Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.09
17:17
У квасолі джміль гуде:
Квіти там ще де-не-де.
А плоди дозріти встигнуть?
Так! Квасоля зветься вігна.
В серпні квітне - в самий раз!
Буде смакота у нас!
То ж старайся, джмелю милий,
Квіти там ще де-не-де.
А плоди дозріти встигнуть?
Так! Квасоля зветься вігна.
В серпні квітне - в самий раз!
Буде смакота у нас!
То ж старайся, джмелю милий,
2026.10.09
14:37
Я не хочу уже прокидатись.
Хочу бути у магії сну.
Я забуду паролі і дати
І спалю на майдані весну.
Я не хочу вертатись із казки,
Із уяви, чарівних споруд,
Із феєрій, туманів і ласки,
Феєрверків, містерій і пут.
Хочу бути у магії сну.
Я забуду паролі і дати
І спалю на майдані весну.
Я не хочу вертатись із казки,
Із уяви, чарівних споруд,
Із феєрій, туманів і ласки,
Феєрверків, містерій і пут.
2026.10.09
10:48
— Що до пояснення ранку звитяжного
Лису шпаркому у сутінках вечора
Станє зі мною дзвеніти розважливо
Епосом скіфів пательня розпечена.
Контур егрегора часу прадавнього
Темне минулого - зваба незвідана,
Болотоходами стежка уславлена
Долі забутої
Лису шпаркому у сутінках вечора
Станє зі мною дзвеніти розважливо
Епосом скіфів пательня розпечена.
Контур егрегора часу прадавнього
Темне минулого - зваба незвідана,
Болотоходами стежка уславлена
Долі забутої
2026.10.09
10:39
Я – Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Маю подруг, але знай
Що я маю, все для мене
Ось повзу на підвіконня
По кублі своєму
Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Маю подруг, але знай
Що я маю, все для мене
Ось повзу на підвіконня
2026.10.09
09:02
іще палітурка сезонна
при вогкій стіні цегляній
у досвіт
фабричні освітлені вікна
залізнодорожні вогні
і цвинтар за переїздом
останній притулок мерця
під ґрунтом жорстким
при вогкій стіні цегляній
у досвіт
фабричні освітлені вікна
залізнодорожні вогні
і цвинтар за переїздом
останній притулок мерця
під ґрунтом жорстким
2026.10.09
06:11
Від листя, очищена вітром, дорога
Блищить під ногами, як вимите скло.
Від ранньої стужі зростає тривога:
Чи встигну догнати минуле тепло?
Воно уночі подалося в безодню
Оту, що стіною оточує ліс,
В якому шукатиму в дні прохолодні
Тепло межи сосен,
Блищить під ногами, як вимите скло.
Від ранньої стужі зростає тривога:
Чи встигну догнати минуле тепло?
Воно уночі подалося в безодню
Оту, що стіною оточує ліс,
В якому шукатиму в дні прохолодні
Тепло межи сосен,
2026.10.08
17:56
Сидять діди із бабами, згадують минуле.
Та не те, що десь від когось мимохідь почули,
А те, що самим малими прийшлось пережити,
З рідних країв податися ледь не на край світу.
Сидять, слухають всі мовчки, не перебивають,
Видно, заново минуле те пережи
Та не те, що десь від когось мимохідь почули,
А те, що самим малими прийшлось пережити,
З рідних країв податися ледь не на край світу.
Сидять, слухають всі мовчки, не перебивають,
Видно, заново минуле те пережи
2026.10.08
17:02
Я продаю тишу
Дірявими шотландськими міхами,
Я міняю тишу
На мідні крейцери,
Карбовані в країні глиняній.
Купіть хоч трохи тиші
Ви, погоничі білих верблюдів -
Альбіносів пустелі необачності.
Дірявими шотландськими міхами,
Я міняю тишу
На мідні крейцери,
Карбовані в країні глиняній.
Купіть хоч трохи тиші
Ви, погоничі білих верблюдів -
Альбіносів пустелі необачності.
2026.10.08
16:52
Головний посил вірша Володимира Мацуцького «Всесвітній громе, де ти?» — це не звільнення чи «порятунок» росіян від їхнього власного рабства, а заклик до справедливості, захисту України та покарання агресора.
Автор звертається до вищих сил («Всесвітнього
2026.10.08
15:49
Поспішав Славко до школи,
запізнитись не хотів:
мав здавати реферата про
породистих котів.
Біг охоче і бадьоро,
хоч портфель був заважкий.
Ось і школа, перший поверх,
запізнитись не хотів:
мав здавати реферата про
породистих котів.
Біг охоче і бадьоро,
хоч портфель був заважкий.
Ось і школа, перший поверх,
2026.10.08
15:35
Оксамитами квітчана Панна
Самобутньо вкривала поля.
І ліси, і водойми старанно
Ніжний усміх вбирали здаля.
Не списати словами пейзажі
І прекрасні, барвисті вбрання
Сонцесяйних блискіткових пажів
Самобутньо вкривала поля.
І ліси, і водойми старанно
Ніжний усміх вбирали здаля.
Не списати словами пейзажі
І прекрасні, барвисті вбрання
Сонцесяйних блискіткових пажів
2026.10.08
15:13
І
Розбійники з великої дороги
трамбують меншу із усіх боків,
ніде не припиняються тривоги...
ніхто не кликав їх, а хто привів
неважко здогадатися – це строгі
третейські судді – жупел демагогів
у вигляді ґарантів і братів.
Розбійники з великої дороги
трамбують меншу із усіх боків,
ніде не припиняються тривоги...
ніхто не кликав їх, а хто привів
неважко здогадатися – це строгі
третейські судді – жупел демагогів
у вигляді ґарантів і братів.
2026.10.08
14:17
У вогняні знемоги дні - провіщені, наснажені,
залюблені в меди життя - відроджені і ти, і я.
Це дивний збіг, як оберіг, як долі сміх, дороги біг,
де понад сни - лади струни, і з пелени - синь далини.
І лине буднів тятива туди, де пісня горлова,
де
залюблені в меди життя - відроджені і ти, і я.
Це дивний збіг, як оберіг, як долі сміх, дороги біг,
де понад сни - лади струни, і з пелени - синь далини.
І лине буднів тятива туди, де пісня горлова,
де
2026.10.08
13:52
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),
2026.10.08
13:23
Я нічого не зміг роздивитись
У безглуздій німій темноті.
Я звалився з коня, ніби витязь,
У абсурд і свавілля катів.
Не побачу імен, фотографій
На вечірньому цвинтарі я.
Наче відблиск небачених графік,
У безглуздій німій темноті.
Я звалився з коня, ніби витязь,
У абсурд і свавілля катів.
Не побачу імен, фотографій
На вечірньому цвинтарі я.
Наче відблиск небачених графік,
2026.10.08
09:45
що сказати що написати друже
чи дістались ми суті й тиші нарешті
або нами оволоділа байдужість
хоч ми і продовжуєм вештатись
цими вулицями та майданами
веселощами у примарних мандрах
чудуванням чуттєвим у розкошах
бодай на хвильку отож-бо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...чи дістались ми суті й тиші нарешті
або нами оволоділа байдужість
хоч ми і продовжуєм вештатись
цими вулицями та майданами
веселощами у примарних мандрах
чудуванням чуттєвим у розкошах
бодай на хвильку отож-бо
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Вікторія Лимар (1959) /
Іншомовна поезія
Катерина
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Катерина
(По мотивам телесериала «Крепостная»)
Удел плачевный крепостной
Достался хрупкой Катерине.
Расстаться больно ей с мечтой:
Чтоб быть свободной и любимой.
Коварный заговор смешал
Все краски радужного счастья,
А злобный недругов оскал
Остался в их притворных масках.
Они пытаются судьбу
Вершить, чужую, не робея.
И перекрыть спешат тропу
Для жертвы, в логово злодея
Толкая, так ведут игру.
Их алчность, подлость возрастает.
Интриги прочно подберут,
До пропасти касаясь ада.
Цена свободы высока:
Ей поступило предложенье:
Быть содержанкою пока
И полное повиновенье
Ничтожнейшему из людей,
Из тех, достойных лишь презренья.
С позорных соткан он страстей:
Григорий, недоразуменье.
Отказ последовал тотчас.
Алёша выкупит с неволи,
Ждёт весточку уже сейчас
Изменит она Кате долю.
Увы, возможен лишь побег,
Законный путь запутан, сложен.
И на распутье человек,
Но вера в Бога им поможет.
С фальшивым паспортом она,
И прятаться должна повсюду.
Взволнованна, напряжена,
Порою так продажны люди.
Развязка близится к концу:
Уйдёт ли крепостное право?
Когда они пойдут к венцу?
Как хочется сказать им: «Браво!»
Но всё не просто, нужно ждать:
Последний робкий след надежды,
Нельзя его нам растоптать,
Они должны и будут вместе
И «Горько» - жениху, невесте!!!
11.03.2019
Катерина (продолжение)
(По мотивам телесериала «Крепостная»)
…Развязку хотелось такую, как в сказке,
Но только мечты все ушли – снова страшно.
Случилась трагедия: главный герой
Ушел, так бывает ведь в жизни порой.
Утрата тяжелая – день роковой.
Судьбу не объехать другой стороной.
15.03.2019
Свидетельство о публикации №119031105360
Удел плачевный крепостной
Достался хрупкой Катерине.
Расстаться больно ей с мечтой:
Чтоб быть свободной и любимой.
Коварный заговор смешал
Все краски радужного счастья,
А злобный недругов оскал
Остался в их притворных масках.
Они пытаются судьбу
Вершить, чужую, не робея.
И перекрыть спешат тропу
Для жертвы, в логово злодея
Толкая, так ведут игру.
Их алчность, подлость возрастает.
Интриги прочно подберут,
До пропасти касаясь ада.
Цена свободы высока:
Ей поступило предложенье:
Быть содержанкою пока
И полное повиновенье
Ничтожнейшему из людей,
Из тех, достойных лишь презренья.
С позорных соткан он страстей:
Григорий, недоразуменье.
Отказ последовал тотчас.
Алёша выкупит с неволи,
Ждёт весточку уже сейчас
Изменит она Кате долю.
Увы, возможен лишь побег,
Законный путь запутан, сложен.
И на распутье человек,
Но вера в Бога им поможет.
С фальшивым паспортом она,
И прятаться должна повсюду.
Взволнованна, напряжена,
Порою так продажны люди.
Развязка близится к концу:
Уйдёт ли крепостное право?
Когда они пойдут к венцу?
Как хочется сказать им: «Браво!»
Но всё не просто, нужно ждать:
Последний робкий след надежды,
Нельзя его нам растоптать,
Они должны и будут вместе
И «Горько» - жениху, невесте!!!
11.03.2019
Катерина (продолжение)
(По мотивам телесериала «Крепостная»)
…Развязку хотелось такую, как в сказке,
Но только мечты все ушли – снова страшно.
Случилась трагедия: главный герой
Ушел, так бывает ведь в жизни порой.
Утрата тяжелая – день роковой.
Судьбу не объехать другой стороной.
15.03.2019
Свидетельство о публикации №119031105360
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
