Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
12:01
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
2025.12.01
05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
2025.12.01
02:53
Зима прийшла й теплішає усе,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.
Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.
Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Душа співає...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Душа співає...
Душа співає - ти щасливий, дихаєш на повні груди. Сходить сонце, ранок відкриває Новий день. Любиш хто живе з тобою поряд. Робиш те, що вмієш, отримуючи задоволення від цієї праці.
Душа співає, коли коханий чоловік, діти, онуки поруч, відчуваєш увагу і турботу їх Душа співає, коли не забувають друзі, приходять в дім або дзвонять, без фальші, щиро і з інтересом.
Душа співає, коли успішний ти і ті, хто з тобою поряд, тоді і заздрість не прийде на поріг.
Душа співає, коли ти сповнений творити сил, мріяти і захоплюватись новим.
Душа співає - відкриваєш світ, дізнаєшся те, чого не знав раніше.
Душа співає, коли побачиш місяць, сяйво зірок, безкрайній небосхил
Душа співає завжди на позитив, на все хороше і добре, що оточує навколо .
Душа співає, коли чуєш дзвінкий сміх дітей, людей щасливих поряд, відчуваєш, який чудовий світ ..
16.02.19 9.35
Душа поет, когда ты счастлив, когда ты дышишь полной грудью
Душа поет когда восходит солнце, утро открывает Новый день
Душа поет, когда ты любишь тех кто живет с тобою рядом
Душа поет, когда ты знаешь, что можешь делать что умеешь
Получая удовольствия от этого труда
Душа поет, когда любимый муж, дети, внуки рядом
Чувствуешь вниманье и заботу их
Душа поет, когда увидишь месяц, сиянье звезд, бескрайний небосвод
Душа поет, когда видишь улыбки на лицах тех, кто окружает
Душа поет, когда друзья приходят в дом или звонят
Без фальши, искренне и с интересом
Душа поет, когда успешен ты и те, кто с тобой рядом
Тогда и зависть не придет на твой порог
Душа поет, когда ты полон сил творить, мечтать и восхищаться
Душа поет, когда ты открываешь мир, узнаешь то, чего не знал раньше
Душа поет всегда на позитив, на все хорошое и доброе что окружает
Душа поет, когда ты слышишь звонкий смех детей, людей счастливых
И думаешь тогда, как мир вокруг прекрасен… 21.06.17(написаны в больнице)
Душа співає, коли коханий чоловік, діти, онуки поруч, відчуваєш увагу і турботу їх Душа співає, коли не забувають друзі, приходять в дім або дзвонять, без фальші, щиро і з інтересом.
Душа співає, коли успішний ти і ті, хто з тобою поряд, тоді і заздрість не прийде на поріг.
Душа співає, коли ти сповнений творити сил, мріяти і захоплюватись новим.
Душа співає - відкриваєш світ, дізнаєшся те, чого не знав раніше.
Душа співає, коли побачиш місяць, сяйво зірок, безкрайній небосхил
Душа співає завжди на позитив, на все хороше і добре, що оточує навколо .
Душа співає, коли чуєш дзвінкий сміх дітей, людей щасливих поряд, відчуваєш, який чудовий світ ..
16.02.19 9.35
Душа поет, когда ты счастлив, когда ты дышишь полной грудью
Душа поет когда восходит солнце, утро открывает Новый день
Душа поет, когда ты любишь тех кто живет с тобою рядом
Душа поет, когда ты знаешь, что можешь делать что умеешь
Получая удовольствия от этого труда
Душа поет, когда любимый муж, дети, внуки рядом
Чувствуешь вниманье и заботу их
Душа поет, когда увидишь месяц, сиянье звезд, бескрайний небосвод
Душа поет, когда видишь улыбки на лицах тех, кто окружает
Душа поет, когда друзья приходят в дом или звонят
Без фальши, искренне и с интересом
Душа поет, когда успешен ты и те, кто с тобой рядом
Тогда и зависть не придет на твой порог
Душа поет, когда ты полон сил творить, мечтать и восхищаться
Душа поет, когда ты открываешь мир, узнаешь то, чего не знал раньше
Душа поет всегда на позитив, на все хорошое и доброе что окружает
Душа поет, когда ты слышишь звонкий смех детей, людей счастливых
И думаешь тогда, как мир вокруг прекрасен… 21.06.17(написаны в больнице)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
