Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.16
23:54
Гріховна та недосконала
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.
Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії
На цій землі,
У склепах темних заховала
Гіркі жалі.
Можливо, ти не знала міри
Своїх бажань?
Пливла за привидами мрії
2026.08.16
23:10
Збирала в пригорщі слова,
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.
І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі
звичайні й променисті,
щоб в них душа була жива
і поривання чисті.
І розсипала на столі
їх, друже, перед вами,
аби у вранішній імлі
2026.08.16
21:37
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Терен у полум”
2026.08.16
21:21
Нічого і я не читатиму —
Ні батькового, ні материнського.
Кажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.
Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
То будьмо й надалі тверезими
Ні батькового, ні материнського.
Кажу і про дідове з бабиним
У музи своєї під цицькою.
Ніхто і моїми поезами
Навряд чи будь-де зацікавиться.
То будьмо й надалі тверезими
2026.08.16
19:58
як ми сиділи на трибуні
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук
на стадіоні авангард
що також міг би зватись юність
в країні сумнозвісних рад
у день із дощиком серпневим
що до обіду вже ущух
як ми сиділи просто неба
усіх побачень і розлук
2026.08.16
19:03
У Києві, москалів тим щоб подратувати,
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала
Одну з вулиць ім‘ям новим рішили назвати –
Кубанської України. Москальщина злиться
І, хто знає, чим в майбутнім воно закінчиться.
Раптом вулицю назвали, ідею заклали
Й через роки Кубань, справді українська стала
2026.08.16
18:41
Розпалився конюх у кошарі,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.
Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,
Затопив стоячою водою
Пічку, наче ковдру від клошарів,
В обладунках справжнього героя.
Був би Яковом,то мабуть мав би невід -
Пугачем співав на довгим ставом,
Хвилями біблійного сувою,
2026.08.16
13:52
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?
Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?
Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з
2026.08.16
13:46
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.
Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.
Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,
2026.08.16
11:06
ЕПІЛОГ: На хвилях Великої Ріки
(Минуло двадцять років.)
Рік 30-ий до нашої ери. 12 серпня. На вцілілих білих сходах, що колись вели до величних залів Головної Бібліотеки, сидів старий Філоксен. Його обличчя було помережане зморшками, а слід
2026.08.16
06:40
Пів ночі за серце тримаюсь рукою,
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів
2026.08.15
23:28
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.
Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.
Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота
2026.08.15
23:15
Втрапивши у вир у плині часу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.
Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.
Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу
2026.08.15
21:58
Виступали за мир у Яркенді
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.
Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.
Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова
2026.08.15
20:29
Зійде ніч, у млі розтане ліс
У світлі ламані кольори, тлінний літ
Мерзле скло примар на вигоні
Виплітає сиву сіть, однотонну, тон у тон
При огні триває літній сон
Нестійкі його чари
Тло повсякчас одне
У світлі ламані кольори, тлінний літ
Мерзле скло примар на вигоні
Виплітає сиву сіть, однотонну, тон у тон
При огні триває літній сон
Нестійкі його чари
Тло повсякчас одне
2026.08.15
19:03
у поетичній жилі
осені бажання
поет прохає осені
що зробиш
ще не летять птахи
у вирій
листячко не вяне
але поетові кортить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...осені бажання
поет прохає осені
що зробиш
ще не летять птахи
у вирій
листячко не вяне
але поетові кортить
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Вікторія Лимар (1959) /
Іншомовна поезія
Катерина
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Катерина
(По мотивам телесериала «Крепостная»)
Удел плачевный крепостной
Достался хрупкой Катерине.
Расстаться больно ей с мечтой:
Чтоб быть свободной и любимой.
Коварный заговор смешал
Все краски радужного счастья,
А злобный недругов оскал
Остался в их притворных масках.
Они пытаются судьбу
Вершить, чужую, не робея.
И перекрыть спешат тропу
Для жертвы, в логово злодея
Толкая, так ведут игру.
Их алчность, подлость возрастает.
Интриги прочно подберут,
До пропасти касаясь ада.
Цена свободы высока:
Ей поступило предложенье:
Быть содержанкою пока
И полное повиновенье
Ничтожнейшему из людей,
Из тех, достойных лишь презренья.
С позорных соткан он страстей:
Григорий, недоразуменье.
Отказ последовал тотчас.
Алёша выкупит с неволи,
Ждёт весточку уже сейчас
Изменит она Кате долю.
Увы, возможен лишь побег,
Законный путь запутан, сложен.
И на распутье человек,
Но вера в Бога им поможет.
С фальшивым паспортом она,
И прятаться должна повсюду.
Взволнованна, напряжена,
Порою так продажны люди.
Развязка близится к концу:
Уйдёт ли крепостное право?
Когда они пойдут к венцу?
Как хочется сказать им: «Браво!»
Но всё не просто, нужно ждать:
Последний робкий след надежды,
Нельзя его нам растоптать,
Они должны и будут вместе
И «Горько» - жениху, невесте!!!
11.03.2019
Катерина (продолжение)
(По мотивам телесериала «Крепостная»)
…Развязку хотелось такую, как в сказке,
Но только мечты все ушли – снова страшно.
Случилась трагедия: главный герой
Ушел, так бывает ведь в жизни порой.
Утрата тяжелая – день роковой.
Судьбу не объехать другой стороной.
15.03.2019
Свидетельство о публикации №119031105360
Удел плачевный крепостной
Достался хрупкой Катерине.
Расстаться больно ей с мечтой:
Чтоб быть свободной и любимой.
Коварный заговор смешал
Все краски радужного счастья,
А злобный недругов оскал
Остался в их притворных масках.
Они пытаются судьбу
Вершить, чужую, не робея.
И перекрыть спешат тропу
Для жертвы, в логово злодея
Толкая, так ведут игру.
Их алчность, подлость возрастает.
Интриги прочно подберут,
До пропасти касаясь ада.
Цена свободы высока:
Ей поступило предложенье:
Быть содержанкою пока
И полное повиновенье
Ничтожнейшему из людей,
Из тех, достойных лишь презренья.
С позорных соткан он страстей:
Григорий, недоразуменье.
Отказ последовал тотчас.
Алёша выкупит с неволи,
Ждёт весточку уже сейчас
Изменит она Кате долю.
Увы, возможен лишь побег,
Законный путь запутан, сложен.
И на распутье человек,
Но вера в Бога им поможет.
С фальшивым паспортом она,
И прятаться должна повсюду.
Взволнованна, напряжена,
Порою так продажны люди.
Развязка близится к концу:
Уйдёт ли крепостное право?
Когда они пойдут к венцу?
Как хочется сказать им: «Браво!»
Но всё не просто, нужно ждать:
Последний робкий след надежды,
Нельзя его нам растоптать,
Они должны и будут вместе
И «Горько» - жениху, невесте!!!
11.03.2019
Катерина (продолжение)
(По мотивам телесериала «Крепостная»)
…Развязку хотелось такую, как в сказке,
Но только мечты все ушли – снова страшно.
Случилась трагедия: главный герой
Ушел, так бывает ведь в жизни порой.
Утрата тяжелая – день роковой.
Судьбу не объехать другой стороной.
15.03.2019
Свидетельство о публикации №119031105360
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
