Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.10
06:47
Пережив багато
Зморений дідусь, -
Працював завзято,
Крився від спокус.
Вікував несито, -
Тяжко й сумно жив,
І на Божім світі
Щастю був чужий.
Зморений дідусь, -
Працював завзято,
Крився від спокус.
Вікував несито, -
Тяжко й сумно жив,
І на Божім світі
Щастю був чужий.
2026.05.10
00:00
Дошкуляє запах димового нікотину,
який осів на шторах ще не твоєї квартири,
але ти знаєш, що багато чого є тимчасовим,
і кинеш палити, як тільки отримаєш запрошення –
ні, не до пульмонолога, а до берега зустрічей
і прогулянок - ні, не там, де тусуєть
2026.05.09
21:45
Атман танцює в TikTokсамсарі,
Карма лайкає пост про Шиву,
Брахман сміється в WiFiмарані,
Йога в сторіз — без альтернативи.
Крішна з кавою — mood на ранок,
Прана бурлить, як Red Bull, у венах,
Мантра звучить крізь Bluetoothекрани,
Карма лайкає пост про Шиву,
Брахман сміється в WiFiмарані,
Йога в сторіз — без альтернативи.
Крішна з кавою — mood на ранок,
Прана бурлить, як Red Bull, у венах,
Мантра звучить крізь Bluetoothекрани,
2026.05.09
20:29
нумо вимкни світло геть
вимкни зовсім
ей світломайстре
чи вже вимкнув би свої лампи нє
я не жартую маєш вимкнути світло
о почуй!
до чого оце . . . .
вимкни зовсім
ей світломайстре
чи вже вимкнув би свої лампи нє
я не жартую маєш вимкнути світло
о почуй!
до чого оце . . . .
2026.05.09
19:11
Як захочеться дізнатись,
Відкіля взялись п’яниці,
То не Лота пригадаймо,
Але праведного Ноя.
Звісно, що після потопу.
Посадив спасенний Богом
Виноградник із синами.
Сатана тут нагодився.
Відкіля взялись п’яниці,
То не Лота пригадаймо,
Але праведного Ноя.
Звісно, що після потопу.
Посадив спасенний Богом
Виноградник із синами.
Сатана тут нагодився.
2026.05.09
17:42
Не я то чую - Незвід чує мною:
крадливі кроки здовженої тіні,
розхвиль осінніх огняні прибої,
гілок врізання гостре в небо синє,
Він бачить мною - я його зіниця -
як в ятір часу наловилось листя.
В'юнкий лебедик озеру божиться,
крадливі кроки здовженої тіні,
розхвиль осінніх огняні прибої,
гілок врізання гостре в небо синє,
Він бачить мною - я його зіниця -
як в ятір часу наловилось листя.
В'юнкий лебедик озеру божиться,
2026.05.09
17:35
Коли війні немає краю
і цим завідує балбес,
стає на вуха світ увесь...
«побєдобєсіє» триває,
але як іноді буває –
у супостата збита «спєсь».
Та це, напевне, не поможе
урятувати білий світ,
і цим завідує балбес,
стає на вуха світ увесь...
«побєдобєсіє» триває,
але як іноді буває –
у супостата збита «спєсь».
Та це, напевне, не поможе
урятувати білий світ,
2026.05.09
13:33
Я чекаю фатальних листів,
Громових, як стальні урагани,
Як послання прийдешніх віків,
Неспростовних, ясних, бездоганних.
Хай цей лист розірве суєту,
Хай затопить болото печальне,
Подолає навік пустоту
Громових, як стальні урагани,
Як послання прийдешніх віків,
Неспростовних, ясних, бездоганних.
Хай цей лист розірве суєту,
Хай затопить болото печальне,
Подолає навік пустоту
2026.05.09
09:46
себе обожнюємо ще
комусь реально смішно
не причаститися води
із тих господніх діж нам
плекаючи залежну мить
вичавлюючи прищик
оскільки завтра інший щем
не глибший просто інший
комусь реально смішно
не причаститися води
із тих господніх діж нам
плекаючи залежну мить
вичавлюючи прищик
оскільки завтра інший щем
не глибший просто інший
2026.05.09
09:25
Айвенго! Будь коханим! Будь живучим!
Ба більше – як потужний вовк-вольфрам.
Життя відтворюється у пляшках комбучі,
Співає газом , суне з телеграм.
Але щасливе сховане в Парижі -
Біжить вперед алюром юний Вакх
До лісу за вікном, де ті хто став на л
Ба більше – як потужний вовк-вольфрам.
Життя відтворюється у пляшках комбучі,
Співає газом , суне з телеграм.
Але щасливе сховане в Парижі -
Біжить вперед алюром юний Вакх
До лісу за вікном, де ті хто став на л
2026.05.09
09:13
— Я прийшла до вас не за цим,
Що у голову вбили, друже?
На столі — сигаретний дим,
Самогон і зів'ялі ружі.
Я прошу, не торкайтесь пліч,
Ваші пальці такі холодні.
Наче ця кришталева ніч
Снігопадом зійшла з безодні.
Що у голову вбили, друже?
На столі — сигаретний дим,
Самогон і зів'ялі ружі.
Я прошу, не торкайтесь пліч,
Ваші пальці такі холодні.
Наче ця кришталева ніч
Снігопадом зійшла з безодні.
2026.05.08
23:03
Я і Red Bull - друзі,
Як то кажуть - нерозлийвода,
Я люблю Red Bull пити,
Red Bull любить вливатись в мої уста.
Когось наша дружба харить,
І ми з редбулом - як серед акул,
Та нам начхати, що хто там каже,
Як то кажуть - нерозлийвода,
Я люблю Red Bull пити,
Red Bull любить вливатись в мої уста.
Когось наша дружба харить,
І ми з редбулом - як серед акул,
Та нам начхати, що хто там каже,
2026.05.08
21:05
Марія Вега (1898-1980)
Не дивіться ви так крізь прозурку очей,
джентельмени, піжони та денді!
За п’ятнадцять хвилин не сп’янить мене цей
перший келих духмяного бренді.
Бо я – інститутка, дочка камергера,
Не дивіться ви так крізь прозурку очей,
джентельмени, піжони та денді!
За п’ятнадцять хвилин не сп’янить мене цей
перший келих духмяного бренді.
Бо я – інститутка, дочка камергера,
2026.05.08
20:33
За обрієм шукань, уже не перших,
І скільки би їх не нарахував,
Ти знахідкою пошук не завершиш,
Бо це ілюзія і зоровий обман.
Тремке повітря оптику збиває –
Водночас ти і наче на землі,
А виднієшся перед небокраєм,
І скільки би їх не нарахував,
Ти знахідкою пошук не завершиш,
Бо це ілюзія і зоровий обман.
Тремке повітря оптику збиває –
Водночас ти і наче на землі,
А виднієшся перед небокраєм,
2026.05.08
18:10
Місто зморене – в облозі,
тліють школи і будинки,
люди маються в тривозі –
ні м’якушки, ні скоринки.
Дике ревище сирени,
гул гарматний із-за яру...
І забутий, і смиренний
тліють школи і будинки,
люди маються в тривозі –
ні м’якушки, ні скоринки.
Дике ревище сирени,
гул гарматний із-за яру...
І забутий, і смиренний
2026.05.08
17:03
Останній вірш, то все тому віддам.
Нехай із крапкою, готовий.
Звіряюся написаним листкам,
Кому не зміг сказати слова.
Шкодую, що невчасно загубив,
Коли на полі звівся серпень.
Невже напередодні довгих злив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Нехай із крапкою, готовий.
Звіряюся написаним листкам,
Кому не зміг сказати слова.
Шкодую, що невчасно загубив,
Коли на полі звівся серпень.
Невже напередодні довгих злив
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Вікторія Лимар (1959) /
Іншомовна поезія
Катерина
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Катерина
(По мотивам телесериала «Крепостная»)
Удел плачевный крепостной
Достался хрупкой Катерине.
Расстаться больно ей с мечтой:
Чтоб быть свободной и любимой.
Коварный заговор смешал
Все краски радужного счастья,
А злобный недругов оскал
Остался в их притворных масках.
Они пытаются судьбу
Вершить, чужую, не робея.
И перекрыть спешат тропу
Для жертвы, в логово злодея
Толкая, так ведут игру.
Их алчность, подлость возрастает.
Интриги прочно подберут,
До пропасти касаясь ада.
Цена свободы высока:
Ей поступило предложенье:
Быть содержанкою пока
И полное повиновенье
Ничтожнейшему из людей,
Из тех, достойных лишь презренья.
С позорных соткан он страстей:
Григорий, недоразуменье.
Отказ последовал тотчас.
Алёша выкупит с неволи,
Ждёт весточку уже сейчас
Изменит она Кате долю.
Увы, возможен лишь побег,
Законный путь запутан, сложен.
И на распутье человек,
Но вера в Бога им поможет.
С фальшивым паспортом она,
И прятаться должна повсюду.
Взволнованна, напряжена,
Порою так продажны люди.
Развязка близится к концу:
Уйдёт ли крепостное право?
Когда они пойдут к венцу?
Как хочется сказать им: «Браво!»
Но всё не просто, нужно ждать:
Последний робкий след надежды,
Нельзя его нам растоптать,
Они должны и будут вместе
И «Горько» - жениху, невесте!!!
11.03.2019
Катерина (продолжение)
(По мотивам телесериала «Крепостная»)
…Развязку хотелось такую, как в сказке,
Но только мечты все ушли – снова страшно.
Случилась трагедия: главный герой
Ушел, так бывает ведь в жизни порой.
Утрата тяжелая – день роковой.
Судьбу не объехать другой стороной.
15.03.2019
Свидетельство о публикации №119031105360
Удел плачевный крепостной
Достался хрупкой Катерине.
Расстаться больно ей с мечтой:
Чтоб быть свободной и любимой.
Коварный заговор смешал
Все краски радужного счастья,
А злобный недругов оскал
Остался в их притворных масках.
Они пытаются судьбу
Вершить, чужую, не робея.
И перекрыть спешат тропу
Для жертвы, в логово злодея
Толкая, так ведут игру.
Их алчность, подлость возрастает.
Интриги прочно подберут,
До пропасти касаясь ада.
Цена свободы высока:
Ей поступило предложенье:
Быть содержанкою пока
И полное повиновенье
Ничтожнейшему из людей,
Из тех, достойных лишь презренья.
С позорных соткан он страстей:
Григорий, недоразуменье.
Отказ последовал тотчас.
Алёша выкупит с неволи,
Ждёт весточку уже сейчас
Изменит она Кате долю.
Увы, возможен лишь побег,
Законный путь запутан, сложен.
И на распутье человек,
Но вера в Бога им поможет.
С фальшивым паспортом она,
И прятаться должна повсюду.
Взволнованна, напряжена,
Порою так продажны люди.
Развязка близится к концу:
Уйдёт ли крепостное право?
Когда они пойдут к венцу?
Как хочется сказать им: «Браво!»
Но всё не просто, нужно ждать:
Последний робкий след надежды,
Нельзя его нам растоптать,
Они должны и будут вместе
И «Горько» - жениху, невесте!!!
11.03.2019
Катерина (продолжение)
(По мотивам телесериала «Крепостная»)
…Развязку хотелось такую, как в сказке,
Но только мечты все ушли – снова страшно.
Случилась трагедия: главный герой
Ушел, так бывает ведь в жизни порой.
Утрата тяжелая – день роковой.
Судьбу не объехать другой стороной.
15.03.2019
Свидетельство о публикации №119031105360
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
