ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.12.01 05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...

Ярослав Чорногуз
2025.12.01 02:53
Зима прийшла й теплішає усе,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.

Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,

Олександр Буй
2025.11.30 22:20
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...

Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,

Микола Дудар
2025.11.30 21:25
Очей незнана глибина…
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…

Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,

Євген Федчук
2025.11.30 19:21
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч

Борис Костиря
2025.11.30 15:15
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.

Іван Потьомкін
2025.11.30 12:48
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,

Тетяна Левицька
2025.11.30 10:34
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад

Віктор Кучерук
2025.11.30 06:52
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.

Тетяна Левицька
2025.11.29 23:08
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.

І ти посивів, як тополя в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю

Микола Дудар
2025.11.29 21:59
У сон навідавсь Елвіс Преслі
І напросився на ночліг…
А відчуття, що він воскреснув —
І я відмовити не зміг…
Бо в той минулий вечір наче ж
Я «самокруток» не вживав.
Ну а віскарика тим паче.
Хоча і сморіду кивав…

М Менянин
2025.11.29 18:07
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.

Дай Боже ту манну
хоч під Новий рік –
знімаєм оману,

Борис Костиря
2025.11.29 17:23
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,

Світлана Пирогова
2025.11.29 16:33
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.

Володимир Бойко
2025.11.29 11:36
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.

Артур Сіренко
2025.11.29 10:04
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Величко Анастасія (2000) / Проза

 Міф про Любов
Міліони років назад, коли весь світ був величезним океаном, на Олімпі оселився Юпітер. Він був богом грому та блискавок, найшанованішим серед інших олімпійців. Юпітер весь час намагався створити світ на землі. Щодня дбав про вчасні опади та посухи, опікувався новими видами рослин, рівняв поверхні, але і будував гори, щоб злегкістю можна було потрапити богам-виконавцям на маленький земний рай. Великий бог уважно слідкував, щоб кожен виконував своє діло, але якщо хтось і лінувався, то кидав у нього маленькі блискавки, які швидко повертали робітників до діла. Через довгий час Земля була готова. Це був прекрасний рай зі стиглими садами фруктів, полями квітів, блакитними оазісами та приємною погодою. Одного дня, прогулюючись по своїх нових володіннях, Юпітер здалеку побачив прекрасну жінку. Вона була настільки красивою, що на мить бог забув про все навколо. Він був зачарований вродою незнайомки, але не наважувався підійти. Натомість послав до таємничої відвідувачки богиню Фортуну, яка детально мала все взнати та доповісти Юпітеру. Бог був щасливий, адже розумів, що зовсім скоро дізнається, як позалицятися до незнайомки. Але не все було так, як про це він мріяв: Фортуні видалося дізнатися лише ім'я жінки - Діона, і вона, як виявилося, цариця над океанідами. "Так, це справжня цариця над усіма жінками, яких мені довелося бачити" - зізнався Юпітер. "Найшанованіший боже серед усіх нас, мав би ти знати, що вона закохана в одного олімпійця вже досить давно, але, як шкода, не хочу відкривати свого великого секрету" - жалісливо розповіла Фортуна. Юпітера це дуже засмутило. Цілі ночі він тільки й думав про чудесну Діону, яка б могла стати його дружиною та володаркою раю на землі. Минали дні, а Юпітер так і не наважувався підійти до океаніди. Він споглядав, як вона щовечора сідала на великий камінь посеред океану і дивилася на Олімп, в пошуках свого обранця.
Одна дня, в день народження найвеличнішого бога Юпітера, всі зібралися на Олімпі, що гарно його привітати. Це було грандіозне свято, яке відвідали усі, окрім коханої Діони. В повному сумі Бог спустився на землю, аби ще раз уважно розгледіти володіння. Він зупинився біля глибокого океану, в якому щовечора бачив царицю свого серця. "Ох, де ж ти, мила моя, в яких водах плаваєш та про кого щовечора складаєш пісні, - стиха промовив Юпітер. - Як же мені хочеться бути поруч з тобою у цю мить, люба Діоно". І тільки бог промовив ці слова, як на березі з'явилася його улюблена океаніда. Вона зустріла його у розкішному зеленому платті та промовила: " Юпітере! Чи мене ти кликав у свої обійми щойно?". "Так, прекрасна Діоно. Я щиро закоханий у твої блакитні очі, лагідне волосся, яке плавно спадає на шию, коли ти сидиш на камені, та в твоє ласкаву посмішку" - відповів олімпієць. Тоді Дона підійшла до Юпітера, ніжно взяла його за руку та відповіла, що давно вже закохана у нього, що всі її думки та погляди летять на Олімп тільки до коханого, найвизначнішого серед усіх богів. Так на світі з'явилася маленька богиня Венера - плід прекрасного кохання Юпітера та Діони.
З того дня кохання полонило світ та дало початок життя на землі. Венера і до сьогоднішніх днів допомагає людям знайти любов та створити неповторний подарунок їхніх щирих почуттів.
2018




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-01-16 19:52:37
Переглядів сторінки твору 752
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (3.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором 5
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2019.08.30 18:18
Автор у цю хвилину відсутній