Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.29
05:37
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.
Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,
2026.01.28
23:03
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)
У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!
2026.01.28
20:52
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.
Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.
2026.01.28
20:24
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже
Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу
2026.01.28
19:15
сидить у мене птекродактиль на даху
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...
і в птеро лиш одна турбота
і їсть хурму й мішає в голові бурду
і думає свою думу
ухух кажу ухух…
яку воно ото заварює собі уху
яку воно ото меле якусь х...
і в птеро лиш одна турбота
2026.01.28
18:46
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?
Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,
2026.01.28
13:37
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
2026.01.28
11:13
Таємне слово проросте крізь листя,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
Крізь глицю і знебарвлену траву.
Це слово, ніби істина столиця,
Увірветься в історію живу.
Таємне слово буде лікувати
Від викривлень шаленої доби.
Воно прорветься крізь сталеві ґрати,
2026.01.28
09:49
Це так просто —
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
не шукати істини у вині,
коли вона прозоро стікає
стінками келишка з «Чачею».
Входиш туди критиком,
а виходиш —
чистим аркушем.
Перша чарка — за герменевтику,
2026.01.27
20:27
Підвіконня високе і ковані ґрати.
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
Не побачити сонця за брудом на склі.
Номер шостий на дверях моєї палати –
Аж до сьомого неба портал від землі.
Стіни, білі колись, посіріли від часу,
Сіру стелю вінчає щербатий плафон,
Світло в ньому бліде – та ні
2026.01.27
18:04
січневий день і вітер зимний
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
ось я закоханий чом би і ні
вітер пройма така причина
гріємося доторки рук твоїх
нумо станцюймо одні
в холоді цеї зими
твоє тепло &
2026.01.27
13:35
якщо безладно наглядати
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
за техпроцесами всіма
то виробництво встати може
стійма
коли відкинувши убогість
побути мультиглитаєм
чому б не вкласти капітали
2026.01.27
11:23
знаєш що там похитується
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
на гойдалці гілок
його не видно
тільки цей скрип
тільки він бачить напнуті на крони голоси
коли я вдягаю на плечі рюкзак
я хочу хотіти не слухати
2026.01.27
11:05
Привіт,
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
невипадковий перехожий!
Не обертайся,
не ховай очей —
зізнайся, хто
твій спокій потривожив?
І що тобі у пам’яті пече?
2026.01.27
10:17
Це віршування, ніби вічне рабство,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
Важка повинність і важкий тягар.
Воно підность в піднебесся раю,
Штовхає ордам первісних татар.
Це вічний борг перед всіма богами,
Перед землею, Всесвітом, людьми.
І ти не розрахуєшся з боргами,
2026.01.26
21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Дівчина клану Борджіа
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Дівчина клану Борджіа
***маленька містична еротична філософська поема***
Запитання... Здригання тіла... О,
Я, повз мару оцю тремку,
Розглядаю відтінки білого...
Як давно я шукав таку!..
...............................
-можна сісти на край ослінчика,
Почитати тобі вірші,
Епатуюча емо-дівчинко
З таємницею у душі?
Буду ніжити, може статися,
Біле тіло у сиву ніч,
І в коханки новому статусі
Їх читатимеш ти мені?
Можеш іміджем білолицеї
За обставинами постать
І содомівською блудницею,
І незайманою з розп"ять...
Чи- не бачити світу Божого,
Раз торкнувшись твоїх обійм?..
Хто ти, дівчино клану Борджіа?
Світ у чім завинив тобі?
Відчувати образу спиною-
Поясни, бо не звідав сам-
Ображали тебе дитиною,
То сторицею "аз воздам"?
Не грабельками, не лопаткою,
І не лялькою у садку
Грала з іншими ти дитятками...
Ти надумала гру таку-
Сік із вовчої терти ягоди...
Зі свічок висмикати гніт...
...між дітей не буває злагоди,
У обрАзі дорослий світ...
Що відплачеться- не пробачиться.
Біль зі зрадою- від усіх...
...це не перше твоє побачення
І довіку чимало їх.
Смуток видимий... І невидимий
Здогад тінню на тлі чола...
Ти можливо була б і відьмою,
Та шляхів до них не знайшла.
Дай тобою, слабкою, сильною,
Надихнутися на межі!..
Будеш ти від усього звільнена,
Як до ранку даси дожить,
Хоч на спокій не розраховуй. Ну,
Йди у втомливий шал утіх,
І отруту, у серці сховану,
Вилий стогоном біля ніг!..
...................................
...як у спини на нас дивилися
Хтиві очі заздрісників!..
-що, гадаєте, не здійснилося?)
ВСЕ ЗДІЙСНИЛОСЯ ТУТ ТАКИ)))
© Copyright: Серго Сокольник, 2019
Свидетельство о публикации №119030600366
Запитання... Здригання тіла... О,
Я, повз мару оцю тремку,
Розглядаю відтінки білого...
Як давно я шукав таку!..
...............................
-можна сісти на край ослінчика,
Почитати тобі вірші,
Епатуюча емо-дівчинко
З таємницею у душі?
Буду ніжити, може статися,
Біле тіло у сиву ніч,
І в коханки новому статусі
Їх читатимеш ти мені?
Можеш іміджем білолицеї
За обставинами постать
І содомівською блудницею,
І незайманою з розп"ять...
Чи- не бачити світу Божого,
Раз торкнувшись твоїх обійм?..
Хто ти, дівчино клану Борджіа?
Світ у чім завинив тобі?
Відчувати образу спиною-
Поясни, бо не звідав сам-
Ображали тебе дитиною,
То сторицею "аз воздам"?
Не грабельками, не лопаткою,
І не лялькою у садку
Грала з іншими ти дитятками...
Ти надумала гру таку-
Сік із вовчої терти ягоди...
Зі свічок висмикати гніт...
...між дітей не буває злагоди,
У обрАзі дорослий світ...
Що відплачеться- не пробачиться.
Біль зі зрадою- від усіх...
...це не перше твоє побачення
І довіку чимало їх.
Смуток видимий... І невидимий
Здогад тінню на тлі чола...
Ти можливо була б і відьмою,
Та шляхів до них не знайшла.
Дай тобою, слабкою, сильною,
Надихнутися на межі!..
Будеш ти від усього звільнена,
Як до ранку даси дожить,
Хоч на спокій не розраховуй. Ну,
Йди у втомливий шал утіх,
І отруту, у серці сховану,
Вилий стогоном біля ніг!..
...................................
...як у спини на нас дивилися
Хтиві очі заздрісників!..
-що, гадаєте, не здійснилося?)
ВСЕ ЗДІЙСНИЛОСЯ ТУТ ТАКИ)))
© Copyright: Серго Сокольник, 2019
Свидетельство о публикации №119030600366
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
