ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Васько
Васько

Лобстер Вася ніяк не хотів продаватися. Його колеги по нещастю, привезені в Україну однією всесвітньо відомою риболовецькою компанією, одне за одним виловлювалися з акваріумів та йшли на столи столичним гурманам. А цього морського рака ніхто не хотів брати. Чому – загадка.
Ні за розмірами, ні за кольором він нічим не відрізнявся від решти членистоногих. От тільки очі на висувних стеблинках здавалися мені якимись сумними: коли я порався біля інших морських істот рак, здавалося, буркотів: «От бачиш, всіх обслужив, а мене в останню чергу. А я ж тебе люблю».
Насправді так воно і було: спочатку сифонив грунт в устриць, чистив фільтр та піновідділювач. А потім міняв воду аби зменшити вміст токсинів – амонію, нітратів та нітритів. Тут є певні складноші: вода для підміни потрібна тільки дистильована, сіль не кухонна, а морська. Розчин доводиться до певної концентрації в окремій ємності аби повністю розчинилися крупинки. Якщо бухтути прямо в акваріум, то відвідувачі потім плюватимуться: устриці будуть солоними.
У морі цей процес оновлення відбувається природнім шляхом, а в штучних водоймах - тільки так. Важливо підтримувати температуру води не більше 10-ти градусів за Цельсієм, оскільки за більш високої температури тваринки хворіють і можуть стати джерелом зараження вібріонами холери. Саме молюски – в першу чергу, устриці – є основним винуватцем зараження вібріозом. А болячки, які ви можете отримати від вживання цих тваринок, просто шалені. Вібріони включають в себе близько сорока видів. Всі вони викликають гастроентерит. Ну, й холеру, само собою. Діапазон ускладнень великий: гострий уретрит, кардіоваскуліт, сепсис, менінгіт та енцефаліт.
Вчені встановили кореляцію між температурою світового океану та спалахами інфекцій: чим тепліша вода – тим краще розмножуються бактерії та віруси. Різниця в півтора градуси вже є критичною. Так що подорожуючи тропічними країнами не раджу харчуватися в екзотичних забігайлівках, бо вам ніхто чесно не скаже де і в яких умовах жили виловлені устриці.
Лобстери теж рекомендовано вживати не кожному: в них дуже високий вміст холестерину. Отже, серцево-судинникам краще про них забути, як і звичайним пенсіонерам, оскільки одна така тваринка коштує близько двох тисяч гривень.
Після устриць переходжу до водойми з крилатками, інша назва яких - скорпени. Їх тримають для краси, користі з них, окрім естетичної, ніякої. Але їхня форма та пишний окрас аж кричать: «Не чіпай! Ми отруйні!».
Так воно ї є. Вколовся якось спинним шпичаком, біль різкий, жахливий. Голова пішла обертом. Думав, що спаралізує. Побіг до умивальника і підставив руку під струмінь гарячої води. Ще б трохи і ошпарив. Білок в отруті поступово звертається і токсин стає безпечним, а з часом нейтралізується в нирках.
А лобстер Вася крутить очима і намагається вивільнити клешні від резинок, якими вони стягнуті. Він теж любитель клацнути ними по моїх пальцях, тож я це зробив у цілях безпеки.
А крилатки збираються поснідати. Виймаю з холодильника кілька морожених рибок і насаджую їх по одній на довгу дротину та підношу рибам під рота. Скорпена одним різким рухом кидається на поживу і миттєво її заковтує. Якщо ж не вдалося управно роззявити пащу і пожива падає на дно, то риба сьогодні вже їсти не буде. Можна навіть не підманювати наступним шматочком – відпливе неодмінно. Капризна – жах! І більше однієї рибки за день не їсть. От би мені так: з]їв одну цукерку – і на цілий день рот на замок! І товстунам це б не зашкодило.
Потім переходжу до водойми з анемонами та рибами-клоунами. Це теж видовий акваріум, ніхто нічого звідти не виловлює на продаж. Цих рибок годую мотилем і трубочником, а вони відносять у ротах шматочки їжі анемонам, які для них є природніми охоронцями. Щупаки і цих істот містять отруту, яка відлякує всю живність окрім їхніх природніх симбіонтів – риб –клоунів.
З анемонами складно, капризні украй: температура води мусить бути 24-25 градусів, солоність чітко визначеної концентрації. Бажано робити через день підміну десяти процентів води, освітлення люблять дуже яскраве, плюс фільтрація, ультрафіолет, система штучного прибою, піновідділення, біофільтр і потужна циркуляція води. Вони можуть легко поранитися об гостре каміння чи корали, тому за цим теж треба слідкувати.
На годиннику пів на дев’яту, отже скоро відкриється крамниця. Мушу закінчувати працю. З акулами мако розберуся увечері.
То такі поганці, що йой! Краще б їх москалі обслуговували. Хазяїн, мабуть, звихнувся, коли задумав їх тримати для власного задоволення. Він то просто витріщається на них разом із відвідувачами, а я з цією капостю щодня ніс в ніс.
Акваланг у мене ще новий, місяць як купив, а вже погризений. Ласти міняв вже тричі. Дихальні балони в акулячих укусах. Позавчора одна з хижачок погризла дихальний аппарат. Я коли пурнаю до них у водойму, то беру із собою мачете, бо тризубця теж мені пошкодили. Колись я їх кончу, чесне слово. Або хазяїна туди вкину.
Нарешті почав поратися біля лобстера Васі. Нікому не казав, вам скажу: жаль мені його. Аби м'ясо членистоногих було смачним – їх не годують. Отак і сидять, біднятка, поки їх не куплять. А Вася сидів вже довго і серце моє не витримало: зняв я з його клешень резинки і дав йому трішки корму. Гамав він швидко як і голодні люди. Потім тихенько знову одягаю йому гумки. Опирається страшенно, пальці у мене посічені від його вибриків. Але мушу приховувати сліди злочину від стороннього ока.
Місяць тому він поміняв панцир, хазяїн здивувався: як таке можливо? Він же не харчується? Збрехав, що він коли до нас приїхав, то був гарно натоптаним, сил вистачило панцир новий відростити. Не казати ж правди, що я його відгодовую як порося.
Отак ми і жили з Васьком. Звик я до нього, а він до мене. За три місяці так притерлися, що тепер навіть не клацає клешнями, коли я його намагаюся нагодувати. Але прийшла біда:
- Саня, наступного тижня готуй на продаж двадцять лобстерів. Замовив депутат коханій на день народження. І цього витрішкуватого бери. Досить йому у моїй хаті жити, - мовив господар і пішов у справах.
«Щоб ви полопалися» - подумав я. «Невже ліверкою не можна обійтися?».
І так мені стало його жаль, аж у серце шпигонуло.
Дивився я на Васька, дивився, - і тут сяйнула думка. Є у мене друг у Норвегії, теж акваріуміст звихнутий, такий самий як і я. Переписуємося з ним, пару разів їздили одне до одного. Прийшов додому, одклацав йому проблему на компі.
- Купуй квиток і приїзди негайно. Випустимо його в океан до сородичів своїх. Досить йому чекати на мученицьку смерть у степах України.
От за що я люблю Йолопуккало, так за його щире та чуйне серце. Він мене і в «Green peace” приволік, до речі. Разом колись російську риболовецьку шхуну мінували.
А в Бориспільськім аеропорту мене знають вже давно: рибу морську дуже часто літаками привозять, я її приймаю і відхожую від тих подорожей. Є такі гаспиди, що їм що дрова, що живу душу – однаково що возити, аби платили. І часто такі мандрівки закінчуються фатально. Треба закон ініціювати, аби за неналежне перевезення риби давали вищу міру соціального захисту – розстріл через повішення. Може б задумалися тоді підприємці над своїми долями. А так…
Не хотіли мене спочатку приймати з багажем: не дозволено без належного оформлення перевозити живність. А в мене акваріум в термосумці та з міні холодильником з помпою кілограмів 30 важить до того ж. Умовив таки, не скажу як, а то ще звинуватять, що розводжу корупцію на митниці. На норвезькій стороні підсуєтився Йолопуккало, мабуть теж дав хабаря, бо коли ми волочили через неї мою сумку, то на нас навіть не глянули. З Осло в Тронгейм летіли приватним літаком, орендованим моїм другом. А далі вже на собачих упряжках. Зараз у грінпісівців - це писк моди.
Ми стояли на березі Атлантичного океану і дивилися на бурхливі хвилі, які люто билися об фіорди. Зі скелі я поліз першим, а мій друг притримував акваріум з лобстером. За півгодини знайшли зручне місце на каменюці, яка наполовину визирала з води та відкрили акваріум. Васько зирив на мене своїми вилупастими очицями, немов питаючи: «Доки ви ще будете мене катувати?».
«Вже скоро» - подумки одказав йому і підлив до акваріума трохи океанської води аби зрівняти різницю в хімічному складі і температурі. Потім ще трохи. За півгодини цих маніпуляцій бідний рак нарешті адаптувався. І тоді я зняв з його клешень резинки та обережно опустив з допомогою Йолопуккало акваріум у воду. Васько прудко махнув хвостом і торпедою помчав у відкритий океан.
Коли я повернувся до Києва, то хазяїн запитав: – Де подівся Вася?
Сказав, що купив і показав йому чек на дві тисячі гривень. Хоч депутатська донька з’їла на одну тваринку менше, їй від того гірше не стане. Але в цьому світі, завдяки мені та ще кільком хорошим людям, залишилася живою ще одна жива душа. Тепер треба подумати, як отих клятих мако доперти до Африки непомітно. Друзі, може підкажете?

13.02.2019р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-02-13 09:32:12
Переглядів сторінки твору 1261
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.092 / 5.5  (4.942 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.283 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.11.11 17:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2019-02-13 22:58:08 ]
А потім Васю знов зловлять і продадуть в іншому магазині...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-02-14 05:42:13 ]
Сподіваюся, що ні. Бо це вже буде несправедливо.