ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Оксана Логоша
2020.02.18 22:47
Там,помежи хмарин,
Наче промінь надії-
Чистий аквамарин-
Боже небо синіє.

Поміж шалу юрби,
Де втопитися більш вірогідно,
Посміхнеться тобі

Олександр Панін
2020.02.18 21:35
Глибока філософія на мілині


Як для мореплавця важлива
лоція,
так само архіважливо
не діяти під емоціями…

Козак Дума
2020.02.18 19:22
Тільки вийду за поріг –
попереду сто доріг,
а на кожнім перехресті
світлофор висить вгорі.
Має гарні кольори,
та всього їх лише три:
жовто-, зелено- червоні –
майорять для дітвори.

Тетяна Роса
2020.02.18 16:52
Пітьма казала: «Не плач, дитино.
Углиб не видно. Ховай огидне
У серця прірву.
Я там незримо. Воно не зрине.
Воно зі мною неначе рідне.
Ніхто не вирве.
Розправиш крила – лети угору.
А ми у серці, на самім денці,

Євген Федчук
2020.02.18 14:23
Світ мене ловив, та не спіймав.
Не схотів. Такий я не потрібний
Світові, де очі всім застлав
Полиск грошей золотих та срібних.
Все моє багатство – голова,
Палиця й торбина за плечима.
А ученість світу – то слова,
Мудрість визначається не ними.

Володимир Бойко
2020.02.18 13:48
Мовчить вгодована Європа,
Лишень подекуди бурчить,
Тимчасом Раша-Азіопа
Не оминає жодну мить
Аби урвати якнайбільше
З пожару вкрадений покров.
Про це колись напишуть вірші,
Але сьогодні ллється кров.

Олександр Сушко
2020.02.18 11:44
Скреснула крига і луснув терпіння пухир!
Люди - увага! Attention! Вніманіє! Ahtung!
Нерест у лірика! З вирію линуть птахи,
Буслик дзьобатий націливсь на жабку булькату.

Отже, весна. Сумніваєшся? Ну і дарма,
В кицьки линяє потроху ковтунисте руно.

Сергій Гупало
2020.02.18 08:59
Поетці теж потрібно їсти.
Хітон із сала не спаса.
З парцели cунеться у місто,--
Пегас в кущах, жує маслак.

Не зупинилася в альтанці,
Пішла, як я її післав.
Осьо вона – несе рум’янці,

Сергій Губерначук
2020.02.18 08:02
Тебе породили в Бедламі,
ти ріс у Бедламі, ти чах у Бедламі.
Ти бачив, як коси рвуть у Бедламі,
своє і твоє волосся рвуть,
свої і твої кістки заламують,
і сльози купують, і сміх продають
у Бедламі.

Микола Соболь
2020.02.18 07:01
Туманяться поміж лісів пари.
Води лугівка напилася вдоста.
Іще сніги біліють до пори,
Але земелька вже уваги просить.

До сходу сонця встане хлібороб.
У руки візьме прапрадіда рало
І пролунає світанкове: «Цоб…» –

Віктор Кучерук
2020.02.18 04:01
Не треба, друже, сумувати
За отією, що пішла, –
Котра дала тобі багато
Надій, натхнення і тепла.
Бо я, зістарений, вже знаю
І маю право говорить,
Що блискавиця не сіяє,
А лиш спалахує на мить…

Серго Сокольник
2020.02.17 23:04
Славослів"я звитяг...
Смерть героя - усім еталон.
- хто поверне життя,
Що в одвічноминуле пішло?..
...не повернуться зні-
жені таїни серцетепла,
Поцілунки рясні
На коханих дівочих тілах...

Олександр Сушко
2020.02.17 22:42
Не зогледівсь - промайнула осінь,
Через тиждень зиму вхопить грець.
Я ж люблю тебе, мов курка просо
Чи як січку тлустий кабанець.

Лине з неба музика органна,
Всотую душею кожен звук.
Бо живу лише одним коханням,

Володимир Бойко
2020.02.17 22:32
Мухи на стелі, як зорі на небі
Виснуть. Та мухи не мріють про вись.
Мухам для щастя багато не треба,
Досить їм того, що з'їли колись.

Не зазіхають на нашу свободу,
Не зловтішаються в бідах чужих.
Скромні трудяги, що завжди з народом –

Матвій Смірнов
2020.02.17 21:13
Напередодні двадцятого року - дощі,
У кабаку клієнти піднесено-п’яні -
Певно, з нагоди зимового сонцестояння.
На вішаку біля входу - мокрі плащі.

Бал-маскарад, караоке, вертеп, декаданс,
Пунш, ананас і танці like nobody’s watching,
Хочеш - до ран

Олександр Панін
2020.02.17 15:34
Вона стояла на сцені невеличкого зеленого театру. Перед нею колихався натовп, натовп розлюблених жінок… Зовсім молоденькі, молоді, середнього віку, літні.., усі вони зачаровано слухали. - Я кохала…Несамовито…Нестямно… А він – кохав, любив, р
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тамдедобре Тамдедобре
2020.01.31

Влад Дяден
2020.01.20

Рома РічардГрейсон
2020.01.19

Тарас Ріль
2020.01.18

Олександр Панін
2020.01.12

Сергій Зубець
2020.01.01

Юра Ясінський
2019.11.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Васько
Васько

Лобстер Вася ніяк не хотів продаватися. Його колеги по нещастю, привезені в Україну однією всесвітньо відомою риболовецькою компанією, одне за одним виловлювалися з акваріумів та йшли на столи столичним гурманам. А цього морського рака ніхто не хотів брати. Чому – загадка.
Ні за розмірами, ні за кольором він нічим не відрізнявся від решти членистоногих. От тільки очі на висувних стеблинках здавалися мені якимись сумними: коли я порався біля інших морських істот рак, здавалося, буркотів: «От бачиш, всіх обслужив, а мене в останню чергу. А я ж тебе люблю».
Насправді так воно і було: спочатку сифонив грунт в устриць, чистив фільтр та піновідділювач. А потім міняв воду аби зменшити вміст токсинів – амонію, нітратів та нітритів. Тут є певні складноші: вода для підміни потрібна тільки дистильована, сіль не кухонна, а морська. Розчин доводиться до певної концентрації в окремій ємності аби повністю розчинилися крупинки. Якщо бухтути прямо в акваріум, то відвідувачі потім плюватимуться: устриці будуть солоними.
У морі цей процес оновлення відбувається природнім шляхом, а в штучних водоймах - тільки так. Важливо підтримувати температуру води не більше 10-ти градусів за Цельсієм, оскільки за більш високої температури тваринки хворіють і можуть стати джерелом зараження вібріонами холери. Саме молюски – в першу чергу, устриці – є основним винуватцем зараження вібріозом. А болячки, які ви можете отримати від вживання цих тваринок, просто шалені. Вібріони включають в себе близько сорока видів. Всі вони викликають гастроентерит. Ну, й холеру, само собою. Діапазон ускладнень великий: гострий уретрит, кардіоваскуліт, сепсис, менінгіт та енцефаліт.
Вчені встановили кореляцію між температурою світового океану та спалахами інфекцій: чим тепліша вода – тим краще розмножуються бактерії та віруси. Різниця в півтора градуси вже є критичною. Так що подорожуючи тропічними країнами не раджу харчуватися в екзотичних забігайлівках, бо вам ніхто чесно не скаже де і в яких умовах жили виловлені устриці.
Лобстери теж рекомендовано вживати не кожному: в них дуже високий вміст холестерину. Отже, серцево-судинникам краще про них забути, як і звичайним пенсіонерам, оскільки одна така тваринка коштує близько двох тисяч гривень.
Після устриць переходжу до водойми з крилатками, інша назва яких - скорпени. Їх тримають для краси, користі з них, окрім естетичної, ніякої. Але їхня форма та пишний окрас аж кричать: «Не чіпай! Ми отруйні!».
Так воно ї є. Вколовся якось спинним шпичаком, біль різкий, жахливий. Голова пішла обертом. Думав, що спаралізує. Побіг до умивальника і підставив руку під струмінь гарячої води. Ще б трохи і ошпарив. Білок в отруті поступово звертається і токсин стає безпечним, а з часом нейтралізується в нирках.
А лобстер Вася крутить очима і намагається вивільнити клешні від резинок, якими вони стягнуті. Він теж любитель клацнути ними по моїх пальцях, тож я це зробив у цілях безпеки.
А крилатки збираються поснідати. Виймаю з холодильника кілька морожених рибок і насаджую їх по одній на довгу дротину та підношу рибам під рота. Скорпена одним різким рухом кидається на поживу і миттєво її заковтує. Якщо ж не вдалося управно роззявити пащу і пожива падає на дно, то риба сьогодні вже їсти не буде. Можна навіть не підманювати наступним шматочком – відпливе неодмінно. Капризна – жах! І більше однієї рибки за день не їсть. От би мені так: з]їв одну цукерку – і на цілий день рот на замок! І товстунам це б не зашкодило.
Потім переходжу до водойми з анемонами та рибами-клоунами. Це теж видовий акваріум, ніхто нічого звідти не виловлює на продаж. Цих рибок годую мотилем і трубочником, а вони відносять у ротах шматочки їжі анемонам, які для них є природніми охоронцями. Щупаки і цих істот містять отруту, яка відлякує всю живність окрім їхніх природніх симбіонтів – риб –клоунів.
З анемонами складно, капризні украй: температура води мусить бути 24-25 градусів, солоність чітко визначеної концентрації. Бажано робити через день підміну десяти процентів води, освітлення люблять дуже яскраве, плюс фільтрація, ультрафіолет, система штучного прибою, піновідділення, біофільтр і потужна циркуляція води. Вони можуть легко поранитися об гостре каміння чи корали, тому за цим теж треба слідкувати.
На годиннику пів на дев’яту, отже скоро відкриється крамниця. Мушу закінчувати працю. З акулами мако розберуся увечері.
То такі поганці, що йой! Краще б їх москалі обслуговували. Хазяїн, мабуть, звихнувся, коли задумав їх тримати для власного задоволення. Він то просто витріщається на них разом із відвідувачами, а я з цією капостю щодня ніс в ніс.
Акваланг у мене ще новий, місяць як купив, а вже погризений. Ласти міняв вже тричі. Дихальні балони в акулячих укусах. Позавчора одна з хижачок погризла дихальний аппарат. Я коли пурнаю до них у водойму, то беру із собою мачете, бо тризубця теж мені пошкодили. Колись я їх кончу, чесне слово. Або хазяїна туди вкину.
Нарешті почав поратися біля лобстера Васі. Нікому не казав, вам скажу: жаль мені його. Аби м'ясо членистоногих було смачним – їх не годують. Отак і сидять, біднятка, поки їх не куплять. А Вася сидів вже довго і серце моє не витримало: зняв я з його клешень резинки і дав йому трішки корму. Гамав він швидко як і голодні люди. Потім тихенько знову одягаю йому гумки. Опирається страшенно, пальці у мене посічені від його вибриків. Але мушу приховувати сліди злочину від стороннього ока.
Місяць тому він поміняв панцир, хазяїн здивувався: як таке можливо? Він же не харчується? Збрехав, що він коли до нас приїхав, то був гарно натоптаним, сил вистачило панцир новий відростити. Не казати ж правди, що я його відгодовую як порося.
Отак ми і жили з Васьком. Звик я до нього, а він до мене. За три місяці так притерлися, що тепер навіть не клацає клешнями, коли я його намагаюся нагодувати. Але прийшла біда:
- Саня, наступного тижня готуй на продаж двадцять лобстерів. Замовив депутат коханій на день народження. І цього витрішкуватого бери. Досить йому у моїй хаті жити, - мовив господар і пішов у справах.
«Щоб ви полопалися» - подумав я. «Невже ліверкою не можна обійтися?».
І так мені стало його жаль, аж у серце шпигонуло.
Дивився я на Васька, дивився, - і тут сяйнула думка. Є у мене друг у Норвегії, теж акваріуміст звихнутий, такий самий як і я. Переписуємося з ним, пару разів їздили одне до одного. Прийшов додому, одклацав йому проблему на компі.
- Купуй квиток і приїзди негайно. Випустимо його в океан до сородичів своїх. Досить йому чекати на мученицьку смерть у степах України.
От за що я люблю Йолопуккало, так за його щире та чуйне серце. Він мене і в «Green peace” приволік, до речі. Разом колись російську риболовецьку шхуну мінували.
А в Бориспільськім аеропорту мене знають вже давно: рибу морську дуже часто літаками привозять, я її приймаю і відхожую від тих подорожей. Є такі гаспиди, що їм що дрова, що живу душу – однаково що возити, аби платили. І часто такі мандрівки закінчуються фатально. Треба закон ініціювати, аби за неналежне перевезення риби давали вищу міру соціального захисту – розстріл через повішення. Може б задумалися тоді підприємці над своїми долями. А так…
Не хотіли мене спочатку приймати з багажем: не дозволено без належного оформлення перевозити живність. А в мене акваріум в термосумці та з міні холодильником з помпою кілограмів 30 важить до того ж. Умовив таки, не скажу як, а то ще звинуватять, що розводжу корупцію на митниці. На норвезькій стороні підсуєтився Йолопуккало, мабуть теж дав хабаря, бо коли ми волочили через неї мою сумку, то на нас навіть не глянули. З Осло в Тронгейм летіли приватним літаком, орендованим моїм другом. А далі вже на собачих упряжках. Зараз у грінпісівців - це писк моди.
Ми стояли на березі Атлантичного океану і дивилися на бурхливі хвилі, які люто билися об фіорди. Зі скелі я поліз першим, а мій друг притримував акваріум з лобстером. За півгодини знайшли зручне місце на каменюці, яка наполовину визирала з води та відкрили акваріум. Васько зирив на мене своїми вилупастими очицями, немов питаючи: «Доки ви ще будете мене катувати?».
«Вже скоро» - подумки одказав йому і підлив до акваріума трохи океанської води аби зрівняти різницю в хімічному складі і температурі. Потім ще трохи. За півгодини цих маніпуляцій бідний рак нарешті адаптувався. І тоді я зняв з його клешень резинки та обережно опустив з допомогою Йолопуккало акваріум у воду. Васько прудко махнув хвостом і торпедою помчав у відкритий океан.
Коли я повернувся до Києва, то хазяїн запитав: – Де подівся Вася?
Сказав, що купив і показав йому чек на дві тисячі гривень. Хоч депутатська донька з’їла на одну тваринку менше, їй від того гірше не стане. Але в цьому світі, завдяки мені та ще кільком хорошим людям, залишилася живою ще одна жива душа. Тепер треба подумати, як отих клятих мако доперти до Африки непомітно. Друзі, може підкажете?

13.02.2019р.





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-02-13 09:32:12
Переглядів сторінки твору 307
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.087 / 5.5  (5.033 / 5.48)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.036 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.02.15 18:12
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2019-02-13 22:58:08 ]
А потім Васю знов зловлять і продадуть в іншому магазині...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-02-14 05:42:13 ]
Сподіваюся, що ні. Бо це вже буде несправедливо.