.20
05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
2026.11.19
23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
2026.11.19
22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
2026.11.19
22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.
2026.11.19
17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.
Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни
2026.11.19
16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.
А ще додамо обережність, щоб вітер, к
2026.11.19
16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о
2026.11.19
13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.
Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Критика | Аналітика
Шлях до примирення
Але я переконаний: миритися потрібно. Особливо з друзями.
З дурнями складніше, оскільки сердита людина апріорі втрачає розум. Планую написати розлогу статтю про вплив шизофренії на творчий процес. Етичні постулати і застороги в окремих людей не діють.
Які епітети я почув на свою адресу від чудового українського сонетяра? Почнемо:
скотина, падлюка, графоман, недопіїт, свиня, мразь, вилупок, недоносок, вбивця, гнида, обісцюшко, чорноротий і тд, і тп. Кожен мав змогу регулярно ознайомлюватися з коментарями мого візаві протягом двох років. А я собі такого не дозволяв. Більш того - не апелював до керівників сайту "Спасайте!", і не доточував до розборок інших авторів, шукаючи виправдання власній поведінці.
У цьому є і моя вина. Усоте переконуюся: не сперечайся зі збудженою людиною, бо нічого не докажеш, зважай на тонку душевну організацію того чи іншого автора, бо якщо одному критика йде на користь, то для іншого - це чиста отрута. А я взявся чистити від шкаралущі знану людину, підказувати їй, а інколи і відверто кепкувати. Але те, що дозволено Юпітерові - не дозволено тільцю.
Є й куди більш глибші причини, про які тут не буду вести мову.
Правильно каже Василь Кузан: буря в ложці води привернула увагу кількох людей на пару годин. І ще й нецікава буря. З ненормативною лексикою. Тому радить стати на герць і доказати "Who is who?" навкулачки.
Я пропоную дієвішу зброю: спускаємо штани, стаємо сідничка навпроти сіднички і починаєм штовхатися половинками. Хто кого вигорне за межі Майдану, той і переміг. Оскільки я в іншій ваговій категорії, то неодмінно програю. Тому сміливо ставте на візаві. Після того можна випити на брудершафт разом із секундантами.
Тричі правий Василь Кузан, коли підмітив, що я зовсім не злюся. І розумію, чому він так думає. Бо людина, яка пише гуморески не може бути злою. Тому те, що у пана Ярослава визиває дику лють і ненависть, у мене - іронічний сміх або досаду.
А чому? Він не бачить те, що бачу я, не окунувся з головою у море чужого болю без права кинути цю ношу, зациклився на власній персоні, не звик відповідати за свої вчинки особисто, без авторитетів і попихачів. А я постійно йому про це нагадую, у власних поетичних рядках зокрема, інколи сповзаючи у дитячість. Хоча у нього голова геть сива, а у мене майже лиса.
Висновки: спочатку потрібно аби з мене зняли персональну анафему, забрали свої прокляття туди, звідки вони вилетіли. Це обов'язкова умова для примирення. Решта - дурниці. Дітлахи лаються, дорослі лаються - нормальна річ у нашому не дуже здоровому суспільстві.
А тобі, Ярославе,- бажаю міцного козацького здоров"я, творчих успіхів і море кохання, яке розчахне навстіж усі творчі чакри, які останнім часом трохи присипало сажею.
З наступаючим Новим Роком, друже! Цьом!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Шлях до примирення
"Будь ти проклятий, виродку!"
Ярослав Чорногуз
...такими словами привітав мене учора вранці видатний український поет. І це стало нормою.Але я переконаний: миритися потрібно. Особливо з друзями.
З дурнями складніше, оскільки сердита людина апріорі втрачає розум. Планую написати розлогу статтю про вплив шизофренії на творчий процес. Етичні постулати і застороги в окремих людей не діють.
Які епітети я почув на свою адресу від чудового українського сонетяра? Почнемо:
скотина, падлюка, графоман, недопіїт, свиня, мразь, вилупок, недоносок, вбивця, гнида, обісцюшко, чорноротий і тд, і тп. Кожен мав змогу регулярно ознайомлюватися з коментарями мого візаві протягом двох років. А я собі такого не дозволяв. Більш того - не апелював до керівників сайту "Спасайте!", і не доточував до розборок інших авторів, шукаючи виправдання власній поведінці.
У цьому є і моя вина. Усоте переконуюся: не сперечайся зі збудженою людиною, бо нічого не докажеш, зважай на тонку душевну організацію того чи іншого автора, бо якщо одному критика йде на користь, то для іншого - це чиста отрута. А я взявся чистити від шкаралущі знану людину, підказувати їй, а інколи і відверто кепкувати. Але те, що дозволено Юпітерові - не дозволено тільцю.
Є й куди більш глибші причини, про які тут не буду вести мову.
Правильно каже Василь Кузан: буря в ложці води привернула увагу кількох людей на пару годин. І ще й нецікава буря. З ненормативною лексикою. Тому радить стати на герць і доказати "Who is who?" навкулачки.
Я пропоную дієвішу зброю: спускаємо штани, стаємо сідничка навпроти сіднички і починаєм штовхатися половинками. Хто кого вигорне за межі Майдану, той і переміг. Оскільки я в іншій ваговій категорії, то неодмінно програю. Тому сміливо ставте на візаві. Після того можна випити на брудершафт разом із секундантами.
Тричі правий Василь Кузан, коли підмітив, що я зовсім не злюся. І розумію, чому він так думає. Бо людина, яка пише гуморески не може бути злою. Тому те, що у пана Ярослава визиває дику лють і ненависть, у мене - іронічний сміх або досаду.
А чому? Він не бачить те, що бачу я, не окунувся з головою у море чужого болю без права кинути цю ношу, зациклився на власній персоні, не звик відповідати за свої вчинки особисто, без авторитетів і попихачів. А я постійно йому про це нагадую, у власних поетичних рядках зокрема, інколи сповзаючи у дитячість. Хоча у нього голова геть сива, а у мене майже лиса.
Висновки: спочатку потрібно аби з мене зняли персональну анафему, забрали свої прокляття туди, звідки вони вилетіли. Це обов'язкова умова для примирення. Решта - дурниці. Дітлахи лаються, дорослі лаються - нормальна річ у нашому не дуже здоровому суспільстві.
А тобі, Ярославе,- бажаю міцного козацького здоров"я, творчих успіхів і море кохання, яке розчахне навстіж усі творчі чакри, які останнім часом трохи присипало сажею.
З наступаючим Новим Роком, друже! Цьом!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
